?

Log in

No account? Create an account

Видатний зразок порожнього базікання
emiliozk

*facepalm.jpeg*


На данном изображении может находиться: 1 человек, текст

Від себе: Бла-бла-бла без будь -якої конкретики з закликами робити невідомо що  у всьому всесвіті для убезпечення від невідомо чого та кого. Точніше, відомо від кого, але пан Анатолій не наважується його назвати. А наважується назвати лише Порошенка, якого він не боїться й, як обізнаний експерт,  радить Порохові   робити невідомо що, й робити це скрізь

Погляд сільської аналітики на вбивство Захарченка
emiliozk

Доброго здоров’я, дорогенькі мої “нелюди, потерявшие все человеческое”, як нас зараз називають наші вороженьки. Поки Україна злорадно скорбить, а СБУ скромно віднікуючись ловить на собі шанобливі погляди з боку іноземних колег, дідусь спробує розібратися що воно й до чого і що з того буде. Бо емоції емоціями, але вчорашні події варто оглянути критичними очима, намагаючись збагнути що то було й куди крива вирулить.

Щоб відповісти на ці запитання необхідно знати хто реальний автор “імпічменту” лідера ДНР. Цього дідусь не знає. Тому висловлюю лише свої припущення. На сьогодні, як відомо, є три основні версії: 1. Російські спецслужби; 2. Українські спецслужби; 3. Місцеві розборки.

Першу версію, після тривалих міркувань та співставлень різних чинників, я схильний все ж таки оцінювати як найменш вірогідну. Захарченко не заважав Кремлю. Ну пиячив собі, ну рекетирствував, ну жив на широку ногу. Але ж ні у велику політику, ні у воєнні справи особливо не втручався. Хотєлки московських кураторів завжди дисципліновано виконував, говорив, що йому наказували і підстав для Кремля прибирати такого слухняного холуя, та ще й таким ризикованим способом, не створював. Захар добре знав хто йому справжній хазяїн і чиї чоботи слід лизати. І він їх ретельно облизував. Крім того, псіхована й галаслива реакція Москви, як на мене, більше свідчить, що й самого Хуйла звістка про вбивство Захарченка заскочила зненацька. Не схоже, щоб Хуйло замовив Захара. Бо навіщо? Привід відмовитися від участі в нормандському форматі? Тю... Так Хуйло ж уже якось відмовлявся від участі в Нормандських переговорах і для цього йому не потрібно було шукати якихось приводів. Вбити Захара як привід для повномасштабного вторгнення в Україну? Слабувато. На casus belli обмотаний чорною стрічкою парадний портрет Захарченка явно не тягне. Тобто не бачу я серйозних причин, щоб Хуйло давав ГРУшникам команду показатєльно вбити Захарченка і перевести стрілки на хунту. Якби Захар видохся і не відповідав більше очікуванням Кремля, його б просто вивезли у Ростов, як Плотніцького, дали три рубля на пиво й діло з кінцем. Прибирання небезпечного свідка у справі малазійського боїнга? Не думаю, що Захар знав щось таке, що досі невідоме слідчим. Та й тих свідків до біса собі розгулює і по Донбасу, і по Росії і ніхто їх ніби ще не вбиває. А якщо й убивають, то нишком.

Друга версія, що Захара ліквідували сили спецпризначення України, виглядає більш правдоподібно. Але й вона непереконлива. Бо не дає відповіді на головне запитання – навіщо? Навіщо Києву було саме зараз прибирати Захарченка? Для підняття рейтинга Пороху? Навряд чи... На рейтингові такі речі сильно не позначаються, та й до виборів іще є трохи часу. А до тих виборів про того Захара в нас уже ніхто й не пам’ятатиме. Щоб зірвати Мінські переговори? А сенс? Хіба Захарченко був самостійною фігурою і на щось там у Мінську впливав? Пропагандистський резонанс? Ну хіба що... Але проводити таку супер ризиковану операцію (яка до речі здійснена надзвичайно професійно і філігранно) лише для того, щоб український фейсбук встановив черговий рекорд дотепних жартів... Не думаю. Щоб підтримувати у сепаратистських лідерах жах і трепет перед всюдисущими українськими ДРГ? У цьому логіка є. Але слід розуміти яка кінцева мета такого страху? Якби планувалася масштабна операція по повному звільненню окупованих територій, то прибрати Захарченка було б правильно й логічно. Однак умов для наступу, принаймні допоки Хуйла не закопали в сиру землю, дід не бачить і у його реальність не вірить.

Тому залишається третя версія – місцеві розборки. І тут уже своїх версій тьма-тьмуща. Бо якщо почитати блоги донецьких “дєятєлєй”, Захар останнім часом “забурел”, поводив себе відверто по-свинськи і наплодив собі чимало ворогів навіть в середовищі колишніх соратників. Крім того, подейкують, що він виявився людиною жадібною, ділитися не любив, чим необачно заронив у ніжні душі оточуючих його бандитів заздрість та образу. Не слід забувати також про намертво присмоктаних до Донеччини олігархів, яким Захар, уповая на всесильність Кремля, цілком міг десь нечемно перейти дорогу. А донецькі олігархи люди хоч і богомільні, проте досить гріховні. Тобто сил, які б бажали і могли заподіяти Захарченкові смерть в Донецьку до біса. От хто це реально зробив, дідові не відомо. Це можуть достеменно знати хіба що наші всевідаючі хлопці з СБУ та ГУР.

До речі, несподівано блискавична реакція СБУ, котра вчора миттєво підтвердила факт вбивства Захарченка і тут же майстерно від цього діла відхрестилася, наштовхує на деякі думки. У діда, наприклад, сильне враження, що наші хлопці, з числа тих, кому положено, про підготовку замаху на ватажка ДНР як мінімум знали. А як максимум – не заважали. На відміну від російських ГРУшників, для яких розтрощена голова Захарченка стала, судячи з усього, цілковитою і досить неприємною несподіванкою. Тому повністю заперечувати деяку причетність наших спецслужб до припинення земного шляху Захарченка дід би не став. Взагалі-то це найбільш розумний шлях – збивати ворогів лобами, щоб вони один одного перебили.

Інші версії, що це, наприклад, робота британських спецслужб у відповідь на погрозу Захара захопити Лондон чи австралійських спецслужб, які мстилися за збитий боїнг, дідусь відхиляє, як відверто екзотичні. Більш реальною в такому разі слід вважати гіпотезу, що замах на “президента ДНР” здійснили донецькі школярі, щоб 1 вересня не йти до школи.

Ну й тепер до цікавого питання куди крива вирулить і якими можуть бути наслідки.

Щоб не мучити читачів своїми старечими розмишлізмами, ризикну одразу сформулювати висновок, що масштабних і відчутних наслідків вбивство Захарченка навряд чи матиме. Завтра його урочисто закопають, поклянуться помститися, можливо навіть постріляють у бік позицій ненависних ВСУ. Нехай, до речі, наші хлопці на фронті будуть завтра особливо обачними й обережними. Ну ще може Хуйло нажалується Меркель на київську хунту, акцентуючи увагу німецької співрозмовниці на тій обставині, що Порох казьол. А може й не нажалується, бо йому й поскаржитися по суті в цілому світі нікому... разве шо Асаду. Але в того зараз своїх забот полон рот: США, Британія та Франція знову зосереджують в Середземному морі потужні сили, аби дати тому Асаду лупки. І Хуйло теж гонить туди свої корабліки і йому зараз явно не до ДНР. Де, як він собі думав, ситуація надійно законсервована, все під контролем... А тут така досада...

Водночас цілком очевидною є поступова деградація ДНР і ЛНР, як “государственних образованій”. Розпач Дугіна через загибель “одного из последних символов “русской весни”” цілком показовий і це той рідкісний випадок, коли з Дугіним складно не погодитися. В “еліті” сепаратистів панує моральний розлад, на зміну попередникам приходять щоразу все кумедніші і жалюгідніші персонажі. Не знаю чи фейкова новина про втечу з Луганська “предсєдатєля совмина ЛНР” Козлова, але дуже схоже, що багатьох там зараз дійсно теліпає і трусить. Ну й призначення замість Захарченка рихлого пузанчика Трапезнікова (до речі всупереч “конституції ДНР”) взагалі виглядає відвертим фарсом. Втім, деякі експерти нагадують нам, що Трапезніков замолоду кормився з рук пана Ахметова і немає підстав вважати, що рука Рината Леонідовича до нього оскудєла. Та спираючись на цю обставину вибудовують цікаві конспірологічні версії справжніх причин скоропостіжної смерті несостоявшогося завоєватєля Маріуполя, Києва та Великої Британії. Але дід у цих питаннях взагалі нєсведущ, мені це мало цікаво, та й набридло уже витрачати такий чудовий вечір на писанину про цих малоприємних персонажів. Хочу, однак, вірити, що всі події, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях, відбуваються під пильною увагою та з відома наших хлопців. Із числа тих, кому положено.

