?

Log in

No account? Create an account

Подарок Кремлю
emiliozk

Договір зараз на шляху до припинення, і Україна отримає свободу в розробці, випробуваннях та розміщенні наземних балістичних та крилатих ракет з радіусом дії від 500 до 5 500 кілометрів, - Пайфер

Пайфер: Чи думав Кремль, що Україна зможе розміщувати власні ракети, коли порушував договір INF?

https://twitter.com/chastime/status/1093494589804158977?fbclid=IwAR06-0YkHxE7K0kPK8M8O742TQNi5FV7UmDq3fnm67Y2wvqkSjftN4B-f14

Чем был плох Поп?
emiliozk
Мне всегда было удивительно то, что марксизм, рожденный в Европе, дал самостоятельно побеги и заколосился именно в России. Больше нигде. Во всех остальных странах его временное (или еще продолжающееся) укоренение было результатом российской (= советской) военной или, как сейчас говорят,  "гибридной" экспансии.

Понять эту русскую предрасположенность к марксизму  можно, если обратиться к произведению Пушкина  "Сказка о Попе и его работнике Балде". Я не знаю ничего о существовании фольклорных истокочников этого произведения, и мне лень проводить изыскания. Но даже, если их нет, а великий поэт просто таким образом от себя воспитывал народ , нужно признать, что ему это удалось. "Сказка" действительно стала народным произведением, которое массово читалось всеми, начиная с раннего детства.

В моем детве это была одна из первых книжек., которые мне читали еще в детском саду. Помню свои детские ощущения. Мне всегда было жалко Попа, который стал жертвой бессмысленного садизма. Но я держал при себе это ощущение, боясь оказаться вне принятого шаблона. В более зрелом возрасте,  подобный  бессмысленный садизм я обнаруживал  в теории марксизма-ленинизма, которой нас советская власть насильно пичкала и при знакомстве с ужасной практикой большевизма, которую я старательно изучал  по всяким сам- и тамиздатам, став "кухонным" антисоветчиком.

Если отбросить всякие сюжетные детали, просто создающие интригу, Поп был наказан за то, что хотел найти "работника не очень дорогого". За этот страшный грех его Бадлда с садистким наслаждением и глумливыми прибаутками покалечил. Интересно, что Балда отказывается от денежного заработка. соглашается работать за еду,  во имя будующей возможности мучить Попа. Такой себе прообраз будщего чекиста -бессребренника с чистыми руками, холодной головой и горячим сердцем, который только пытать и расстреливать любит.

Этот отвратительный маньяк-садист Балда героизируется и эстетизируется автором. А русские читатели с детства остро симпатизируют этому герою. А Поп, за такие его невинные качества, как рассудительность и бережливость, описывается так, чтобы вызывать у  читателя брезгливое чувство и отсутствие к нему жалости.

Мегапопулярность этого произведения, написанного, что интересно, аристократом и раболвладельцем, кажется, многое объясняет в успешной истории российского марксизма.

Бабченко продолжает цирк: Эхо Москвы против импотенции Путина
emiliozk

ОРИГИНАЛ: "А вот потом, когда он совсем впадет в старческий маразм, когда у него начнется импотенция, когда в России запретят секс, когда туалетная бумага пойдет на колбасу, а попу в России будут вытирать газетой «Правда», вот тогда уже можно будет о чем-то разговаривать".

РАСШИФРОВКА: "А вот потом… когда в России запретят секс, когда туалетная бумага пойдет на колбасу, а попу в России будут вытирать газетой «Правда», вот тогда уже можно будет о чем-то разговаривать".

"Эхо Москвы" вырезало из расшифровки фразу про импотенцию Путина. Ну, "Эхо". Ну, камон. Верните в текст слова из песни. Ну, что сказано ртом, не вырубить топором. Вы же знаете. Зачем вам эффект Стрейзанд? Причем в полной расшифровке эта фраза есть. Её вырезали только из рубрики "Кусок эфира", который и висит на главной странице сайта. Ну, коллеги. Ну это очень смешно.
Я ж вам говорю, они вам запретят ебаться в итоге.
Такую страну обратно насрали.
В СССР импотенции нет.
Политбюро и хуй царя.

На данном изображении может находиться: текст

Знаковий ланцюг подій на війні
emiliozk

На війні відбувся ланцюг подій.
Потужний. Важливий. Знаковий. Той, що багато про що говорить.
Здавалося б.

10 гірсько-штурмова бригада за п'ять днів знищила чотири одиниці техніки російсько- окупаційних військ.
На військовому сленгу це називається "заПТУРили".
Чотири постріли, чотири ракети - чотири влучення.
Українським комплексом "Стугна" (хоча "вони" стверджували, що це Джавеліни. Ой, а може таки Джавелини? Ну хоч два з чотирьох?)))

30.01 - КАМАЗ з бойовиками;
31.01 - МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 та розрахунком;
03.02 - МТ-ЛБ з ЗУ-23-2 та розрахунком;
04.02 - КРАЗ з бойовиками.

Всі випадки сталися під час спроби зближення ворожих сил з нашими позиціями, і спробі атакувати.
Всі випадки лежать в рамках права ВСУ на адекватну відповідь.

Ні, це не "спеціально запрошені фахівці".
Це кілька РІЗНИХ штатних розрахунків бригади (документи подані на нагородження).

Це демонстрація сили Армії. Це демонстрація ступеня вишколу і готовності Армії.
Це характерний приклад того, як армія воює, і реагує на дії противника.
Це яскрава картина того, як виглядає зараз війна з агресором.
Яка не закінчилася від слова "зовсім".
Нарешті, це підтвердження якості та мощі зброї, розробленої і виробленої в Україні.

Всі ці події висвітлені по офіційних каналах.
Це не піар. Це не можна зімітувати або інсценувати.
Це не можна купити і сфальсифікувати.
До того ж, це безсумнівний успіх. Це, нехай позиційна, але явна і впевнена перемога.

Ще раз. Чотири одиниці техніки супротивника. За п'ять днів. Кожен постріл - влучення. Різними розрахунками однієї бригади.
В рамках штатних бойових дій.

Це знакова подія, предмет гордості і уваги, правда?

Тільки де реакція? Захоплення, гордість, хоча б схвалення?
Де ці сотні постів у соціальних мережах? Лайки, пощирення?
Де "шквал" у ЗМІ?
Де це тепле і щире - "Молодці хлопці!".

Ой ні.
Дуже багато людей зайняті. Вони носяться зі збільшувальним склом за будь-якими вадами армії. Роздмухують кожен слух. Полощуть фейки про комбригів і жують брехню про "голих-босих".

Солодко базікати про інше.
Про "армію, яка не воює". Про "заборону на відповідь". Про аватарів і контрабанду. Про те, що "війна, насправді - закінчилася". Про відсутність нової техніки і ліміт на витрату боєприпасів.

Як легко, приємно продавати "зраду".
Кинути дріжджів в будь-яке незначне лайно, і не помічати великого і очевидного.
Армію простіше вимазати в бруді і не помічати.
У кого-то на це є серйозні політичні резони.
А хтось просто "відпирає" власну совість, виправдовуючи власні гріхи і бездіяльність.

Це не заважає армії воювати, вдосконалюватися і нарощувати сили.
Це заважає багатьом адекватно оцінювати ситуацію, країну, війну і вибирати власні пріоритети.

Я просто показав на прикладі своєї 10 бригади те, що дійсно відбувається. У низці подібних подій на фронті і в країні.
Просто їх треба бачити.
Щоб не жити в темному просторі, з добровільно вимкненим світлом.

Чотири одиниці ворожої техніки за п'ять днів.
Дійсно дрібниці.
Ми працюємо.
Не дякуйте.

+

На данном изображении может находиться: один или несколько человек и на улице


В белых одеждах...
emiliozk

Главная проблема людей, которые искренне рекламируют позицию "я буду против всех" или "я не скажу, за кого я буду, но вот точно против этого/этих" или "я за всех, кроме вот этого" в том, что они безответственны и довольно трусоваты.

Есть три здравые позиции. Я голосую и я голосую за вот этого потому и потому. Я голосую и не ваше дело за кого. Я не голосую и никого не агитирую.

Человек может быть за Гриценко, Порошенко, Тимошенко, Зеленского или вообще кого угодно. Но это честная открытая позиция. Человек знает, что берет на себя ответственность за свой выбор. Правильно он его делает или нет. В первую очередь перед самим собой и своей совестью.

Названные же выше категории не готовы нести ответственность за свой правильный или неправильный выбор. Они готовы нести знамя осуждения и критики, а вот ответственности не готовы. Поэтому они в любом случае будут все в белом, потому что ответственности на себя не берут. Только это не добавляет ни чести, ни уважения.

Поэтому, собственно, их мнение ничего не стоит.

От себя: я думаю, что эта правильно диагностируемая  безоветственность питается нарциссизмом и ощущением собственной исключительности. Кстати, и тотальный критицизм  тоже имеет это же происхождение.  Ну не принимает  венец творения  этот отвратительный мир  и нас жалких людишек, в нем живущих. Не желает с нами делить ответственность и, вообще, что-либо. Желает только нас просвещать и воспитывать со своих моральных и интелектуальных высот...


