July 24th, 2014

Признание полковника Путина

Оригинал взят у nazlo_vsemu в Признание полковника Путина
Российская элита попала в ловушку, которая сама же и сконструировала, согласившись с поставками современного оружия дикарям
Собрав заседание российского Совета безопасности, посвященное угрозам территориальной целостности и суверенитету Российской Федерации, президент Владимир Путин сделал самое сенсационное и самое правдивое в своей политической карьере признание: суверенитету и территориальной целостности Российской Федерации ничего не угрожает.
Collapse )

Про настрої у Криму від кримчанина

Головний підсумок поїздки Кримом. 1) Незадоволення існуючим станом справ шириться - в різних місцях різними причинами. Напр., в курортних районах - провалом сезону, в степовій зоні - паралічом транспортної артерії з України, на Керченському півострові - навпаки, перетворенням на прохідний двір до Росії. Локальні спільноти мають по кілька власних і уникальних причин. 2) Все готове до підпільного руху. Більше того, він вже стихійно утворюється та стоїть в начальній стадії структурізації. Розрізненим осередкам не вистачає спільної програми дій, але локальні точки мають свої уникальні ідеї щодо саботажу і врєдітєльства. 3) Події на Донбасі вводять в панику наших ворогів, в тривогу і сумніви - болото, в сподівання і надії - наших природних однодумців. 4) Пора сказати вголос: наразі Меджлісу як такого просто нема. Не в підпіллі, ні в легальному вигляді. Він відійшов до історії. Кримськотатарська спільнота переживає процес трансформації і скоро народжуватиме нові структури і нові ініціативи.




Донецькі біженці в Криму виконують двояку функцію. З одного боку, вони охоче розповідають моторошні жахи з фронту, і цим задовольняють кримчан, які палко страждуть подібних історій, щоб вчергове усвідоміти, що в них життя ще ойойой яке гарне. З другого боку, вони дискредитують ідею приєднання до РФ ще й Новоросії, бо ну їх нафіг таких братів. Наче цигани з класичних страшилок, доми і двори обходять дебелі мужики та бабьі з дитинкою за руку, і досить нав'язливо прохають про допомогу. Донецькі дуже горді і прохати не звикли, тому в їхніх голосах по-прежньому дзвенить металична нотка повелителя. Плюс неповторні акцент та інтонація:
- Доброво дня, кагаваріца. Ми канешна ізвіняємся за так сказать вторженіє, но винуждєни обратітся к вам за помощ'ю. Нє, много не надо, сколько совєсть позволяєт, кагаваріца. Ну деньгі может у вас єсть, єда для ребьонка. Вот тут у вас напісано шо єсть свободниє мєста. Ми канєшно не турісти, но турістов я у вас шото не наблюдаю, так может пока ми у вас поживьом. Кагаваріца, Хрістос вєлєл деліца.
Інший донецький розповіда, що у ніх в Ел-ен-ер справедлівость.
- Ну как беспрєдєл. Нє, не беспредєл. Ну вот я прімєром простой трудяга, у меня даже машина не іномарка. Вот у меня нічево не забирают. А вот єсть случаї, кагда у одного чілавека сразу три джипа. Ну куда ето. Ну как ето. Ілі одін в трьох хатах живьот. Ето несправедліво, вот такіх у нас в Ел-ен-ер конешно раскулачівают. Всьо шоп справедліво било. Вот у вас я віжу тоже хати здают, ето значіт на одного человека сразу по нескольку хат.
Кримчани мовчать, вражені, і тихенько розходяться від оратора, приговорюючи: - Куди тільки влада дивиться. Привезли, а далі що? Пусь тепер самі їх кудись влаштовують. А то він вже і на мою хату, і на мою машину оком накинув. Война канешно ето страшно, но я тут при чом? Я войну не начінал.


Невеличке село в Криму. Група вчорашніх тінейджерів тусить на місці традиційного вечірнього променаду молоді. До перехожих, що йдуть мимо, звертається "Слава Україні". Хтось одразу відпригує, хтось щезає з виглядом "щас доложу кому треба" і не повертається. Хтось відповідає - або "Героям слава", або і не зовсім впопад, типу "Смерть ворогам". Підхожу, кажу - що ви робите. Вони посміхаються: - Проводимо народне соцопитування. - Ну і як результати? - Десь 50 на 50. - - - Далі вони пояснюють, що в такий екстравагантний спосіб шукають собі однодумців (набрали вже четверих) і опонентів щоб попіздитись на дискотеці. Що далі робити - не кажуть або не знають: щось придумаєм. Спека, Крим, полуднева нудьга.

Какой-то массовый маразм среди комментаторов

Совершенно ясно, что должны быть досрочные выборы. Парламент отвечает состоянию общества на октябрь 2012, да и то, подкорректированному админресурсом Януковича. В обществе все изменилось за прошедшие полтора (с небольшим) года. Единственный законный способ назначить внеочередные выборы - это развалить коалицию. Тогда, если за месяц не будет создана новая коалиция, Петя может  выборы назначать.  Распад коалиции АВТОМАТИЧЕСКИ  влечет за собой отставку Яценюка и всего Кабинета. Почитайте законы.  Все цивилизованно, по -европейски. Первый раз за 22 года. Радость Госдуры по этому поводу лишь индикатор их дикости. Равно, как и истерика некоторых наших отечественных комментаторов.