June 26th, 2019

Два питання

Спостерігаючи судові рішення останнього часу  та реакцію на них суспільства, ставлю  сам собі два дуже  різні  питання

1. Чи вірно  я розумію законодавство? Уявимо, що  1 (одна) людина,  скажимо адвокат, приходить  до іншої 1 (одної) людини- судді -з вимогою відмінити рішення колективного органу, який представляє мільйони людей.  Й той один  1 (один) суддя, одноосібно, в умовах таємності, не вислуховуючи ні думку відпповідача, ні, взагалі, ще чиюсь думку, відміняє рішення отого колективного органу. Таке рішення може мати якісь наслідки?   Чи не абсурд  це?

2. Куди подівалися оці несамовиті  українські  прихильники Бандери та Шухевича, відчайдухи націонал-радикали? Їх ніколи неможливо було умовити не влаштовувати смолоскипну ходу  з крипто-нацистськоюю символікою, яка лякала  киян, на день народження Провідника. А аргументи, що Бандера жодного стосунку до всього цього  не мав, наражалися на  агреесивну відсіч: крики, лайка, обертання очами, бризкання слиною. Думав тоді, що  маю справу  з емоційими неадекватами, що  не спроможні себе тримати у руках. А от, видається, вже  одужали. Бо де ж вони, чому не реагують з притаманим їм темпераментом на очевидну судову наругу над  пам*яттю своїх кумірів?!

Очікуване та несподіване

Для мене рішення судів про неконституційність норми, яка передбачає утримання під вартою терористів і державних зрадників та рішення про повернення старих назв проспекту Бандери не є несподіванкою.
Не є несподіванкою рішення ПАРЄ і мовчання зелі.
Не є несподіванкою дозвіл пінчуку поставляти свої труби в росію.

Про все це я писав ще 21 квітня. Після другого туру.
https://www.facebook.com/mason.lemberg/posts/799566143763675

Є несподіванкою кількість безпринципних гівноїдів, які випльовувала героїчні пости, збирала "мондани" з кожного фейку про плани мореля, а зараз напхала повний рот лайна і дивиться як її презедент реально зливає країну.

І є несподіванкою кількість дурнів, яка в такий складний час, вбачає героя-рятівника в іншому 45-річному інфантильному дурнику, бо той розказує за новиє літса і нову політику, несучи просто шизофренічну хрєнь.

Ви ж блть власною кров'ю будете відхаркувати результати своєї дурості. І це стосується всіх.

Дыхание реванша

Дыхание реванша

Чем дальше, тем больше убеждаемся в том, что риск реванша/отката (внешнего и внутреннего) - реальный риск, а не страшилка от Петра Порошенко. Он уже реализовывается, с молчаливого согласия команды Зе.

Решение суда по отмене названий проспекта Бандеры и Шухевича - следствие деятельности Портнова, который сегодня выполняет роль администратора «реванша в судах». Ни для кого не секрет, что возвращение в Украину и бурная деятельность Портнова - инициатива Коломойского, и Зеленский этому или не хотел, или не мог воспрепятствовать. Поэтому и не удивительно, что по очень многим процессам (от попыток Портнова вернуться в КНУ Шевченко - до абсурдных решений самых разных судов) нет никакой реакции Зеленского. Ведь по мажоритарным округам от «Слуги народа» идут в том числе такие персонажи, которые ненавидят вообще все украинское.

Через суды массово отменяются решения команды Порошенко, выпускаются и оправдываются сепаратисты. А теперь уже и начались обыски у кандидатов в народные депутаты от "Европейской солидарности", в частности у Юрия Бирюкова.

Соревнование

18 ч.

В последние месяцы мне все больше кажется, что между Барышевским, Печерским, Киевскими апелляционными и Конституционным судами идет негласная борьба, кто из них примет наиболее абсурдное, наиболее направосудное решение. Сегодняшним своим постановлением, по просьбе Савченко отменившим в воюющей стране норму Криминального кодекса об аресте как единственной мере пресечения для подозреваемых в терроризме, #Конституционный_суд в этом соревновании минимум на полкруга вырвался вперед.
UPD: Окружний Адміністративний Суд Міста Києва быстро отыгрался.

