?

Log in

No account? Create an account

Как Великобритания связала отравление «Новичком» в Солсберри с Владимиром Путиным
emiliozk

"Как Великобритания связала отравление «Новичком» в Солсберри с Владимиром Путиным

Telegraph (Великобритания) 06.01.2019

Роберт Мендик (Robert Mendick)

Британские власти уверены, что знают «все, что стоит знать» о покушении на Сергея Скрипаля, включая и след, ведущий ко Владимиру Путину.
Российские спецслужбы в Великобритании, стоящие за нападением на Скрипаля, были разгромлены и не смогут восстановить былую мощь еще долгие годы.

Исходящая от ГРУ угроза — а именно они в марте прошлого года совершили покушение на Скрипаля и его дочь Юлию — была резко сокращена в результате контртеррористической операции, а все агенты, совершившие нападение, были раскрыты.

Источники сообщили газете, что подробности заговора хорошо известны, в том числе и цепочка агентов, ведущая к Путину.
Именно он дал «зеленый свет» для использования нервно-паралитического вещества на британской земле.

«Мы уверены, что знаем все, что нам нужно знать о Солсбери», — сказал источник, добавив, что «ГРУ потребуются десятилетия, чтобы вернуть себе точку опоры в Великобритании».

Операции ГРУ были частично раскрыты из-за ряда грубых ошибок, в том числе благодаря тому, что у агентов были порядковые номера паспортов. Благодаря этому Британия и ее западные союзники смогли собрать и вычислить личности большинства офицеров ГРУ, которые когда-либо выезжали за границу в ходе секретных операций.

Массовая высылка шпионов из российских посольств в Европе и США также сыграла огромную роль в подрыве российской разведывательной сети за рубежом.

По данным источников, СВР, российская служба внешней разведки — российский эквивалент МИ-6 — отчаянно пытается восстановить свои возможности на Западе. После нападения в Солсбери Сергей Нарышкин, глава СВР, заявил, что отравление было «гротескной провокацией, грубо организованной британскими и американскими спецслужбами».

Великобритания выслала 23 российских дипломата, а США выслали еще 60 в отместку за отравление Сергея и Юлии Скрипалей в марте прошлого года.

Дон Стерджесс, женщина из Солсбери, скончалась после контакта с «Новичком» в брошенной бутылке из-под духов, а Чарли Роули, ее парень и детектив-сержант Ник Бейли, сотрудник полиции Уилтшира, получили серьезные проблемы со здоровьем.

Британские чиновники теперь уверены, что практически все из 23 дипломатов были агентами ГРУ и СВР, и что их высылка приостановила шпионскую деятельность Кремля в Великобритании.

В сентябре Тереза ​​Мэй, объявляя, какая именно организация стоит за покушением в Солсберри, поклялась «разрушить» сети ГРУ. И хотя сотрудники британской разведки не хотят хвастаться, но, похоже, они уверены, что выполнили обещание премьер-министра о возмездии.

Контртеррористическая полиция, работающая со спецслужбами, смогла собрать воедино данные о заговоре с целью убийства полковника Скрипаля, бывшего офицера ГРУ, который продал секреты МИ-6.

Агенты ГРУ приехали в Британию под именами Александр Петров и Руслан Боширов, но позже были с позором разоблачены как Александр Мишкин и Анатолий Чепига, двое старших офицеров ГРУ, награжденных медалью Героя Российской Федерации, высшей наградой страны. Считается, что они получили награды за свои действия на Украине в 2014 году.

Еще 40 подозреваемых агентов были опознаны по рассекреченным данным в российских паспортах, где их адресами проживания были указаны Хорошевское шоссе, 76 В, московская штаб-квартира ГРУ.

Дальнейшая обширная информация об операциях ГРУ была собрана британскими и партнерскими спецслужбами после того, как Кремль приказал второй группе в Нидерландах развалить отдельное расследование по использованию «Новичка», проведенное ОЗХО.
Подразделение ГРУ было арестовано агентами голландской разведки, были выявлены 300 подозреваемых агентов и разоблачена внутренняя деятельность ГРУ.

