emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Свирид Опанасович глузує й вангує

Доброго здоров’я, друзі! Надворі буяє гібридна весна й снєдаєма зовом предків країна вже нетерпляче йорзає в ожиданії огородного сезону - подоконніки заставлені розсадою, лопати та граблі сумно іржавіють без діла, а на полях все іще сніг. І куди власть дивиться, безобразіє.

Сильно вже навіженим огородникам дідусь рекомендує іспользувать для посадки картошки снігоступи та ломи, шоб на практиці доказати вірність однієї з теорем сільської аналітики: енергозатратність праці нетерплячих людей обернено пропорційна її продуктивності. Вказана теорема, хто не поняв, справедлива не лише для сільського господарства, тому запрошую всіх трохи прикрутити трудову навіженість та спокійно заварити собі гарячого чаю чи кави. І зручно вмостившись окинути поглядом проісходящі собитія.

Події, які зараз відбуваються в реальному часі способні погрузити сучасних письменників-фантастів у глибоку творчу депресію – їм такого ніколи не вигадати. От візьмемо к примеру сюжет про якогось мрачного правителя вигаданої країни, которий лякає світ супермощним космічеським оружієм у той час, як його страна способна проізводити лише півників з гівна. Страна, галактичні сили якої високо не літають і регулярно розбивають власні самальоти, унічтожая собственну живу силу й техніку, коварно сподіваючись, шо всі враги виздихають від сміху. І дипломати якої в свободне від брехні врем’я натхненно покращують імідж своєї країни приторговуючи легкими й тяжолими наркотіками, а головним жіночим символом якої стала дєвушка-амфібія Рибка, котора обладає сверхспособностью робити міньєт під водою. Таку книгу ніхто би читати не схотів, всі літературні критики би винесли одностайний вердикт: “Та херня то все, ну не бува такого. Автор явно якийсь обдолбаний укурок”.

А між тим це лише невеличка частина того, що відбувається насправді й кожна наступна новина превосходить по стєпені бредовості попередню. І якщо завтра, наприклад, прийде повідомлення, шо Гундяєв причислив Хуйла к лику православних святих, ніхто навіть здивуватися толком не встигне. Бо післязавтра нам повідомлять, шо на Кремль з неба рухнув гружоний мочою нєфтєналівной танкер “Смишльоний”. Таким образом, навіть у абсурдних і неможливих на перший погляд подіях простежується певна логіка й послідовність. Например у вчорашньому падінні звездольота нєпобедімих воєнно-галактічеських сил РФ на базі Хмеймім, которе убедітєльно засвідчило, що Аллах не фраєр.

Прикметно, шо після учорашньої катастрофи того літака з 39 “іхтамнєтами” на борту Хуйло нємедлєнно позвонив в Анкару закадичному другу, султану Ердогану. В якого іздалі поінтєресувався “Твоя работа?”. У відповідь султан єлейним голосом висловив Хуйлу свої іскренні соболєзнуванія і, намагаючись не ржать, висказав уверенность, шо РФ продовжить активну участь в операціях по урегуліруванію ситуації в Сирії. Хуйло сердито сплюнув і положив трубку, а пресі сказали, шо презідєнти двох стран обсудили актуальні вопроси боротьби з терористичним угрупуваннями в районі Східної Гути в соответствії з резолюцією РБ ООН 2401. В общем, ув’яз Хуйло в Сирії всерйоз і надовго. Скіки разів він там виводив із Сирії свої “победоносні” войска? Двічі кажеться. Чи тричі? Ну нічого, ще пару таких парадів победи проведе і остатки його “победоносного” воінства повертатимуться додому пішки.

Переміщаємося з сирійських пісків на північ, у туманний Альбіон, де місцева преса повниться повідомленнями й коментарями стосовно загадкового замаху на колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля. Якого разом з донькою знайшли на лавці у парку міста Солсбері отруєними невідомою речовиною. І здається, ніхто в світі не сумнівається, чиїх рук ето дєло.

Історія того Скрипаля проста й незамислувата. Був собі обикновенний совецький офіцерик, которого запримітили і забрали учиться на разведчика. По долгу нової служби Сєргей многоє знал, відомом йому було і то, як жирує начальство. А сам він у 90-х роках получав лише скудну капітансько-майорську зарплату. І стало йому дуже обідно. Аж тут попався на його жизнєнном путі британський вербовщик, якому Скрипаль за мзду малую і розказував усякі тайни. Мзда осідала собі в іспанському банку, все було добре, но десь дослужившийся уже до полковника Скрипаль розслабив булки. Його прищучили і дали 13 років колонії. А через п'ять років, у 2010 році, вообще обміняли на ущучених американською контрразведкою російських шпійонів з непростітєльно розслабленими булками. Скрипаль перебрався собі в Британію доживати віку та радуваться жизні. Тобто, обична історія успішного московського разведчика-предатєля, яких багато. Но тут, через вісім років, про того нікому не інтересного пенсіонера вдруг вспомнили. Та подослали до нього убійцу з отрутою.

Взагалі-то дикий замах на нікому нецікавого пенсіонера лише з першого погляду безглуздий. У Кремля своя логіка, продиктована явно обуявшим Хуйла страхом тотальної ізмени. Замах на Скрипаля опосередковано свідчить, шо в рядах російських спеслужб зараз сильні пораженчеські настроєнія. Бо даже не сильно умні російські разведчики вже поступово допетрали, що в Хуйла шанси перемогти Запад равні нулю цілих нулю десятих. А іти услід за вождьом у могилку ілі на скам'ю подсудімих їм не сильно хочеться. Тому їхня стратегія виживанія єдина – воврем'я переметнуться на бік победітєлєй. І хто це зробить раніше інших, той і отримає шанс на спокійну забезпечену старість в країні з приємним кліматом. Таким образом, предчуствуя хвилю колективних предатєльств, Хуйло й дав команду совершить особо показатєльну казнь. Шоб усі іспугалися й передумали ізменять царю-батюшке.

Але так виглядає, шо подібна чекістська дикість у дусі товаріщей Єжова і Берії потенційних перебіжчиків лише ще більше налякає. І виступить каталізатором їхніх страхів, вони толпами побіжать до британських, американських, японських і українських резидентів, вербуваться та доказувать свою нужность. Даже за безплатно, бо жизнь дороже. Ось коли у враждєбних Росії іноземних розвідок настає урожайна пора, з чим їх дідусь щиро й вітає. Та рекомендує буть із тими шлєперами построже.

Щось дідусеві підказує, що прийде час і услід за фантастами в тривалу творчу депресію, впадуть і автори детективних романів. Бо хто читатиме вигадані детективи, коли в пресі буде чимало реальних історій про карколомні й нєвероятні ізмени та предатєльства, які сопровождали останні роки правління останнього російського царька. Кількість абсурдних подій навколо якого останнім часом особливо згустилася, породжуючи приємні оптимістичні передчуття.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених, допомагаємо Армії і не забуваємо, що огороди – це ще й привід відвідати у селі батьків. Не соромтеся балувати своїх батьків. Поки є така можливість.

І слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас

Subscribe

  • Бесноватые

    Андрей Плахонин 59 мин. · 11.04.2021. Южнокорейское информационное агентство Yonhap со ссылкой на источники…

  • Корчити з себе Порошенка

    Джон Смит 9 апреля, 00:47 · Зеленський в касці, максимальна демонстрація войовничості... Це все прекрасно.…

  • Конструктив

    Петро Порошенко 9 ч. · Ми маємо зв’язки з найбільшими фармакологічними компаніями світу. Зараз…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments