?

Log in

No account? Create an account

Если это правда, то это замечательная новость
emiliozk

Если информация про письмо Филарета и Макария Варфоломею со взаимным отказом от претензий на сан патриарха объединенной Церкви правда, это первая по-настоящему хорошая новость после принципиального согласия Константинополя предоставить Томос Украинской Церкви. Потому что именно непомерные амбиции и слоновья грация интриг Филарета, в последний момент помешавшие ему когда-то стать патриархом РПЦ, и разрушившие все надежды на объединение украинских православных церквей в 90-е годы, а не Путин с Кириллом, оставались единственным препятствием на пути создания Единой Поместной Православной Церкви в Украине.


Отчет порохобота
emiliozk

Отчет.

Согласно действующей концепции провожу комбинированные действия по сбору информации и пропаганде кандидата ПП на выборах.
За 3 дня мною было проведено 3 беседы с водителями такси. Один был добавлен в друзья на ФБ.

Как и рекомендовано, после ненавязчивых фраз о погоде, мною был задан невинный вопрос - "За кого кстати думаете голосовать на выборах?"

Должен отметить схожие моменты в ответах всех троих:
- "Та я еще не думал.."
- "Да даже не знаю.."
- "Ну не за певца этого или комика.."
- "Юлька тоже говно еще то.."

Ни один даже не задумался о кандидатуре ПП.

Строго следуя инструкциям от 02.11.2018, мною была произнесена контрольная фраза - "Но ведь в стране война и нужно ответственно подходить к выбору!"

Все трое выразили согласие в диапазоне от вялого до среднего.

После второго контрольного вопроса - "А почему не ПП?", отметил неожиданность такого варианта для всех троих.

Основная претензия к ПП - невыполненные обещания.

Основной контраргумент - "А что он хорошего сделал?!"

Строго следуя инструкциям, вкрадчиво перечислил:
- Безвиз.
- Экономический рост (аргументировал).
- Томос как средство изгнания вражеской агентуры.
- Восстановленное за личные средства ПП ПВО вокруг Киева ( озвучивал сумму 800.000.000 грн, прошу уточнить!)
- Невероятные позитивные изменения в обеспечении солдат ЗСУ.
- Снайперские комплексы, приобретенные на личные средства ПП, для бойцов ЗСУ.
- Отсутствие рекламы на каждом щите.
- Уменьшившееся в двое личное состояние ПП за время нахождения в должности.
- Ненависть россиян к ПП (на примере той что они выражают на ютуб каналах ВатаШоу)

Аргументы были восприняты по моей оценке на 6-7 баллов по 10 бальной шкале.
Особое удивление вызвал факт восстановления ПВО.

Выводы.

Засилие антирекламы по ТВ каналам нанесло серьезный ущерб репутации ПП.
Остро ощущается нехватка позитивной информации о эффективных действиях.

Когда враги обливают тебя грязью, а ты не обращая внимания и не тратя времени на оправдания, делаешь то что Должен это Достойно.
Но есть серьезный риск не выиграть на будущих выборах.

Рекомендация - больше внимания уделить информированию граждан о достижениях.

07.11.2018 Агент "Моссад"

Приложение 1.
Прошу увеличить до 20% довольствие в виде торта "Киевский" и до 10% в виде конфет "Красный мак".

Слава Украине!