Блог Игоря Яковенко: ЦИВИЛИЗАЦИОННЫЙ ВЫБОР УКРАИНЫ СТАЛ НЕОБРАТИМЫМ
emiliozk
Поправки в Конституцию Украины, в преамбуле которой теперь будет закреплено положение о «европейской идентичности украинского народа и необратимости европейского и евроатлантического курса Украины» были приняты Верховной Радой 7.02.2019. «За» -334 из 385 присутствующих, «против» - 35. То есть «за» - вся Рада, «против» -  один «Оппозиционный блок».
Цивилизационный выбор Украины с момента обретения ею независимости менялся несколько раз. В Декларации о государственном суверенитете, принятой Верховным советом Украины в 1990 году было записано, что в будущем Украина должна стать нейтральным государством. В 2002 году президент Кучма подписал Указ о вступлении Украины в НАТО. Президент Янукович в 2010 году в законе «Об основах внутренней и внешней политики» закрепил внеблоковый статус Украины. Петр Порошенко в 2014 году отменил этот закон. И вот теперь статус Украины как части цивилизации Запада закреплен в Конституции. Вероятность изменения этого цивилизационного выбора близка к нулю. Поскольку для изменения Конституции требуется 300 голосов, а такой антизападный и пророссийский состав Верховной Рады не способна породить даже буйная фантазия обитателей российского телевизора.
Курс в ЕС и НАТО стал очередным шагом в направлении Запада и прочь от России. До этого были: безвизовые правила обмена гражданами с ЕС, соглашение об ассоциации с ЕС, выход из СНГ (Украина знает, что она из СНГ вышла, а в СНГ уверены, что Украина – член СНГ), создание автокефальной православной церкви.
Истерика которая по поводу этого решения Верховной Рады охватила обитателей Кремля и его окрестностей, в полной мере проявилась в телевизоре, в частности в программе Соловьева «Вечер», где «эксперт» Багдасаров стал излагать подробные планы уничтожения Украины при помощи 200-тысячной армии, сформированной из числа украинцев, проживающих в России, а Соловьев, кривляясь, объяснял представителям Украины, что им вступать будет некуда, поскольку НАТО и ЕС «скоро развалятся».
Ненависть Кремля и его обслуги к европейскому выбору Украины вызвана еще и тем, что этот выбор носит преимущественно ценностный характер. Поскольку европейский «журавль» принесет материальный эффект не завтра, а выгоды от лавирования между Россией и Европой по модели Лукашенко вполне могли бы дать Украине сиюминутный профит. В этом неуклонном отодвигании, отгораживании от России доминирует не экономика, а этика. Россия стала противна Украине и та отодвигается от нее подальше, как пассажиры, зажав носы, отодвигаются от вонючего бомжа в вагоне метро…
Путь, который выбрала Украина, не усыпан розами. Петр Порошенко 29.01.2019, заявив о своем намерении пойти на второй президентский срок, сказал, что Киев подаст заявку на вступление в ЕС в 2024 году. Глава МИД Украины Климкин считает, что вступление Украины в ЕС и НАТО – это «история, которая имеет среднесрочную перспективу». «Такая Украина, как сейчас, она в ЕС ни за год, ни за два, ни за пять лет не вступит», - пояснил Климкин.
К тому же, хотя сладким грёзам соловьевых о развале ЕС и НАТО сбыться не суждено, изменения в этих структурах вполне возможны. Просто потому, что способность к изменениям встроена в цивилизацию Запада изначально. Так что европейский выбор Украины это выбор довольно непростого пути испытаний и тяжелой работы по самоизменению. Отброшенный Украиной выбор – остаться придатком распадающейся Российской империи – гораздо более легкий и комфортный. Сползать вниз вообще легче, чем карабкаться на вершину…

https://yakovenkoigor.blogspot.com/2019/02/blog-post_8.html?m=1

Ваза-арі
emiliozk

Отже сталося – сьогодні конституційно закріплено шлях України до ЄС і НАТО. Хтось в ейфорії, хтось у розпачі. Проте давайте поговоримо про те, чому саме сьогодні, а не рік-два-три тому. Невже це передвиборчий піар Порошенка?

Звичайно, знайдуться й ті, хто так скаже. До речі, уже пішли подібні пости в фейсбуці. Переважно з російських акаунтів.

Скажу зразу: вибори тут зіграли ключову роль. Але не ту, про яку дехто говорить.
Кожна дія має відбуватися вчасно. Це як в дзюдо: виконання прийому треба підготувати й провести його вчасно – інакше мождеш наразитися на «контру» від супротивника і лягти на татамі.