Один из агентов, 41-летний Алексей Моренец, зарегистрировал свой автомобиль «Лада» на базе ГРУ в Москве, это позволило отследить другие зарегистрированные автомобили. Источник в британском правительстве сказал: «Честно говоря, это был плохой год для ГРУ».

Служба разведки не смогла убить Скрипаля, разоблачив при этом имена сотен собственных агентов. Это позволило британским и смежным разведывательным службам связать ГРУ с серией незаконных шпионских операций, включая попытки прекратить расследование российского допинга в спорте и вмешательство в выборы в США."

Оригинал публикации: How the UK joined the dots from Salisbury Novichok attack to Vladimir Putin


Сільська аналітика є неперевершеною
emiliozk

Доброго здоров’ячка, друзі! Сьогодні зранку в патріаршому храмі Святого Георгія у Константинополі Вселенський патріарх Варфоломій передав предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію надзвичайно майстерно і каліграфічно виконаний документ - Томос. Який одразу ж став великою культурною цінністю та історичним надбанням України. Бо по-перше він красивий А якщо врахувати, що в ньому написано… Тому від сьогодні якщо хтось за вашим святковим столом промовить “Ну, за Томос!”, то такий тост уже не буде забіганням наперед і лунатиме вже цілком канонічно – звершилося!

Втім, прискіпливі громадяни в Україні вже бідкаються, що в Томосі написано не те, на що вони розраховували. І що хунта, будь вона проклята, продешевила та профукала унікальний історичний шанс. На це дід скаже таке. Я уважно прочитав український переклад Томосу і дійшов висновку, що цей документ дано Православній Церкві України явно на виріст. Дай Боже, щоб ПЦУ у найближчі десятиліття зуміла реалізувати усі основні його положення. А крім того, ви вже діда звиняйте, однак критичні закиди, у яких поряд стоять слова “Порошенко” і “продешевив” лунають якось не дуже переконливо. Найвірогідніше, то був максимум, який можна було вижати з ситуації, що склалася.

Дідусь би дуже не хотів аби в когось виникли підозри, що цей пост у Святвечір пишеться заради агітації “за” чи “проти” когось там із кандидатів. Уникнути цього напевне не вдасться, завжди знайдуться люди, які скажуть “Ага!”. Проте запевняю, що я менше всього схильний розглядати Томос у контексті виборів. Для мене це грандіозна подія величезної історичної ваги, від якої навіть подих іноді перехоплює. Однак, оскільки ми все-одно живемо сьогодні й зараз, у реальному часі, тому контексту виборів уникнути теж не вдасться. І в цьому зв’язку зауважу наступне.

У країнах із примітивними політичними системами, типу КНДР, Венесуели, Росії чи Угорщини головною цінністю вважається стабільність політичної системи. Запорукою якої є високий рейтинг національного лідера. Саме тому люди у згаданих країнах наївно пишаються своїми путіними, орбанами, мадурами та кім-чен-инами, а водночас щиро вважають Україну пропащою напівдержавою. Бо в наших політиків, бачте, рейтинги маніпусінькі. Це велика методологічна помилка так вважати, бо, скажімо, з точки зору української сільської етатології, важливішим параметром політичної системи є не її стабільність (іншими словами - стагнація). А ефективність. А от рівень ефективності політичної системи залежить не від рейтингів діючих політиків, а від градусу мандражу, який вони відчувають перед суспільством. Українці ж, як переконливо свідчать рейтинги, нагнати на вітчизняних політиків мандраж і вміють, і дуже люблять. І це, друзі (хай на мене хунта не обіжається) чи не найголовніша причина, чому в патріаршому храмі Святого Георгія у Константинополі сьогодні вранці стояли Епіфаній з Порошенком, а не Гундяєв із Путіним.

