March 22nd, 2017

США очами сільської аналітики. Дід Свирид віджигає.

Вітаю сердечно, друзі! Надворі в нас вівторок, 21 березня – від сьогодні день поступово ставатиме довшим за ніч, сили світла переходять в наступ, сили тьми скукожуються. На цій оптимістичній ноті заварюємо собі по філіжанці кави, або по горняткові ароматного чаю і спокійно гортаємо стрічку новин.

Учора американські солнцепоклонники відзначили день весняного рівнодення началом слушаній у конгресі США. Де урочисто розвели костьор священной інквізіції, в якому поочерьордно підсмажують разних високопоставлених чиновників, каждому з яких ставляться каверзні вопроси. “Служіш лі ти врагу человечеському?” – гнєвно вопрошають конгресмени чиновників, одновременно підсмажуючи їх на вогні пристального общественного вніманія. Чиновніки верещать “Ноу! Ноу!”, но їм не вірять і вибивають із них показанія на Трампа – чудакуватого старикана, которого давно подозревають в єресі та враждєбном отношенії до прогресу. Но єресь єресі рознь і американська інквізіція взялася улічіть Трампа в служенії силам тьми та в організації чорних мес во славу врага рода человечеського – так роблять усі розумні інквізиції, бо чим страшніший враг, тим славніша перемога над ним. Ну і мобілізувати общество легше.

На роль врага человечеського, як несложно догадаться, конкурсне жюрі давно призначило Хуйла, которий впрочем не дуже підходить на цю роль, хоть воно й Хуйло. Але американцям бороться з посредственним Хуйлом неінтєресно, вони люди масштабні і для начала їм нада роздуть образ врага до гомерічеських масштабів, приписать йому разні потусторонні свойства і плани порабощенія прогресивного человечества. І таким образом посредственне Хуйло, вершиной мечтаній якого всігда було носить за презідєнтом США портфельчик, превратився в умелих руках американських режісьорів в могущественного злодєя. Бороться з яким одне сплошне удовольствіє – і неопасний, і побеждать його приємно.

В предидущих серіях ми бачили як в Америці, за всіма голівудськими законами, ішло нагнєтаніє сюжетної лінії, аби переконати глядача, шо злодєй їм противостоїть настоящий і перворозрядний. С етой целью портрети Хуйла поміщали на своїх шпальтах разні солідні ізданія, которі періодично об’являли його то человеком года, то самим вліятєльним злодєєм планети. Який путьом разних комп’ютерних махінацій способен вліять на ізбіратєльний процес – в середні віки точно так же малообразованих мешканців Європи убіждали, шо слуги сатани способні колдовством визивати повені, засухи, мор і падьож скота.

Етап зав’язки сюжетної лінії безконечно продовжуватися не може, бо вніманіє глядача ослабне і ніхто те кіно дивитися не буде. Тому режисери уміло ведуть справу до кульмінаційного загострення, зовнішнім проявом якого може стати посєщеніє новим госсєкретарьом США Рексом Тіллєрсоном логова врага рода человечеського у Москві. Яке планірується в квітні і прикметно, шо Госдєп США вже зараз оприлюднив ці плани – шоб ізбегнуть підозр в подковйорних якшаніях із силами тьми.

Обично плани здійснення візитів такого уровня оприлюднюються сторонами синхронно, про дату оприлюднення домовляються окремо, но не в цьому случаї. Тіллерсон не утруждався согласовувать оприлюднення своїх планів відвідати логово врага із самим врагом, тому сили тьми некисло охренєлі. Нєкоє лохматоє порождєніє печальной лошаді Лаврова под іменєм Маша Захарова учора пробелькотіло, шо Москва удівлєна, сконфужена і чешет рєпу - пачіму обнародованіє столь чуствітєльной інформації амеріканскіє партньори осуществілі без согласованія с россійской стороной. Ответ прост і сердит, як сяючий український лом – патаму шо ніхрена вони вам не партньори і патаму шо во главе сил тьми стоять лошаді, скунси, хорьки і бегемоти. А ідя в зоопарк громадяни животних про свій візит не предупреждають. Предупреждають лише членів своєї родини.

Таким образом, атмосфера “дружелюбія”, яке пануватиме під час візиту Тіллерсона в Москву вже обеспечена, а містер Рекс ще наверняка викине якогось коника, шоб убідить прогресивну громадськість, шо нова адміністрація США не прислужники дьявола і єретики, а нормальні ястреби та імперіалісти.

Для цього в бліжайше врем’я Тіллєрсон здійснить усі необхідні ритуальні церемонії, хреститиметься на всі церкви світєдєлів злодєйств Хуйла, та проізноситиме разні приємні українському вухові русофобські заклінанія. Прикметно, шо в Москву містер Рекс відправиться з Італії, де отримає благословення колег по G7. Все це у купі має слугувати одній простій меті – Тіллерсон має з’явитися в Москві не як якийсь шмаркач. А як оліцетвореніє сверкающей мощі американського імперіалізма – передового отряда прогресивного человечества. Бо лише ізрядно напугав Хуйла з ним можна вести душеспасітєльні разговори із розряда “молісь і кайся”.

Сам Трамп уже давно втомився пояснювати всім і кожному, що в чорних месах нікагда не участвував, жертвоприношеній Хуйлу не устраював, пашлі ви всі нахер, факінґшіт. А зараз лише стомлено відгавкується, однако послушно бреде в указанном ястребами направлєнії, подписує нужні бумаги і робить нужні назначенія. Такий послушний презідєнт американську інквізіцію тоже не устраює, інквізіції нада, шоб жертва сопротівлялася. То в Трампа періодично тикають баграми, визиваючи в нього конвульсивні трепиханія, які преподносяться в качестве злих умислов тайного прислужника сатани.

Така комедія може продовжуватися досить довго, але не безкінечно. Проте серіал це долгоіграющий, смислові лінії можуть розгалуджуватися і збагачуватися новими режисерськими знахідками. Але головний сюжет наверняка розвиватиметься по магістральній лінії – великі і прекрасні США ведуть боротьбу із силами зла, допомагають слабим і убогим та всячеськи способствують поширенню передового вчення про те, шо власть має бути зашугана і постійно знаходитися перед своїми народами в священном трепетє.

Власне кажучи, не виключено, що в майбутньому історики характеризуватимуть глобальні політичні трансформації першої половини ХХІ століття, як кризу традиційних політичних устроїв. З якої на наших з вами очах народжується новий світоустрій. Епоха домінуючої ролі урядів та правителів в житті народів відходить у минуле, новітні технології дозволяють громадянам посилити реальний вплив на прийняття конкретних рішень. Активна громадськість стає реальною силою і дедалі сильніше впливає на політичні верхівки, контролює їх, цинічно нізводя політиків до ролі простих менеджерів, находящихся під колпаком общественності.

В нєкоротих странах політичні верхівки іспугано чіпляються за прежні позиції, яросно вереща, шо грядьот хаос і вакханалія, а без правителів люди – стадо баранів і їх обізатєльно загризуть вовки. На чолі того відмирающого тренду ситуативно стала РФ, шо й не дивно – населення тої країни історично сформувалося так, що без царя-батюшки там ніхто й пукнуть не сміє. Тому нові політичні віяння, за яких росте роль небайдужої громадськості їх немовірно страшить, і в свойом іспуге ватніки вполнє іскренні та солідарні з перепуганим царьом-батюшкою. Є ще ряд країн, де імператори та султани отчаянно чіпляються за власть і за старі уявлення про роль і місце султанів та імператорів в житті країн та народів. Але щоб зупинити суспільний прогрес, їм треба остановити прогрес науково-технічний. Шо під силу разве шо Кім Чен Ину і то лише на одному, окремо взятому клаптику землі.

Отут – у боротьбі ідей щодо ролі й місця держав в житті народів – і пролягає водорозділ між завтрашнім та вчорашнім. Передове людство невпинно йде по шляху посилення ролі громадян, сили ж тьми яросно чіпляються за мракобісні теорії про опредєляющу та направляющу роль правітєльств та державних інстітуцій в житті народів. Цей процес продовжуватиметься ще десятиліттями, а у випадку деяких країн і століттями. Але вже досить очевидно, шо на долю нашого покоління випало сумнівне задоволення жити в часи перевертання суспільно-державної піраміди на нову площину. Що принципово змінює співвідношення між державою та суспільством, підносячи роль останньої та суттєво обмежуючи возможності до самодурства з боку государственних інституцій. Тому й люди лаються і государственні інституції верещать.

Україна ж, яка четвертий рік блискуче виконує роль форпосту прогресивного людства в нєпосредственном сопрікосновенії з врагом рода человечеського незмінно залишається в авангарді сил, які ведуть планету до світлого майбутнього. Во всяком случаї українці зашугали своїх правителів вже так, шо вони й своєї тіні бояться. Ще й продовдують шугати, часто не добираючи форм і средств, бо Історія дама вообще не дуже добросердечна й гуманна. Тому наші політіки нишком на українців обіжаються. При тому зауважте – нишком. Це вам не РФ, де критика государства тотожна ізмені родінє. Хотя нашим політікам нема чого обіжаться, з ними обращаються ще дуже добродушно й гуманно. Політикам лучше підстраюватися і звикати до думки, що вони – прості найомні менеджери. І так буде впредь, принаймні ще кілька століть. А коли вони звикнуть та увійдуть в резонанс із хвилями Історії, тоді між народом та політиками встановиться мир, злагода й гармонія. Як між відвідувачами ресторанів та услужливими офіціантами.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, витягуємо полонених із вражеських буцегарень та колоній, всіляко допомагаємо та підтримуємо Армію і ведемо здоровий спосіб життя. Займаючись фізкультурою і спортом, а також регулярно предаваясь веселим застіллям в компанії родичів і друзів.

Та слєдім, шоб віздє був порядок. А не то, шо січас

Да, они не самое большое зло

Часто вижу в комментариях "ну за что вы так взъелись на сімьонов-парасюков-соболевых-лещенок и прочих найемов, можно подумать, они самое большое зло в Украине"
Объясняю, надеюсь, больше объяснять не придется
Да, они не самое большое зло
Они маленькое голодное зло, которое стремится стать большим и сытым злом, при этом притворяясь добром
Они каждый день убивают веру в молодую честную политику
Они толкают нас снова в объятия старого, матерого, сытого зла, которое уже стоит и улыбается влажными клыками
Потому что старое и матерое уже наелось, оно умное, хитрое и осторожное
А молодое и голодное жрет все вокруг, как шашель, оставляя после себя трухлявые руины
И я не знаю, что с этим делать
Пойдешь направо — коня потеряешь
Пойдешь налево — сам сдохнешь
А прямо вообще ̶п̶и̶з̶д̶е̶ц̶ редут

Пойдешь налево — сам сдохнешь
А прямо вообще ̶п̶и̶з̶д̶е̶ц̶ редут

Тварина

Тут почали обурюватися шо Вова Поросюк з гордістю мсье де Біла оголосив президенту, що "Ніколи не голосував за міжнародні позики".

Не обурюйтеся. Що ви від нього чекали?
Іншого Вова сказати просто не міг. Добре, що хоч слово "позика" в його словниковому запасі присутнє.

Вова має потужну освіту - 9 класів і коридор. Вова гадає, що брати у борг ніззя. Це йому таксисти розповіли. А таксисти - вони неперсічні економісти, фінансисти (якщо хтось не знає - це дві різні царини), дипломати і полководці.

А для фанатів мсье де Біла відкрию страшну таємницю: навіть Сполучені Штати щорічно виходяять на ринки позик. І Японія. І Китай. І Німеччина. Чому - не пояснюватиму, ви все одно таких словєй як перекредитування, рекапіталізація, докапіталізація, (це теж трохи різні речі), євробонди, ваучери (це не ті бомажки, на яких вас комуністи нає... у 1992 році, а дещо інше), цінні папери, ОВДП тощо не зрозумієте.

Вам треба лише знати, що найбільший кредитор США наразі - Китай. А найбільший кредитор Китаю - США. Да, так світову фінансово-економічну систему влаштовано, якщо ви не знали.

І ще. Парасюк школу на трійки закінчив, тому йому буде це у новину, але вкотре для тих, хто мніт сєбя Карлом Марксом. Є така наука - військова стратегія. За цією наукою країна не може витрачати на армію більш ніж 5% ВНП (що таке ВНП знаєте сподіваюся?) на рік. Інакше дуже скоро економіка падає у штопор, з якого вже не вийде.

Ми зараз офіційно витрачаємо ті самі 5%. Але - офіційно. Насправді - більше. Бо статистика не враховує витрати волонтерів. А закони економіки і військової стратегії невблаганні: ці 5% - це усе, враховуючи витрати усіх: держави, волонтерів, групи осіб, що збирають кошти на літак "Вінницький колгоспник,

І це зрозуміло, панове, поросюколюби - якщо підприємець Петренко передав в АТО тону макаронних виробів то е значить, що він їх не продасть на ринку, не отримає грошей, не сплатить податок до бюджету, плюс на ці макарони витрачено борошно, елекрику, зарплатню працівникам, воду, бензин на транпортування і це все вимилося з обігу, а значит вдарило по Петренку і по економіці.

