July 30th, 2018

НАМ ГОТУТЬ НОВИЙ БУНТ

НАМ ГОТУТЬ НОВИЙ БУНТ

Я нікого не хочу лякати, але мені дуже не сподобався один з останніх спітчів журналіста Романа Скрипіна. Процитую дослівно. «Зрозумійте це. Насувається гнів. Правдений, справделивий та одночасно не справделивий і хаотичний… Я попереджаю. Те, що буде восени, не питатиме за нашу освіту, політичні погляди й решта. Чим більше ви будете розумним, тим більше ви дістанете в табло. На нас очікує чорний вересень. Жовтень. І листопад…»

Цікаво… З чого б це такі віщуваня? Роман Скрипін тут навіть не міхо-майданчик описує – він нам змальовує нову гайдамаччину в суміші із більшовицьким бунтом. Але з чого б це? Ви бачите підстави для такої гайдамаччини? Я – теж ні. Тобто галасу на мережах наразі не менше ніж в часи міхо-майданчику, проте правда така, що скажений галас на мережах ще не означає всенародного невдоволення – доведено тим самим міхо-майданчиком. Як пояснює свої передчуття сам Скрипін?

«У вас був не шанс, а гіпер-шанс. 4 роки це дуже багато. Це не “лиш 4 роки”, а “аж 4 роки”! Ви нічого не зробили. Ви не змінили країну відповідно до запитів Майдану й революції Гідності. Про що був Майдан. Про Гідність. Про те, що людина в цій країні не принижуватиметься ніким ніколи. Ви ж, натомість, і далі принижуєте людей. Ви нічого геть зовсім не зробили, аби Людина в цій країні розправила плечі / крила. Ви не відкрили шлюзи можливостей…»

Мені цікаво, Роман Скрипін буває ще десь, крім київських тусівок інтелектуальних зраднюків? В Україні створюється чимало нових підприємств – це для їхніх творців не відкрито шляхів можливостей? Децентралізація дала змогу об'єднаним громадам самим облаштовувати своє життя з грошей податків, які держава тепер залишає ОТГ – це їм не розкрили шлюзів можливостей? Дрібний менеджер з харківської фірми став начальником розвідки армійського батальйону і УБД – це йому не розкрили шлюзів можливостей? ПроЗЗоРо дала змогу брати участь в тендерах фірмам, які до того про те й не мріяли – це їм не розкрито шлюзів можливостей?

Що? Не всі чиновники ідеальні? Покажіть мені країну де ідеальні всі 100% чиновників. У нас паршиво працюють суди? А чому ви самі не закінчите юрфак і не станете суддями? Там некомплект по Україні 20% - вас візьмуть обов'язково.

З чого ставатися бунту безглуздому і безжальниму, яким лякає нас Скрипін?

З того, що – вибори. З того, що забагато зацікавлених сил воліють аби нинішня команда була від влади усунута. З того, що маніпулювати рейтингами, малюючи президенту Порошенку 5 – 7 місце, можна лише допоки найбільш рейтинговий кандидат (40%) це «ще не визначився з вибором» - за кілька місяців до виборів рейтинги зміняться разюче. З того, що Тимошенко з Гриценко припустилися скаженого фальстарту, явно сподіваючись, що зможуть спровокувати команду Порошенка розпочати передвиборчу компанію також достроково і тим розпорошити свої сили – а не вийшло. Тому що, нарешті, Москві зараз сковирнути Порошенка – це останній шанс вийти чистенькими з того кримсько-донбаського болота, в яке вона залізла. У Росії підняли пенсійних вік. Там підняли ПДВ. Там піднімають інші податки. Російські економісти вже криком кричать, що ситуація – гаплик і що виною тому – «смішні» санкції.

