July 3rd, 2019

Тайное вето

Интересная ситуация. 27 июня закончился срок, когда Зеленский должен был подписать или заветировать закон о временных следственных комиссиях. Нюанс в том, что закон регламентирует процедуру импичмента. По моим инсайдам, закон Зеленский тайно заветировал по процедурным моментам, но об этом из Офиса президента ни слова. Там боятся, что на волне последних факапов гаранта, вето будет преодолено. Принятие закона было одним из ключевых предвыборных обещаний Зеленского. Это и есть новая политика?

Имидж

Олег Челахов:
Защищать в информационной войне (как и вообще в жизни) можно лишь того, кто нуждается в защите. Порошенко (как мне казалось и кажется до сих пор) в этой защите нуждался, будучи Президентом.

Нужды защищать Зеленского искренне не вижу. Не вижу смысла даже его жалеть, понимая полную бесправность и несостоятельность клоуна перед волей его инвестора.

Умный человек, будучи в здравом уме не пойдет с прошлым клоуна и имиджем полного чайника ("ламера", "нулячего в делах", "не имеющего базовых навыков") на должность, которая находится под плотным огнем вражеской пропаганды.

Потому, что и ребенку ясно было: если ты в прошлом клоун и корпоративный шнырь (даже самый успешный), то никто от твоего профессионального прошлого не абстрагируется. Тебя 10 лет видят то голым, то смешным. И ты хочешь, чтобы люди тебя воспринимали как что-то серьезное?

А значит, и на понятие "имидж", и на критику, и на чье-то мнение было плевать изначально. Так почему же, черт возьми, вытирая о тебя ноги, я слышу как ты скулишь?

Ты знал, что так будет. Ты знал, что поводов мешать политика Володимир Зеленський с дерьмом, комик Зеленский дал еще ДО выборов больше, чем "женившийся" ради бабушек и Гудка Леонидовича персонаж с вилами. Знал, но с 13-го года упорно лез своим ванильным лицом в это болото.

Значит тебе это нравится. А мне нравится вытирать ноги. Это гармония, чувак! Прочувствуй ее и не скули! Ведь мы, как и ты, только начали... И Порох тут не при чем...

Баканов в США. Паника и ошибки.

Баканов в США. Паника и ошибки.
Мысли вслух https://timeze2019.blogspot.com/p/blog-page_23.html?spref=fb

22 июня 2019 года в 12:48 информационный портал СБУ внезапно сообщил Украине сногсшибательную новость "Тимчасово виконуючий обов‘язки Голови Служби безпеки України Іван Баканов перебуває з візитом у Сполучених Штатах Америки. Візит відбувається на запрошення американської сторони і має на меті ознайомити керманича СБУ з результатами україно-американського безпекового співробітництва. "

Само это сообщение выглядит достаточно странно. Ни СБУ, ни г-н Баканов не есть структурами или лицами на которые законодательно возложены функции внешнеполитический деятельности.

Так как ни Государственный департамент США, ни министерство иностранных дел Украины о данном визите ничего не сообщали и не согласовывали, данный визит можно считать неофициальным.

С 2012 года Иван Баканов присоединился к бизнесу Зеленского сначала в качестве юриста, а затем стал руководителем ООО "Квартал-95" и ООО "Студия Квартал-95". Обе компании зарегистрированы на его имя.
Их основатель и конечный бенефициар – "Грин Фемили" Лтд (Green Family Ltd) – зарегистрирован на Кипре, в Никосии. Там указаны два руководителя – Оксана Лазаренко (жена Ивана Баканова) и Марина Разомова-Георгиу

Истинная причина всех этих кажущихся несуразностей и нестыковок оказалась банально проста. Все это информационный шум, дымовая завеса, спецслужбистская операция прикрытия скрывающая основную цель визита Ивана Баканова в США. Баканову нужно было попасть в США вовсе не для организации визита Зеленского к Трампу. Есть вещи намного важнее чем Трамп

Основной целью визита Баканова в США была попытка начать процедуру отзыва иска "Приват-Банка" к группе Коломойского и К.

Естественно все это осуществлялось вовсе не в интересах Коломойского и К. Речь идет о жизненных, ключевых интересах двух фигурантов этого рассмотрения фигурирующих в делах предварительного слушания суда под аббревиатурами "RZ11" и "RB21" по которым на специальном заседании суда от 18 июня 2019 года судом принято решение о проведении расследования "в режиме специальной процедуры расширенного рассмотрения".

Этим же решением суд признал "...действительное наличие у фигурантов предварительного слушания дела "RZ11" и "RB21" признаков государственного и служебного иммунитета международного и локального характера..."

Фактически суд просто ткнул пальцем в абсолютно конкретных и легко узнаваемых украинских официальных лиц (Z и B), фигурально прикрыв их аббревиатурами. Естественную реакцию этих лиц легко понять. Иного объяснения такой поспешности Баканова просто нет. Это паника. И как следствие - цепь ошибок и накладок...

Баканова просто отправили "решать вопросы" как принято и как понимают эти слова в этой среде. Посылать или не посылать Баканова - этого вопроса перед Зеленским не стояло вообще. Нужно быть полным идиотом, чтобы доверить постороннему лицу такую информацию. Нужен человек лично в это замазанный.

Скорее всего прибыв в США Баканов попробовал установить контакты с адвокатской группой обслуживающей этот процесс. Через кого то или лично. Возможно им передали какой то "месседж". Сразу же оговоримся. Мы абсолютно уверены, что г-н Баканов ни коим образом не мог угрожать представителям американской адвокатуры, или предлагать им что то противозаконное. Он для этого недостаточно глуп.
Но он оказался недостаточно умен, чтобы просчитать все варианты реакции представителей американской адвокатуры на свои "месседжы".

Господа "квартальные" - это вам не Украина, где купив пяток "судей " вы можете ногами открывать двери Конституционного Суда.
Это Соединенные Штаты Америки. Здесь закон обязателен для всех, а адвокатура не является умением занести нужную сумму в нужные двери.
Позвонили бы Лазаренко, он бы вам разъяснил разницу.

Судя по молниеносной реакции адвокатской группы вопрос с передачей "меседжей" ими был давно просчитан, или их просто предупредили о такой возможности.
22 июня 2019 года в рамках рассмотрения Канцлерским судом (Court of Chancery) штата Делавер иска "Приват-Банка" (2019-0377) ... адвокатская группа юристов Abrams Bayliss LLP (Делавэр, США) и Quinn Emanuel Urquhart&Sullivan LLP(международная), представляющая в данном суде интересы "Приват-Банка" подала в Канцлерский суд (Court of Chancery) штата Делавер ходатайство о неотложном созыве специального заседания суда в рамках требования защиты свободы судебного рассмотрения. "
Ходатайство судом было принято и специальное заседание назначено на 25 июня 2019 года. Скорее всего суд будет рассматривать варианты недопущения обнуления судебного рассмотрения через мировое соглашение.

Баканову не оставалось ничего другого как быстро ретироваться.

Вообще, в среднесрочной перспективе (2-3 года) этот судебный процес способен с грохотом похоронить не только веселых клоунов из "Квартала", но всех причастных к этому веселью. "Специальная процедура" уже запущенная решением суда предполагает мониторинг ВСЕХ финансовых взаимодействий с подозреваемыми структурами и включение этих лиц и структур непосредственно в судебное рассмотрение.

Одно дело быть членом партии победившей на парламентских выборах, внеся посильный материальный взнос в эту победу. И совсем другое финансово поддерживать структуры связанные с организованной преступной группировкой, занимающейся отмыванием денег на территории США.
Кстати говоря - запросы суда уже привели в возбуждению уголовных дел в Испании, Канаде, Литве и Панаме. И это только начало.
Так что вопрос "быть или не быть" станет достаточно скоро...

Цифри

Періодично в соцмережах "мизамірци" подають різні "страшні" цифри і назви, як аргументацію - примирення (капітуляції) будь якою ціною.

Так от. Цифри.
Іловайська баталія - 368 загиблих українців, більше 200 загиблих солдат РФ.

Дебальцевська баталія - за 6 тижнів боїв (з 1.01.15 по 18.02.15), близько 210 загиблих українських солдат, і 2911 - загиблих бойовиків.

ВАЖЛИВО: формулювання "близько" тут використано - бо частина дослідників враховують всіх загиблих (Станиця, Маріуполь і т.д.) а інші враховують тільки загиблих в самому Дебальцевому.

ВАЖЛИВО 2. Цифри втрат супротивника отримані з радіоперехоплень, завдяки роботі агентури, проукраїнського персоналу лікарень і також завдяки роботі в РФ організацій тіпа "Солдатські матері".