В дописах більшості блогерів та експертів ситуація з отриманням Томосу описується з дідової точки зору дещо пласко й однобоко. І виходить так, що ось жила та була собі в Києві хунта, яка не знаючи як догодити сердитим українцям, а водночас зробити Путіну “козу”, надумала взятися за давно застаріле питання з Томосом. У версії порохоботів це неподобство взявся вирішувати Порошенко, котрий рішуче полетів у Константинополь та все порішав. У версії зрадофілів Порошенко іспугався виборів і не знаючи як рятувати рейтинг ухопився за церковне питання, після чого в паніці полетів у Константинополь та все порішав. З обох версій випливає, що Вселенський патріарх Варфоломій сидів увесь час в Константинополі і нетерпляче зиркаючи на годинника 27 років чекав поки Порошенко здогадається до нього прилетіти. Порошенко у 2018 році нарешті здогадався, через те він молодець (у версії порохоботів) та безстижий барига (у версії зрадофілів).

В дійсності ситуація значно складніша і водночас прекрасніша. Бо те, що відбулося – це просто фантастичний збіг історичних обставин помножений на людський чинник. Просто диво дивовижне, що на долю саме нашого покоління випало спостерігати, як амплітуди принаймні двох незалежних історичних синусоїд (української та константинопольської) вперше за багато століть співпали у місці, в часі, і в напрямку руху. Але чи означає це, що Україна б отримала б Томос автоматично? І що людський чинник тут ні до чого? Ні. Цей шанс Україна цілком могла й проґавити. Цілком.

Так, свого часу свій унікальний історичний шанс, наприклад, бездарно проґавив великий князь київський Ізяслав Ярославич. У котрого були всі можливості затвердити в Києві власний патріархат ще в XI столітті, а потім домогтися від Константинополя його визнання. Бо в умовах церковного розколу з Римом Константинополь гостро потребував підтримки і сваритися із могутнім Києвом через таку дрібницю, як помісна патріархія, навряд чи став би. Але Ізяславу було не до таких дурниць, значно важливішими для нього були розподіл фінансових потоків між братами та ґешефти із тодішніми олігархами. Словом то була дуже заклопотана людина і справжній давньоукраїнський політик класичного зразку. А от пожив би його батько, Ярослав Мудрий, ще хоча б з десяток років, то не виключено, що Варфоломій би сьогодні вручав Томос не митрополиту, а патріарху Епіфанію.

Роки два чи вже й три тому, діло було ще до Всеправославного собору на Кріті 2016 року, дідусь написав присвячений Томосу пост (у якому по своїй закоренілій звичці примусив читачів читати ще й немилосердно довгий історичний екскурс). У якому казав, що ми стоїмо на порозі реального історичного шансу отримати нарешті визнану Константинополем канонічну помісну православну церкву, от би було добре. Так ось під тим постом було чимало коментів від читачів, які стурбовано зауважували, що шанс шансом, але ж наші церковники та політики обов’язково ж облажаються. І чесно зізнаюся, я також був далеко не впевнений, що теперішні українські діячі виявляться на висоті історичних задач. Думаю, що й Вселенський патріарх Варфоломій, не раз і не два возносив Господу схвильовані молитви просячи, щоб оті хлопці в Києві не напартачили. Сьогодні ж можемо із полегшенням видохнути – хлопці і не облажалися, і не напартачили. Ну й оскільки тримати політиків лише затюканими та у постійному в мандражі не дуже педагогічно, то сьогодні їх можна трохи й похвалити – молодці, заслужили. От би так завжди.

Кажучи про роль людського чинника не можна не згадати й про Кірюшу Гундяєва. В якого за моїми приблизними підрахунками було десятка півтора дієвих способів якщо вже не зупинити процес становлення канонічної автокефальної ПЦУ, то як мінімум сильно цій справі нашкодити. Він міг наперед видати свій томос, міг синхронно з Варфоломієм благословити Об’єднавчий собор, а потім нагнати туди своїх ієрархів. І сьогодні в Константинополі Порошенко би сумно стояв коло митрополита всієї України Онуфрія. Тобто там була маса варіантів і чому Кірюша обрав єдиний для України найкращий – про то лише самому Господу відомо.

Дідусь не метафізик і не містик, але складається цілковите враження, що не обійшлося і без небесного втручання. Й десь там на небесах янголи, які відповідають за Україну утворили з янголами Константинопольського патріархату бойову групу, яка в результаті зухвалої операції напала на янголів, що відповідають за благоразуміє і здравомисліє Гундяєва та захопила їх в полон. Щоб оті у відповідальну історичну мить не могли нічого своєму підопічному підказувати. Втім, гундяєвські янголи можливо й самі давно махнули на Кірюшу руками, він же їх давно уже не слухає, адже в нього єсть свій бог-отець, ім’я якого не згадуватиму, бо сьогодні великий празник. Так ось. Обезумевший від перспективи втрати України Гундяєв окончатєльно рехнувся, вийшов на футбольне поле, сердито встановив м’яча на одинадцятиметровій позначці, Окинувши затьмареним поглядом принишклі московські трибуни, Гундяєв рішуче перекинувши через плече панагію, підняв поли ряси й розігнавшись пробив потужне пенальті. У власні ворота. Бо проголошену ним анафему Константинополю четвертого рівня інакше назвати просто не можна. Ну, є ще більш жорстока метафора – стрельнув собі в ногу. Уявляю собі яке полегшення відчули того дня українські церковні ієрархи та відповідальні особи в адміністрації президента.

Так цим діло не закінчилося й на превелику радість українських священиків Кірюша ударився в епістолярний жанр. Та почав писати листи за листами, адресуючи їх і Варфоломію, і папі римському, і в ООН, і … не буду перераховувати, бо їх було багато і запевняю – вони усі прекрасні. Бо дискредитують РПЦ та самого Гундяєва сильніше, ніж якби це робили його закляті вороги. Дідусь читав усі оті гундяєвські посланія незмінно отримуючи естетичну насолоду. Там є усе - і гіркі сльози, і страшні прокльони, і признанія в любві. А як прекрасні мелкі кляузи на якихось українських попів. Усе це видає в Гундяєві великий літературний талант досвідченого стукача КГБ. Особливо, коли він угрожає Варфоломію страшним судом. Втім, малоймовірно, що Варфоломій найближчим часом навідається в Москву, а значить і страшний басманний суд йому не загрожує.

Водночас, не афішуючи це офіційно, явно пробував шото зробить і сам бог-отець Гуні (ім’я якого сьогодні не згадую). Якщо простежити лише за телефонним дзвінками, то воно обдзвонило глав держав і урядів чи не всіх країн, де є помісні православні церкви явно з метою недопустити визнання ПЦУ. Дзвонив він і Ердогану, явно умовляючи свого заклятого друга повліять на Варфоломія, но як бачимо тщетно. Навіть Меркель щось намагався торочити про страшную опасность кровопролітія на Украінє із-за церковного раскола, але бундесканцлєрін лише роздратовано відмахнулася - “Хоботов, не галди”.

Тобто нічого в них не получилося і сьогодні в Москві лише злобно заявили, що Томос не настоящий. Бо Варфоломій порушив усі церковні канони, при чому зробив це самим наглим образом. Наглєйшим. Кроме того Томос написаний нє по-русскі, тому на Росії його й читати не будуть, но на всякий случай решітєльно осуждають. Ця сердита безпорадність Москви неабияк тішить не лише українців, але й безперечно самого Варфоломія та весь клір Константинопольського патріархату. Який також блискуче реалізовує свій історичний шанс звільнення від багатовікового московського домінування. Саме тому і для України, і для Матері-Церкви в Константинополі Різдво 2019 року найрадісніше принаймні за кілька остінніх століть.

Хотів дідусь ще дещо написати, щоб гарно завершити цей різдвяний пост, але уже не встигаю – мушу йти, бо прийшли сусідські дітки колядувати. А колядники в хату – Бог у хату.

Яке хороше цього року Різдво Зі святом вас друзі. Христос ся рождає!


Щодо дійсності Томосу і підписів
emiliozk

Щодо дійсності Томосу і підписів

Технічно Томос - це є рішення Вселенського Патріарха та Святого і Священного Синоду про автокефалію, внесене у відповідний Кодекс. Грамота, передана у неділю, 6 січня, - публічна офіційна копія для України.