Звісно, всім їм потрібна перемога. Але схоже на те, що в своїй перемозі вони й самі добряче сумніваються – як про це проговорився Палиця у відеороликц на Ютубі. Тому – механізм зрозумілий. Знову на порядок денний виходять Майдани-три, редути, та міхо-майданчики. Нам знову готують бунт – і тепер схоже будуть намагатися розбурхати люмпен і гопоту з околиць міст, під призабутими більшовицькими гаслами «грабуй награбоване», «експропріацію ексароаріаторам», «бурштин – копачеві», «ліс – лісорубу», «статки Рошена розділити на юліни тисячі», тощо. Аж до перестрілок у центрі Києва між гопотою і мідл-класом, чиї крамниці грабуватиме гопота. Москва лише аплодуватиме. І неважливо ким у цій ситуації працює Скрипін – він щось знає і намагається попередити, чи він уже погодився бути одним з рупорів майбутнього бунту.

Що робити якщо почнеться? Все те саме, що робили за Майданів-три, редутів і міхо-майданчику. Не піддавайтеся на провокації. Вірте лише очам, вухам і добрим друзям. І просто вірте. Там – знають що роблять.

Ірландія чи Сінгапур

У Твіттері побачив цікаве.

В середині ХХ століття Ірландія та Сінгапур були однаково бідні, потім приблизно в один час стали проводити успішні реформи та розвиватися схожими темпами.

Сьогодні ці країни можна порівняти за кількістю населення (4,5 - 5 млн), але ВВП Ірландії майже на $ 10 тис на душу вище, ніж у Сінгапуру. При цьому про ірландський досвід у нас майже ніхто не говорить, зате про авторитарного Лі Куан Ю та його "трьох друзів" знає кожен. Хоча нам-то Ірландія по всіх параметрах ближче, ніж Сінгапур.

Ось що значить піар. Книги ірландських реформаторів до нас не дійшли. А "Із третього світу у перший" стала хітом продажів.

Фото Дениса Казанского.

Проклятье капитанской дочки

А раньше я все время отмечала день военно-морского флота. 16 лет жизни в гарнизоне военно-морской авиации. Папа. Чёрная шинель. Золотой кортик. Белые перчатки. «Вы, чьи широкие шинели...», «у нежной тонкой руки украл платок свежий ветер», «по первому сроку, оденьтесь, братишки! По первому сроку. Положено в чистом на бой выходить морякам»... в Советско-афганскую отмечала. В российско-чеченские. В российско-грузинскую... детство же. Папа. И вообще там - танкисты, а не ВМФ! Ну это если бы вдруг кто спросил. А так не задумывалась. Настигла меня российско-украинская война. В том числе и жгучим стыдом за все прошлые отмечания. Проклинаю. Все ваши танки и корабли. Все ваши разноцветные шинели и береты одного, кровавого цвета.

Під окупантами

сучасний Кримнаш. Їхав в автобусі, забитому як сельді в бочці - тут тобі і місцеві, й туристи-курортники з окупантами, (ніхто ж для них нових рейсів не введе - автобусів теж), і такі як я - мандрівники на короткі кримсько-кримські броски. І звернув я увагу на незвичних дітей із мамою.
"Діти як діти," сказав би раніше й байдуже відвернувся від хлопчика з дівчинкою. Але щось в них було рішуче не так. Про це казало шось всередині мне, а що - я не знав.
Коли була їхня зупинка, мати їхня - розкішна рубенсівська жінка - схилилась над ними й тихенько в суцільному гамірі проказала:
"Приготуйтесь, тут сходимо". Чистою українською. Ті мовчки кивнули, згрупувалися й зістрибнули.
І тут до мене дійшло, що з ними було не так.
Вони мовчали. Весь час мовчали.
Вони мовчали не як туристи, зморені відпочинком і сервісом. Не як курортників, втомлені зайвою порцією мороженого й шашликів. Не як засинаючі діти.
Ні, вони мовчали напружено. Поступово я зрозумі вці їх погляди - колючі, уважні, приховані. Насторожені, як дивляться дорослі, коли навколо усі вороги.
Вони не переходили на російську заради нас, щоб перекинутись між собою словцем. Вони не чесали як є, аби що, українською рідною. Вони мовчали як партизани, що їдуть на діло.
Хлопчисько і дівчисько, та їхня мати. Вони дивилися навколо так, як дивилися ми чотирнадцятого року, - допоки звикли і принюхались. Їм це було в новину, і було нестерпно.

