?

Log in

No account? Create an account

А ось і інша версія справи Мельника. Й теж звучить переконливо...
emiliozk
Оригинал взят у ihorhulyk в Браслет vs PR
Originally posted by ihorhulyk at Браслет vs PR
sled.net.ua
Фото: sled.net.ua

Браслет vs PR

Мельник, - оскаржений у хабарництві ректор усіх податківців, - поглумився над усіма досягненнями рідної йому влади у царині удосконалення кримінально-процесуального законодавства. Його втеча з-під домашнього арешту, не просто втеча, але й легкість, з якою цей чоловік дав собі раду з дивом техніки – електронним браслетом, не залишають виходу як ідеологам псевдо-реформ, так і їх конкретним утілювачам.
Але справа не в технологічних тонкощах цієї штуковини, якої без проблем позбувся Мельник, аби тепер самому вирішувати подальший триб своєї долі. Справа в тому, що вочевидь упійманий на «гарячому» професійний здирця, вніс елемент деструкції у тонку гру, яку затіяла Банкова у справі поліпшення свого іміджу і перед власним народом, і перед європейською спільнотою Гру, яка вартувала свічок, позаяк головною її і стратегічною метою була гучна демонстрація антикорупційного шалу, який, у прикладі з Мельником, буцімто стосується усіх: і «своїх», і «чужих», і опозиціонерів, і чиновників із нинішньої владної обойми.
Не даремно «хворого» ректора тягали на цілком безглузді судові засідання: чому б не застосувати щодо його випадку прецеденти відеотрансляцій, як це робилося не раз і не двічі. До прикладу, з Тимошенко або ж недавно у Львові на слуханням справи Слюсарчука. Причому в останньому випадку на «тому кінці дроту» були цілком повносправні, я б сказав, дуже здорові особи, які, у принципі, могли б стратитися й на квиток до галицької столиці.
Але у випадку застосування високих технологій втрачалося б головне – телевізійна картинка. І Мельник, - цей клоун у податкових погонах, - не розстібав би ширінку, справляючи враження на дуже неадекватних журналісток. Тобто піар був би прісним, нецікавим, а, отже, й неефективним…
Учорашній «в’язень браслета» тепер може собі бути де завгодно. Думаю, матимемо цілий серіал на кшталт вже влаштованих не раз і не двічі мильних опер нашої доблесної міліції. Мовляв, бачили його там і там, звідки він телефонував, але не встигли, у банкоматі такому то взяв певну суму грошей. Але от чого насправді слід остерігатися знаковому браслетному віртуозу, так це, як на мене, - реальної загрози, яка чигатиме на нього, де б він не був, і де б не заховався.
Чому? Та все просто. Він тицьнув мордою, - ні не в салат, а в дещо дуже смердюче й неприємне, - доволі впливових людей, які замовляли виставу з ректором у головній ролі. Він продемонстрував: а) невігластво, недієздатність і тотальну корумпованість міліції (кажуть, що дільничний дуже добре знав, що браслета на Мельникові не було ще з вечора); б) абсолютну неефективність цивілізованих стосунків з українським законом, позаяк тих, хто потрапляють у схожі ситуації і поводяться чемно, не втікають, співпрацюють зі слідством, завершують тюрмою (прикладів треба?). Ба більше, тепер видатним сценаристам доведеться шукати іншу кандидатуру на роль закланного цапа, аби спробувати ще раз розповісти всім байку про рівність усіх перед законом…
Я не аплодую Мельнику, позаяк він, мабуть, заслужив не браслета, а таки кількарічного перебування у СІЗО, як то буває дуже часто із цілком невинними Богу духа пересічними його співвітчизниками. Я лише акцентую на цій ситуації тому, що ті, хто зараз легковажно міркує собі, що співпраця з цією владою, - через переконання, задля преференцій, у висліді колаборації, не важливо, з яких іще причин, - є, далебі не індульгенцією, і жодним імунітетом. Вони мусять готуватися до таких зигзагів долі, за яких їм доведеться на практиці втілювати давній, хоч і цинічний, зате правдивий висновок: «Порятунок потопельників – справа самих потопельників».
Ігор Гулик

Читать по-русскиCollapse )