Ми зараз тримаємося виключно на зовнішніх запозиченнях та фінансовій допомозі (це різні речі) Заходу. Без них ми давно вже упали б. Навіть якщо при владі був би сам Христос та Його 12 апостолів. Бо після царювання Януковича станом на 27 лютого 2014 року на рахунках Держказначейства було лише сто вісім тисяч сто тридцять три гривні і шістдесят пять копійок. Усі гроші країни на той момент.

Подумайте над цим. Хоча звідки у поросюків мізки...

P.S. Щось сьогодні сталося. Такої навали цікавих типажів з приводу публікації давно не було. Тролі вперемішку з люмпеном і "шлунками". Чомусь жодного коменту про імператив 5% ВНП.Хоча б хтось почав дискутувати з приводу висловлювання Поросюка.
Приємно: значить пост гарний.

Більшість не влаштовує, що я ображаю Вову, перекручуючи його прізвище і в мене не той штиль і слог викладення. Як висловився один френд - "базарний".

Відповідаю: для мене Вова - саме Поросюк. Тупа, жадібна, недалека тварина (прошу Фейсбук не банити, це - біологічний факт), так само, як його фани - "шлунки". А вже штиль і слог дозвльте панове вибирати такий, який я вважаю за потрібне. Не подобається - проходьте повз. Як кажуть, Нехай шастать.

Паціенти і клініка.

пациенти і клініка.
Драма в трьох частинах.

1) назва книжки, виданої в Росії
«Как бабка Ладога и отец Великий Новгород заставили хазарскую девицу Киеву быть матерью городам русским»

2) з автоанотації автора:
В своей книге пришлось мне попытаться доказать с помощью книг убитого Олеся Бузины и авторов – современников М. Грушевского, что украинское государство «Украина-Русь» – это выдумка некомпетентного львовского историка. Показано так же, что зарождение Древней Руси произошло между озерами Ладогой и Ильменем на берегах реки Волхов и к нему имеют непосредственное отношение Ладога и Великий Новгород. О чем забыл упомянуть в своей книге М.С. Грушевский. Сегодня надо это подчеркивать особенно, потому что на Украине официально объявлен святой князь Владимир основателем «Украины-Руси». Этому противостоял Олесь Бузина. Вероятно, поэтому и был убит.

3) відгуки читачів:
barabazhka
хня какая((((
Stas_ukr
Оценка: нечитаемо. Полнейший бред. По всему видно, что белая горячка была музой автора.
chavin
Бред какой-то. Как бы название книги должно было меня предупредить, но нет, таки открыл.

П.С. Від себе можу додати, що подібних книжок в Росії - валом. Всі зводяться до розкриття таємної могутності і прадавності Московії. Винуватці, які приховали істину, називаються самі різні - як правило, це традиційні історики, іноді євреї, хозари, западниє учониє, греки, але почастішало і більш конкретних винуватців - Грушевського та австрийського генштабу.
В даному випадку реалізується настанова, надана путлером кілька років тому при відкритті "Національного атласу". Він закликав істориків у своєму розділі висвітлити період "Докиєвської Русі" як важливого часу, власне формування русскіх через контакти праславян з прафіноуграми.

Психологическая зависимость

ПОДСАДИЛИ... (ГОСПОДА БРОШКИНЫ)

"Я знаю, что у неё, неё, неё душа кошкина.
А я шикарная, но...
Мадам Брошкина" (слова А. Ружницкого)

Я, честно говоря, не припомню другого примера, чтобы государственной пропаганде удалось создать у части населения психологическую зависимость от получения вымышленных или реальных описаний бедствий соседней страны.

Много лет подряд по распоряжению парагвайского "эль-пресиденто* - хенераль" Альфредо Стресснера по телевизору крутили заставку: беспорядки на улицах городов демократических стран, избиения демонстрантов, интервью левых террористов (тогда на террор сплошь и подряд вдохновлял не Коран, а "Капитал" и ещё немного статьи Сартра и Маркузе), а потом звучал гимн, реял флаг и диктор внушительно говорил: а у нас - стабильность и порядок. Это понятно.

Маленький Доктор, конечно, расписывал невзгоды жизни простых англичан под властью плутократов (особенно жизни простых англичан под германскими бомбами и ракетами ФАУ). Но упор делался на достижения Рейха под мудрым водительством...

