July 3rd, 2018

Они для вас, оказывается, "наши".

Что-то даже я с моим пессимизмом не ожидал в ленте такого обилия "нашипобедили". А ведь умственно отсталых здесь нет, поэтому никто не поверит, что игра сборной России на чемпионате мира в России, право проведения которого, кстати, Путин купил - это не политика. Это политика, только политика и ничего, кроме политики. Ему одному выгодно это футболобесие.
И совершенно неслучайно у всех, включая тех, кто считает себя оппонентом путинского режима, главным героем стал Акинфеев - доверенное лицо Путина. Именно так, друзья мои, вы прославляете доверенное лицо Путина. Вместе с другими его доверенными лицами, например, с Маргаритой Симоньян, и порой почти в тех же грязных выражениях, что и эта ваша единомышленница. Они для вас, оказывается, "наши". Да-да, они все - путинские доверенные лица становятся "нашими" только в полном комплекте, включая и Путина. Там не только Симоньян, там много достойных и приятных людей, вам понравится. Насколько я могу судить, вчера Россия действительно стала практически единой, и вы радостно вступили в эту Единую Россию, потому что слиться с большинством в радости даже приятнее, чем в скорби по какому-нибудь не дожившему до чемпионата крымнашисту.
Я ничего не говорю о спортивной составляющей, в футболе выигрыш с нулем ударов в створ ворот с игры - не слишком большой повод для радости, но спорт здесь ни при чём. Именно в политике вы вчера были вместе с теми, кто орал "Россия! Россия!" и в августе 2008-го, и в марте 2014-го, и в марте 2018-го. И если вам понравилось это чувство всенародного единения, в котором вы принимаете участие, то, я думаю, стоит постараться продолжить. Не у всех, конечно, получится, чемпионат закончится, и мысли опять полезут в голову, но вы постарайтесь. Потому что иначе те, с кем вы вчера так трогательно сливались, обнаружив, что вы вдруг опять что-то там брюзжите или даже недовольны какой-нибудь агрессивной войной, не уверены, что крымнаш или ещё что-нибудь в этом роде, в очередной раз проорут "Россия! Россия!", расправляясь с вами за предательство - только что радовались вместе со всеми, а теперь вон чего. И отправятся ещё что-нибудь завоёвывать. У них - или теперь и у вас? - так принято, после спортивных успехов, купленных, допинговых, любых, что-нибудь завоёвывать. Обычай такой народный. У "ваших".

Політики та їхні спонсори. Who is who?

Продовжимо #політичні_нотатки.
На цей раз поговоримо про гроші.

Очевидно, політична кампанія в Україні потребує грошей, чи то президентська, чи то парламентська. Гроші можна взяти лише у чотирьох місцях:
1. Із власної кишені.
2. В олігархів.
3. У середнього класу.
4. У Кремлі.

Інших джерел грошей немає. Люмпени не фінансують свого кандидата, скидаючись по одній гривні мільйонами людей.

1. Щоб взяти гроші із власної кишені, треба їх мати. І бути готовим спалити ці гроші у шаленій кампанії.

2. Щоб взяти гроші в олігархів, треба їм пообіцяти, причому не просто збереження статус-кво, а якісь більші можливості. Причому будьте певні, що ті хлопці знайдуть спосіб домогтися виконання угоди, -- інакше би їх давно всі кинули. Кандидат, який мріє, що буде першим, хто спроможеться обманути олігархів -- взяти гроші і зробити все навпаки, -- сильно переоцінює себе і недооцінює інших.

3. Щоб взяти гроші в середнього класу, треба до нього йти розмовляти і переконувати. У середнього класу менше грошей (зараз дуже мало), але він численний (йдеться про цінності, не про статки), тому правильно побудована система фандрайзингу може дати чималі суми. Проблема в тому, що середній клас нікому не вірить. А не вірить тому, що ніхто з ним не розмовляє. Середній клас хоче від своїх кандидатів двох речей: доведіть, що ви наші, і доведіть, що ви спроможні. Тобто дайте докази, що ви говорите нашою мовою, розумієте наші проблеми і будете їх вирішувати. І доведіть нам, що ви спроможні перемогти. Якщо хтось із кандидатів буде реально працювати із середнім класом, це не пройде непоміченим. Якщо сьогодні ми не можемо цього помітити, значить, цього нема.

4. Щоб взяти гроші у Кремлі, треба пообіцяти виконати певні вимоги. Стосовно суті вимог можна пофантазувати, це нескладно (думаю, перелік вимог буде великим, тому що претендентів взяти гроші у Кремлі буде чимало). Також нескладно зрозуміти, що домогтися виконання угоди у Кремля є навіть більше інструментів, ніж у будь-кого.

Якщо кандидат не має власних чималих статків, не згуртував навколо себе середній клас країни, і при цьому каже, що не брав гроші в олігархів і в Кремля, -- цей кандидат бреше.