November 7th, 2017

Розігнати це бидло кулеметами, блін!

ОХЛОКРАТІЯ ЯКОЮ ВОНА Є...
О пів на першу закінчив ділову зустріч у готелі "Національний".
До "народного майданчика" під ВР з того місця рукою подати, а тому не міг не витратити ще 10 хвилин на те, щоб побачити, чим сьогодні живуть "протестувальники".
Ось що побачив та почув за ці десять хвилин.
Сцена. Біля неї 40-50 людей, серед яких я був чи не наймолодшим - а мені вже 54. Запах диму, сечі та вареної картоплі. Поцокана плитка. Прапори чомусь виключно біло-червоні. Весь час несуть мішки з дровами з машини, що стоїть біля паркану. Жодного політика чи журналіста.
Виступав, як він назвався, "комендант та начальник служби безпеки наметового містечка, колишній комендант автомайдану, керіник мукачевського загону "Сонечко" (а це що за фуйня?).
З того, що я встиг почути:
* Турчинов примкнув до Порошенка й вимагає знести наш табір. Нехай спочатку забезпечать його мешканців-переселенців житлом, соцпакетом, бекоштовними комунальними послугами та роботою (так ось де собака порився!)).
* Парламент, як такий, нам не потрібний, бо там завжди будуть сидіти олігархи та їх поплічники. Керуванні країною треба здійснювати через майдани та народні зібрання.
* Необхідно роздати всім українцям зброю для того, щоб вони могли у будь-яку мить захистити країну або знести владу, яка не виправдала їх довіру (ст.263 карного кодексу України).
* Треба взяти контроль над НБУ для того, щоб повернути народу вкрадені гроші та недопустити їх подальший витік в офшори (ст.341 КК України).

Далі - більше. Вийшов "ідейний лідер з народу" (так він представився, але прізвища не назвав) і почав висувати вимоги від імені "українського народу". Наведу декілька:
* У паспортах українців поновити графу "національність";
* Вибори до парламенту здійснювати за національними квотами. Якщо в Україні, наприклад, 2% осіб єврейської національності, то у парламенті також число депутатів-євреїв не повинно перевищувати 2 відсотки;
* Перевернути національний прапор: жовтий колір повинен бути зверху.
* У зв`зку з тим, що долар руйнує українську економіку, встановити курс нацвалюти до нього 1:1, а всі зовнішньоторгівельни операції здійснювати виключно у гривні.
Далі я вже слухати не став, бо серед "народних побажань" мав шанс дочекатись вимоги до антарктичних пінгвінів співати український гімн під час довгих полярних ночей.
Повернувшись додому, прийняв душ, бо треба було відмитись від цього вербального мороку. Тепер ось пишу вам.

Що я хочу сказати... Ані слова я не перебільшив та не вигадав. То є не голос народу. То є йобаний сором, дискредитація іміджу країни, цінічна спекуляція ідеями Майдану, заклики до порушення закону та перетворення історичного центру мого прекрасного Києва на брудний антимайдан міських (чи заїжджих?) божевільних. Турчинов, дай команду!)) А я піду ще раз вмиюсь...

100 років революції. Що для росіянина є історичним досягненням, для українця - символ деградації

Віталій Портников

У радянські часи чергову річницю Жовтневого перевороту в Петрограді в усіх союзних республіках відзначали абсолютно однаково, шаблонно - як велике свято, яке продовжилося "тріумфальною ходою Радянської влади".

За рамками цих святкувань залишалось те, що історія народів, які складали Російську імперію, пішла різними дорогами навіть не з жовтня, а з лютого 1917 року. Те, що більшовики єдність цієї імперії забезпечували навіть не ідеологією, а кров'ю.

І те, що сама ця нелюдська ідеологія в результаті розвитку нової держави перетворилася в обкладинку для традиційного великоросійського шовінізму. І ми продовжували жити у фальсифікованій, вигаданій історії - і у фальсифікованій, вигаданій реальності.

Саме Жовтневий переворот 1917 року був подією, яка підкреслила відмінність доль росіян і українців, відмінність їхнього минулого і майбутнього.

До жовтня в українських політиків, які думали про перспективи свого народу, ще залишалася надія на знаходження компромісу і взаєморозуміння з російською демократією, на якийсь особливий статус України в новій демократичній державі.

Після перевороту всі ці надії зникли - стало ясно, що відбувається зіткнення зі злом, яке не хоче ніяких компромісів, яке прикривається красивими гаслами про хліб і мир - але несе з собою голод і війну.

Не випадково проголошення державної незалежності Української Народної Республіки було реакцією саме на жовтень, а не на лютий 1917 року. Реакцією не на революцію, а на бандитський переворот - тому що те, що сталося у жовтні в Петрограді, ніякої революцією і навіть повстанням не було і більшовики самі довгий час визнавали цей незаперечний факт.

Про те, чому сталася ця розбіжність доль, можна сперечатися довго, але найголовніше, як на мене - це зневага до імперії і пов'язаного з нею рабства. Те, що для росіянина досі - головне історичне досягнення, для українця - символ гноблення і деградації.

Росіянин думає не про себе, а про силу держави, яка здатне підкорювати і принижувати інші народи - і ця сила компенсує його власні приниження і безпорадність.

Для українця держава - лише можливість забезпечити його власну свободу і добробут. Це - два світи. Світ тих, хто пішов з Єгипту за Мойсеєм і світ тих, хто залишився доживати своє в ланцюгах і кайданах - але в гордості за фараонів, піраміди і гарантовану юшку.