Аналогично была построена совковая пропаганда. Собрания обличения врагов народа проходили как эпидемии гриппа. Никакого психоза навязчивых состояний они не порождали.

Что касается критики "разложения капитализма", то всё с удовольствием смотрели "Международную панораму", поскольку пока какой-нибудь мнацаканов (имя им - Легион) рассказывал о страданиях безработных и бездомных, в кадре проплывали Настоящие машины, кругом высились Настоящие дома и Настоящие магазины... Сидящие же у телевизора подсчитывали сколько советских "инженегров" могли бы жить на пособие афроамериканского безработного. Тогда же появился анекдот про письмо рабочих ЗИЛа американским пролетариям: нам говорят, что вы - недоедаете, не могли ли бы вы выслать нам то, что не доели...

И только путинизм породил слой людей, испытывающий органическую потребность ежедневно, и не один раз слушать в ток-шоу и анал-программах про страшные бедствия и уже почти наступившую мучительную смерть Украины... При этом не требуется показывать, как это любили делать советские спецкорры ни хвосты безработных на биржах труда, ни трущобы с чумазыми полуголыми детьми, гоняющими консервную банку за неимением мячика, ни руины негритянских гетто после беспорядков 1967-68 годов... Никакого убеждающего видеоряда - он не нужен: просто каждый день слушать-слушать-слушать об агонии и гибели соседнего "братского народа"...

Так брошенный и спивающийся жених жадно слушает россказни собутыльника, который вдохновляясь ежедневным пузырьком "боярышника", живописует как пошла по рукам его бывшая: у вокзала дежурит, менты её на субботники возят, пацаны харю попортили...

* Латиноамериканское "эль-пресидентно" до начала 90-х означало ровно то же самое, что "Президент" применительно к Путину сегодня: вроде эль-каудилио, но с соблюдением декорума.

Трампогейт

Грани.Ру: Власть темы


Владимир Абаринов, 21.03.2017

Президент Трамп, вероятно, считает, что Америкой можно управлять как частной компанией, где хозяину никто слова поперек молвить не смеет. Именно поэтому он так раздражается, когда зловредная пресса искажает его светлый облик. Но США не частная лавочка, они устроены несколько иначе. К великому своему сожалению, он не может сказать "вы уволены!" ни чересчур настойчивому корреспонденту, ни пародирующей его голливудской звезде.

Даже такое дружественное СМИ, как Fox News, устроило ему недавно форменный допрос. Ведущий ток-шоу Такер Карлсон, не замеченный в симпатиях к либералам, но респектабельный профессионал, спрашивалего, почему он поторопился обвинить Обаму в том, что тот прослушивал его избирательный штаб в "Трамп-тауэр": "Вы президент, вам подчиняются все ведомства. Почему бы не обратиться к ним и не собрать доказательства, подтверждающие это?" Трамп отвечал в своей обычной манере - не на вопрос, а около: "Потому что я не хочу делать чего-то такого, что подорвет прочность учреждений". "Почему бы не подождать с твиттером, пока вы не сможете доказать? - не отставал Карлсон. - Не обесцениваете ли вы свои слова, когда их нечем подтвердить?" Президент хмуро ссылался на статью в The New York Times - газете, которую он сам называет газетой "фальшивых новостей" и которая ничего подобного не писала, - и обещал передать комитету нижней палаты по делам разведки подтверждающие документы.

В пятницу документы передали, но, по словам источника, бегло ознакомившегося с ними, никаких подтверждений там не обнаружилось. А в понедельник перед комитетом предстали директор ФБР Джеймс Коми и директор Агентства национальной безопасности адмирал Майкл Роджерс. Это уж вообще ни в какие ворота. Разве они не подчиненные президента? Почему же они не говорят то, что угодно президенту? Да вот именно потому, что они служат не президенту.

В 1973 году, когда президент Никсон пытался любым способом остановить расследование Уотергейтcкого скандала, он приказал министру юстиции Эллиоту Ричардсону уволить независимого прокурора Арчибальда Кокса, который вел это расследование. Сам Никсон по закону сделать это не мог. Ричардсон не нашел никакой законной причины для увольнения Кокса и сам вышел в отставку. Севший в его кресло Уильям Ракелсхауз сделал то же самое. Исполняющим обязанности министра стал генеральный солиситор Роберт Борк, который исполнил желание президента. Никсону это не помогло. А когда в 1987 году президент Рейган назначил Борка членом Верховного суда США, Сенат отказался утвердить его назначение - это редчайший случай в истории. Так в Америке поступают с юристами, чересчур охотно идущими на поводу у президента.

Директор Коми назначен на 10-летний срок. Срок этот заканчивается в сентябре 2023 года. Разумеется, президент волен его уволить. Но по законной причине. А отказ говорить Конгрессу не то, что есть, а то, что надо президенту, - незаконная.

Джеймс Коми сделал два сообщения. Во-первых, заявил, что ему ничего не известно о прослушке команды Трампа или слежке за ней. Во-вторых, подтвердил, что ФБР расследует связи этой команды с российскими властями. Никакого дела не возбуждено, идет предварительный сбор материала, работают с ним "лучшие люди", сколько времени потребуется - пока неясно, однако директор пообещал "следовать за фактами, куда бы они ни привели". Он подчеркнул, что обычно его ведомство не комментирует незаконченное расследование, но в связи с исключительным вниманием общества Министерство юстиции, которому он подчиняется, разрешило ему приоткрыть завесу. Никакие персоналии он обсуждать не стал, но назвал время начала расследования - июль прошлого года.

Директор АНБ Роджерс, со своей стороны, заявил, что никакого взаимодействия его агентства с аналогичной британской организацией на предмет прослушки кандидата или избранного президента Трампа не было и не могло быть, так как это противозаконно. Речь идет о версии, почему американские спецслужбы и Министерство юстиции не могут найти судебный ордер на прослушку. Потому, мол, что его и не было: они обратились к британским коллегам - в контору, которая называется GCHQ (Центр правительственной связи). Это служба электронной разведки, аналогичная АНБ. У GCHQ есть доступ к базе данных АНБ - вот они и вынули оттуда материалы безо всякого ордера. С этой хитроумной теориейвыступил юридический обозреватель Fox News, бывший член Верховного суда Нью-Джерси Эндрю Наполитано, сославшись на "три источника в разведке". На его слова ссылался на своем брифинге пресс-секретарь Белого Дома Шон Спайсер в качестве очередного "доказательства". Получалось чудненько: Россия шпионила за Хиллари в интересах Трампа, а Обама с британцами - за Трампом в интересах Хиллари.

GCHQ назвала утверждения Наполитано и Спайсера "смехотворными"; пресс-секретарь Терезы Мэй сообщил, что американская сторона выразила свои сожаления и обещала больше не упоминать эту версию. Тем не менее на совместной с Ангелой Меркель пресс-конференции Дональд Трамп не удержался и неуклюже сострил, обращаясь к Меркель: "Что касается прослушивания, предположительно прежней администрацией... Во всяком случае у нас, возможно, есть кое-что общее". Но когда пришлось отвечать всерьез, заявил: "Мы всего лишь цитировали... Так что вам надо говорить не со мной, а с Fox".

Комедия закончилась, не успев как следует начаться. А в понедельник мыльный пузырь прослушки лопнул окончательно.

Еще более жестокий афронт - сообщение о продолжающемся расследовании ФБР. Дональд Трамп и его советники рассчитывали закрыть тему и спустить на тормозах расследование Конгресса. Но министр юстиции Джефф Сешнс не оправдал доверия. Он, как оказалось, скрыл факт своей встречи с российским послом Кисляком в сентябре прошлого года и ради спасения репутации взял самоотвод от расследования. Поэтому теперь он не может ни закрыть расследование, ни каким бы то было иным способом вмешаться в него. Решение Сешнса вызвало у Трампа приступ ярости. Именно для того, чтобы сбить негативную волну, он и придумал прослушку своей башни Обамой.

Показания Коми и Роджерса заставили аппарат президента биться в истерике. Люди, ведущие официальныйаккаунт президента (а не его личный, куда пишет он сам), по ходу слушаний вылавливали любую реплику, которая может хоть отдаленно напоминать подтверждение президентской версии, и ставили на страницу видеоклипы с этими репликами. Но попытки были жалкие, натяжки грубые. Шон Спайсер на брифинге вертелся ужом: "Расследование связей и доказательство их наличия - две разные вещи". А что касается людей, которых постоянно упоминают как связных между штабом Трампа и российским правительством, - Картера Пейджа, Роджера Стоуна - то их Спайсер назвал "прихлебателями" (hangers-on), которые на самом деле почти ничего общего с командой Трампа не имели, просто отирались поблизости.

