?

Log in

No account? Create an account

Невизначена невизнеченість невизначеності
emiliozk
1. Соціологічне опитування, де всі респонденти визначилися й воно проведено миттєво, несе кількісну інформацію лише про розподіл симпатій у данній групі опитаних й лише на момент опитування. Ніякої кількісної інфомації про резульати виборів воно не несе.

2 Соціологічне опитування, яке проводилось два тиждні й містить 30% відмов не несе взагалі ніякої кількісної інформції навіть стосовно опитаної групи респодентів. Наведення в цьому випадку  якоїсь теоретичної (?) похибки 2% та цифр після коми- ознака наукоподібного пустозвонства та невігластва оцих соціологів.

Всі ці данні все ж несуть певну інформацію: змагатися за вихід в другий тур вирогідно (але не точно!) будуть Бойко,Гриценко,Зеленський, Порошенко, та Тимошенко. Не більше! З цього списку лише Зеленський був неочікуваною постаттю до січня 2019. Й це єдиний вагомий результат соціології. Всі інші й без великої науки  розглядалися претендентами на другий тур.

Маячня
emiliozk

Юлiя Тимошенко на ICTV: "У нас є єдиний міжнародний документ - Будапештський меморандум - який передбачає відповідальність порушника, в тому числі в Міжнародному суді". І далі: "Знаючи настрої всіх учасників, гарантії будуть виконані".

Як уже набридла вся ця маячня. По-перше, Будапештський меморандум не містить жодного пункту, в якому прописані механізми відповідальності порушника. По-друге, Курт Волкер неодноразово говорив, що Росія відмовляється брати участь в будь-якому "будапештському форматі". По-третє, Україна уже подала позови проти Росii в Міжнародний суд ООН.


Віталій Портников: Кремль готовий купити Україну
emiliozk
Збуджена політична реакція українських політиків і журналістів на поїздку Юрія Бойка і Віктора Медведчука до російської столиці заважає - як це часто вже бувало у російсько-українських відносинах - усвідомити сутність сигналу, спрямованого Москвою

До того ж цей сигнал адресований не тільки Бойку і Медведчуку. Я б навіть сказав інакше - через Бойка і Медведчука він переданий українському політичному класу, олігархам, підприємцям. А вже зацікавлені особи зможуть передати його українському народові, чому б і ні?

Отже, що запропонував на зустрічі прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва з Бойком і Медведчуком голова правління "Газпрому" Олексій Міллер? Продовжити транзитний контракт з Україною, знизити ціну на газ в рамках прямих поставок мінімум на 25 відсотків і увійти до консорціуму з управління газотранспортною системою.

Простіше кажучи - зберегти за Києвом той рівень прибутків, який Україна неминуче втратить у разі реалізації проектів "Північний потік-2" і "Турецький потік" та створити можливості для зниження ціни на газ для населення, про яку говорять практично всі українські політики-популісти. І, звичайно, це зниження допоможе довести малозабезпеченим верствам населення, що нова влада "з народом" - навіть якщо неминуче у такому випадку скасування субсидій змусить громадян заплатити більше державі та її новому старому господареві - "Газпрому".

Підкреслю, що нічого нового в такій моделі немає. Вона успішно була застосована після президентських виборів 1994 року і проіснувала двадцять років. Позбутися від кабальної залежності ми змогли тільки після Майдану - і в цьому одне з головних досягнень Революції Гідності. Але позбавлення не могло не призвести до значного підвищення цін на енергоносії для населення - і це підвищення аж ніяк не є закінченим. При цьому не потрібно думати, що населення є щасливим тому, що платить стільки, скільки газ коштує, а не стільки, скільки Міллер раніше дозволяв йому платити. Як може бути задоволено населення в країні, де "халява" - така ж національна релігія, як нескінченна радісна боротьба з чужою корупцією?

При цьому намічається і інша проблема - можлива втрата доходів від транзиту. І це тоді, коли будь-яка популістська влада захоче роздати гроші населенню - і це в умовах, коли доведеться віддавати борги МВФ. Звідки взяти гроші?

Правильно. У "Газпрому". Це те, що пропонує Міллер. Те, що пропозиція зроблена на зустрічі з Бойком, який не переможе на президентських виборах, не повинно нікого дивувати. Бойко і не повинен перемогти. Він повинен стати ретраслятором програми продажу України "Газпрому". Звичайно, добре було б, щоб після парламентських виборів Бойко взяли в новий уряд міністром енергетики. Але і це не обов'язково. Обов'язково - програму продажу здійснити.

Причому Москві зараз нічого робити не потрібно. Їй допоможуть самі українці. Перший крок - обрання популіста президентом України. Другий крок - голосування за популістів на парламентських виборах. А далі виникне просте запитання - звідки брати гроші на "халяву"? А гроші на "халяву" є тільки у "Газпрому" - тому що ніякий МВФ на популістські експерименти не піде, буде вимагати продовжити реформи. Ось тут в офіс нового президента або прем'єра прийде Віктор Медведчук з нагадуванням: всі проблеми вирішуються, варто тільки продатися. У будь-якого популістського керівництва України немає ніякого іншого виходу, крім як продатися Москві. Просто немає - і не шукайте.

Ну, а далі - справа техніки. Російські агенти в останні дні мало не в деталях прописують програму популізму і капітуляції. Про Крим - забуваємо. На Донбас - їдемо спілкуватися з керівництвом "народних республік", шукати "компроміс". Санкції - скасовуємо. Дупу - цілуємо. Зате газ наш.

Якщо хтось думає, що я описую фантастичний сценарій, нехай просто збереже цей текст до березня 2020 року, коли все це може збутися. Величезна частина наших співвітчизників завжди була готова продати країну і її честь за "халяву". І зараз готова.

Залишилося тільки проголосувати.

https://espreso.tv/article/2019/03/25/vitaliy_portnykov_kreml_gotovyy_kupyty_ukrayinu


Досягнення Пороха. Хто є здатним скласти конкуренцію?
emiliozk

Продовжу про "усвідомлений вибір". Бо ж мене читають багато людей, в тому числі опонентів, але чомусь ніхто не захотів чи не зміг назвати 3 досягнення їхнього кандидата.

Я покажу як треба на прикладі свого кандидата. Заради справедливості, відмічу, що багато з них були в неможливими без НФ.

1) Порох звільнив 2/3 Донбасу, багато міст і сіл тепер є вільними. Звільнив би все, якби не пряме вторгнення свнсбчої армії
2) Порох відновив армію з нуля. Починаючи від зброї і харчування, закінчуючи новими ракетами і джавелінами та постачанням зброї в Україну (до цього був мараторій)
3) Порох витратив на армію сотні мільйонів своїх власних коштів/коштів Рошену, відновив систему ППО Києва своїм коштом. Ну він же мільярдер, скажете ви, може собі дозволити. Так. Але хотілося б почути скільки коштів на армію (не на білборди і ролики) витратив ваш зубожілий кандидат?
4) Порох створив міжнародну антипутінську коаліцію і санкції, завдяки яким ворог скочується на дно і істерить - це його заслуга. До речі, за будь-кого іншого про них можна забути. Власне, цього і добивається москва.
5) Україна подала і Гаагський трибунал слухає справу проти окупанта. Так, це надовго. Але хочу нагадати, що Грузія, Молдова свої шанси опустили.
6) Нафтогаз виграв суд в Газпрому і тепер останній є нашим боржником. Нагадати як було за попередників? І як газова угода привела до окупації Криму?
7) Порох буквально вигриз угоду про Асоціацію з ЄС. Вигриз всупереч референдуму в Голландії і людям, які намагалися її зірвати. Вперше в історії експорт українських товарів в ЄС перевищив 20 млрд. доларів
8.) Україна перестала економічно залежати від ворога
9) Порох вирвав безвіз. Не я сказав, Меркель сказала.
10) Чинна коаліція відкрила реєстри і запровадила онлайн послуги, побутова корупція зменшилася
11) Уряди відкрили ЦНАПи, побутова корупція зменшилася
12) Прозоро
13) Електронне декларування, поки не до кінця завершене
14) Ліквідований УБЕЗ, загальний нагляд прокуратури, спрощено ліцензування
15) Повернуто в держвласність багато майна, підприємства Фірташа, Укртелеком Ахметова, Укрнафта з-під контролю Коломойського, земля та ін. Деолігархізації нема, кажете?
16) Повернуто в бюджет 1.5 млрд. доларів бідного Янека, який дбав про простий нарід
17) Повернуто близько 20 млрд. доларів боргів. На єдиному казначейському рахунку в березеі 2014 року було 100 тис.грн.
18) Очищена банківська система від банків-пилососів
19) Окремо про націоналізований Приват. 20 мільйонів вкладників могли втратити сукупно 5 мільярдів доларів. І коли зараз розказують що мені поганого зробив Беня, то, як мінімум, в людей коротка пам'ять і вони не пам'ятають як істерично в грудні 2016 шукали банкомати Привату, щоб зняти гроші.
20) Золотовалютні резерви збільшилися до 20 мільярдів доларів з 5 мільярдів
21) З 4 кварталу 2015 росте економіка. Майже в 3 рази зросли офіційні зарплати
22) Децентралізація. Бюджети обласних центрів зросли вдвічі. Впроваджені громадські бюджети на реалізацію ініціатив громади.
23) Реалізовано інфраструктурні проекти, зокрема Бескидський тунель, відноволена робота аеропотів, нових заводів, дороги, школи, садочки, лікарні. Це все під час війни.
24) На ринок країни прийшов найбільший авіаперевізник Європи Ryanair
25) Відновлена незалежність української церкви, зупинена малоросизація України.

Це тільки те що я згрубша згадав без гугла.

Так, я розумію, що в Порошенка для того була влада, можливості, повноваження. Тому не прошу від вас 25 пунктів, назвіть всього 3 досягнення вашого кандидата, що він зробив для України?


Думай!
emiliozk
Представим, что мне понадобилось сделать этот воскресный выбор, а я ещё сомневаюсь. Из чего я буду исходить?
Во-первых, мне нужно принять как данность, что мнение мое о кандидатах, особенно, действующем президенте, может быть не объективным. Вполне компетентные зарубежные спецслужбы отмечают, что РФ очень заинтересована в смене власти в Украине и активно вмешивается в избирательный процесс методами информационной войны. Учитывая, что и олигархические медиа стоят на этих же позициях, полагать, что я, условный рядовой гражданин, обладаю объективной информацией о ситуации в стране и моя оценка действий власти соответствует реалиям, довольно наивно и очень самонадеянно.
И отсюда логично выплывает во-вторых: а на кого же мне ориентироваться? Во всем мире в таких ситуациях смотрят на моральных авторитетов. Есть ли таковые у нас? Ну, при всём тотальном украинском скептицизме и вечной готовности обвинить всех во всем, особенно, в продажности, если для вас ценностны антикоммунизм, курс на Запад, независимость страны, рыночная экономика и пр., то такие люди есть: Маринович, Гудзяк, Джемилев, Зисельс, Пасхавер, Грицак и ещё несколько достойнейших людей, доказавших всей своей жизнью поддержку провозглашаемых идеалов. Все они (!) высказались однозначно за Порошенко (и это при том, что видят в нем массу недостатков и открыто о них говорят).
Если этого не достаточно, то можно пойти от обратного и проверить, какова позиция врагов? На наше счастье, они тоже во множестве высказались. Все буквально, от Путина до Дугина и от Чаплина до Азарова категорически утверждают: «кто угодно, только не Порошенко». Неужели в таких условиях можно не понимать, насколько действующий президент для империи - кость в горле, не позволяющая проглотить Украину, а любой иной кандидат для них будет очевидным подарком?
В общем, дело не в том, так ли идеален Порошенко, как описывают некоторые его поклонники (часть - вполне искренне), а в том, что практической альтернативы ему на этих выборах нет - о чем и свидетельствует поразительное единодушие в обеих описанных выше группах.
Так что, призыв « Думай» от президентского штаба представляется мне очень красивым ходом. Проблема лишь, что умение думать присуще далеко не всему электорату, а смелость признать свою неправоту и вовсе характерна для меньшинства

Давай. Пашути.
emiliozk

Очень приятно видеть, что мои френды и знакомые - далекие (как, впрочем и я) от политики - пишут посты в поддержку ПРОУКРАИНСКОЙ власти.
Как я - последние 4,5 года.
Что они пришли к тем же самым выводам:

Выбора у нас сейчас, на самом деле, два: Порох или п&здец.
Причем, когда я говорю п&здец я имею ввиду даже не "гривна рухнет" или "безвиз заберут".
Нет. Я имею ввиду полный п&здец. Такой как в "ДНР" и Венесуэле.
- Когда на улицу - даже днем - выйти страшно.
- Когда ни за что, можно с легкостью попасть "на подвал" и там исчезнуть. (Кстати, порохофоб, если ты думаешь, что у тебя "иммунитет" - то посмотри на вату в Крыму и на Донбассе. У ваты ТОЧНО ТАК ЖЕ отжuмали жилье и машины, вату ТАК ЖЕ н@силовали, пыт@ли, уб&вали. "Это Р@ссия. Им пох&й").
- Когда твое имущество (квартира, машина, сбережения) - вдруг резко стало "уже не твое".
- Когда законов тупо - НЕТ.
- Когда работы тупо - НЕТ. Не "зарплати нє такіє как в Євпропє" - а вообще нету работы. И бизнес вести невозможно. Ну, вот, как в ДыРе сейчас. Хочешь - иди в апалчение, не хочешь - соси х&й. Дело личное.
- Когда врачей совсем не осталось и ЛЕЧИТЬ - не кому.
- Когда ХР&Н ТЫ ОТСЮДА СЪ&БЕШЬСЯ. Потому что это при "хунте барыг" у тебя безвиз и лоукостеры. При "новой власти" - ты будешь сидеть здесь. А Европа - когда эти гаврики перекроют границы, чтобы такие как ты не съ@бались - только облегченно выдохнет. Ну, может, "выразит глубокую обеспокоенность", для вида.

Поэтому, голосуя против Пороха - знай, ты голосуешь за П&ЗДЕЦ.
П&здец для себя, для своих детей, для своих друзей и близких, для всего, что ты здесь имеешь и нажил.

Давай. Пашути. "Галасуй папреколу, бл&ть"


Відозва
emiliozk

Поразка України може настати не на фронті, а на виборчих дільницях

Шостий рік триває неоголошена російсько-українська війна. Порядок денний Росії для України на початку цієї війни відомий і неодноразово озвучувався: російські Крим і Севастополь, федералізація у вигляді союзу “народных республик”, блок на європейську і євроатлантичну інтеґрацію, участь в інтеґраційних об’єднаннях навколо Росії, державний статус російської мови, монопольне становище Московського патріархату в церковній сфері тощо.

За цим планом, Україна мала бути маріонеткою і донором Росії, – в умовах її власної інтелектуальної і демоґрафічної деґрадації.

Натомість, не зважаючи на всі зусилля Росії, на шостому році війни весь цивілізований світ визнає Крим і Севастополь невід’ємними частинами України, “народные республики” і лінія фронту локалізовані на Донбасі, між Україною і Європейським Союзом підписана Угода про асоціацію і успішно діє безвізовий режим, курс на здобуття Україною членства в ЄС і НАТО закріплений в Конституції України, питання державного статусу російської мови зняте з порядку денного, вперше за всю свою історію Україна отримала свою міжнародно визнану православну церкву – канонічну і автокефальну.

Інакше кажучи, у цій війні Україна успішно протистоїть Росії – ядерній державі і постійному члену Ради безпеки ООН – шість років поспіль, і в цьому безпосередня заслуга чинного Президента України Петра Порошенка.

Закономірно, що саме він в результаті став основним ворогом Росії, яка вустами своїх пропаґандистів неодноразово заявляла, що Петро Порошенко є неприйнятним для неї як Президент України.

Саме тому Петро Порошенко і його досягнення стали основною мішенню Росії в інформаційній війні проти України. Психологічно-емоційні маніпуляції, спрямовані на знецінення, підтасовування фактів, відверта брехня і фейкові новини, – таким є арсенал Росії, що вона застосовує його проти України загалом і конкретно проти Петра Порошенка.

На жаль, в цьому дії Росії збігаються з діями політичних опонентів Петра Порошенка, що ставлять власні політичні інтереси понад державні.

А це означає, що поразка України у цій війні може настати не на військовому фронті, а на виборчих дільницях, і всі досягнення шести років війни можуть бути просто перекреслені.

Ми далекі від ідеалізації Петра Порошенка, проте вважаємо, що, зважаючи на стартові умови 2014 року, його робота як Президента України є більш ніж задовільною. Зокрема, саме тому значна частина наших співгромадян з міст західніше лінії розмежування дізнаються про війну лишень із засобів масової інформації, продовжуючи жити комфортним, майже довоєнним життям, незрівнянним із життям окупованої частини України.

Зважаючи на це все, ми закликаємо громадян України згуртуватися навколо кандидатури Петра Порошенка і проголосувати за нього ще в першому турі виборів Президента України, – щоб не допустити катастрофи в другому турі.

Бо інакше всі жертви шести років війни будуть марними.

Галина Вдовиченко
Юрій Винничук
Василь Голобородько
Oksana Zabuzhko
Oleh Kotsarev
Váno Krueger
Ivan Lenyo
Myroslav Marynovych
Петро Мідянка
Victor Morozov
Лесь Подерв'янський
Artem Polezhaka
Marjana Savka
Natalka Sniadanko
Тарас Федюк
Albert Tsukrenko
Чубай Тарас


Пастырь сторонников Ю, Зе и Гр
emiliozk
На данном изображении может находиться: 1 человек

Олександр Турчинов. Спогади та маніпуляції.
emiliozk

Щороку в березні відбувається багато розмов, щирих спогадів та традиційних політичних маніпуляцій навколо трагічних подій, пов’язаних з роковинами окупації Криму та початком війни, що була розв’язана РФ проти нашої країни.

Мені часто ставлять питання: чи можливо було захистити Крим, і що для цього потрібно було зробити?

Моя відповідь однозначна:  - Так, Крим можна було захистити!

Але для цього було необхідно:

1) не позбавляти Україну стратегічної зброї, здатної стримати будь-якого агресора, в обмін на порожні гарантії безпеки;

2) не знищувати протягом багатьох років власні Збройні Сили, розпродаючи за безцінь озброєння, військову техніку та армійське майно;

3) не руйнувати мобілізаційну систему країни, знищуючи бази даних, розпродаючи та розкрадаючи не тільки мобілізаційні резерви, а й навіть будинки військкоматів;

4) не допустити підписання Харківських угод, за якими до 2042 років було продовжено перебування в Криму російських військ та зняті обмеження щодо їх пересування територією півострова.

Дехто з тих, хто несе  відповідальність за ці злочини, і, насамперед, Янукович, його міністри оборони - Лєбєдєв, Саламатін, Єжель, Гриценко, його начальники Генштабу - Ільїн, Замана тощо в своїх коментарях часто розповідають, що Путіна спровокували, йому розв’язали руки, оскільки не допустили загибелі чесних офіцерів і солдат (хлопчиків-строковиків), які не зрадили країну, і яких в Криму залишилося на порядок менше, ніж оточивших їх озброєних і підготовлених російських військових…

Подібними порожніми заявами вони намагаються приховати власні злочини і власну зраду.

Але правду не можна приховати або знищити. Для тих злочинів не існує строків давності.

І ще одне. Стосовно спогадів деяких хлопців, що залишилися вірними присязі, перебуваючи в щільному оточенні ворога, які кажуть:  “Нам казали “триматись, триматись”! А ми чекали наказу!”

27 лютого на засіданні РНБО військовому керівництву був відданий наказ забезпечити оборону військових частин, розташованих в АРК, та застосовувати зброю у разі спроб їх захоплення та штурму.

Це було єдине можливе рішення, щоб забезпечити захист країни в умовах, коли армія була деморалізована та небоєздатна, позбавлена якісної зброї, техніки, елементарних засобів захисту та матеріального забезпечення, коли Міноборони та Генеральний штаб були здатні зібрати для відсічі агресору всього кілька батальйонно-тактичних груп, а на кордоні вже стояло готове до вторгнення двухсоттисячне угрупування, яке вже 1 березня отримало дозвіл від парламенту Російської Федерації розпочати війну проти України.

Так, в ті страшні дні ми не мали сил і засобів оголосити війну ядерній державі з другою найсильнішою армією світу. У нас не було сил для наступу, бо ворог мав над нами значну перевагу.

Так, я вимагав триматися і ще раз триматися. Триматися в оточенні, триматися без зв’язку і забезпечення, триматися, незважаючи на зраду переважної більшості офіцерів і солдат. Бо нам життєво був потрібен час, щоб підготуватися до відсічі ворогу, час для відновлення боєздатності армії, час для проведення мобілізації, час для перекидання частин і з’єднань на небезпечні напрямки півночі і сходу, час для придушення сепаратистських заколотів у всіх регіонах півдня і сходу - від Харкова до Одеси.

Правда в тому, що менш як третина військових не зрадили в Криму свою країну, але їх мужність і витримка, захист ними протягом місяця своїх частин у повному оточенні ворога дозволила нам виграти час і підготувати країну для відбиття агресії.

І я завжди буду вдячний героям, які не зрадили свою країну, які дали можливість забезпечити її захист, та згодом зупинити наступ російських військ на сході. 

Завдяки вам ми зберегли та захистили Україну, та довели всьому світу, що Україна вистояла і здатна протистояти навіть такому ядерному монстру, як путінська Росія.

http://turchynov.com/blog/details/spogadi-ta-manipulyaciyi#disqus_thread


Електорат
emiliozk
На данном изображении может находиться: 26 человек, люди улыбаются, люди стоят

Хор
emiliozk

Не было, и вот опять. Российский военный эксперт Игорь Коротченко на федеральном телеканале: "Масштабная фальсификация выборов на Украине неизбежна".

Они теперь все хором в России об этом говорят, как только поняли, что Петр Порошенко имеет все шансы переизбраться на президентских выборах.