Між цими світами немає і не може бути нічого спільного і близького. Близькість виникала тільки тоді, коли армія рабів перемагала вільних людей. І близькість може з'явитися тільки тоді, коли сусіди відмовляться від обожнювання рабства, коли вони зрозуміють, що людина - особистість, а не гвинтик в державній машині, коли вони навчаться поважати не Леніна, Сталіна чи Путіна, а себе самих.

Тільки тоді у росіян з'явиться можливість усвідомити, чим насправді було потворне чудовисько, яке виникло на руїнах Російської Імперії в жовтні 1917 року.

Тільки тоді наші сусіди зрозуміють, що українські лютий 1918 року, серпень 1991 року і лютий 2014 року були не випадковістю, не змовою проти імперії, не "русофобією», а тим природним людським прагненням до свободи, якому росіянам тільки належить навчитися.

https://espreso.tv/article/2017/11/07/zhovtneva_revolyuciya_dlya_ukrayiny

Блог Игоря Яковенко: МЕДИАФРЕНИЯ - 231. ВОЙНА КАК ОЗДОРОВИТЕЛЬНАЯ ПРОЦЕДУРА

Блог Игоря Яковенко: МЕДИАФРЕНИЯ - 231. ВОЙНА КАК ОЗДОРОВИТЕЛЬНАЯ ПРОЦЕДУРА

КОГДА РОССИЯ СТАНЕТ СЕБЯ ЛУЧШЕ ЧУВСТВОВАТЬ?
Праздник – праздником, но любимую язву-то надо расчесывать! Лозунгу: «ни дня без плевка в Украину!» Соловьев неуклонно следует вот уже почти четыре года. Все слова про «фашистов», «бандеровцев», «хунту» сказаны по тысяче раз. Поэтому остается только повышать децибелы. И в студии Соловьева начинается дикий ор. Украинский «эксперт» Максим Яли недавно появился у Соловьева, но неплохо освоился с правилами, научился орать, перебивать на каждом слове не хуже какого-нибудь Куликова или Михеева. В ответ на очередное хамство «политолога» Сергея Михеева украинский «эксперт» Максим Яли назвал его хамом, на что тот почему-то обиделся и стал кричать, что Максим Яли – «молодое оборзевшее мурло». Причем, повторял это до тех пор, пока у Соловьева не случилась рекламная пауза.
Что касается содержательной стороны «дискуссии», то она в целом отражала состояние российской политики в Украине, то есть потеряла всякие остатки смысла. О чем свидетельствует вполне очевидный тупик миссии спецпредставителя США Курта Волкера, который честно пытается хоть как-то договориться с Москвой, чтобы она прекратила свою агрессию и оккупацию. На предложение Волкера чтобы миротворцы ООН контролировали всю территорию, оккупированную Россией, включая украинскую сторону российско-украинской границы, уже ответил Лавров, который обозвал миротворцев ООН «оккупационными силами». «Нам абсолютно очевидно», - заявил глава российского МИДа, - «что как только оккупационные силы займут весь Донбасс, Порошенко и пальцем не пошевельнет, чтобы что-нибудь из того, что он обещал, сделать».
Абсурдность и утопичность предположения, что на одной территории могут одновременно находиться миротворцы ООН и бандиты «ЛДНР», вполне убедительно показали представители самой «ЛДНР», Пушилин и Дейнеко. Они сделали совместное заявление по поводу предложений Волкера, в котором объяснили наивному американцу, что без согласия «ЛДНР» «никаких сил ООН на Донбассе не будет». Что в переводе хоть на русский, хоть на английский означает, что их не будет никогда до тех пор, пока в Донецке и Луганске хозяйничают российские оккупанты и их марионетки.
Находящиеся в состоянии полного тупика переговоры между США, Украиной и Россией, имеют, тем не менее, смысл, поскольку, пока они идут на востоке Украины гибнет меньше людей. То, чем занимается российский телевизор в лице того же Соловьева, имеет прямо противоположный вектор. Он и его «эксперты» прямо призывают к тотальной войне и к массовым убийствам. Вот прямая цитата Соловьева: «России надо изменить отношение к Украине. Надо назвать фашистский режим фашистским режимом. Надо дезавуировать признание президентом человека, который пришел к власти в результате фашистского переворота. И тогда Россия будет себя гораздо лучше чувствовать». Очевидно, что прямым следствием реализации мечты Соловьева станет полномасштабная война. Зачем ему и ему подобным это надо? А вот зачем.
В первой части «Воскресного вечера», когда кукольный театр Соловьева исполнял хвалебную оду России и ее широкой душе, все примеры, касающиеся единения народа были связаны с войнами. Никаких других объединяющих идей, кроме совместного убийства, «эксперты» Соловьева для соотечественников не смогли придумать. Хотя очень старались. По этой чудовищной логике получается, что России, чтобы «лучше себя чувствовать», надо все время с кем-то воевать. Война как оздоровительная процедура.
Российский телевизор полностью захвачен маниакальными убийцами, некоторые из которых прямо гордятся тем, что убивали людей, некоторые физически никого не убивали, но постоянно призывают к массовым убийствам. Чем быстрее и чем больше людей в России и в мире поймет, что именно российский телевизор является самой опасной частью отравленного организма этой страны, тем раньше человечеству удастся обезвредить российскую угрозу, а России встать на путь выздоровления.