Звучит как бред сумасшедшего, но это норма для сегодняшней российской дипломатии.
emiliozk
МИД России выразил протест послу Австрии в связи с задержанием спецслужбами этой страны 70-летнего экс-полковника австрийской армии по обвинению в шпионаже на Россию. Перед этим глава российского МИД выразил сожаление, что обвинения прозвучали в публичном пространстве, тогда как австрийским официальным лицам было достаточно просто проинформировать своих российских коллег по дипломатическим каналам.
Звучит как бред сумасшедшего, но это норма для сегодняшней российской дипломатии. Я мог бы сказать и что этот провал стал нормой для сегодняшнего ГРУ, если бы не некоторые отличия от предыдущих громких задержаний российских армейских разведчиков. Во-первых, задержанный агент уже отошел от дел, и его сотрудничество с российскими спецслужбами это дело, пусть и недавнего, все же прошлого. Не то чтобы близкая дружба между нынешней главой австрийского МИД и российским президентом стала поводом для российских спецслужб отозвать всех своих шпионов из Австрии. Но обстоятельства задержания, прежде всего то, что сделано это было по наводке и под нажимом спецслужб и руководства пока еще не названной третьей страны, говорят, что источником информации об агенте ГРУ скорее всего стал некий высокопоставленный российский перебежчик. Ну а то, что сделано все это было как раз накануне визита главы австрийского МИД Карин Кнайсль в Россию, говорит о том, что эта третья сторона не преминула использовать это задержание для получение максимального политического эффекта. Так что, у России теперь есть о чем подумать. - Не столько даже о переносе или отмене визита главы австрийского МИД (впустую все свадебные подарки и кубанские хоры), сколько о том, информация о каких еще российских шпионских сетях и агентах попала в распоряжение этой третьей стороны, и какие еще внешнеполитические планы Кремля в каких частях Европы и мира будут поставлены под удар в ближайшее время.

Фейкофренія
emiliozk
ПРО ФЕЙКИ І ЩО З ЦИМ РОБИТИ
Є така жорстка метода виховування відрази до чогось: вгатити це саме щось людині кінською дозою.
Ну, як ото намагалися відвадити від куріння підлітка, змусивши його накуритися аж до нудоти і нікотинового отруєння.
Так я про що подумав. Після цього "тіндер-сюрприза", в якому підстави для сумнівів було видно одразу, а підстави для дуже великих сумнівів можна було знайти максимум за пару хвилин - от що треба зробити, щоб відівчити народ радісно "клювати на туфту"?
Може, забомбити (забембати) наших легковірних співгромадян спеціально виготовленими фейками? Щоб один одного страшніше і абсурдніше, і кожен день по десятку? Аж доки не дійде, що все це співчутливо репостити може тільки повний дебіл?
Ну там, чупакабра схавала Турчинова і тепер замість нього двійник, Луценко виявився некрофілом і в нього в морзі таємний гарем, який відсьогодні дає покази слідству, Пашинський замовляє в Ізраїлі мацу з крові християнських немовлят...
Одне тільки зупиняє: а раптом і в найабсурдніше так само щиро повірять?!
Десь в альтернативному Слов'янську тихо заплакав розіп'ятий хлопчик...

Некому руку подать
emiliozk

Грани.Ру: Некому руку подать

Виталий Портников, 08.11.2018

Итоги промежуточных выборов в Соединенных Штатах - не только смотр сил ведущих политических партий страны накануне президентских выборов 2020 года, не только прогнозируемый успех демократов в Палате представителей и не менее прогнозируемое сохранение республиканцами своих позиций в Сенате. Это еще и конец медового месяца во взаимоотношениях Дональда Трампа и Владимира Путина.

Скажут, что этого медового месяца и не было вовсе, что российский правитель возлагал куда большие надежды на честолюбивого строительного магната. Что даже первые два года правления Трампа не принесли никаких реальных российско-американских договоренностей, а принесли лишь ужесточение санкций.

С этим трудно не согласиться. И все же стремление Трампа договориться с Путиным, заключить с обитателем Кремля какую-нибудь "сделку" было очевидным, Трамп его и не скрывал. Да, американскому президенту было очень трудно договариваться с российским, потому что Путин - как и положено в его контактах с западными лидерами после 2014 года - не давал американскому коллеге ну просто никакой возможности сохранить лицо. Да, Трамп был скован расследованием Мюллера. Но у него оставались возможности.

Сейчас эти возможности уменьшились, и серьезно. Да, Палата представителей не Сенат, ее членам непросто повлиять на внешнеполитический курс администрации. Но они могут следить буквально за каждым шагом Трампа в отношении Путина, создавать следственные комиссии, ставить под сомнение договоренности, принимать новые санкционные законы и требовать от Белого Дома их выполнения. А с каждым новым месяцем будут приближаться выборы, и Путин окажется токсичным для Трампа уже не с точки зрения расследования Мюллера, а с точки зрения текущей политической борьбы.

Трамп это прекрасно понимает, в политическом инстинкте ему не откажешь. Неслучайно американский президент говорит о будущих встречах с Путиным без своего привычного энтузиазма - кажется, Белый Дом вообще хочет свести эти встречи к рабочим обедам, не более того. Но даже если полноценные переговоры и состоятся, они вряд ли приведут к компромиссам. Путин не склонен к компромиссам, а Трампу они не нужны.

Что остается российскому президенту? Когда Барак Обама окончательно убедился в том, что Путин его постоянно обманывает, в Кремле решили "пересидеть" Обаму - и пересидели, конечно. Теперь нужно "пересиживать" уже Трампа, рассчитывать, что следующий американский президент, не скованный расследованиями и не такой конфликтный в отношениях с политической элитой собственной страны, будет попокладистее. Ну или что его удастся обмануть.

Но теперь это ложная надежда. Пересиживать некого. Придется жить под усиливающимся давлением цивилизованного мира. Дело уже не в Обаме или Трампе. Дело в том, что своими выходками последних лет Путин настроил против себя весь американский политический класс. Еще недавно республиканцы считались "ястребами", а демократы тяготели к "перезагрузке". Сейчас вопрос отношения к Кремлю уже не связан с партийностью. Трамп готов был договариваться с Путиным не потому, что он республиканец или демократ, а потому что он Трамп. Но и у него немногое получилось. И ни у кого в США не получится. Ни у кого в США больше не получится дать Путину себя обмануть. Это как раз то, что Путину удалось.



Новини від Хельгі Шарпа
emiliozk

HELGI`s NEWs – 7.11.2018:
1. 6 листопада відбулись проміжні вибори до Конгресу США, під час яких обиралися всі 435 конгресменів до Палати представників, а також 35 зі 100 членів Сенату. Трамп вже визнав поразку у Палаті представників. Між тим, його партія зберігає більшість у Сенаті.
NB. Сьогодні американський президент опинився у ситуації, що створила новий запобіжник його непередбачуваності - він більше не матиме безумовної підтримки у Конгресі. Натомість, опозиція отримала вірний шлях блокування будь-які ініціативи Трампа, хоча її перемогу також не можна назвати переконливою - Демпартія з невеликою перевагою здобула більшість у Палаті представників, одночасно втративши місця у Сенаті.

Чи добре це для України? Безумовно, бо результат виборів, за якого жодна партія у США не матиме монополію на владу, гарантує, що наступні два роки у Вашингтоні діятиме система стримування, яка забезпечить нам збереження підтримки. Річ у тім, що від сьогодні Трамп не здатний "проштовхнути" у парламенті жоден закон, який не матиме підтримки обох партій – інакше його заблокує або демократична більшість у нижній палаті, або республіканська – у верхній.

Але й це ще не все. Демократи наразі відчули силу у м’язах і мають намір просувати посилення санкцій, які вдарять по новому суверенному боргу РФ. Вони спробують натиснути на Трампа задля введення в дію ВСІХ санкцій широкомасштабного законопроекту, який він неохоче підписав у серпні 2017 року. Також конгресмени прагнуть використати своє право на організацію допиту у парламенті, щоб дізнатися всі деталі розмови Трампа з Путіним за зачиненими дверима в Гельсінкі.

Наразі за океаном вже запустили механізм розгляду другого пакету санкцій проти Росії в рамках відповіді на хімічну атаку в Солсбері, так що все складається для нас досить оптимістично. Головне, самим не розтринькати довіру найбільшого стратегічного партнера внутрішніми сварками та неузгодженістю дій.

2. Сьогодні ховають Катерину Гандзюк, а вчора в рамках ВР була створена тимчасова слідча комісія з розслідування її вбивства.
NB. Ми дійсно почали жити у гібридному світі. Стираються межі між першою і другою найдревнішими професіями, корупціонери перекваліфіковуються у антикорупціонерів (бо матеріальних профітів у останніх стає дедалі більше), а між «тітушками» і «активістами» давно вже стоїть сумний знак рівності, який означає одну й ту ж схему заробляння грошей.

