?

Log in

No account? Create an account

Запад перестал стрелять
emiliozk

Виталий Портников, 16.05.2019

Когда министр иностранных дел Украины Павел Климкин предупредил, что последствием решений, которые сейчас принимаются в Совете Европы, может стать подрыв Минских соглашений, многие расценили его заявление как эмоциональную реакцию политика, который не смог убедить коллег не голосовать за не устроившее его решение.

Между тем речь идет о куда более серьезном явлении - начала процесса постепенного отказа Запада от санкций против России без отказа Кремля от действий, которые привели к введению этих санкций.

Пока что речь идет, на первый взгляд, о мелочах бюрократического свойства - возможности оформления дополнительной санкционной процедуры, одобренной Комитетом министров Совета Европы. Но если летом такой подход будет одобрен в Парламентской ассамблее Совета Европы, то будут созданы все условия для полноценного возвращения России к работе в ПАСЕ. Без каких-либо действий Москвы, которые касаются Крыма и Донбасса. А это будет означать, что российский шантаж сработал и Кремль переиграл Запад.

Напомню, что с самого первого дня после введения санкций против России в ПАСЕ Москва настаивала на том, что без отказа от этих санкций российские парламентарии не вернутся к работе в ассамблее, - при том что санкции не запрещали россиянам участвовать в заседаниях ПАСЕ и ее комитетов, они лишь вводили ограничения на участие в голосованиях, избрании руководства ПАСЕ и прочих процедурах. Руководители ПАСЕ рассчитывали, что страна, демонстративно нарушившая международное право, с пониманием отнесется к нормам демократии, а ее депутаты продолжат дискуссию с коллегами и защиту своей позиции.

Но не тут-то было! Россияне просто перестали приезжать, а спикеры Госдумы - вначале Нарышкин, а затем и Володин - стали объяснять наезжавшим в Москву представителям ПАСЕ, что без отмены санкций никакого диалога не будет. Когда оказалось, что этот аргумент не приводит к должному результату, Россия просто перестала платить свои взносы в бюджет СЕ - это продолжается уже почти два года и, с точки зрения процедуры, должно привести к исключению нарушителя из Совета Европы.

Однако Россию не хотят исключать. Ее хотят вернуть. Вернуть без всяких условий. К традиционным "доброжелателям" в депутатском корпусе, которые считают, что самое главное - диалог с агрессором, добавились всеядные европейские бюрократы, которым просто нужны российские взносы. И ситуация сдвинулась с мертвой точки. Тем более что сейчас транзитом власти в Украине и неопытностью нового президента Владимира Зеленского и его команды решили воспользоваться куда более мощные игроки, чем депутаты и бюрократы.

Резолюция, которая теоретически может открыть двери для безусловного возвращения России в ПАСЕ, одобрена Комитетом министров, то есть согласована европейскими правительствами. И главные сторонники такого возвращения - Германия и Франция, что фактически подтвердил Климкин. Добавим: уходящий министр иностранных дел. Потому что уже через несколько недель в Украине будет новый министр, которому еще нужно будет вникать в суть проблемы и пытаться объяснить ее недавнему телевизионному артисту, вряд ли вообще что-то знающему о существовании Совета Европы. Как раз в это время все и может произойти: заседание регламентного комитета ПАСЕ, на котором должна быть подтверждено решение Комитета министров, назначено на 3 июня. Аккурат после инаугурации нового украинского президента.

Добавьте к этому фактическую неготовность Евросоюза обсуждать возможность введения новых санкций против России за "паспортизацию Донбасса", то есть фактическое торпедирование Минских соглашений; полное демонстративное отсутствие украинской темы на сочинских переговорах госсекретаря США Майка Помпео с Владимиром Путиным и Сергеем Лавровым; желание Дональда Трампа встретиться с российским коллегой на саммите в Осаке, несмотря на то что его требование об освобождении украинских моряков и кораблей было проигнорировано, - и мы увидим ясную картину происходящего. Запад просто дождался транзита власти в Киеве, чтобы изменить свои подходы к политике по отношению к Москве - ну или хотя бы продемонстрировать Владимиру Путину готовность к такому изменению. Краснеть больше не перед кем - не будет ни Порошенко, ни Климкина, никого, кто мог бы напомнить своим западным коллегам об их обязательствах и просто о ценностях. А украинцы сами избрали своим лидером человека, который накануне выборов объяснял своим соотечественникам, что самое главное - это перестать стрелять.

Вот Запад и перестал.
https://graniru.org/opinion/portnikov/m.276324.html?fbclid=IwAR2bJK8vER-GkjsbNRc2G8GRRcWEHSNTgdNyllZb7utyiWKez0Mb1kTVPcY


Головний Рабин України святкує День Вишиванки
emiliozk
На данном изображении может находиться: 1 человек, стоит

Как зрадофилы настоящую зраду выращивали
emiliozk
Пожалуй, последняя социология, показывающая едва не половину населения готовых «договариваться» с марионеточными образованиями на востоке (читай: идти на сдачу суверенитета Путину) - факт даже более удручающий, чем массовое голосование за телевизионного персонажа. Ибо 73 процента ещё можно было отнести за счет искусственной антикоррупционной истерии (для которой все же были некоторые основания), но тут речь о фактическом добровольном возвращении в полуколониальный статус!
Читаю сейчас ошарашенные посты некоторых патриотических журналистов и политиков по этому поводу и понимаю, что они так и не уловили связи этого явления с их собственной деятельностью, когда у них вполне серьёзно обсуждали, не являются ли Минские соглашения преступным соглашательством, проход кораблей через Керченский пролив - провокацией и принесением моряков на заклание, низкая результативность обмена пленными - результатом равнодушия власти к судьбе своих солдат etc, etc. И едва не половина населения, поддерживающая «переговоры» с ЛДНР и возвращение их в Украину на путинских условиях - результат деятельности далеко не только Гужв, Шариёв и Дубинских, но и вполне патриотичных, но зашоренных (а потому безответственных) представителей четвёртой власти и политиков.
Ну, а мы вам нескоро забудем молчание в ответ на порошенковское «Слава Україні» - даже если суверенитет страны, вопреки вашим усилиям, удастся отстоять

"Порохоботам" незабаром доведеться рятувати Зеленського
emiliozk
7 ч.

Продовжуючи попередній пост і розкриваючи причини такого становища:

Лінія фронту проходить там, де сторони знаходяться в паритетних позиціях на той чи інший момент часу.

Завдяки дипломатичним талантам Пороха і пізніше Мінським угодам, які дали можливість відновити армію, лінія воєнного фронту проходить на 50 км. західніше східного кордону України.

"Завдяки" профуканій інформаційній складовій війни, лінія інформаційного фронту (який не менш важливий ніж воєнний) проходить по західному кордону України за виключенням невеличкого плацдарму у вигляді Львова та околиць.

І якщо хтось думає, що ці люди за Зеленського, що це 1+1 досягнуло такий результат, що це команда Зеленського така ефективна і розумна, то той хтось дуже помиляється.
Бо судячи з дуже багатьох факторів, російська пропаганда, яка поставила Зеленського на трон, за 2 місяці зможе його обнулити, якщо захоче і якщо він не піде на їхні умови, як це зробив Порох в січні 2015.

То дуже можливо, що якщо державні мужі не задумаються про інформаційну війну і будуть її й далі ігнорувати, то через півроку-рік то "порохоботам" прийдеться рятувати вже Зеленського, щоб врятувати країну від тих, хто сьогодні співає йому оди. Звісно, якщо він обере Україну, а не путіна.


Демарш НФ та розпуск Ради.
emiliozk

Фракція "Народного фронту" оголосить про вихід з коаліції у Верховній Раді.

За даними "Української правди", про це у п‘ятницю має заявити голова фракції Максим Бурбак.

За даними УП, зранку у п‘ятницю НФ провів засідання фракції за участі Арсенія Яценюка, де депутати одноголосно підтримали цю ініціативу.

"Зараз Бурбак все скаже, ви все зрозумієте. Проти нікого не було - виходимо з полегшенням", – зазначило джерело у фракції "Народного фронту".

Зазначимо: якщо "Народний фронт" виходить із коаліції, то голова Верховвстановлюєної Ради Андрій  Парубій повинен оголосити про запуск 30 днів для створення нової коаліції.

Тобто новий президент впродовж 30 днів не зможе розпустити парламент на підставі відсутності коаліції, тому що триває 30 днів для створення нової коаліції.
https://www.pravda.com.ua/news/2019/05/17/7215274/

Від себе: вочевидь, ніяких підстав для розпуску Ради Узеленські не мали й без цього демаршу. Коаліція існувала й жодних доказів протилежного у прихильників розпуску не було. Коаліційний уряд успішно працював,   закони у рекордних кількостях голосувалися більшистю, жодної кризи неголосування не спостерігалося.

Звісно, в умовах судової Бенесуели, Зекоманда  могла б отримати від якогось кишенькового суду абсурдну ухвалу про те, що коаліції немає, бо у судді немає  на руках документу, який встановлює, що вона є.  Тепер у судді буде документ, що коаліції немає рівно з 17 травня 2019. Отже, Рада має 30 днів, а відтак й всі пів-року.

В цих умовах розпуск буде мати документально підтверджені  ознаки державного перевороту. Я б дуже не радив Зеленському з цього починати.


Маніпуляції у опитуванні від групи"Рейтинг"
emiliozk
Yuriy Lukanov

Вчорашнє опитування від групи"Рейтинг", попри те, що показує якісь суспільні тенденції але таки є зрадою , тобто маніпуляцією. Серед питань про повернення окупованих територій не було варіанту повернення їх у вигляді звичайних областей. Себто опитувані мали вибирати між неповерненням або поверненням на умовах автономії. І все. Там було в одному питанні поєднано припинення вогню і повернення на умовах автономії. Така собі штучна прив'язка. Адже можна було б ітак сформулуювати: чи підтрмуєте ви припинення вогню у випадку згоди окупованих територій повернутися у вигляді звичайних областей?
Там не було питань про посилення санкцій проти Росії за окупацію Криму і Донбасу і продовження формування міжнародної коаліції. А це значить, що такий підхід виводить ці варіанти з поля народної уваги.
Там не було питання про повернення Криму. Це також вельми показово. Виглядає так, що громадяни не надають цьому жодного значення, хоча це не так.
Отож, подібні опитування є інструментом маніпуляції і робляться або на пряме замовлення Москви, або на замовлення від Москви але через українських посередників.
Рейтинг
PS При тому треба зауважити, що, попри маніпулятивність опитування, воно таки показує певні тенденції, які мені не подобаються. Але , якби опитування було коректним, то , можливо, вони не виглядали ба так катастрофічно

Від себе: типова маніпуляція полягає у об*єднанні кількох питань в одному. Гарний приклад- сумнозвісний горбачовський референдум про  збереження срср ("за сохранєніє абнавльонной.."), де в одному питанні містилося чотири й пронувалося відповісти одним "так" чи "ні". Варто бути готовими до подібних референдумів за ініціативами різної популістської наволочі..

Кажется, произвол НАБУ остановили
emiliozk

В аресте отказано! Оснований нет, только залог, который мы тоже обжалуем!

И еще одно. Давайте подарим САП каждый по пачке бумаги! По словам прокурора в связи с «экономией бумаги» он не смог распечатать самую важную часть экспертизы, которая является КЛЮЧЕВЫМ ДОКАЗАТЕЛЬСТВОМ обвинения! Можно в это поверить? САП с зарплатой сотрудников от 50 000 до 100 000 грн, не нашла денег на бумагу, пытаясь отправить человека под арест?! Или такая «экономия» из-за того, что доказательств нет?!
Итог таков:
1. Доказательств ущерба - нет!
2. Оснований считать, что я могу скрыться - нет!
3. Задержание - незаконно, арест - невозможен, залог - будет обжалован!

Судебное заседание в Соломенском суде перенесено. Для всех очевидно, что оснований для задержания, а тем более ареста нет! К тому же незаконность задержания уже подтвердил Шевченковский суд.

Я поехал домой к жене и сыну. НАБУ и САП уведомлены о моем местонахождении, завтра в 8.00 я на работе, а к 10.00 снова еду в суд.


Валентинович
emiliozk

Валентинович подал в отставку, потому что так себя ведут достойные люди. Порошенко её принял, потому что так себя ведут серьезные люди. А вот сколько-нибудь ответственный человек на месте Зеленского должен был бы уговорить его вернуться, так как риски в сфере обороны с уходом Турчинова возрастают многократно.
Но какие у нас основания считать, что УЗеленского - ответственный человек? Пока ни одного


Тайное, наконец, становится явным
emiliozk

Тайное, наконец, становится явным

Уже писала ранее, что часть политических выгодополучателей Зеленского начинает понимать, что при выборе - президент Зе сейчас или большая фракция "Слуги народа", но потом - второй вариант был более выгоден. А совместить это очень сложно. В этом смысле тема возможных досрочных парламентских выборов выявила разные подходы внутри фан-клуба Зе. Портнов, судя по самым разным активностям (судов, в частности), за досрочные выборы. Аваков (исходя из того, что у него есть власть, а в случае досрочных выборов придётся идти в списке или "Слуги народа", или "Батькивщины") - против досрочных выборов. А Коломойский, колеблясь на начальном между сценариями, в итоге, склонился к досрочным (возможно, из боязни, что "кинут") . Тот случай, когда человек мыслит в логике "маленькие, но по три, большие, но по пять".

А Зеленского мне жаль. "Большие дяди" решают свои вопросы/задачи при "техническом президенте".





Не вперше ж...
emiliozk

Коли Янукович став Президентом - у мене був відчай. купа людей навкруги казала: ну, що ти так гостро сприймаєш... Донбас... економічні націоналісти... магія крісла.
а як ті ж самі тези повторювали наші визначні журналісти. той же Портніков.
а я знала, якщо воно крякає як качка, ходить як качка - то це свинособака, а не економічний націоналіст.
Я тоді якось гостріше переживала. А зараз.
Призвичаїлась чи що? Не вперше ж.
Попереду багато ганьби і зрад...
І все ж таки я вірю, що 5 років національного відродження не пройшли дарма, що 73 відсотки - це тимчасове скаламучення свідомості, не готової до такої інтенсивності обману.
І що це тимчасовий відступ і що незалежна Україна обов'язково переможе.
Щиро дякую всім, хто вірно служив Батьківщині всі ці 5 років, коли країна була взірцем і предметом захоплення сусідів.
Коли ми пишались, що українці.

Стадо идиотов и реальность
emiliozk

Перечень народных запросов выглядит довольно незатейливо. Отмена неприкосновенности, прямые переговоры с Россией и ЛДНР, возвращение политзаключенных и пленных. В этом же перечне – требование снизить зарплаты топ-чиновникам.

Украинский избиратель хочет не победить в войне, а закончить ее. Роста зарплат и снижения налогов. Низких тарифов – и борьбы с коррупцией. И при этом каждый второй избиратель ожидает улучшения ситуации в стране в ближайшие месяцы. Если вы не знали, как выглядят глупость и инфантилизм – то вот они.

Обыватель отчаянно не хочет смотреть фактам в глаза. Не хочет замечать, что администрация президента США дистанцируется от команды новоизбранного президента Украины и все чаще говорит о переговорах с Москвой.

Обыватель не обращает внимания на попытки Европу вернуть Россию в ПАСЕ и достроить «Северный поток-2». Хотя вполне вероятна ситуация, когда Москва с нового года остановит транзит газа по территории Украины, лишив страну 3% ВВП – со всеми вытекающими последствиями.

Обыватель в упор не видит рисков, связанных с компенсацией бывшим собственникам «Приватбанка». Хотя в этом случае «эпоха бедности» закончится для одного конкретного человека – за счет всей остальной страны.

Обыватель не понимает, что война на Донбассе, равно как и судьба украинских политзаключенных, - это всего лишь инструменты давления Москвы, финальная цель которых – превращение Украины в «failed state». И за уступчивость Кремля придется расплачиваться суверенитетом страны.

Можно отправить за решетку нескольких коррупционеров – но это не уничтожит коррупцию, пока страна не будет платить чиновникам высокие зарплаты.

Можно снять неприкосновенность с депутатов, но это значит лишь откроет возможность для узурпации власти. Потому что каждый оппозиционер окажется лицом к лицу с перспективой уголовных дел «за непослушание».

В конце концов, можно требовать зарплат, пенсий и высоких социальных стандартов – но как это вяжется с тем, что обыватель хочет снижения налогов?

Дело даже не в том, что во всех этих ожиданиях отсутствует элементарная логика. Дело в том, что эти ожидания изначально ложные. По одной причине – все они нацелены на то, что «будет лучше». А лучше, с большой долей вероятности, не будет.

Обыватель искренне думает, что главная преграда для благоденствия – это конкретные фамилии. Хотя наш быт куда больше зависит от обстоятельств жизни. Тех самых, что рождаются, в том числе, за пределами нашей страны – и к которым мы можем лишь подготовиться, но которые не можем обнулить.

С этими обстоятельствами вынужден считаться любой президент страны – какой бы ни была его фамилия. Если он будет адекватно оценивать риски – то, возможно, украинский корабль не налетит на рифы. Но этот сценарий означает лишь то, что обывателю не станет «хуже» – а вовсе не то, что ему станет «лучше».

Потому что опция “станет лучше” в нашей реальности вообще не просматривается. Для этого нет ни ресурсов, ни предпосылок. Есть лишь ожидания.

Но почему вам кажется, что их кто-то обязан оправдывать?


Що потрібно Зеленському, щоб дистанціюватися від Коломойського
emiliozk

Антон Швец
Багато хто питає — чому ви вважаєте, що Зеленський буде залежним від Коломойського і далі? Усе ж може бути, можливий конфлікт, можливе охолодження відносин, можливо все що завгодно — це ж Україна.

Можливо все, але реально не все.

Наприклад, неважливо, що зараз особиста охорона Зеленського від Коломойського. Ніхто не заважає новообраному зробити з Держслужби охорони або Служби Безпеки Президента підконтрольні йому особисто структури.

Що важливо?

Кваліфіковані кадри та медіа. Відкинемо усе інше, включно з Аваковим чи з силовим ресурсом у будь-якому вигляді.

У Коломойського є група Приват, є просто сила силенна людей та спеціалістів майже в усіх важливих секторах. Є персональна вага, є переговорні позиції, є власна кваліфікація — дуже, дуже висока кваліфікація.

Управління державою навіть у сфері повноважень президента потребує чималої кількості спеціалістів. Їх потрібно десь знайти — банальних менеджерів процесів.

Наприклад.

Макс Нефьодов здатен очолити митницю. Макс Нефьодов, якщо стане головою митниці (уявімо, що стане) здатен знайти людей. Якщо не буде державних грошей на нормальну зарплатню — Макс здатен створити проектні офіси та вибити їм фінансування з фондів. Так, це будуть не зовсім незалежні спеціалісти. Але, по-перше, таку залежність ми здатні пережити, а по-друге, це не завадить сталій роботі інституції.

Макс Нефьодов навіть здатен за рахунок оптимізації процесів підвищити зарплатню тим, хто потрібний і хто вміє працювати, або здатен пролобіювати підвищення заробітної платні в ДМС. Для цього можна банально презентувати стейкхолдерам із Ради план дій — кого «з’їдять» першим у поточному півріччі, а кого будуть пресувати через два роки, це чогось варте, бо все одно зробити все одразу просто неможливо. У нього просто є люди — питання лише в грошах і не дуже великих.

А де менеджери Зеленського? Коли пані Яресько номінували на прем’єра — відразу почали збирати команду, хоча б у кількості для того, щоб розуміти, що відбувається, а не те що керувати.

Зараз повинні йти сотні співбесід з спеціалістами з дуже великої кількості питань. Десятки за день. Цього не відбувається, чи я не бачу цього процесу. Або цього не відбувається, або співбесіди йдуть у межах групи Приват.

Якщо усюди будуть люди Коломойського, то як ви уявляєте собі «вихід з-під контролю» Зеленського? Де ресурс? Навіть щоб розуміти, де тобою маніпулюють, потрібна чимала кількість спеціалістів, які працюють на тебе, а не «на дядю».

Далі.

Медіа.

Усі медіа, що здатні впливати на електорат — вони чиїсь.

Щоб втратити підтримку ІВК і не отримати через пару тижнів майдан, потрібні медіа. Потрібно домовлятися.

Петро Порошенко, коли розійшовся з Коломойським, вимушений був опертися на Ахметова. А це Петро Порошенко — він сам собі був і медіа, і експерт, і ресурс.

Зеленський набагато слабкіший за Порошенка.

Коли Путін перехоплював владу у Березовського, він опирався на чималу кількість пітерського криміналітету, а переміг Путін завдяки Газпрому, який потім і купував медіа.

У нас навіть немає того Газпрому, захопивши над яким контроль, можливо це все купити. Його просто немає, немає таких ресурсів у країні.

Тобто якщо Зеленський розсварився з Коломойським, йому потрібні Ахметов або Пінчук. І це не гарантія — Порошенко отримав підтримку від Ахметова (ну він так вважав) та нейтралітет від Пінчука. І він усе одно програв. Але ж Порошенко міг розмовляти з Ахметовим майже на рівних. А Зеленський не зможе, немає ресурсу.

Гарно розповідати про сегментацію аудиторії, але якщо по тобі вмикають телевізор-«артилерію», сегментація не допоможе. Тому особисто я не бачу ніякої можливості для Зеленського бути окремо від Коломойського ще дуже довго. Та я й не дуже бачу будь-який інший формат кооперації або з кадрами, або з медіа, де сам новообраний президент залишається фігурою.

Такі справи.

https://petrimazepa.com/uk/scho_potribno_zelenskomu_schob_distanciyuvatisya_vid_kolomoyskogo?fbclid=IwAR0TJ4IX4fmK7CsXh0O9SDYCOvHhC_FgNn473Idf0NA8PkkZtTuEJbi4lko