І третє. Також ВАЖЛИВО.

В ЗМІ періодично фігурує цифра втрат за весь період Російської агресії - від 10 до 16 тисяч загиблих громадян України.

Так от. Станом на сьогодні - в ций війні загинуло 4199 українських військослужбовців (ПС, НГУ також враховані)...

Всі інші загиблі це місцеві жителі (відносно невеликий процент) плюс (!) місцеві бойовики (!) (десь 80% цього "залишку" які формально, досі лишаються громадянами України.

Навіщо я це написав?

Щоб проілюструвати: Україна заплатила дорогу ціну, але буквально на кожного вбитого українського солдата - супротивник втрачає НЕ МЕНШЕ 2-3х своїх солдат.
І все це без урахування засекречених в 2015 році втрат армії РФ.

Тобто. Незважаючи на скрутні умови ведення боротьби, цю боротьбу Україна (як мінімум досі) вела успішно та ефективно.

______________________________________________
А еще....я это написал, потому что я это бля, ПОМНЮ.
Я с этим живу.

Баришівський райсуд Київської області. Судове божевілля триває

Від Баришівки до Карфагену
В продовження моєї історії пов’язаної з Баришівським райсудом Київської області, який хоче мені заборонити працювати в НБУ. Вдалось дізнатись кілька цікавих подробиць про двох фігурантів цього процесу. Нагадаю, їх всього троє: Андрій Барташ (позивач), я - Катерина Рожкова (відповідач – 1) та Антон Лук’яненко (відповідач – 2).

Як виявилось, приводом для подання цього позову стала публікація жителя Баришівки Антона Лук’яненко з назвою «Катерина Рожкова – взірець державного управлінця» на сайті … ОРД. Звісно, в інших умовах я би не давала посилання на цей, м’яко кажучи, сумнівний сайт. Але ви повинні це бачити.

Якщо коротко, то 6 червня цей добродій (Антон Лук'яненко) написав текст, в якому мою скромну персону звеличив до рівня людини, яка ледь не самотужки «зупинила дефолт в Україні та обвал гривні». Як він дійшов таких висновків, що його надихало – окреме питання. Враховуючи «високу» цінність вказаної статті, її не прочитав ніхто. Чи майже ніхто.
http://ord-ua.com/…/katerina-rozhkova---vzirets-derzhavnog…/

Як виявилося, цей текст не залишився непоміченим принаймні однією людиною. Він до глибини душі обурив іншого жителя Баришівки – Андрія Барташа, який вирішив заперечити викладене у суді, вбачаючи в твердженнях пана Антона Лук’яненка порушення власних прав! І паралельно заборонити мені працювати в НБУ. Ось так, я стала об’єктом запеклого судового протистояння між двома жителями Баришівки. Судячи з усього, це питання для них є найбільш принциповим.

Це мабуть чистий збіг обставин, але ці два пани між собою знайомі. А.Барташ між іншим, був засновником компанії «Нібіру Х», в якій Антон Лук’яненко досі працює на посаді директора.

Насправді, навіть не здивуюсь, якщо сам позивач не знає ні про мене, ні про позов, який він проти мене подав, як це було у випадку зі СкайАп. Подейкують, до всього ж, він загубив паспорт. На жаль, поки вийти на зв’язок з цими двома панами та дізнатись їх мотиви мені не вдалось. Мабуть «залягли на дно у Баришівці»...

Доречі, на 22 липня цей поважний суд призначив засідання у моїй справі по суті. На відміну від першого рішення, цього разу у мене з’явиться можливість на захист у суді. Кому цікаво, як відбувається судочинство в Україні – можете завітати в цей день до Баришівки.

Типичный профессиональный русский.

Вы ничего не знаете о цинизме, если не знаете луганского регионала Владимира Струка.

Пламенный фанат "русского мира", который в 2014 помогал боевикам ЛНР и добивался отделения Луганской области от Украины, свою дочку отправил жить в США. Да-да, в ту самую Америку, которая якобы устроила Майдан и заставляет Украину воевать против РФ.

Теперь Карина Марченко-Струк живет в Майами (штат Флорида), где родила уже двоих детей. По законам США дети, рожденные в этой стране, автоматически получают американское гражданство. Таким образом, внуки Владимира Струка, который звал луганчан на баррикады ради дружбы с Россией, стали американцами.

Типичный профессиональный русский. Автохтонам Струк впаривает "великую отечественную войну", "символы победы", колорадские ленточки и прочий совковый карго-культ. А свою семью отправил под крыло Дяди Сэма.

Этот тут Струк рассказывает лохам, что надо "защищать символы победы" и память о "великой отечественной войне". А его внуки будут учить историю по американским учебникам, в которых вообще нет такого понятия, как ВОВ, зато рассказывается про пакт Молотова-Риббентропа, а СССР изображается "империей зла".

У переносчиков "русского мира" всегда все по одной и той же схеме. Чужим людям - совок, ЛДНР и страшилки про "кровавую НАТУ". Себе - лучшие пляжи Америки, виллы в Альпах, счета в швейцарских банках. Зачем придумывать что-то новое, если это работает?

«Лікарю, зцілися сам»

Президентка ПАРЄ Ліліан Морі Паск’є нагадує Україні про зобов‘язання приймати виборчу місію. Нагадую президентці ПАРЄ, що Росія мала зобов‘язання приймати аналогічну місію на позаторішніх виборах в Думу - і нічого, ніхто особливо на зобов‘язанннях приймати місію ПАРЄ не наполягав. Мало того, всупереч п.15 власної резолюції 2134(2016) Росії простили все - від порушення зобов‘язань до агресії проти України. І президентці ПАРЄ варто пам‘ятати, що формалістській підхід до вирішення кризових ситуацій призводить лише до поглиблення криз. ПАРЄ не захотіла обмежувати права російських депутатів на участь в спостережних місіях? Україна не може уявити, як ті, хто голосували за анексію Криму будуть спостерігати за демократичністю виборів у нас.
«Лікарю, зцілися сам». Авіценна був мудрим чоловіком.

О, незрівняна Уляна!

Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними. Тож аби хоч якось привернути до себе увагу, вони пишуть законопроекти, які пасують радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі. До прикладу, пропонують заборонити матюкатися🤬

Але насправді наука має чимало аргументів “за” ненормативну лексику:

Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків. http://bit.ly/2XF51Ed

Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів.

Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні. Слова на “б” чи “с” не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу — “тримайся!” http://bit.ly/2Ja3Zb7, http://bit.ly/2XJ8O3g

Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.http://bit.ly/2Xl5My3, http://bit.ly/30ct5eX

Розуміти і висловлювати свої емоції — корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій. http://bit.ly/2Nv6VU4. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію. http://bit.ly/2J9ls3y

Крім цього, люди, що мусять на роботі посміхатися клієнтам, після роботи частіше напиваються — постійне приховування справжніх емоцій і примус до позитиву виснажує психіку. http://bit.ly/2J6MMzo

Існує образ не дуже розумної чи культурної людини, яка розмовляє матюками. Цей образ справді має підґрунтя, але лише частково. Заборона матюків тут не допоможе. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені. http://bit.ly/2xqa9wX http://bit.ly/2KWaSyJ

Цікавим є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово. Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром.

Тому звичайне мовлення та обсценна лексика — це окремі речі з точки зору нейрофізіології. Люди з афазією мають негаразди в центрах мовлення (ділянках мозку Брока і Верніке), але лайки обробляються іншими ділянками — глибокими і більш древніми ділянками, зокрема, амигдалою та базальними гангліями. http://bit.ly/2Xl5My3http://bit.ly/2xqa9wX

Амигдала відповідає і за бажання лаятися, коли щось впало на ногу, і за переляк та відчуття загрози, коли матюкаються нам в обличчя з метою образити. У тварин також саме амигдала залучена в крики в разі загрози чи травми (котові наступили на хвоста і він зойкнув). Але в людей стара ділянка мозку пов’язалася із новою мовною надбудовою — обсценною лексикою, яку свідомість зазвичай фільтрує як табуйоване явище.

http://bit.ly/327JDGY
http://bit.ly/30ct5eX

Лайка і життя в соціумі тісно пов’язані, і в не найгірший спосіб. Вважається, що люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль та страх, та притаманну приматам агресію (жбурляння) на прийнятну в соціумі лайку. Там можна і висловити свої почуття спеціальними словами, і нікого не травмувати. http://bit.ly/2NuUmrM

Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою — такі дослідження. http://bit.ly/2RRxp0e, http://bit.ly/30cvQgj. Але ненормативна лексика в офіційних промовах сприймається як некомпетентність, так що будьте уважні. http://bit.ly/2xqa9wX

Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо.