October 16th, 2018

Третий Рим пал

Русская Православная церковь с сегодняшнего дня в расколе. К этому шло давно, на самом деле. Вот к чему приводит увлечение мифологемами «Москва - Третий Рим», слепое национальное самодовольство, упоение властью и могуществом, которое обманчиво сулит союз с государством. Недавно патриарх Кирилл говорил о единстве Русской церкви, о том, чтобы хранить верность Русской церкви и прочие вроде бы красивые слова. Но мы призваны верить не в Русскую, а в Единую Святую Соборную (кафолическую по греч., то есть вселенскую) и Апостольскую церковь. Церковь по природе своей универсальна, а не национальна. А особый статус кафедры Нового Рима, Константинополя утвержден вселенским собором. Он предполагает и возможность принимать аппеляции, даровать автокефалию, созывать всеправославный собор. Вселенский патриарх не может и не претендует быть конечным судией в делах веры, не меняет догматы, и не вмешивается в дела других церквей (назначения на кафедры, выборы патриархов, уставы и пр, – все это решают сами поместные церкви). И в дела Русской церкви Варфоломей никак не вмешивается, там правит Кирилл. Так что обвинения в папизме некорректны. Реальная, самая главная претензия Москвы к Константинополю всегда одна: на его месте должен был быть я!!! Мне примат, мне лидерство, мне вселенская роль! Да, примат Константинополя в Православной церкви само собой разумеющееся дело, но, конечно и патриарх Константинополя может ошибаться и мы знаем, например, что вселенский собор отлучил Нестория как еретика. Но из-за ереси ли рвут отношения с Константинополем в Москве? Нет! Из-за (гео)политики, исключительно. Нет ни одной богословской, духовной причины для этого. Все причины – только политические. Не было бы для Церкви урона, если бы Украина получила автокефалию, как Болгария или Грузия. Ведь Церковь Православная – едина, везде одна. Один Глава, одно Тело – Христово. Урон от автокефалии мог быть только политический и понятно чей. «Они хотят оторвать Украину от России!!!» Не оторваться от Христа – вот забота Церкви. Да неужели вы думаете, московские раскольники, что православная Грузия или Сербия оторваны от Христа, раз они не подчиняются Москве? Конечно, не думаете. Так о чем хлопочите тогда? О том же, о чем хлопочет полковник госбезопасности в Кремле. Эти страхи потери Украины – они не церковные, это соображения земные, суетные, плотские. И они оказались сильнее. Да, есть своя внутренняя логика в расколе. Третий Рим пал.

Дорогие игрушки кремлевского упыря

Вообще говоря, я не перестаю удивляться гениальности стратегии плешивого упыря. Что получила россия в результате военной агрессии против Украины?
1. Законодательно закрепленный в Конституции Украины курс на вступление в НАТО и ЕС.
2. Последовательный и целенаправленный разрыв всех культурных, политических и экономических связей, и глубокую ненависть миллионов украинцев, ненависть не на годы и не на десятилетия, а на века.
3. Хренову тучу санкций, хороших и разных, старых и новых, и статус страны-изгоя, страны-гопника во всем мире.
4. Ну и наконец, самый болезненный удар, самый смачный плевок прямо в наглую гнилозубую харю, автокефалию украинской церкви. Смотреть на корчи РПЦшных бесов в рясах особенно приятно. Сейчас даже самые упоротые поцреоты раши, самые преданные сторонники путина пишут - "россия потеряла Украину навсегда".
А что она приобрела?
Отрезанный от всех коммуникаций, и прежде всего от днепровской воды, засыхающий остров Крым. Во всем мире только плешивый мальчик вова не знал, что Крым получал воду с материковой Украины. Плюс два огрызка от двух самых пророссийских областей Украины (это же так по-русски - прийти и особо вонюче нагадить именно там, где тебя больше всего любили), с которыми теперь даже сама рашка не знает, что делать: и девать некуда, и выкинуть жалко. Ну и наконец, население, столь бурно и столь единодушно радовавшееся аннексии Крыма в марте 2014, получило еще один превосходный повод для радости - пенсионную реформу. Игрушки мальчика вовы стоят дорого.

От себя: я б еще добавил разрушение отношений с Западом и интеграции РФ в Западню цивилизацию. На это были потрачены огромные усилия, начиная еще со времен Горбачева. Приходилось шаг за шагом преодолевать недоверие, отдавать долги и т.д. То есть, это 30 летний трудный, но успешный путь принесший РФ огромные выгоды. И все это спущено в унитаз из-за капризов маньяка.

На що розраховує МП, оголосивши «Мінську схизму»

На що розраховує МП, оголосивши «Мінську схизму»

а) На мобілізацію інших Помісних Церков проти Вселенського Патріархату і його рішення.

б) На фінансовий тиск через втрату доходів, які російські паломники (в т.ч. мільйонери і мільярдери) приносили на Афон.