І ще один момент... Моральний... Чи доречно радіти з приводу смерті ворогів? Бо це питання широко дискутується, люди сваряться, непорядок. Тому висловлю свою особисту думку. Чесно зізнаюся, що радості від звістки про смерть Кобзона я не відчув. Було давно зрозуміло, що він не жілєц, рак – страшна хвороба, не розбирає друзів і ворогів. Помер то й помер. А після звістки про вбивство Захарченка мене одразу кольнула болісна думка “А як же Олег Сенцов? Примарні шанси на звільнення якого тепер ослабнуть... Тепер Хуйло впреться і вже із вредності його не відпустить...”. Сподіваюся проте, що не ослабнуть і Олег, а за ним і решта бранців таки повернуться в Україну. Та і взагалі радість мені подарує лише звістка, що здох отой... самі знаєте хто. От тоді дідусь щиро радітиме і вжарить життєствердного некролога на стотисяч лайків.


Водночас у мене ніколи язик не повернеться засуджувати людей, які радіють, чуючи про смерть ворогів. Надворі війна, друзі. Справжня, а не кіношна. А під час війни діють свої логіка і мораль. Тому немає нічого аморального в тому, щоб рвати баяни під звістку, що вбито ворога, у якого руки по лікті в крові. У крові наших хлопців. Україна вже п’ятий рік (!) знаходиться в неймовірній нервовій напрузі, нерви в людей не залізні і розрядка при отриманні хороших новин – природна та правильна. Тому, друзі мої, відчуваєте радість – радійте. Ніякої дегуманізації суспільства це не означає. А після перемоги ми усі, ось побачите, станемо ще чистішими і добрішими, ніж були до війни.

А ще в мене якесь ірраціональне відчуття, що “П’ятниця 31” була не простим днем. Щось десь хруснуло. І гарних та приємних для усіх нас новин відтепер має бути дедалі більше й більше.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за Олега Сенцова й решту полонених та продовжуємо спокійно і невпинно зміцнювати нашу Армію –джерело хорошого настрою та впевненості у завтрашньому дні.

Ну й слєдім, щоб віздє був порядок. А не то, шо січас


Посол України у Австрії. Елегантна дипломатична мова
emiliozk

Моє інтерв’ю напередодні завтрашнього візиту Себастіана Курца до Києва. Зараз в усіх австрійських мас-медіа.


- Як би Ви описали відносини між Австрією та Україною?

Ми друзі і партнери, пов'язані спільним минулим і сьогоденням, а також, сподіваюсь, - спільним майбутнім, як частина загального європейського простору, із спільними цілями і цінностями.

- На вашу думку, чи змінилися відносини з приходом нового уряду у складі Австрійської народної партії та Партії свободи Австрії?

До серпня 2018 р. відповідь була б однозначною - ні. Після серпня - треба спочатку подивитися.

- Чи вважаєте Австрію країною, що «зводить мости» і проводить збалансовану зовнішню політику?

Ми хочемо бачити Австрію як країну, що «зводить мости».

- Австрію та особливо Партію свободи звинувачують у "дружбі з Росією". Яка ваша думка з цього приводу?

В Україні використовують швидше термін "проросійська партія". При цьому мають на увазі не тільки весілля, а й угоду про співпрацю з путінською партією "Єдина Росія". На наш погляд, не можна одночасно бути проросійськими і нейтральними. Тут, здається, криється суперечність.

- Як ви оцінюєте участь російського президента Путіна на весіллі Міністра закордонних справ Кнайссль?

Мої контакти в Україні свідчать, що це весілля завдало значної шкоди репутації Австрії в Україні. Як послу, мені щиро шкода.

- Чи пов’язаний візит Федерального канцлера з цим весіллям?

Потрібно запитати сторону, яка ініціювала цей візит.

- Чи була би міністр Кнайссль сьогодні бажаною гостею в Києві?

Якщо би з її сторони була виявлена зацікавленість у такому візиті, ми би розглянули це з усією належною повагою.


Вселенський Патріарх не визнає’ московської церковної юрисдикції над Україною
emiliozk

Вселенський Патріарх не визнає’ московської церковної юрисдикції над Україною

Ключові пункти з промови Вселенського Патріарха Варфоломія на Синаксі, які стосуються українського питання (виклад):

1. Перенесення місця перебування митрополитів Київських на початку XIV ст. до Москви відбулося без благословення Матері Церкви Константинопольської і побожний український народ не раз робив кроки до усунення з-під влади Москви.