Спостерігаючи змагання у написанні пафосних постів та виголошенні надривних промов, починаєш розуміти, що за Катериною ЩИРО сумують тільки її рідні. Інші майже не приховують, що смерть цієї бідної дівчини – неабияка вдача для того, щоб пропіарити себе особисто, свою політичну силу та "наїхати" на владу. За такої логіки, якби не було цієї смерті, її треба було б вигадати. І, впевнений, це не остання сакральна жертва і не останні танці на кістках перед виборами.

Що стосується ТСК, то за всю історію українського парламентаризму жодна комісія нічого не розкрила та не допомогла слідству. Між тим, їх створення завжди супроводжувалось політичними бурями та землетрусами. Водночас, подальші звіти таких комісій нагадували тонесенький струмочок сечі хворого на простатит імпотента. Так буде й цього разу. Шкода лише трудяг-слідчих, яких депутати заради власного піару відволікатимуть недолугими запитами, вказівками та іншою вербальною діареєю.

І останнє… Рівно чотири роки тому, 7 листопада, від ворожих куль при обороні аеропорту в Донецьку загинув його наймолодший захисник - 18-річний Сергій Табала. Думаєте, всі ці найєми та парасюки згадають сьогодні у своїх фейсбуках про цього хлопця? Я не впевнений, бо «совість – ніщо, піар – все; ворог не в Кремлі, а на Банковій…» Ніколи не піду у політику.

3. Порошенко: "Хіба це нормально, коли в Кремлі збирається терміново Рада безпеки на чолі з Путіним з одним питанням - як захистити РПЦ в Україні. Вам тут нічого робити. Нічого робити вашій церкві. Нічого робити вашим збройним силам. Нічого робити вашому озброєння. Додому, в Росію!"
NB. З недавніх пір «нафуй» та «на Росію!» - браття-близнюки. Після Порошенко у будь-якому випадку залишиться єдина українська церква (а путін казав, що Московія тримається на двох китах – православ’ї та ядерній зброї), армія та держава, ВПЕРШЕ орієнтована на Захід. Не знаю, що гіпотетично може залишитись після інших, але спробую уявити: після Тимошенко – кабальний договір з Москвою, Портнов, ломбарди та хі-хі з ботоксним карликом; після Гриценко – пом’яте обличчя, нудні виступи на ТВ та неспроможність відповісти на просте запитання: чому у 14-му році колишній міністр оборони не пішов захищати Україну; після Зеленського – повернення схем Коломойського у правове поле України та вічний 95-й квартал замість здорового глузду; після Бойко, Медведчука, Мураєва та Рабіновича – повернення до Тайожного союзу та кінець держави під назвою Україна. Вибір за вами…

4. Луценко подав Порошенку заяву про відставку.
NB. Не подав у відставку – тримається за крісло, подав у відставку - щурі перед виборами тікають з корабля. Це пишуть одні й ті ж люди, яким байдужий не тільки Луценко, але й Україна в цілому. Дестабілізація, піар та відволікання влади на другорядні чвари – їх Modus vivendi. Якщо навіть Президент прийме цю відставку, за неї у ВР не проголосують навіть опозиційні депутати, бо жодна політична сила не захоче напередодні виборів взяти на себе відповідальність у вигляді тяжкого та невдячного тягаря, який несе Генпрокурор. Юрій Луценко у даному випадку робить все правильно, але я готовий поставити тьмяний срібний долар на те, що реальна відставка йому загрожує у тій же мірі, як всім нам – нашестя п`яних бурятських шаманів.

5. Власники "євроблях" пікетували Раду з вимогою ухвалення законопроектів, що знижують акциз на розмитнення машин, а сотні людей у камуфляжі прийшли під Кабмін вимагати нове міністерство.
NB. Завжди дивували натовпи молодих здорових людей, які у робочий час стоять з прапорами та часто не можуть відповісти на запитання про мету такого стояння. Але у нас демократична держава, і путінськими методами ніхто вирішувати проблеми не збирається.