Ждут реванша в 2019 году

Лавров взялся за старое (точнее, он никогда от него и не отказывался) - озвучивать пропагандистские мантры, цель которых для России - уйти от ответственности за агрессию против Украины и «впарить» нам ОРДЛО на условиях Кремля (навязать политические пункты Минских соглашений без демилитаризации оккупированных территорий и при сохранении влияния РФ, что априори может спровоцировать кризис/конфликт во всей Украине). В частности, Лавров в очередной раз заявил, что не видит повода для новой встречи лидеров глав государств «нормандской четверки», до тех пор, пока не произойдёт отвод вооружений в трёх населённых пунктах и не заработает «формула Штайнмайера». И поскольку он это в этом году говорил это уже не впервые (несмотря на то, что «формула Штайнмайера» уже давно канула в лету, и, кроме представителей официальной российской власти, публично о ней вспоминает разве что Медведчук), то повторю то, что я уже писала: после того, как Россия поняла, что Украина и Запад имеют консолидированную позицию относительно деоккупации украинских территорий (вначале безопасность, потом - политическое регулирование), российская власть прибегла к следующей тактике: 1).озвучивание «гибридных предложений», типа, референдума от Путина; 2).соскакивание и затягивание переговорного процесса под разными предлогами, в надежде на реванш на выборах в 2019 году.

""..відповідальні люди, які готові брати на себе відповідальність.."

Подискутував сьогодні з Романом Вінтонівим на "Громадському радіо" з приводу (не)показу хресної ходи на UA:Першому.
Один момент дискусії (на початку) мене вразив так глибоко, що я дослівно розшифрував цю частину аудіозапису. Йдеться про те, хто саме ухвалював рішення, що трансляцію ходи буде вести не UA:Перший, а UA:Культура.
======================
Роман Вінтонів:
- Було прийнято рішення транслювати [ходу] на каналі UA:Культура. (…)
Журналіст:
- Ваші опоненти закидають вам те, що люди, які прийдуть дивитись трансляцію, прийдуть не на UA:Культура, а саме на UA:Перший – так само, як вони ходять дивитися подібні трансляції на інші суспільно-політичні канали.
Роман Вінтонів:
- Я не назвав би їх опонентами, я думаю, це ті, хто має інше бачення, він би зробив по-іншому. Ми зробили так. Ну, тобто… я не вважаю, що вони праві чи не праві. Це рішення; рішення прийняли відповідальні люди, які готові брати на себе відповідальність за своє рішення. Якщо є негативний момент відповідальності, ці люди прийняли рішення і готові нести за це відповідальність. (…)
Олексій Панич:
- Є «відповідальні люди, які ухвалювали рішення і тепер готові за це відповідати». І водночас, поки що я не почув прізвища – я їх реально не знаю – хто ухвалював оце рішення делегувати цей показ каналу «Культура»? Це був Роман, це був пан Зураб, це був керівник інформаційного мовлення пан Грузинський, чи колегіальне рішення? Хто ухвалив це рішення в останній інстанції?
Роман Вінтонів:
- Пане Олексію, це дуже делікатне питання, і мені здається, що спочатку треба всередині… якщо Наглядова рада хоче отримати відповідь на це запитання, ми відповімо на це питання… ну… без жодних цих… просто я не готовий це зараз обговорювати публічно.
Олексій Панич:
- Я зрозумів відповідь…
Роман Вінтонів:
- Тобто, я можу Вам SMSкою після ефіру скинути…
Олексій Панич:
- Ні, просто…
Роман Вінтонів:
- Якщо Наглядова рада прийме рішення це опублікувати – ну, тобто, жодних проблем… все ж таки ми маємо спочатку… ну… делікатне питання обговорити всередині, Наглядова рада має почути аргументи і вирішити, наскільки вони достатні, і тоді приймає рішення про те, публікувати це чи не публікувати.
Олексій Панич:
- Дуже дякую Вам, позиція зрозуміла. Єдине що – мені здається, тут є певна суперечність, коли… йдеться ж не про Наглядову раду. Ви в ефірі зараз всім глядачам «Громадського радіо» кажете – «є відповідальні рішення, які ухвалили відповідальні люди, і вони готові взяти на себе відповідальність». Питаю – «Хто ці люди?», і одразу виявляється, що прізвища цих людей без спеціальних процедур не можна слухачам «Громадського радіо» повідомити!
Роман Вінтонів:
- Жодних спеціальних процедур немає. Мені здається, що нам треба просто позицію всередині компанії пояснити, щоб ці питання були поставлені і відповіді були отримані. І потім компанія приймає рішення…
======================
Пані та панове, це точно той був самий Роман Вінтонів aka Майкл Щур, який так гостро вимагає від всіх відкритості та прозорості й так дотепно висміює тих, кому цієї прозорості бракує?
Ви чуєте, що пан Роман каже - "Є відповідальні люди, які ухвалили це рішення, і _готові нести за це відповідальність_, але їхні прізвища я не можу зараз назвати, бо це дуже делікатне питання"?
А не можна знайти ще якогось Майкла Щура, щоб він зробив сатиричний сюжет про цей виступ на "Громадському радіо" члена правління суспільного мовника, пана Романа Вінтоніва?
В - відкритість.
П - прозорість і послідовність.
* * *
Повний аудіозапис тут:
https://hromadskeradio.org/…/vsi-religiyni-podiyi-na-suspil…

