March 24th, 2014

Тревожно...

04:00 PM ET

First on CNN: Intelligence from field has White House 'very concerned' about Russia invading more of Ukraine – possibly soon

http://thelead.blogs.cnn.com/2014/03/21/obama-administration-very-concerned-further-russian-incursion-ukraine-possibly-coming-days/?hpt=hp_t2


By CNN Chief Washington Correspondent Jake Tapper

(CNN) - Based on intelligence, Obama administration officials are very concerned the Russians are not being truthful when they say their forces near Ukraine's eastern and southern borders are merely there for training exercises, sources tell CNN.

Officials assess that Russia – as early as coming days – could use any number of pretexts to justify further military incursions into Ukraine.

Moscow could express a need to protect Russian-speaking Ukrainians, or to protect transportation lines from Russia to Crimea, or the energy supply to Crimea from the rest of Ukraine.

Russian troops could accomplish this quickly, officials say, and theoretically before any other nation could even raise objections.

Officials publicly attribute their skepticism to previous Russian assurances that proved false, and privately say intelligence from the field has bolstered this view of Russia’s plans.

Asked for a candid assessment of White House worries about a possible incursion, a senior administration official told CNN,  “We’re very concerned, but it’s by no means certain.”

Separately, National Security Adviser Susan Rice said Friday the Russians have said they intend to conduct military exercises.

“Obviously given their past practice, and the gap between what they have said and what they have done, we are watching it with skepticism," she said.

Defense Secretary Chuck Hagel spoke with his Russian counterpart, Defense Minister Sergey Shoigu, on Thursday.

Shoigu provided “assurance that the troops he has arrayed along the border are there to conduct exercises only, that they had no intention of crossing the border into Ukraine, and that they would take no aggressive action,” according to a Pentagon read-out of the call.

Геращенко

Читаю очередные посты Мустафы о том, что Майдан победил без политиков и флагов. И все во мне переворачивается. Мы были на Майдане наравне со всеми. Может хватит унижать и оскорблять людей по социальному признаку? Мы не ходили там в значках и на каблуках! А были на баррикадах, дежурили ночью, боролись как могли в судах, стояли в цепи против беркута, выносили раненых( кстати, в Мариинском парке, когда мы с женщинами- политиками Оленой Кондратюк и Ирой Купрейчик 18 февраля вытащили и спасли 50 наших ребят, избитых и изувеченных, меня чуть не убили именно за то, что я оппозиционерка- политик. И журналистов мы тоже там не видели. Потому что в этот момент они ,где- то в другом месте , делали важную работу). 21 ноября Мустафа набрал меня в 8 вечера ( или может это была смс), затем -Оля Червакова, рассказали идею срочно собраться на Майдане. Я сидела с больными детьми, но сразу перезвонила Кличко, другим членам нашей фракции. И через часик они все там были! Без флагов, как политики и граждане. Возможно, без них этот первый снежный и слякотный вечер тоже бы не состоялся, а? И были там каждый день, невзирая на крики о том, что этот майдан аполитичный. И АндрейШевченко был в ту страшную ночь избиения студентов, и ЛесяОробец была там кажется, всегда. Мы искали деньги на поддержку Майдана, мы боролись как могли с системой в ВР. Не только потому, что это был наш гражданский долг, но и потому, что это был наш долг политиков перед своими избирателями. И мы были ВМЕСТЕ со своими избирателями на Майдане. Поэтому настоятельно предлагаю не начинать вторую серию пртивсіхства, а лучше каждый на своем месте работать на Украину. Этот Майдан был - нравится это кому - то или нет - не аполитичным, а политическим! Вопрос в тос, чтобы политические требования Майдана ( кроме реализованной отставки Януковича) были выполнены. Именно политиками, взявшими на себя ответсвенность. С помощью всего общества. При контроле СМИ и ГО. Мустафа, ты предложил хорошую и правильную идею 21.11. Но она бы не реализовалась без ГО, врачей, депутатов, политиков, вставших с колен бюджетников, забросивших свой бизнес предпринимателей, всех нас. И это было только начало. Впереди гораздо больше сложной работы. Уверена, что надо обьединяться, а не вновь и вновь на старте изругаться в пух и прах

Об анализе Илларионова и его последствиях для Украины...или NOLI NOCERE!

Оригинал взят у nazlo_vsemu в Об анализе Илларионова и его последствиях для Украины...или NOLI NOCERE!
*Викладаю дещо (на один абзац) скорочену статтю @Вячеслав Ільченко, яка - за наполегливим твердженням тов. Ілларіонова - є "кампанією" з його страшної травлі.
(Ой, пане раднику, і де це ви бачили "кампанію", що складається із однієї статті? Проконсультуйтеся у знайомих чесних журналістів (тм) - що таке СПРАВЖНЯ кампанія з цькування - вони це добре знають та вміють).
На моє переконання, жодних ознак "травлі" в статті not detected. Натомість явно detected цілком слушна постановка питання про моральну відповідальність БУДЬ-ЯКОЇ людини, яка за наших часів береться робити прогнози та давати поради.*



Вячеслав Ільченко

Кожен політолог - якщо він дійсно таким себе вважає, повинен усвідомлювати, що у будь-якого наданого ним прогнозу завжди є наслідки. Більше того, перше, що він повинен чітко усвідомлювати: його аналіз не є абсолютною істиною, а лише поясненням, яке він дає подіям, і воно - не єдине. І навіть більше: він повинен розуміти, як саме буде сприйнятий його аналіз людьми. Особливо, якщо він хоче допомогти, а не зробити ситуацію ще гіршою. Якщо хоч на одне із цих питань відповідь незадовільна, прогноз краще не публікувати, а донести його до ключових осіб іншим способом. Особливо, в критичні для існування країни часи. Тут якраз доцільно керуватись лікарським принципом «Не зашкодь».

Дехто задасться питанням: а чим же таким шкодять аналізи Андрія Ілларіонова, адже він, навпаки, попереджає нас про плани Путіна? Так от в тому і річ, що окрім попереджень (за що йому великий респект), він в безапеляційній формі дає оцінку подіям в Україні, і знову ж таки в безапеляційній формі дає однозначний прогноз у формі: «все буде погано». Можливо, все так і є. Можливо, все дійсно дуже погано. Але одна річ говорити це тим людям, які приймають рішення, а зовсім інша - робити публічні заяви, на які реагуватимуть звичайні люди, а далеко не усі з них уміють самостійно аналізувати ситуацію, а прагнуть простих пояснень і простих рішень.

Давайте стисло подивимось, яку саме оцінку давав Андрій Ілларіонов:

- влада здала Крим;
- Яценюк летить у Вашингтон оформляти здачу;
- термін життя нашого уряду - максимум тижні;
- Захід уклав із Путіним «Мюнхен-2014»;
- Обама здався Путіну.

Все це легко знайти в його офіційному Живому Журналі. А тепер давайте спробуємо кількома словами описати реакцію широких кіл суспільства на такі прогнози. Відповідь:

- обурення;
- зневіра;
- страх.

При цьому сам же Ілларіонов у «10 тезах про путінську агресію» пише, що однією із найважливіших задач Путіна є представлення світу України як території безладу і хаосу. Виникає цілком закономірне питання: якщо він сам це розуміє, навіщо оприлюднює такі прогнози, які тільки збільшать напругу, і збільшать ступінь безладу і хаосу, для початку, в головах дезорієнтованого населення?

Можна сказати, що він хоче нас позбавити зайвих ілюзій, але більше такі прогнози нагадують бажання позбавлення людей усілякої надії на краще. А люди, позбавлені надії, здатні на непередбачувані та фатальні вчинки. В нашому випадку вони можуть призвести до краху і тієї благенької державності, яку ми зараз маємо, і призвести до тієї самої війни всіх проти всіх, про що, знову ж таки, пише сам Ілларіонов.

Як один із прикладів таких тенденцій, наведу вже існуючу ініціативу «Майдан 3.0», яка шириться мережею Інтернет і ставить за мету повалення вже чинної влади (що, як сам же Ілларіонов і пише, є однією із цілей Путіна). Роблячи вищевизначені прогнози, як мінімум необхідно здогадуватись про такий їх аспект.

А тепер хотілося б дати варіант пояснення подій, що відбуваються, а також запропонувати декілька порад. Отже, давайте для початку спробуємо зрозуміти, чому така беззуба реакція Европи та світової спільноти на події в Україні?

Відповідь є надзвичайно простою: рухнуло все міжнародне право. Не якась його частка, а ВСЕ, що будувалось і напрацьовувалось роками з часів Ялтинських та Потсдамських угод. Фактично, весь цивілізований світ зараз знаходиться в проміжному стані відсутності будь-яких правових меж. Кожне рішення, ним прийняте, може або остаточно їх порушити, або стати новим фундаментом. Ситуація досі не скотилась до хаосу лише тому, що все тримається на особистих контактах всіх світових лідерів. А вони аж ніяк не політичні титани, і за великим рахунком, мало чим відрізняються від української влади. Тому не слід чекати блискавичної реакції. Однак і заявляти про «новий Мюнхен» теж не слід - для цього немає жодних підстав. І ось чому:

- на засіданні Радбезу ООН представники всіх світових держав висловились за Україну;
- референдум та анексію не визнала жодна із провідних країн світу;
- суспільна думка по всьому світу цілком і беззастережно на боці українців;
- розробляється і вже втілюється в життя проект економічних санкцій проти Російської Федерації з метою спробувати зупинити дії її головного ідеолога.

Це означає, що існує якесь принципове рішення по зміні «правил гри», і нові правила будуть на нашу користь. З доктриною «обмеженого суверенітету», яку просуває Путін, ніхто миритись не буде. Висновок: про те, що нас здали, говорити не можна, або це як мінімум передчасна паніка.

Далі розберемо питання про організацію відсічі. Цілком можна погодитись з Ілларіоновим, що світ захищатиме тільки тих, хто опирається сам. Однак давайте будемо чесними: ми не могли повернути Крим ані спецоперацією (СБУ, ГУР МО та інші відповідні структури були корумповані та розвалені Януковичем - про що свідчать документи, знайдені в Межигір'ї), ані загальновійськовою операцією (армія систематично знесилювалась, її матеріальна база підривалась, а особовий склад теж корумпувався - і теж свідомо). Не можемо ми зробити це і зараз, не втягуючись у повномасштабну війну з РФ, до якої вона готувалась роками. Це - факт.

Однак робити з цього висновок, що Крим втрачено, не слід. Це - не Косово, не Абхазія і не Південна Осетія. Це - Кувейт, в кращому випадку невизнана Республіка Північного Кіпру. Тимчасово окуповані території. Ми уже виграли дипломатичну війну. Для всього світу Крим - це Україна. Це - гарантія його повернення найближчого, але не близького майбутнього. Висновок: про те, що ми втратили Крим, говорити не можна, або це теж передчасна паніка.

Не слід також робити і висновок, що ми - беззахисні. За три тижні ми почали швидкісну навіть за західними мірками відбудову армії. Із тими початковими умовами, які були на 1 березня (якщо вірні оцінки генерала Тенюха), ми спромоглись на диво. У нас є техніка, у нас є паливо, люди активно долучаються до фінансування армії, фактично добровільно взявши на себе сплату додаткового військового податку. У нас є всезагальна суспільна підтримка наших солдат, в тому числі тих, які зараз залишаються закритими в «казані», але не здаються. Висновок: про нашу беззахисність і що російські танки пройдуть крізь нас, як ніж крізь масло, говорити не можна, і це теж передчасна паніка.

Наостанок хотілось би поговорити про чинну владу, яка багатьма уже розцінюється як зрадницька, саботажницька і непрофесійна. Слід усвідомити простий факт: ці люди узяли на себе самоубивчу місію - втримати країну в умовах не просто економічної кризи, а в умовах краху економіки. А виявилось, що це лише частка реальної задачі втримання української державності як такої. Вони стоять під трьома основними ударами:

а) системний удар з боку Російської Федерації - як у прямому, так і у вигляді масованої інформаційної війни;

б) системному тиску з боку українського суспільства, яке незадоволене його діяльністю, але не в повній мірі уявляє обсяг справ, якими завалені всі столи;

в) системному тиску з боку Заходу, передовим авангардом якого неочікувано і стала Україна.

Слід зрозуміти - якщо вимагати зміни й цієї влади, то необхідно вже мати на їх місце когось, здатного вистояти під цими трьома ударами хоча б на їх рівні. Якщо таких нема, необхідно зціпити зуби і допомагати їм, чим можливо. В тому числі (на жаль) і закриванням очей на якісь очевидні проколи. Практика показує, що нинішня влада здатна адекватно реагувати на суспільну думку.

Отже, висновок про те, що наша влада нас здала - теж робити не слід, і передчасно панікувати - не треба. Як і бажати якогось чергового Бонапарта, який складне зробить простим і запалить над нами Сонце Аустерліца.

Немає простих рішень. Немає простих порад. Немає простих ситуацій. Ми живемо в історичну епоху, про яку потім будуть писати книжки.

Валерій Пекар. Моя личная информационная война, выпуск 2

Оригинал взят у don_katalan в Валерій Пекар. Моя личная информационная война, выпуск 2
Валерій Пекар
Примечание. Нужда в этих заметках возникла потому, что враг активно распространяет вредные заразные мыслевирусы. Поэтому прошу рассматривать эти заметки как антибиотики для широкого распространения.
Противник и его невольные пособники активно множат среди украинских граждан утверждение, что «Запад нас бросил». Давайте проанализируем.
Начнем с того, что Украина добилась победы на дипломатическом фронте с «сухим» счетом (любители футбола, представьте условно счет 20:0). Таких побед, на мой взгляд, за последние 20 лет не одерживала ни одна страна мира. Посудите сами: всего лишь за неделю весь мир единым голосом осудил агрессию и не признал ни референдума, ни самопровозглашенной «республики», а значит, не признал и ее аннексию Россией. Верные союзники Кремля типа Казахстана (не забудем, Назарбаев у власти дольше Путина), а также Северная Корея и Венесуэла не в счет. Юридически Крым наш, а значит, рано или поздно будет и фактически.
Более того, против России, российского руководства и аффилированных лиц развернута беспрецедентная финансовая война. Хихикать «это не страшно» или «деньги вернутся в Россию» могут только те, кто ничего не понимает в мировых финансах. После того, как некоторым российским банкам перестали обслуживать карточки, хихиканье в основном прекратилось. Западная финансовая машина работает не очень быстро, но мощно и жестко. Тот факт, что санкции начались стремительно и приобрели такой масштаб, говорит о реальном включении Запада в борьбу, которая для российского руководства может стать смертельной.
Надеюсь, вы не пропустили также факт отмены эмбарго на иранскую нефть. Те, кто немного разбирается в российской экономике, понимают, что она коллапсирует при снижении цены на нефть ниже критической отметки.Collapse )

Татьяна Чорновол: Активистами Майдана часто притворяются бандиты

24.03.2014 15:35

Глава все еще не созданного Антикоррупционного бюро о сложностях борьбы с коррупцией в условиях агрессии России и налетах вооруженных провокаторов

- Появляется информация о том, что вооруженные люди, называющие себя сотрудниками антикоррупционного бюро или комитета, врываются в дома представителей бывшей власти и государственные структуры - чего-то требуют, что-то изымают. Примеры - захват дома Наталии Королевской и Государственной архитектурно-строительной инспекции. Это ваши люди?

- К поместью Королевской никакого отношения не имею. Я уже несколько дней нахожусь в больнице, мне периодически звонят и рассказывают, как якобы я или мои люди врываемся к Королевской и воруем ее дорогие шубы. Это кампания направлена на мою дискредитацию.

Что касается государственной архитектурно-строительной комиссии - да, мои люди имеют к этому отношение, но не я лично. Это была спецоперация, которая проводилась совместно милицией, СБУ, а также несколькими представителями моего комитета.

- Ваше бюро получило официальный правовой статус? На каких основаниях вы действуете?

- Нет никакого официального статуса. Мы помогаем правоохранителям в качестве волонтеров. Говорю это с сожалением, потому что нам часто приходится реагировать на горячие точки, но никакого правового статуса и полномочий государственного органа у нас нет.

Был случай, когда к имению Пшонки (экс-генпрокурор Украины, - ред.) в Сухолучье приехали пять автобусов с неизвестными вооруженными людьми - стреляли в воздух. Мы долго пытались задействовать милицию, которая разобралась бы в ситуации. В итоге самим пришлось общаться с провокаторами. Мы пытаемся действовать не только против коррупционеров, но и прекратить мародерство.

Кстати, о коррупционных схемах - сейчас, даже после смены власти, деньги продолжают перетекать в карманы тех самых людей, которые стреляли по Майдану. Если мы говорим об архитектурно-строительной комиссии, то за их схемами стоят бывший спикер парламента Владимир Рыбак и экс-премьер Николай Азаров.

- Сколько вас?

- Примерно два десятка общественных активистов. Все на волонтерских началах.

- У ваших волонтеров есть оружие?

- Нет.

- Вы поддерживаете действия тех, кто приходит к представителям бывшей власти с оружием?

- Я не поддерживаю бандитизм. Сейчас проводится масштабная кампания по дискредитации не только будущего Антикоррупционного бюро, но и в целом активистов Майдана. Если вы говорите о вооруженных людях, выдающих себя за "ветеранов Майдана", то это охрана Юры Енакиевского (народный депутат от Партии регионов, миллионер Юрий Иванющенко, - ред.), которая во времена Майдана работала в "эскадронах смерти", а сегодня они нацепили нашивки Правового сектора и продолжают деструктивную деятельность в Украине.

Сейчас проводится масштабная кампания по дискредитации не только будущего Антикоррупционного бюро, но и в целом активистов Майдана
- Но лидер Правового сектора Дмитрий Ярош не только признает, что у его людей есть оружие, но и отказывается разоружаться.

- Убеждена, что монополия на оружие должна быть у государства. Правый сектор должен либо сдать оружие, либо пусть его активисты идут служить в силовые органы Украины. Их сегодняшняя позиция играет на руку провокаторам - если бы у Правового сектора не было оружия, бандиты не могли бы прикрываться именем этой организации.

- Антикоррупционное бюро будет, наконец, создано, или вы останетесь волонтерами?

- Конечно, будет создано. На то есть политическая воля и общественный запрос. Но процесс затягивается из-за агрессии России. Я признаю, что нахожусь в очень сложной ситуации, так как официально на всю страну объявили о том, что я возглавила бюро.

С того самого момента в глазах общества я ответственна за антикоррупционную политику, но по факту никаких рычагов влияния и механизмов для работы у меня нет. Очень тяжело брать на себя ответственность за работу структуры, которой не существует.

- Вы ведь общаетесь с высшим руководством страны - даете им советы по борьбе с коррупцией, к вам прислушиваются?

- Сегодня им не до меня. Потому что вопросы целостности государства и агрессия России приоритетней, чем борьба с коррупцией.

Тем более что власть в нынешних условиях вынуждена находить общий язык с лидерами восточной и южной Украины, которые еще недавно были активными участниками властиЯнуковича, которая была насквозь пронизана коррупционными схемами. Это тормозит мою деятельность. Такова реальность переходного периода.

- Значит, вы не согласны со многими кадровыми назначениями новой власти. Можете назвать фамилии назначенцев, которых, по вашему мнению, нельзя было допускать к власти после Майдана?

- Это требования времени. Я могу соглашаться или не соглашаться, но я не буду создавать дополнительных проблем новой власти, так как это сыграет на руку России.

http://news.liga.net/interview/politics/1104436-tatyana_chornovol_aktivistami_maydana_chasto_pritvoryayutsya_bandity.htm