Що стосується «євроблях», то це – болюча тема, і будь-які думки з цього приводу нариваються на жорсткі вислови з обох сторін. Але я згоден з нещодавно прочитаною думкою, що «бляхер» - це більше психологія. Багато з них не від безгрошів`я уникають навіть компромісних податків (писав якось, що у мене у дворі вже рік стоїть Maserati Levante на литовських номерах), а від психологічного нерозуміння суті і відповідальності громадянина перед суспільством. Це пережиток совка, де суспільство протиставлялось державі. На Заході у людей не виникає думки тупо не платити податки. Всі дотримуються закону, і якщо його норми здаються не прийнятними, через своїх представників намагаються їх змінити. А до того часу - платять. Тобто, іноді справа не в законах, а в людях, не здатних зрозуміти що правил потрібно дотримуватися всім, і тільки тоді щось зміниться на краще. Наразі я не тільки про «бляхерів», а й про «пересічних українців», для яких «шара» та протиставлення себе державі стали моральним кодексом повсякденного життя. Дивно, але такий прошарок населення існує не тільки серед підприємців, але й серед депутатів та державних службовців. Наразі треба не тільки шукати правовий компроміс між «євробляхерами» та державою, але й міняти власну психологію.

"Немає ніяких державних грошей. Є гроші платників податків".
© М.Тетчер.

6. Казахстан проміняв російські ракети на Falcon 9, а у Монако за корупцію затримали наближеного до Путіна російського олігарха Риболовлєва.
NB. Як заявив речник міністерства оборонної й аерокосмічної промисловості країни Асет Нуркенов, запуск супутників буде проходити на американській військовій базі Ванденберг у Каліфорнії, а не на космодромі Байконур. Оце так удар по репутації! Але чого очікувати після появи дірок в обшивках скрєпоносних космічних кораблів?

Як помітили розумні люди, росіянам давно вже пора вчити дві мови: англійську і китайську. Першу - якщо вдасться «звалити», другу - якщо не вдасться ...
Правда, затриманий у Франції путінський «гаманець» досконало вивчив французьку. Це йому допомогло? Звісно ні, бо воровська запорєбрікова сутність лізе навіть тоді, коли ти вже награбував мільярди. Тому слушно чинять Сполучені Штати, розв`язуючи нову гонку озброєнь. Бо гонка грабежу власного народу не дозволить Великій Бурятії симетрично відповісти дядечку Сему. Самознищення – вибір самих росіян, і я не бачу жодної причини цей вибір не поважати.

7. Одним рядком:
* Губернаторами штатів у США (Колорадо та Іллінойс) стали американці українського походження.
NB. Нашого цвіту по всьому світу. А ви знаєте хоч ОДНОГО у світі губернатора, суддю чи мера російського походження? Ото ж бо.

* Рятувати телеканали «112 Україна», NewsOne та «захищати свободу слова» в Україні до Києва приїхали євродепутати, які причетні до сіяння розбрату всередині ЄС. Вони є представниками британської партії євроскептиків, що була рушійною силою «Брекзиту». Керівник парламентської політичної групи, до якої вони належать, – Найджел Фараж, який постійно прославляє Путіна й називає ЄС та НАТО винуватцями агресії Росії щодо України.
NB. У вас є ще питання щодо бенефіціарів цих «українських» мас-медіа?

* Українська армія - в десятці найсильніших у Європі, - Business Insider.
NB. Це все волонтери та «простий народ», а Президент та Головнокомандуючий тут ні до чого, ага…

* У торгівлі з Україною частка ЄС досягла 42%.
NB. Давно кажу: на сході – море, просто море…

Ніколи не втрачайте оптимізму та робіть своє. Попри все, той, хто читає розумні книги та Олега Шарпа, завжди буде сильнішим за того, хто дивиться лише телевізор.😉

Дякуйте, а не просіть
А добро з собою носіть…
Шануймося!


Главный путинский холуй проиграл выборы
emiliozk





  1. 8 ответов278 ретвитов1 070 отметок «Нравится»

  2. BREAKING: Putin loses proxy war in Orange County as his minion Dana Rohrabacher is defeated by Harley Rouda. Rohrabacher was the main person in Congress who determinedly tried to get the Magnitsky Act repealed. A good day for truth and justice. Good riddance

    The Trav @socaltrav
    .@CNNPolitics Harley Rouda is the winner. He has beat Dana Rohrabacher in California 48! #CA48
    352 ответов6 224 ретвитов20 625 отметок «Нравится»

  3. Harley Rouda’s lead over Putin’s favorite congressman Dana Rohrabacher widens to 2,208 votes with 90% counted. The Kremlin is not happy right now.

    NotMyPresident @ironstowe
    #BREAKING UPDATE #CA48 URGENT



В настоящее время Рорабахер занимает пост главы подкомитета Палаты представителей по вопросам Европы, Евразии и новых угроз. В этой должности он неоднократно блокировал ключевые повестки, связанные с предполагаемой российской угрозой, пишет издание. Из-за него нижняя палата не смогла изучить, в частности, такие вопросы, как война России против Украины в Донбассе, проблемы демократии в Польше и Венгрии, путь Македонии в НАТО, а также расширение Североатлантического союза за счет Черногории.

Рорабахер согласился с результатами непризнанного ООН референдума о статусе Крыма, называл санкции против России "воплощением лицемерия", призывал к диалогу с Москвой, а также был одним из немногих конгрессменов, которые настаивали на отмене "Закона Магнитского". Инициатор этого закона Билл Браудер назвал в твиттере поражение Рорабахера "отличным днем для истины и справедливости".


Дело явно не в Путине. Все гораздо хуже
emiliozk

80 процентов россиян высказалась за возрождение комсомола. Хи-хи, а некоторые думают, что дело в Путине и с его уходом россияне станут похожи на людей

Андрій Андрійченко 96,2% московитов проголосовало 18 марта 2018 года за войну против Украины, которую Московия подло ведёт уже 5й год, и убийство украинцев (сложите проценты за путина, грудинина, жириновского, сурайкина, бабурина, титова).

За путина в Московии проголос
овало 76% (т.е. 3/4 российских избирателей проголосовало за человека, который начал эту войну).

Ещё более интересны результаты по Москве, где марионеточной АппАзЫцЫи разрешили понаблюдать за выборами и нарушения были минимальны:
в Москве в 2018 году путин набрал 70% (для сравнения в 2012 - 47%).
Т.е. в Москве в 2018 году, где у населения есть почти 100% доступ к интернету (т.е. возможность найти правдивую информацию), на 49% больше москвичей, чем в 2012 проголосовали за войну и убийства.

Вывод: Хотят ли московиты войны и убивать? Хотят!

Ещё 2,73% московитов проголосовали за явлинского и собчак, которые хоть и признают факт оккупации Крыма, но не собираются возвращать Крым Украине.

Осталось 0,87% испорченных бюлетеней, что статистически ничтожно.
Вывод: в Московии ("РФ") нет приличных людей в статистически значимых количествах. Поэтому каРФаген должен быть уничтожен.

По поводу мотива
emiliozk
Если подозреваемые утверждают, что они организовали нападение на Гандзюк потому, что им не нравились ее политические взгляды, то их преступление должно квалифицироваться как ТЕРРОРИЗМ.

Кто заказал убийство президента Кеннеди?
emiliozk
В требованиях ряда журналистов и активистов к "власти" (традиционно ко всей, начиная с президента) непременно назвать заказчика убийства Гандзюк есть и понятный пафос, и в то же время очень опасная грань.
Ну вот что делать, если организатор убийства так и не заговорит - допустим, опасаясь мести даже и в тюрьме, и не только себе, но и, например, своим близким? Что если заказчика он так и не назовет? Что в этом случае делать "власти"? Назначать "заказчика" по своему усмотрению? Или подвергнуть организатора пыткам? Или вколоть ему "эликсир правды"?
А ведь нужно не просто узнать имя заказчика, но и доказать его участие так, чтобы эти доказательства убедили суд.
Те, кто требует непременно "заказчика и побыстрее", кажется, не очень заморачиваются над тем, в какой тупик они тем самым загоняют своих оппонентов из "власти". Или же - хуже того - делают это сознательно, с видом на ближайшие выборы.
Проблема в том, что, закрутив резьбу требований "до упора", ее (эту резьбу) можно и сорвать. И в этом случае проиграют уже все. Проиграет страна.
* * *
Кстати, никто не подскажет - кто все-таки заказал убийство президента Кеннеди?
* * *