Саме про це сказано в Томосі наприкінці: «цей Патріарший і Синодальний Томос, НАПИСАНИЙ і ПІДПИСАНИЙ в Кодексі нашої Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений в ідентичній КОПІЇ Блаженнійшому Предстоятелю Святійшої Церкви України кир Епіфанію і Його Високоповажності Президенту країни пану Петру Порошенку».

Дата на публічній копії для України - рік 2019, місяця січня, 6 числа.

Отже ставити під сумнів дійсність Томосу на тій підставі, що там поки що немає підписів синодальних митрополитів - означає підозрювати Вселенського Патріарха у публічному неправдомовстві. Адже Його Всесвятість поставив підпис на грамоті, засвідчуючи, що в Кодексі Патріархату відповідне рішення вже НАПИСАНЕ і ПІДПИСАНЕ.

Те, що Томос вступив у дію саме з 6 січня, засвідчене не лише і не стільки підписом Вселенського Патріарха Варфоломія (хоча сам по собі цей підпис вже робить грамоту-копію дійсною), скільки літургійним співслужінням з Митрополитом Епіфанієм, як Предстоятелем Помісної Церкви, а не як з рядовим ієрархом.

Хто знайомий з тим, як пильно у Вселенській Патріархії дотримуються певних протокольних традицій, в тому числі в служінні Літургії - не може цього не розуміти.

Тож не слід, як це зараз кинулися робити у російських засобах масової дезинформації, намагатися у технічній деталі знайти чергову зачіпку, щоби повторювати «це неправильні бджоли і вони дають неправильний мед». Бо російським ЗМІ брехати - як дихати. І після того, як 9 січня розпочнеться чергова сесія Синоду і його члени поставлять також підписи під грамотою, - не буде нічого дивного, якщо вони придумають ще якусь брехню, щоби далі доводити, що «автокефалія не справжня».


Робимо історію!
emiliozk
ВИБІР ЗА ВАМИ...
Екс-міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський написав книжку під назвою «Польща може стати кращою».
У ній він розповів, зокрема, про те, що у 2014-15 роках Путін на міжнародній арені активно просував план розподілу України між Росією, Польщею, Румунією та Угорщиною. Цей прожект він пропонував Дональду Туску.
Нічого нового... Але хочу, щоб всі зрозуміли: всі ці замирення та компроміси з агресором, які нам пропонують зеленсько-тимошенківська камарилья - завуальована капітуляція. Йти на поступки ворогу - це годувати крокодила в надії, що він з`їсть вас останнім. А він з`їсть і кісточки не виплюне.
Янукович виграв по формулі: "Аби не Юля!" Наразі розігрується формула: "Порошенко" чи "Аби-не-Порошенко". "Аби-не-Порошенко" має зо два десятки псевдонімів Путіна і стільки ж слова "капітуляція".
Проте, найсумніше, що більшості населення все фіолетово. Тому що вони, бідолахи, "втомилися від війни і не цікавляться політикою". Лише курсом долара.
Історію роблять 10% пасіонаріїв. Тому треба пояснювати, штовхати, гризти зубами, боротися - тоді поборемо.
P.S.Вийшов з бану. На посту. Ніхто мені не платить жодної копійки. Просто намагаюсь думати та люблю свою країну. Шануймося!

Легким движением руки...
emiliozk

Две недели ,утром и вечером Рос.ТВ истерит по поводу отделения украинской церкви. Понятно что Гундяйке обидно..но российские государственные пропагандисты и и вся госмашина тут при чем?
А при том,что легким движением руки, украинцы накрыли огромную ,разветвленную инфраструктуру ФСБ в Украине... отсюда и истерика..
Красиво сделали... на уровне... Это вам не солсберецкая экскурсия героев-пидорасов ...России


Нарік
emiliozk

А серед "борцунів" справжня істерика: а-а-а на церемонії підписання Томосу був кримінальний авторитет Нарік.
Семенченко і Касьянов, Найєм і Гужва - коротше всі ті самі пики несамовито волають.