Ще тримаємось...

Штош. Трохи попсували свято росіянам. Регламентний комітет ПАРЄ визнав, що заперечення повноважень російської делегації з процедурних причин залишається в силі і одноголосно надіслав до Венеціанської комісії на вивчення питання: чи є депутатами ті, хто обрані в російський парламент за допомогою голосів Криму в одномандатному окрузі РФ (за партійними списками)? Тобто повної ратифікації російської делегації сьогодні не буде, одне питання підвисло над росіяним дамокловим мечем.
PS Росіяни казали, що вони не беруть участь в роботі ПАРЄ до повного підтвердження повноважень. Отже, перевіримо їх на дотримання слова

Саша пропав...

МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ.

ПРОПАВ ХЛОПЧИК
Саша Данилюк 43 рочки, декілька днів його ніхто не бачив та не чув! Якщо вам відомо про його місцезнаходження, то скажіть йому, що через останні події треба скликати РНБО!
P.S. Останній раз його бачили в шортіках.

На данном изображении может находиться: 1 человек, часть тела крупным планом

Від себе: Саша, здається,  людина Льовочкина, а той-партнер Фірташа. Може їм зараз всім непереливки. Не до РНБО...

Можно себе представить что бы было...

Мне вот что подумалось - если бы хоть ОДНА из пяти вещей (которые сегодня случаются ежедневно) случилась при Порошенко - то ЗРАДА кричали бы где-то месяц.
ВСЕ сми бы кричали, и все "политические силы" - которые сейчас набрали в рот воды.

- советизация улиц
- террористы и предатели выходят, по решению суда, из СИЗО (сегодня суд ОТПУСТИЛ ИЗ-ПОД СТРАЖИ главу СБУ подозреваемого в уб&йствах на Майдане)
- разгромный проигрыш в ПАСЕ (после ИГНОРА президентом Зеленским нашей делегации)
- отвод украинских войск в Станице Луганской
- пророссийские и рыговские ребята среди "кандидатов" в главы ОДА (глав ОДА уЗеленского ранее обещали назначать "по открытому конкурсу" и "с участием международных HR-компаний)
- возвращение одиозных регионалов
- украинское ТВ/радио скоро прекратит вещание на оккупированных территориях
- несовершеннолетних осуждают за пикет ИЗ ДВУХ ЧЕЛОВЕК - потому что он был "за импичмент Зеленскому".

Самое забавное, что некоторые ДО СИХ ПОР продолжают обвинять в происходящем Порошенко.
Ребят, Порошенко уже давно НЕ Президент. Спрашивайте с Зеленского.

И, да, "ВИ ЗРОБИЛИ ЦЕ РАЗОМ"
А вас предупреждали же

Відвід українських військ поблизу Станиці Луганської.

1 ч.

Відвід українських військ поблизу Станиці Луганської. Пояснюю на пальцях, що відбувається і що може статися.

Саш, що робити? Це ж (далі йде експресивна гра слів). Бл☢︎дь, я це місце знаю як свої п’ять пальців. Я там воював, звідти не можна відходити!

Це текст одного з десятків повідомлень, які сьогодні прийшли мені в приват. Бійці розуміють, що відбувається.

А відбувається наступне:
Наразі наші війська перебувають на лінії фортифікаційних споруд, які будувались багато років. ЗСУ тонким шаром розподілені по передовій лінії. Є місця, де кілометр фронту захищає 10 солдат, а де й менше.

Але навіть в таких місцях прорвати оборону непросто. Тому що за роки ЗСУ забрали висоти, взяли під вогневий контроль сектори, організували логістику, викопали двометрові окопи та капоніри, закопали в землю ДОТи. Вибити навіть жменьку людей з укріпленої лінії непросто. А якщо почнеш вибивати – так до них допомога під’їде, бо логістика, продуманий підвіз боєприпасів, друга лінія фортифікації, третя, резерв – задовбешся цей клаптик землі завойовувати.

Сьогодні ми почали віддавати фортифікаційну лінію. Просто так. Наші війська останні тижні були обстріляні крупним калібром. Росія не повернула моряків. Не відпустила і других в’язнів Кремля. Хакнула ПАРЄ.

А ми просто почали відступати назад.
Без гарантій. Без прозорості. Просто тому, що так домовився Кучма.

Тепер я розповім, що буде далі.
Росія не виконає своїх зобов’язань. Вчергове. Почнуться бої. Загинуть солдати. Загинуть тільки тому, що хтось захотів пограти в піддавки. Ми втратимо ще один шматок контрольованої території. Наші солдати схилять суперника до миру, закопаються в землю, втримають ситуацію. Як зазвичай. Тому що зможуть. У цьому я не сумніваюся.

І ані Зеленський, ані Кучма не візьмуть на себе відповідальність за те, що сталося і станеться.

За моїми даними, в Адміністрації Президента Мінські домовленості віддані на відкуп Кучмі. На ПАРЄ взагалі забили. Команда Зеленського зараз займається бізнесом і виборами. Хомчак у відповідь на виявлену йому честь готовий виконувати будь-які рішення згори. Критика ЗСУ наверх не піднімається.
Так у нас зараз вирішуються питання війни.

Я спілкувався на двох зустрічах із представниками ОБСЄ. Вони мені прямо сказали, що не можуть контролювати пересування збройних сил РФ. Вони не контролюють кордон, їх спостерігачі допущені всього на два прикордонних пропускних пункти.

Тому заяви, що зараз відбувається відвід сил під контролем ОБСЄ – брехня та маніпуляції. Більше того, в ОБСЄ не уявляють, як могла б виглядати місія, яка взагалі зможе контролювати переміщення збройних сил РФ.

Висновок. Ми мали заморожений конфлікт, який передбачав мінімальну воєнну ескалацію. Тому що обидві сторони стояли на зміцнених фортифікаційних лініях зіткнення.

Зараз, завдяки неймовірному таланту Зеленського вирішувати такі ситуації, ми віддаємо фортифікаційну лінію та відступаємо в глибину, даючи можливість супернику вдарити по нас і почати активну стадію ескалації з маневреною війною, наступом, відбиттям штурмів і рештою того, чого не було з 2015 року.
Купляйте патрони та вчіться стріляти. Скоро цей скіл вам знадобиться.

Serg Marco

Вы ж хотели договариваться посередине?

И последнее. Про "решение уже было принято в мае" и "это было бы в любом случае, даже если бы был Порошенко".
В любом случае это не было бы. Почему? Потому что этого именно не было.
Тот пошлый уникальный случай, когда с чистым сердцем можно сказать идиотскую фразу "При Порошенко такой хуйни не было".
Все это время, все эти года, во всем мире, и в пасе, и в фигасе и где угодно ни на секунду не прекращались попытки российского реванша. Попытки пролезть в любую щель. Баблом, влиянием, сговором, газовыми контрактами, поддержкой партий, поддержкой режимов, откатами - чем угодно.
Все эти пять лет эти попытки успешно отбивались.
Потому что было стыдно. Потому что Украина воюет. И мир сплотился вокруг воюющей за свою свободу страны. И пойти на совсем уж открытое предательство - ну, репутация все же еще не позволяла.
А в мае попытки отбиваться перестали.
Почему?
Даже и не знаю.
Может, потому, что в апреле была выбрана табуретка, предлагающая сдаться?
Но дело даже не в апреле.
Решение о переориентировании курса на сближение с Россией было принято не в мае, не в апреле и даже не в январе.
Если у вас, друзья мои, отсутсвует критическое мышление и в ваших настройках не установлена опция "способность выстраивать логические цепочки" - это совсем не значит, что она отсутствует и у других.
Как ни странно, в мире пока еще - что для меня просто удивительно - правят странами все же не полные кретины. Ну, за исключением отдельно взятых. Эти люди все еще способны просчитывать последствия. Способны понять, что если к двум прибавить два - то будет четыре. Не семнадцать, как кажется одной там табуретке, не двадцать два и даже не девять.
Четыре.
Решение о переориентации выбора в сторону России начало зарождаться в ноябре. Когда стали появляться первые рейтинги, в которых во втором туре неожиданно появилась табуретка.
В январе-феврале, когда рейтинги табуретки стали зашкаливать, оно почти утвердилось в головах.
Тридцать первого марта оно было принято.
Двадцать первого апреля - окончательно оформлено.
А в мае - лишь закреплено и озвучено.
Весь мир следил, как воюющая страна радостно бежит голосовать за предлагающую сдаться табуретку - и вы действительно, на полном серьезе, думали, что из этого не будет сделано никаких выводов? Не будет просчитано новых стратегий? Не будет изменения старых? И Европа вот только вчера вот, ни с того ни с сего, насрала Украине в штаны?
Когда Украина воевала - Европа поддерживала её в этом. Скрепя зубами, через "не хочу", под пиздюлями одного там шоколадного барыги, через сопротивление и путинское бабло - но поддерживала.
Когда Украина решила перестать воевать - Европа с облегчением поддержала её и в этом.
Так что это был ваш выбор.
Вас предупреждали.
Наслаждайтесь.

Что-то я не пойму - а чем вы недовольны-то? Мои дорогие семьдесят три процента. Полгода вас предупреждали - не надо. Не делайте этого. Будет пиздец. Полный. Полгода вам орали в каждое ухо - одумайтесь. Будет пиздец. Полный. Полгода вам пытались разжевать - проебёте. Всё. Будет пиздец. Полный. Полгода вы в ответ тоннами, тысячами, под каждым постом писали - не надо нас учить! Не нравится - вали из нашей страны! Уважайте наш выбор!
Ну так в чем проблема.
Все желания должны исполняться.
Ни один человек на планете вас больше не "учит".
Европа из Украины свалила - позицию "ебитесь теперь, как хотите, сами" никак иначе воспринимать нельзя.
А ваш выбор уважен более чем полностью.
Вы ж хотели договариваться посередине?
НУ ТАК НАТЕ, БЛЯДЬ!!!!
Вот вам Петя Толстой. Вот вам Слуцкий. Вот вам Пушков.
Договаривайтесь.
Успехов.

Я так чувствую, меня скоро и тут забанят. В преддверии очередных банов подписывайтесь на мой телеграм-канал, там еще можно говорить все, что думаешь:

Іспит на святість для Венеціанської комісії

про всяк випадок хотів би спитати наперед - з огляду на оце

"На наступній сесії ПАРЄ можливе повторне оскарження повноважень російської делегації у разі, якщо Венеціанська комісія підтвердить, що російські депутати обрані нелегально через голоси кримчан"

- якщо Венеціанська комісія підтвердить, що російські депутати обрані в принципі легально (тобто не погодиться з аргументацією України про протилежне) і, отже, можуть працювати в ПАРЄ,

--- то можна буде посилати лісом (закреслено і виправлено на "в Страсбург") всіх, хто приносить в Україну висновки Венеціанської комісії з критикою всякого українського законодавства (типу там про мови, про школи, про журналістів, про квоти на телебаченні, про призов, ще про щось) як істину від Всевишнього, яку заперечувати можуть лише ретрогради та єретики..?

Технологічно пошили у дурні

Українські олігархи, які нарешті дорвалися до повноцінної влади в країні під гаслами "геть Порошенка, бо він погано боровся з олігархами", через мережу своїх вповноважених представників (Кучма, Зеленський, тощо) продовжують грати з Росією в піддавки. Все заради повернення повномасштабної торгівлі з окупантом.
Все, за що до виборів гучно критикували ПП - саме це зараз, нарешті, буде здійснене насправді. І на багато порядків масштабніше, ніж це брехливо закидали Порошенку - щоб від нього відвернулися не лише вата і совок, а й недолугі, хай навіть щирі у своїй дурості, українські патріоти (найбільші лузери цього історичного етапу, бо їх технологічно пошили у дурні).
Отож, зараз ви побачите, хто в нас справжні "бариги" і що таке справжня "торгівля на крові".
Але буде пізно. І телевізор тепер вже про це мовчатиме. Здогадайтеся, чому.

Демарш

Спільна заява членів делегацій Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в Парламентській асамблеї Ради Європи

26 червня 2019 р. СТРАСБУРГ | Безумовне відновлення прав російської делегації без виконання Російською Федерацією будь-яких численних вимог Асамблеї суперечить основним цінностям Ради Європи та її Статуту. Цей крок посилає дуже неправильний сигнал країні, яка вдалася до збройної агресії, отруєння осіб, не дотримується прав своїх громадян і не сприяє, а навпаки прагне дестабілізувати демократії в Європі.

Сьогодні ми, як делегати наших народів, не можемо дати відповідь нашим громадянам, як саме РЄ захищає їхні права, якщо вона більше зацікавлена ​​в захисті добробуту агресора, ніж жертв агресії і репресій.

Майбутнє Ради Європи знаходиться під загрозою в цілому, оскільки Рада Європи втрачає довіру людей, яких вона захищає.

Ми повертаємося додому, щоб провести консультації з нашими парламентами та урядами про спільні дії в Асамблеї під час наступних сесій.

Ми бажаємо удачі новообраному Генеральному секретарю і сподіваємося, що вона/він знайде спосіб вирішення цієї безпрецедентної кризи довіри, яка була створена цього тижні.

Statement by Members of Delegations of Estonia, Georgia, Latvia, Lithuania, Poland, Slovakia and Ukraine in the Parliamentary Assembly of the Council of Europe

June 26, 2019 STRASBOURG | The unconditional restoration of the Russian Delegation’s rights without the Russian Federation honouring any of the Assembly’s numerous demands runs counter to the core values of the Council of Europe and its Statute. This step sends a very wrong signal to the country that has resorted to armed aggression, poisoning of individuals, does not observe human rights of its citizens and does not promote but seeks to destabilise democracies throughout Europe.
Today, we as the delegates of our nations have no answer to our people how exactly the CoE is protecting their rights if it comes across as more interested in protecting the well-being of an aggressor than the victims of aggression and repression.

The future of the CoE is under threat as a whole because the CoE is losing the trust of the people it stands to protect.

We return home to consult our Parliaments and Governments about the joint actions in the Assembly in the next sessions.

We wish good luck to the newly elected Secretary General and hope she/he finds a way to solve this unprecedented crises of trust which was created this week.

Ідея спільного демаршу делегацій в ПАРЄ з‘явилася вчора. Я дав завдання секретаріату підготувати нашвидкоруч хоч якийсь текст заяви і почав збирати докупи колег. Все треба було робити тихо, щоб інформація не вийшла назовні і опоненти не вдалися до контрзаходів. Текст був зроблений нашвидкоруч, але, слава сучасним комунікаторам, це було хоч якимось приводом для збору. Зібралися у консерваторів. Спочатку всі мали сумніви, потім втягнулися в розробку спільної заяви. Атмосфера єднання людей, які стоять на спільних позиціях робили наші ряди дедалі більшими. Поштовх був зроблений і після вивірення кожної коми, ми чітко знали, що і коли зробимо. Те, що відбулося - категорично проти правил ПАРЄ. Президент кричала, проросійський голандець Тіні Кокс підскакував на місці, але колега з Латвії, яку одноголосно призначили спільним голосом, зачитала спільну заяву 7 делегацій. Ми обнялися і подякували за спільну роботу. Це було відчуття гідної меншості, вдруге за останній час. І я впевнений - майбутнє за тими, хто віданний принципам, навіть коли більшість ними нехтує. Бо це має одну назву - гідність. А це те, що не втрачається за жодних обставин.
Від імені української делегації, дякую колегам з Грузії, Литви, Латвії, Естонії, Поліщі та Словаччини за сильну і спільну акцію. Дякую делегації Великої Британії за величезну підтримку. Дякую всім, хто не зрадив принципи.