July 28th, 2016

Грантожери проти корупції

Перелік моїх претензій то грантожерів:
1) Вся мета їх роботи сконцентрована не на професійному виконанні власної роботи, а на забезпеченні надходження грантів. Гранти видаються під певні теми. Чим гучніша тема, чим більше резонансу - тим більше грантів і тим легше їх отримати.
Тому всі ці зради, істерії навколо корупції, танці на кістках Шеремета, крики про утиски, порохоботів, списки Миротворця, хлопцібосіголі - це все виключно розкачка медіапростору, створення картинки для західних грантодавців. Так, у нас є проблеми, але в наших ЗМІ ці проблеми явно гіперболізовані та перебільшені.

2) Якщо викривати та мочити "чужих" та не помічати огріхів та злочинів "своїх" - то можна вибити з посад нелояльних до себе та збільшити прихильність лояльних. Показовий приклад - луценкогейт. В той самий момент коли "третейський суд грантожерів" (с) постановив, що Ігор неуіноват, Шабунін займався мочиловом податківця Звонкова. Без сумніву, не могла дружина податківця заробити все те майно. Але у випадку Звонкова Шабунін домігся відкриття карної справи через суд, а у аналогічному випадку Луценка - злились по-тихому. Так можна отримати лояльність НАБУ або іноземні закупівлі ліків або велику правову дірку в діяльності нотаріусів, яки переписують чуже майно наліво і направо, а у вигляді покарання отримують тільки 3 місяці відключення від реєстру.

3) Майже така схема як в пункті 2) працює коли у вас є знайомий олігарх, з яким вас поєднує 12 років дружби, ви були у нього в дома і на скромну зарплатню депутата вечеряєте з ним у ресторанах. Отримуєте інсайд на його конкурентів, завдаєте їм ударів. Народ вас носить на руках, стаєте визнаним борцуном з корупцією, отримуєте під це гранти, а знайомий олігарх позбувається конкурентів та має медіапідтримку. Ба, більше - захоплюєте з поплічниками цілу партію і масштабуєте вашу діяльність за рахунок довірливих партійців.

Це тільки кілька прикладів. А їх - десятки.

Взагалі, вся ця медіалядота, борцуни з корупцією та інші люди, підзвітні тільки своїм спонсорам, а не своїм читачам чи виборцям - достатньо впливова сила, що йде до влади швидкими кроками. При цьому, маючи значний вплив на політику, на прийняття законів, рішень органів влади, вони ніяк не підконтрольні вам і чхати на вас хотіли.

Щось не подобається? Порохобот! Зустрічався з олігархом в ресторані? Не ваше собаче діло. Розкрити джерела фінансування? А ви на сповіді в неділю були?

Ми скоро будемо мати велику проблему з ними коли вони отримають реальну владу. І не говоріть потім, що вас не попереджали.

У разбитого корыта...

Чего добился Крым?

Было. Автономия, парламент, гламур. Казантип. Толпы туристов, готовых снимать надстройки над гаражами по цене номера в четырёх звёздах.

Хотели. Пылкой любви с Путиным. Больше денег. Убрать украинский язык. Всех наебать.

Стало. Обычный район Ростовской области. Военная база вместо курортов. "Ну вы держитесь там без денег".

Вот так в реальной жизни выглядит сказка о бестолковой мышке, желающей вкусить бесплатного "пошехонского" сырку))

Апологія Авакова

Останні події, а саме, незвично, безпрецедентно для України вміла професіна робота МВС по нейтралізації московського провокаційного "поп-параду" змушують мене віддати належне Арсену Авакову. Тим більше, що на цю людину було вилито з усіх боків стільки бруду, як на всіх інших міністрів разом. А я вважаю його діяльність протягом всього постмайданного періоду не менше ніж видатною

Він отримав Міністерство у стані тотального саботажу з боку силовиків по всій країні, сваволі та мародерства озброєних угрупувань у Києві та деяких інших містах , розгортання "русскай вєсни" на Сході та Півдні. Здавалося країна рушиться. Коли ватні сайти писали "бившая Украіна" не хотілося у це вірити, але відчуття безнадії виникало.

За менш ніж два з половиною роки йому вдалося:

1. Припинити вакханалію махновщини у Києві та деяких інших містах, боляче вдаривши по руках окремих непритомних героїв та залучивши до співпраці інших.

2. Зібрати в кулак незначний силовий ресурс, що залишився у МВС, піти на союз зі своїм смертельним ворогом Гепою, та задушити "рускую вєсну" у стратегічно, життєво важливому Харкові. Не зроби він цього, боюся справи України були б сумні.

3. Створити Нацгвардію та інтегрувати туди значний потенціал Самооборони Майдану, а згодом і Добробатів. Звертаю увагу, що це цілком нова задача, яка нічого спільного не мала з совково-ментвіською практикою та традицією. Він її поставив й впорався, незважаючи на непростий характер польових командирів та взагалі труднощі у керувані людьми, які звикли дивитися смерті в обличчя і зовсім не бояться начальників. .

4. Розпочати АТО. Тобто, перейти рубікон. Фактично, за евфемізмом АТО ховалося оголошення війни Росії. На це треба було відважитися. Саме цей крок остоточно повернув історію новітньої України у напрямку "геть від Москви" . Звсно, оця АТО почалася цілком бездарно й провально. Але вона почалася, мости були спалені. Україна тяжко вчилася вювати, але агресію таки локалізували. А не вияви Аваков мужність та рішучисть, (ой як!) погано б було.

5. Видатна реформа МВС та ще й в умовах війни. Це те, що на очах. Зникли як клас оці тупі хамуваті менти -ректири й хабарники, немає вже отої злочинної корпорації, яка отруювала мені все життя. Як на мене, це виглядає як чудо. Здавалося, ця метівська банда буде зажди. А немає її, й все. Натомість, виникла професійна служба, яка так добре себе продемонструала позавчора.

Надзвичайна важкість викликів та продемонстроване Аваковим вміння знаходити відповіді на них заставляє мене вважати його видатним державним діячем, який відіграв ключову роль у рятуванні України. Я думаю, з часом більшисть українців це усвідомить.

Єдиний мій закид до нього- це вперте совкове небажання розмовляти українською.