А слідом за ними завили й профеійні "зрадофіли", з тих, що замість "Роттердам+" пишуть "Амстердм+" та "Ноттердам+"

І в усії: а-а-а Нарік!!!

Тому мене попросили написати про це пару слів. Бо це цікаво.

Дісно, ось питання: а що вам відомо про цю людину, панове "зрадофіли"? Реально що ви про нього знаєте?
З Гужвою та Найємом зрозуміло - у них замовлення. Але ви перш ніж за ними верещати, поцікавилися цим питанням? Ні? Знаєте, хто запросив цю людину на підписання Томосу?

Хочете трохи розповім? Олександр Петровський (по вітчиму, Налекрешвили - прізвище його батька, звідси кримінальне прізвисько, а не від того, що він наркоман) кримінальний авторитет. КОЛИШНІЙ. Один з найжорстокіших і найвідоміших не лише у Дніпрі, а й в Україні. Усе це було. Але.

Кажуть, якось він отримав кілька куль, його незрозумілим чином лікарі витягли з того світу й після цього авторитета на прізвисько "Нарік" не стало. Кримінальний бізнес він покинув і прийшов до Церкви. Причому - не московської.

Наразі Олександр Петровський належить до найбагатших і найповажніших бізнесменів Дніпра. Колишній бандит? Так. Але - колишній. Людина, знаєте, здатна змінюватися.

Вам біографію Рокфеллера нагадати? Морганів, Ротшильдів і навіть Рузвельтів? І що?

Між іншим, усі знають, що Дніпро у 2014 від сепарів врятував пан Коломойський? Правда? Це сам Коломойський про себе на своєму телеканалі розповів. Так і сказав: я сам-один рятував. Ілько Муромець такий собі.

А от Петровський (до речі, на той момент друг і діловий партнер Коломойського) про свою роль у захисті України з телевізора не кричав. Він витрачав мільйони на екіпіровку добробатів та ЗСУ, допомагав грошима та ресурсами, підтримував шпиталі та фінансував лікування поранених. І досі це робить.

24 серпня 2017 року його нагороджено Хрестом Івана Мазепи як представника волонтерської організації "Серця кіборгів". Другий нагороджений - комбанатн УПА Теодор Дячун.

Його матір Оксана у 2016 отримала медаль "За сприяння Збройним Силам України".

3 листопада 2015 года патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Олександра Петровського церковним орденом пророка Ілії. Нагородив не просто так: колишній кримінальний авторитет протягом багатьох років був одним з головних меценатів української Церкви. Був тоді, коли усі ці гужви та найєми навколр Фодорича танцювали вприсядку.

Не знаю, скільки Найєм та Касьянов пожертвували на українську справу - відомо точно, що колишній кримінальний авторитет задовго до того (зараз багато хто біжить примазуватися) як заговорили про Томос, разом з Філаретом боровся за Помісну церкву.

На фото ви бачите листопад 2017 року. Святійший Патріарх Київськиій і всея Руси-України Філарет освятив щойно побудований за гроші мецената "Український дім" з недільною школою та храмом ікони Божої Матері "Нечаяна радість". Це перший храм в центрі Дніпра УПЦ КП за останні 100 років.

І коли ви читатимете одкровення від апостола феесбешної брехні Гужви про "Наріка поруч з Порошенком", не забувайте: на вручення Томосу Петровського запросив не Порошенко, а Філарет. Данина поваги й елементарна вдячність людині, яка багато років була і є поряд.

І коли ви, пани "зрадофіли" будете перепошувати помиї Гужви або іншого феесбешного хомячка, майте на увазі: Христос звідти за вами спостерігає.

Він все бачить. І все пам`ятає. В тому числі й те, кого саме було розіп`ято на сусідніх з Ним хрестах. А також про фарисеїв. І Йому краще за вас відомо і про колишніх злочинців, і про колишніх блудниць.

А тепер давайте, починайте розповідати що я продався мафії😉