2. Патріархат у Москві був проголошений без включення до нього Київської Митрополії.

3. Лист 1686 р. був наданий під тиском і через обставини, і в ньому йшлося лише про надання дозволу (вжите англійське слово «ліцензія») Московському патріарху посвідчувати Київського митрополита. Але цей митрополит мав і надалі визнавати Вселенського Патріарха як свого главу і перебувати в його юрисдикції, про що мало свідчити згадування імені Вселенського Патріарха за богослужінням. Ці умови не були дотримані.

4. Ніяких інших документів, які б свідчили про «повну передачу» Київської Митрополії в юрисдикцію Московського Патріархату, не відомо.

5. Канон 1 Вселенського собору зобов‘язує Патріархів не поширювати свої права поза межі своєї юрисдикції.

6. Вселенський Патріархат терпеливо ставився до порушення його прав, але це не означає згоду з таким порушенням чи що воно стало законною справою.

7. Всім відомі церковні проблеми в Україні і Російська Церква одна несе відповідальність за них. А тому, як причина проблем, вона не може бути тим, хто їх вирішить.

8. Питання також потребує дій Вселенського Патріарха ще й тому, що до нього з проханням про це зверталася і влада Україні, і (дослівно) «Патріарх» Філарет Київський.

Щодо всього комплексу українських питань на прохання Церкви була підготовлена доповідь на понад 90 сторінок, яка буде заслухана.

9. Також беззаперечним є канонічний привілей Вселенського Патріарха на розгляд апеляцій до нього від єпископів та кліру і вірних інших Помісних Церков, якщо вони не можуть отримати канонічного захисту своїх прав у власній Церкві. На цю тему також є доповідь.

Трохи згодом буде подано переклад цієї частини доповіді Вселенського Патріарха.

Текст з доповіді - за публікацією англійською мовою на сайті УПЦ в США (Константинопольського Патріархату):

UOCOFUSA.ORG
For five days (31 August - September 4, 2018), His Eminence Archbishop Daniel of the Ukrainian Orthodox Church of the USA along with over 100 Orthodox Metropolitans and Archbishops of the Ecumenical Patriarchate from all over the world gathered in Constantinople (Istanbul, Turkey) in order...

Юлин меморандум
emiliozk

Звучит более чем странно, когда украинский политик всерьез предлагает подписать нечто в формате "Меморандум". Пожалуй, Будапештский меморандум Юлию Владимировну единственную ничему не научил. А может, этим она намекает на необязательность выполнения взятых ею в этом меморандуме на себя обязательств о неизменности европейского и евроатлантического курса Украины? Ну что ж, посмотрим, подпишет ли этот "Меморандум" Медведчук.


Бесноватые простые люди
emiliozk
Ехала в машине, швендяла фейсбуком, натрапила на фото, где Порошенко летит British airways из Лондона в Киев. Какая-то девочка его застукала там, предположила, что летит с похорон Маккейна.
Почитала комментарии, еще немного поседела, бровями в том числе.
Основные претензии от простых людей™:
— это пиар (ну к этому уже как-то и привыкли, ведь Порох даже мусор ко мне под ворота подбрасывает, только бы пропиариться);
— нифига он не с похорон Маккейна летел, а вовсе детей навещал в Лондоне в начале учебного года.
Я пошевелила седыми бровями и заорала в экран смартфона НУ И ЧТО?!
Ну и что, даже если он на обратном пути зарулил в Лондон, не привлекая при этом бюджетных денег? На похороны летел как частное лицо, назад возвращался как частное лицо, кому какое дело до того, детей он в Лондоне на обратном пути проведал или с бабойЛизой в покер резался?
Он не отец разве?
Почему условный агроном Мыкола может уделить время своим детям 1 сентября, а условный президент Петро — не может?
Да вы ахуели, простые люди™
На данном изображении может находиться: 1 человек

"Швидкий тризуб"
emiliozk
8 ч.

"Швидкий тризуб" 16-26 вересня.
На заході поблизу кордону з Польщею, відбудуться навчання ЗСУ спільно з США і їх союзниками, в яких візьмуть участь понад 1 тис. із західних країн.


Кишечнополостные
emiliozk
На данном изображении может находиться: текст