emiliozk в Відкриті списки та галасливі писки(Російський історичний анекдот)
За моїми спостереженнями, принаймні, 90% людей, що здіймають галас з вимогою прийняти закон про вибори "за відкритими списками" , не розуміють про що йдеться. Вони думають, що має бути прийнятий закон, який зобов*яже партії інформувати виборця про персональний склад своїх виборчих списків. А то, мовляв, партії приховують тих, кого вони беруть у ВР, дурять виборця, пропонують кота у мішку. От і треба цю систему зламати, впровадивши новий закон. Оцю маячню я постійно чую.
Люди добрі! Існуючий закон (та всі попередні) однозначно зобов*язує партії оприлюднювати всі виборчі списки. Ця вимога завжди виконується (й не може не виконуватися технічно) всіма партіями. Повні списки є завжди на сайті ЦВК, на головних інформаційних ресурсах, на сайтах партій, у пресі. Процес формування списків широко висвітлюється у смі, включаючи всі інтриги, скандали та чутки навколо цього. Кандидати обговорюються у супільстві. Списки обговорюються й затверджуються на з*їздах партій. Яку ще відкритість списків вам потрібно?! І як можна перебувати у подібній омані після такої кількості шумних пардаментських виборів в Україні?!
Насправді, "відкриті списки" це умовна (й не досить вдала) назва зовсім іншої системи голосування та підрахунку. У найпростішому варіанті, вона полягає в тому, що партії висувають свох кандидатів у округи. Відтак, список партії -це розподіл округ-кандидат. Голоси, вітдані за кандидатів данної партії в окремих округах, сумуються. Розподіл мандатів здійснюється пропорційно кількості голосів відданих за партії й підрахованих у зазначений спосіб. Отримання мандату по квоті партії відбувається на конкурентних засадах на підставі результатів отриманих в округах.
Описана система має свої переваги та вади. Існує така думка, що вона оптимальна і містить всі перваги мажоритарної та пропорційної систем. Мені ця точка зору не видається очевидною. Головний недолік такої системи- це її складність та незвичність. Може, в сталих демократіях з чітко функціонуючою виборчою інфрастуктурою використання такої системи й доречно, але у наших палестинах це створить широкі умови для зловживань, помилок з боку виборчих комісій та значний грунт для недовіри до результатів виборів у супільстві. Останнє буде виникати завжди, коли переможець в окрузі не буде потрапляти у парламент, а перможений буде (система дозволяє подібні випадки).
Отже, коли кажуть про прийняття закону про "відкриті списки" замість змішаного або пропорційного, то йдеться лише про заміну закону з одними недоліками на інший закон з іншими (можливо, суттєвішими) недоліками. Якби там не було, ця заміна не варта, аби заради неї так рвати горло. А галас люди здіймають через непорозуміння, викликане наївним тлумаченнм словосполучення "відкриті списки". При цьому, ломляться у відкриті двері, бо списки й так відкриті.