Отговорка, конечно, дурацкая. Ясное дело, такие люди зарплату из кармана кандидата не получают. И потом, Трамп ведь еще утром в день слушаний в Конгрессе писал в твиттере (на этот раз в своем личном), что российское вмешательство в американские выборы - это выдумка демократов, придуманная для того, чтобы оправдать "жуткую кампанию". Но в июле, когда, по словам Коми, началось расследование ФБР, ничего "жуткого" в кампании Хиллари еще не произошло. Зато произошло много другого.

Картер Пейдж, которого кандидат Трамп называл в числе трех своих советников по внешней политике, ездил в Москву, выступал 7 июля в Российской школе экономики с речью в которой критиковал "лицемерную" политику администрации Обамы и якобы имел встречи с Игорем Сечиным и другими влиятельными лицами. 18 июля он встречался в Кливленде в кулуарах национального съезда Республиканской партии с Сергеем Кисляком. 22 июля WiliLeaks опубликовал первый массированный слив документов, похищенных хакерами с сервера Национального комитета Демпартии.

Наконец, еще одно событие, о котором сегодня редко вспоминают, а оно-то, возможно, и стало последней каплей, переполнившей бочку. Именно в конце июля обнаружились контакты между двумя серверами Альфа-банка и сервером, установленным в штаб-квартире Трампа. В прессу эта информация попала в конце октября. Владельцы серверов тогда отбоярились - мол, это случайная связь, мало ли какой спам приходит на почту. Но связь эта продолжалась, причем трафик резко нарастал в острые моменты кампании. И именно в июле ФБР будто бы обращалось в суд за санкцией, но не получило ее.

Русская тема не закрыта. Она будет еще долго отравлять жизнь Дональду Трампу. Ни он сам, ни его советники просто не умеют себя вести в подобных ситуациях. Кризис такого масштаба не заболтаешь, не сведешь на нет базарной склокой. Никакой контригры они придумать не в силах. В такой ситуации люди, подобные Трампу, начинают действовать иррационально и во вред себе. Все это как-то не добавляет уверенности в завтрашнем дне.


Признаки начала мировой войны: разрушена система международной безопасности (точка зрения)

Оригинал взят у al391 в Признаки начала мировой войны: разрушена система международнйо безопасности (точка зрения)
Основным элементом системы международной безопасности до Третьей мировой войны было наличие лишь у пяти государств «легального права» обладания ядерным оружием. Эти пять государств — постоянных членов СБ ООН, который был основным силовым инструментом для поддержания порядка в мире. Эти государства были должны гарантировать безопасность других стран настолько, что те не должны были иметь потребности в ядерном оружии. Если же какая-то из неядерных стран все же пытается завладеть ядерным оружием, мировое сообщество вводила против нее всесторонние санкции, заставляя отказаться от этого намерения.

Пока эти гарантии хотя бы частично выполнялись, были основания для того, чтобы практически все мировое сообщество единым фронтом выступало против нарушителя системы мировой безопасности. Ценность системы безопасности была выше, чем ценность интересов отдельных государств, и локальные военные конфликты не переходили в глобальный.

Явным и однозначным фактом невыполнения гарантий ядерных держав стало нападение одной из них на Украину, страну, которая первой добровольно отказалась от ядерного оружия, бывшего на ее территории; оружием, которым по принципу наследования она имела право владеть. Гаранты безопасности не защитили Украину.

Таким образом, оказалось, что никто и никому ничего не гарантирует. То есть, системы международной безопасности — нет. Если бы Украина проиграла войну и была бы поделена соседними странами, то можно было бы ссылаться на то, что эта страна (как в свое время Югославия) нежизнеспособна. Поэтому обеспечение ее безопасности не имело смысла. Система международной безопасности была бы, хотя и ослаблена, но сохранена. Однако, этого не произошло.

Народ Украины остановил агрессора. Сохранил единство страны, претерпев лишь сравнительно небольшие и, по всей видимости, временные территориальные потери. На стороне Украины оказалось общественное мнение подавляющего большинства стран мира (подобно тому, как в свое время общественное мнение народов реагировало, когда Ирак напал на Кувейт. Однако тогда Кувейт защитили, а Украину — нет).

Collapse )

Украина выбрала войну...

"Война, это... война..."

Украина запретила въезд певице-колясочнице Самойловой для участия в "Евровидении". Раздался оглушительный визг сторонников бойкота и танкового броска на Киев... Раздались стоны российских либерал-центристов, мечтавших о благорастворении воздухов...

Кроме очередных пятидесятиминуток ненависти к себе, Украина заплатит за это неполучением русских голосов на конкурсе (в предыдущие годы всегда шло "перекрёстное опыление" - русские голосовали за украинцев и наоборот).

Как платит Украина миллиардными убытками и отсрочкой транша МВФ за революционную блокаду оккупированных территорий.

Потому что Украина наконец вжилась в войну с Эрэфией. На это потребовалось три года, как обычно и нужно для адаптации к новой ситуации. Это не инцидент и не конфликт - это война. На войне не торгуют с врагом (даже с выгодой для себя), не изображают, что народы дружат, несмотря на конфликт правителей...

Двойная интеллигентская совесть Эрэфии - Шлосберг [как известно - партия "ЯБЛОКО" - совесть русского либерализма, а Лев Маркович - совесть партии] отчеканил: Крым отнят у Украины, потому что Украина не смогла окружить любовью крымчан (ветеранов армии и органов, получавших участки на выбор - в Крыму или Риге, и их потомков). И добавил - самое мудрое, что украинская армия в марте 2014 года не сопротивлялась - сдалась без кровопролития... Так ведь и Эрэфия сдалась чекистам...

Уплетающим перловку в лагере для военнопленных трудно понять идиотов, которые теряют руки, ноги, глаза и жизнь в окопах, сражаясь за то, чтобы у сборщика налогов был шеврон того, а не другого цвета...

Украина выбрала войну. Как евреи 69 лет назад. Хотя могли умолять британцев сделать Подмандатную Палестину доминионом. Как британцы 76 лет назад. Хотя Гесс предлагал такую взвешенную формулу компромисса: Европа - Гитлеру, империя - остаётся Чёрчиллю. Как финны 77 лет назад...

Таємниця Парасюка

Тут у нас невеличка дискусія. Є люди, які продовжують вірити, що Парасюк опинився на сцені Майдану випадково і його промова була емоційним жестом одинака, героя, який щойно вчора бився з "Беркутом" і поряд з яким гинули товариші.

Може, я не правий і все це мені ввижається. Але.
Є цікаве відео на якому зафіксовано невідомих осіб, які наказали наказали охороні сцени пропустити Парасюка. Зверніть увагу на чоловіка у світлій з помаранчевими вставками куртці, котрий зустрічає Вову і демонструє великі пальці рук охоронцям на 42 секунді запису, мовляв, все нормально, пропустіть, так треба.

А ще на чоловіка ліворуч, зі стрічкою на грудях, який спілкується з іншим, в окулярах і жовтому жилеті з написом "Моліться". Вони явно знають, що відбувається. Це 32 секунда запису. Погляньте як людина в окулярах видивляється, шукає когось у натовпі.

А ще на новісінький, без жодних ознак кіптяви та бруду камуфляж Парасюка зверніть увагу. І це наступного дня після боїв на Майдані. І на чистісінький камуфляж "бойових побратимів" зверніть.

І ще: помітили скільки журналістів там було? Якимсь дивом вони перебували саме в тому місці Майдану, де Парасюк "проривався" на сцену. Навіть не так: вони вже чекали на нього. Бочите оператора з камерою праворуч на 23 секунді запису? Він заздалегідь став так, аби було зручно знімати саме в цьому місці.

Передивіться уважно відео: хіба це спонтанний порив? На Парасюка чекали і Парасюка вивели на сцену. Це чітко видно. Питання хто і навіщо? Хто знав що збирається сказати Парасюк?

ІМХО


Тогда еще сотник Майдана Парасюк пригрозил Януковичу, что активисты пойдут на Администрацию Президента.
NEWS.BIGMIR.NET

Від себе: Не дає мені спокою одна думка. Кремлівська брехня про, начебто, військовий переворот в Україні не має жодного підтведження, бо зміна влади в Україні відбувалася суворо у рамках Конситуції, взірцево прозоро, на очах у всього світу. Всі ключові голосування відбувалися впевненою  конституційною більшистю ВР обраної у 2012 й визнаної всім світом (в тому числі й Рф), як такої, що репрезентує всю Україну.

ЄДИНА подія, на яку посилається кремлвська пропаганда, доводячи те, що переворот був, це ота промова Парасюка. Звісно, воно не дуже переконливо, бо події пішли за законним сценарієм завдяки лідерам Майдану. Пермогу Майданну легітимізували. Але Парасюк закликав до іншого сценарію. Й навіть сам цей пустий  заклик ліг у основу ідеологічного обгрунтування агресії. Тобто Парасюк, не знаю свідомо чи ні,  спрацював на Кремль. Свідомо чи ні?