1. Від 2016 р. було ясно видно, що РПЦ прагне зібрати навколо себе коаліцію Церков - як противагу Вселенському Патріарху. Коаліція виявилася слабка і мало ефективна, бо її учасники були не стільки вірними Москві, скільки діяли разом з нею через свої власні інтереси. З 14 запланованих учасників Собору на Криті Москву підтримали лише 3, тож вона від початку опинилася в меншості.

Протягом літа 2018 р. після паралельних дипломатичних візитів переговорників від МП і від Константинополя у Помісні Церкви з приводу української автокефалії виявилося, що максимум, на який може розраховувати Московська патріархія - це заяви про «глибоку стурбованість».

Після провального візиту Московського патріарха до Вселенського, після призначення Екзархів у Київ та реакції Синоду РПЦ з частковим розірванням відносин двох Патріархатів - знову ж таки, реакція Помісних Церков була стриманою, навіть найближчі до МП - обмежилися «глибокою стурбованістю», ЖОДНА Помісна Церква не ухвалила рішень слідувати прикладу РПЦ і почати розрив відносин з Константинополем.

Тож розрахунок на те, що зараз Москва таки зможе сколотити якусь анти-Константинопольську коаліцію - лише марення, яке виглядає реальністю хіба що з московських вікон.

В нинішніх умовах очевидно, що змусити Константинополь відступити Москва вже не здатна, адже йдеться про майбутнє і авторитет самого Вселенського Патріархату: відступивши він поховав би одне й інше. Тож розрахунок на «коаліцію» та що вона змінить ситуацію на користь РПЦ - марний.

2. Монастирі Афону знаходяться у прямому підпорядкуванні Вселенського Патріарха. Отже Синод РПЦ своїм рішенням заборонив усім своїм мирянам і духовенству їздити туди.

При чому для преси було кілька разів у коментарях офіційними особами МП підкреслено цей момент - і не випадково.

Відомо, що низка афонських монастирів, в першу чергу Пантелеймонівський (пов‘язаний з РПЦ) та Ватопед, відіграють важливу роль для «афонітів» - vip-паломників з Росії, чиновників високого ранку та інших багатіїв, що шукають там «ексклюзивної духовності». Таким був, до речі, і Янукович (через санкції він не може тепер в’їхати до Греції) та є низка осіб з його оточення.

«Афоніти» дотепер приносили монастирям, які вони відвідували, чималі пожертви, обчислювані десятками мільйонів євро. Тож забороняючи вірянам МП паломництва на Афон Синод РПЦ розраховує на те, що зменшення таких значних надходжень змусить монастирі Афона виступити проти Вселенського Патріарха.

Не слід також забувати і про скандал, який виник не так давно, коли влада Греції офіційно видворила російських дипломатів, а низку структур РФ звинуватила в систематичному втручанні у внутрішні справи країни - йшлося, зокрема, про підкуп Москвою грецьких архієреїв та провідних осіб з Афону.

Розрахунок МП на цей важіль впливу - теж провальний, адже греки давно вже занепокоєні розростанням впливу Росії на Афоні. Вони не хочуть повторення ситуації столітньої давності, коли у себе вдома, через тотальну російську присутність, вони були часто не як господарі, а як гості чи підлеглі.

Також і Греція, попри прихильне ставлення до Росії та особисто Путіна і в суспільстві, і в урядових колах, буде турбуватися в першу чергу про свої інтереси, які полягають у мирі й стабільності на Балканах, що може бути забезпечене лише входженням усіх країн регіону в НАТО і ЄС. Росія ж всіляко підриває цей процес, провокує протистояння - тим самим вступаючи в пряму конфронтацію з Грецією, змушуючи її до жорсткої протидії.

Отже так само, як розрахунок Московського патріарха, що 31 серпня він зможе «домовитися» щодо України, був провальним - так провальною є і обрана Синодом РПЦ стратегія самовідлучення.

Відмова Кремля від пармезану і прошутто - не змусила Європу відступити від санкцій за агресію в Україні. Тим більше не змусить відступити Вселенського Патріарха відмова кремлівських бронз від паломництв на Афон.

Путь к неоязычеству

В случае поддержки Иерусалимским патриархатом позиции Константинопольского патриархата, паломники из России не смогут принимать участие в богослужениях и литургиях в Иерусалимском Храме Воскресения Христова (он же Храм Гроба Господня), - сообщил секретарь Русской духовной миссии в Иерусалиме Игумен Никон (Головко). Правда, присутствовать при встрече Благодатного огня в Иерусалимском Храме Воскресения Христова, по мнению игумена Никона, они все-таки смогут. - Рады бы и это запретить, но в Москве пока еще не придумали, как обойтись без Благодатного огня. Как вариант, прикуривать у Кремлевской стены от Вечного? - В рамках уже практического сравнявшегося по популярности в России с православием неоязыческого культа воевавших дедов.