June 13th, 2016

Традиційні цінності

Оригинал взят у ibigdan в Традиційні цінності
я знаю родину, в якій люди прожили разом 20 років, виростили дітей, мають спільне майно, досі мешкають разом, і зараз за домовленністю зустрічаються з іншими партнерами. досвід життя змінився, змінилося ставлення до свого тіла, змінилася сексуальна аплітуда, але нічого з устаткованої повсякденної рутини змінювати не хочеться. бо є усвідомлення, що брак - це насамперед унормування майнових відносин. а себе всього, з усіма своїми бажаннями в брак не всунеш. і очкувати від партнера того, що він/вона в цьому браку буде виконувати усі ролі теж занадто ідеалістично.

я знаю родину, які 20 років одружені на папері, але роками не живуть разом. у нього - череда жінок, у неї - череда жінок. вони досі мають спільний банківський рахунок та люблять зустрічатися на ланч раз на місяц, поділитися пригодами.

я знаю родини, які не одружені, але виховують спільних дітей.

я знаю родини, які одружені, але не хочуть мати дітей.

я знаю родину, де дитина народилася від сурогатної матері. у дружини ще в підлітковому віці вирізали гнойний апендицит, порушивши репродуктивні органи. крім того, вона його на 10 років старша. і в неї це 4 брак. їй 48. йому 38. доньці - 6.

я знаю родину, яка втратила сина у п'ятирічному віці через рак мозку. вони удочерили дівчинку. а через декілька років народили ще одну.

я знаю родину, де дружина на 25 років молодша за нього. його син від попереднього браку такого самого віку як і молода дружина. у них двоє малих дітей погодок. і у сина так само. отже у чоловіка і діти, і онуки одного віку.

я знаю купу людей, які розлучилися та щасливо переодружилися. я знаю купу людей, що розлучилися та щасливо залишаються неодружені.

я знаю людей, які здатні відчувати сильну емоційну прив'язаність до однієї людини, а сильну фізичну - до іншої.

я знаю людей, які здатні відчувати сильну емоційну прив'язаність, але не люблять секс.

я знаю людей, які люблять секс, але не здатні відчувати емоційну спорідненність.

я знаю людей, які здатні відчувати сильний сексуальний потяг лише до людей певного інтелектуального рівня.

я можу цей перелік продовжувати безкінечно. це все мої реальні знайомі українські родини. чи українські (не)родини. українські. і це не богема, не художники, не маргінали - звичайні українські люди. менеджери та вчителі, інженери та айтішники.

ми забодяжені з такого потужного та складного коктейля фізіології, гормонів, психічних процесів, інтелекту, помножених на виховання та соціальні умови життя - це така карколомна варіантивність данних, що я не розумію, який треба мати квадратно-гніздовий спосіб мислення, що намагатися всунути все це розмаїття до сталого одновалентного патерна. і головне навіщо?

тому я дуже щиро та чистосердечно не розумію: що таке "традиційна" українська родина? що це за ходульна ментальна конструкція, яку майже ніхто та ніколи не проживає у реальному житті? і що це за специфічний тип неврозу захищати "традиційну родину", яка існує лише в літературі доби романтизму та в дешевих жіночих романах сьогодення?

Olena Chervonik