Аласанія Порошенка з державного ефіру прибирає

Якби Зураб Аласанія не забанив мене ще півроку тому, він би точно зробив це зараз. Бо публічну критику він терпить дуже погано, тим більше аргументовану, а критику з елементами іронії не терпить взагалі.
Але тут навіть іронії не треба. Тут просто моє обурення.
Перший скрін - репліка Diana Dutsyk, другий - комент під її дописом від Аласанії.
Ну от, щодо цього коменту.
"Теза третя: більшість жителів України не є вірянами чи прихожанами тієї чи іншої церкви взагалі. Більшість - не просто переважна, а 9 з 10" - це просто неправда. Або пан Зураб не в курсі, але ляпає "зі стелі" шопопало, бо "треба ж чимось аргументувати", або пан Зураб свідомо пересмикує. Не знаю, яке з цих припущень гірше, але готовий припускати обидва.
"Теза четверта: сценарій всіх заходів сьогоднішнього дня написаний і втілюється Сергієм Проскурнею. Що означає максимально домінуючу присутність «першої пари» в усіх трансляціях" - а це взагалі камінг-аут: виявляється, поява президента в ефірі "Першого" для нинішнього топ-менеджера НСТУ є табу! "Де Проскурня - там Порошенко, а де Порошенко - там не буде UA:Першого".
Перефразовуючи де ла Мерта, це гірше, ніж злочин: це дурість. Ну, і помилка, звісно, також. Боюсь, що стратегічна.
(P.S. Спершу я цей вислів приписав Талейрану, а вже вночі згадав, що помилився).



Алексей Панич "Зрозуміло, що UA:Культура, суспільне радіо та цифрові платформи не можуть забезпечити охоплення UA:Першого. І Аласанія добре знає, що у багатьох населених пунктах, селах люди могли побачити цю подію тільки на "першій кнопці". Важко повірити, що він справді цього не розуміє, коли постійно апелює висвітленням події на інших ресурсах. Швидше за все, він свідомо пересмикує.