Сьогодні ми маємо 334 голоси «за» – конституційну більшість. Чи нарахували б стільки рік тому? Сумнівно. Просто зараз іде передвиборча кампанія й проголосувати проти або не голосувати – це для політичних сил, лідери яких беруть в ній участь – значить залишитися без добрячого шматка електорату.

Порошенко знав що робив – комбінація не вельми складна, але хто сказав, що вона має бути надскладною. Чим простіше – тим ефективніше. Справжній майстер не вигадує надскладних прийомів, якщо можна перемогти звичайною підсічкою.

Порошенко (якщо хто не знав – він кандидат в майстри спорту) гарний дзюдоїст – як би до нього не ставитися – на відміну від Путіна – це він доводив неодноразово, хоча в кімоно не фоткається і олімпіських чемпіонів перед камерами на татамі не кидає.

Поставимо йому за цей прийом “ваза-арі” й лише тому, що оцінку “іппон” прибережемо для його майбутньої перемоги на виборах.

Про «Опозиційний блок» – ні слова. Там інша реальність – вони сидять на електораті, який вважає себе «аднимнародом» та зітхає по кухнях «какуюстранупотеряли».

Найголовніше – процес незворотній. Намагання будь-якого з наступників Порошенка розвернути країну в протилежному напрямку забезпечать йому долю Януковича.

ПАВЛО ПРАВИЙ

http://doslova.com/vaza-ari-vid-petra-poroshenka-abo-pro-pryiom-maistra-dziudo/?fbclid=IwAR0xNZUS1nymhueB02Bsm2fsuejYE0urzawZbsEQ5Xq_9WmAZbLyurw0LC0


Ірина Геращенко дає відсіч шльондрам з ОБСЄ
emiliozk
https://www.pravda.com.ua/news/2019/02/8/7206073/
В свою чергу українська сторона висловлює глибоке розчарування і занепокоєння тим фактом, що в звітах ОБСЄ за результатами виборів президента РФ і Держдуми РФ немає жодного слова про сфальсифіковані і незаконні вибори в анексованому Криму. Ми розцінюємо таке мовчання як підігрування сценаріям повзучої легітимізації крадіжки Криму.
Й надалі будемо висловлювати глибоке занепокоєння з цього ганебного приводу під час всіх зустрічей з ОБСЄ і іншими міжнародними партнерами.
Не менше розчарування і занепокоєння викликає той факт, що , попри свій мандат працювати на всій території України, СММ ОБСЄ не моніторить безпекову і гуманітарну ситуацію в керченській притоці і в Криму, й не наполягають на постійному допуску до неконтрольованої частини украіно- російського кордону.
Р. S. Всі ці роки ми, українські учасники мінських груп, послідовно боролися за зменшення кількості росіян в СММ ОБСЄ. І, о дивне співпадіння, як тільки змінився склад СММ і там стало менше росіян і їх сателітів, СММ відразу почала фіксувати колони російської техніки, нові радіолокаційні російські комплекси і тд. Я , як співавтор закону про заборону спостерігачів від РФ на наших виборах, задоволена вчорашнім голосуванням РФ. Ми й надалі будемо вичавлювати росіян з усіх місій до моменту деокупації Криму і Донбасу .
І нагадувати ОБСЄ і іншим організаціям, що не варто підігрувати злу і дозволяти РФ дискредитувати ці організації і сприяти їх деградації.
РР.SS. Принагідно звертаюся жо всіх українських ГО і нрядового сектору, активістів, які активно спілкуються з нашими міжнародними партнерами- це шанс не критикувати українську владу на цих зустрічах, а публічно підтримати рішення ВР і разом донести всі беззаперечні аргументи неможливості акредитації на наші вибори росіян





Від себе: ОБСЄ виникла, як дитина Гельсинських Угод, що були безглуздою капітуляцією  Заходу  перед СРСР. За цими угодами Захід визнавав законними всі радянські анексії, а СРСР обіцяв дотримуватися прав людини. Захід свою частин домовленостей виконував, а СРСР  на свою плювати хотів й продовжував всі  репресії та  навіть демонстративно їх підсилював, аж до 1988 року, коли стало непереливки й стала потрібна західна допомога.

Цей потворний договір народив потворну дитину, ОБСЄ, що в значній мірі утримується РФ й грає часто на її боці, удаючи з себе нейтральну організацію й вводячи в обману частину західного населення, татмтешніх  неляканих дурнів.  Чого тільки варте включення вищих офіцерів РФ  у Місію ОБСЄ на Донбасі! Чи є хоч одна людина у ОБСЄ, яка вірить в їхню незалежність від Кремля та Лубянки?!