May 29th, 2019

Хроніки реваншу

парадокс - реформи судів якбе "не було", але постраждалі від неї є, і їхній реванш триває

Ті, хто "нічого не робив", отримують тепер помсту від системи, з якої вони вичистили тисячі суддів.

Roman Maselko
37 mins ·

Суворівський суд м.Одеси заборонив 8 членам Вища кваліфікаційна комісія суддів України вчиняти будь-які дії щодо проведення кваліфікаційного оцінювання.

Заборона стосується Сергія Козьякова, Станіслава Щотки, Михайла Макарчука, Юрія Тітова, Анастасії Заріцької, Миколи Мішина, Валентини Устименко, Тетяни Весельської.

А ви казали, що проблема лише в Окружному адмінсуді м.Києва

Про ситуацію з ситуаційною кімнатою

Зараз в США і тому вибачте за затримку із коментарями, хоча я вже 9 місяців не працюю в АП.

Архітектура ситуаційноі кімнати не передбачала жодних серверів, крім відеосервера для керування відеостіною, та іншими екранами. Головна роль відеосервера - це виведення різних джерел відео на об‘єднаний простір відеоекранів. Головна мета такого підходу наступна: об‘єднати інформаціні джерела із різними рівнями захисту в єдиному просторі сприйняття інформаціі. Жодна державна організація не дасть вам копію інформаційних ресурсів, але може за певних умов та присутності оператора видавати відеокартинку із робочого місця, яке знаходиться в самій інституціі. Це щось на зразок віддаленого доступу на комп або сервер. По каналам звязку (захищеним) передається лише відеозображення, а не дані, а отже зникає потреба зберігати та будувати якісь проміжні сервери чи сховища. Це дозволило обійти вимоги підзаконних актів, та відобразити джерела різного походження одночасно.

Аналогічна концепція має місце у побудові ситрумів в США та інших краінах. Крім того, ситуаційні кімнати різних організацій можуть тунелювати інформаційні відображення між собою, і зникає потреба тримати всіх фахівців по тематикам в одному центрі. Саме це передбачено указом, де центральною/головною Ситуаційною кімнатою передбачена ситуаційна кімната в РНБО, а не в АП.

Про обладнання, яке було передано від ЦВК та НБУ. Сервер збору відео інформаціі підчас виборів, який належав ЦВК і не використовувався, не міг виконувати роль відеосервера для ситуаційноі кімнати, оскільки мав природу сховища без належних відеоресурсів, і ми його пристосували для серверних потреб операційноі діяльності АП. Обладнання передане НБУ - це мережеве обладнання, комп‘ютери (робочі станціі) та прінтери. Все обладнання передавалось з балансу організацій на баланс ДУС і впевнений, що досі в АП.

Питання щодо аренди обладнання та структуризаціі фінансування проекту не коментую - це приватне питання Петра Порошенко, адже він власним коштом забезпечував існування інструменту (ситрум - це інструмент) роботи президента. Особисті речі та власне обладнання, які я, наприклад, приніс із собою з приходом в АП, я, доречі, забрав із собою, коли звільнився, бо це моя власність, яку я також в якості інструментів використовував у своій повсякденній роботі.
Так сталося, що грошей на побудову нормальноі ситуаційноі кімнати в краіні не було. Ситуаційна кімната в АП не створювалась за бюджетні кошти. А все, що купляв ДУС для АП за гроші бюджету відбувалося в рамках бюджетів та законодавства про публічні закупівлі. Закупівель для ІТ потреб у форматі ДСК не застосовувалось. Все обладнання , що встановлювалось в кімнатах роботи Президента перевірялось Держспецсвязком, а кімнати сертифікувались на рівень безпеки.

Виходячи із опублікованого відео для відновлення роботи кімнати потрібні лише екрани та відеосервер. За таким концептом все може й далі працювати, бо підлога, стеля і стіни цілі разом із вмонтованими кабелями, а отже цілі системи захисту інформаційного простору та взаємодіі.

Але найголовніше в роботі ситуаційноі кімнати не залізо, а люди (!) із досвідом аналітичноі роботи, вмінням поєднувати та шукати інформацію, синтезувати сценаріі відображення, а також створювати підгрунтя для прийняття рішень керівництвом краіни. Збереження та навчання фахівців - ось що має бути головним пріоритеом.