Можна припустити, що у рішенні Аласанії щодо Хресної ходи також може проглядатися особиста неприязнь до Петра Порошенка. Виникла вона не сьогодні. В Інтернеті можна знайти чимало критики на адресу президента від Аласанії. Про те, що той не є державником, а виключно бізнесменом. І взагалі розуміння Суспільного у нього нема, ще й бюджет "зарізав". І якщо десь в голові у Аласанії на перше місце у вирішенні питання трансляції Хресної ходи на "першій кнопці" лягли особисті симпатії чи антипатії, то ось це вже непрофесійно.

Більше того, Аласанії можна пригадати чимало суперечливих рішень. Наприклад, відмова від трансляції процесу обміну українських полонених з бойовиками "Л-ДНР", коли в Київ перед Новим роком прилетіли 74 наших хлопця. На UA:Першому сказали, що не встигли."

https://www.depo.ua/.../zashkvar-pershoyi-knopki-chi-mav...

Фото Алексея Панича.

Фото Алексея Панича.

Путину явно не удалось договориться по Украине с Трампом, Меркель и Макроном

Глава МИД России Лавров заявил что они не видят условий для новой встречи в "нормандском формате", пока не произойдет разведение вооружений в трех населенных пунктах и не заработает "формула Штайнмайера". В общем, Кремль хочет временный статус ОРДЛО, проведение там выборов без украинского контроля, а потом особый статус на постоянной ос нове. С амнистией, большими правами для региона в сравунении с остальными и финансированием из Киева по защищенной статье.

То есть, с Трампом, Макроном и Меркель не получилось договориться о совместном давлении на Киев. Ладно, подождем, пока содержание ОРДЛО плюс санкции станут для Москвы еще тяжелее

Бомбит..

Я бы, к слову, напомнила господину Аласании, что нравится ему или нет, Президента Украины выбрал украинский народ убедительным большинством голосов.
А господина Аласанию никакой народ не выбирал и на решения от его имени не уполномочивал.

Да, я не религиозна, я 16 лет не смотрю ТВ, но я плачу налоги каждый квартал, за которые содержится Национальная ТРК и из которых господин Аласания выплачивает себе премии.

И сейчас у меня дико бомбит, что какой-то сраный Интер показал их сраный крестный ход с их сраными попами, пожухлыми лицами и мокшанскими флагами, а канал, покрывающий всю страну и содержащийся на наши кровно заработанные, показывал вместо прекрасной, величественной и соборной Ходы в честь Крещения Руси и с надеждой на создание Поместной церкви какое-то попсовое говно, потому что их директор, видете ли, возомнил, что у него безупречная репутация и непогрешимая этика.

Я считаю, господин Аласания, что как честный человек, коим вы себя считаете, вы должны подать в отставку и уйти из проекта, которому вы совершенно не подходите.

Редко прошу репостнуть, но это тот случай. Я хочу, чтоб он это увидел. И хочу, чтоб под текстом стояла куча лайков. Такое количество, чтоб у Аласании язык не повернулся сказать о "порохоботах" и "провластных блогерах".

Таки надо Сальвини вниз головой повесить. Сам потом спасибо скажет

1 ч

Пресса пишет, в преддверие завтрашнего 135-летия Бенито Муссолини министр внутренних дел и вице-премьер Италии Маттео Сальвини заговорил цитатами вождя итальянских фашистов. Надеюсь, Маттео Сальвини, через 2 года, когда будет отмечаться 75-летие со дня казни Муссолини, за визитами в оккупированный Крым не забудет заехать на Пьяццале Лорето в Милане - как и его любимый пример для наследования, напоследок повисеть вниз головой. Меня всегда удивляло, почему никто из тех, кто пытается копировать Гитлера или Муссолини, так и не дочитал историю их жизни до самого конца. У Буджолд на эту тему хорошо было: все любят Средневековье, изображать рыцарей и дам, но почему-то никто не играет в смерть от чумы или от дизентерии... Романтику любят все, а вот реальность больно кусается, даже если тебе кажется, что ты крепко держишь ее за поводок.