СТАТТЯ 62 КК УРСР (аналог ст. 70 КК РРФСР, введена в дію 1.01.1961)„Антирадянська агітація і пропаганда”.
Агітація або пропаганда, проваджена з метою підриву чи ослаблення Радянської влади або вчинення окремих особливо небезпечних державних злочинів, поширювання з тією ж метою наклепницьких вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а так само розповсюдження або виготовлення чи зберігання з тією ж метою літератури такого ж змісту –
карається позбавленням волі на строк від шести місяців до семи років і з засланням на строк до п'яти років чи без такого або засланням на строк від двох до п'яти років.
Ті ж дії, вчинені особою, раніше засудженою за особливо небезпечні державні злочини, а так само вчинені у воєнний час, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років і з засланням на строк до п'яти років чи без такого».
Стус жодним словом, рядком або вчинком не займався агатцією та пропагандою проти влади Рад народних депутатів. Також, він не поширював жодних "наклепницьких вигадок". Висування Стусові подібних звинувачень -це брехня та сваволя.
Звісно, в умовах сваволі, Медведчук не зміг би добитися виправдання. Але, визнаючи брехню прокурорів, він себе поставив в один ряд з ними у здїйсненні беззаконних репресій. Зрозміло, що на кримінальну відплвідальність він цим не заробив. А от на пожиттєву ганьбу цілком заробив.
