emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Ну як без сільської аналітики розібратися з візитом Пороха у Вашингтон?! Дід Свирид коментує

Многочіслєнні істочающі яд та бессіліє коментарії кремльовської шушери по поводу візиту Пороха в США формують вполнє приятну глазу картину, бо раз вата так біснується, значить проісходить шо-то дійсно важливе. Значить Київ і Вашингтон готовлять Хуйлу якусь особенно неприємну подляну – подумав собі дід начитавшись на вражеських сайтах злобних статєй і постів про холуйскоє пресмиканіє кієвского режіма перед амеріканскімі хозяєвами.

Почитавши про “холуйскоє пресмиканіє” дєдушка довольно усміхнувся – значить припекло. І дідові навіть захотілося описати візит президента України в США так, як він був на самомо дєлє. Тобто, описать по-тарантіновськи, іспользуя сюжет культового “Кримінального чтива”. Шо от містер Трамп, затюканий пресою і сенатом, зажатий в угол обвінєніями в якшанії з Хуйлом, растєрянно звонить до містера Пенса з воплями “Факінгшіт, Майк, шо дєлать?”. А містер Пенс спокойно отвічає: “Щас до тебе приїде спеціаліст по Хуйлу, містер Вуль.. містер Порох. Слушайся, шо він скаже і виполняй його указанія. Все буде харашо”.

Тут прибуває такий містер Порох, діловито ізучає обстановочку, Трамп дивиться на Пороха заісківающе. Порох критично осматрює Дональда Фредовича, хмикає і просить собі чашечку кохве з “много слівок, много сахара”. Послє чого дає Трампу несложні, но логічні совети. Дальше мало іти детальне описаніє чого вдруг повисло питання про зустріч Трампа із Хуйлом у Гамбурзі, чому раптом дуже своєвременно появилися разні інфовброси... Но тут в дідовій стрічці полізли пости порохоботствующої публіки, яка з радісним вереском іспортила картіну візиту своїми тупими рассказами про те який Порох умний та красівий. Враження від візиту сразу зіпсувалося, стало скушно, бажання писати про приключенія Порошенка у США в діда іспарилося.

Тим паче, шо мене в цій ситуації менше всього цікавлять Трамп чи Порошенко, у яких, нада сказать багато спільного. Хоча б у патологічному невмінні створити собі в очах граждан позитивної репутації навіть там, де вони об’єктивно можуть розраховувати на похвалу. Але розумні люди їх не хвалять іменно тому, шо їх сильно превозносять якісь подозрітєльні й недальокі лічності, а вливати свій голос у їх хор нікому нормальному не хочеться. Ну, як би там не було, два одіночества зустрілися, здається друг другу понравилися, Хуйла це явно іспугало й насторожило, і для сучасного етапу величного плину України по хвилях мірової геополітики це фактор положітєльний.

Діда ж цікавить даже не Хуйло, до якого я, я правда, іспитую нєкоторий науковий інтерес, бо согласіться – яку б хрень отой дурачок не викинув, 85% насєлєнія РФ продовжує сосредоточено дрочити на його парадні портрети. А для сільського науковця це цікавий феномен масового ідіотизму. Вчора Хуйло в очередний раз опопзорився із відеозаписом атаки доблєсного русскаго воінства на позіції ІГІЛ в Сирії, которі оказалися відеозйомкою атаки доблєсного американського воїнства на позиції талібів у Афганістані. І шо? Хтось в РФ перестав Хуйла менше любити і менше на нього дрочити? Ілі може проніцатєльне Хуйло догадалося, шо йому постоянно впарюють туфту та отправив Шойгу в отставку? Нічуть не бувало.

От шо діда дійсно цікавило в тому візиті – чи порушувалося питання українських заручників. Порушувалося і Порох, здається, передав Трампу список українських бранців, яких Хуйло держить у своїх тюрмах. Передача того списку співпала з трагічною долею американського студента Отто Вормбіра, який повернувся від Кім Чен Ина покалічений і через тиждень помер. Історія ця, за деякими свідченнями схвилювала, родину Трампа, а Порох наверняка провів прозору аналогію між російським та сєверокорейським лідєрами, акцентуючи увагу американського співрозмовника на тому, шо Путін – Хуйло.

Як би там не було, 7-8 липня в Гамбурзі состоїться саміт G19+0 і якщо в його рамках Хуйла й підведуть до Трампа, то не для того, шоб обсуждать дєльож зємного шара на сфери вліянія. А шоб поправити Трампу імідж в глазах собственних сенаторів та ЗМІ. Тому Дональду Фредовичу прийдеться іграть роль решітєльного шерифа, которий разговарює з грязним убійцей і вісєльніком Хуйлом на предмет прекращенія безобразій у вверенном йому штаті. І в цих обстоятєльствах сунути Хуйлу в дрожащі руки список українських заручників з вимогою їх нємедлєнного звільнення, було б дуже ефектно та кінематографічно. А Трамп ефектні жести любить.

Хуйлу ж нада вернуться в Москву і якто об’яснять своєму перепуганному і недовольному жизнью под санкціями олігархату, шо з Трампом він ось-ось все порішає, все буде харашо, нє бздітє товаріщі. Тому в Гамбурзі Хуйло буде з Трампом подчоркнуто любезєн і предупредітєлєн, намекаючи всім і кожному, шо з американським колегою його связують дуже доверітєльні і близькі стосунки, про які преса й не догадується. І якщо під цей шумок, шоб прив’язать Трампа до себе, Хуйло дасть команду звільняти наших полонених, то це би стало найважливішим результатом і саміту, і візиту Пороха у США. Бо Олег Сенцов і решта хлопців сидять там по тюрмах та колоніях уже четвертий (!) рік. Їм давно пора на волю.

Сохряняєм бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених, продовжуємо допомагати Армії і ведемо здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє був порядок!

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments