July 19th, 2019

Переговорні позиції. Тверезий погляд.

Mykola Bielieskov

В Офісі президента України, якщо орієнтуватися на інтервю Сергія Шефіра, не розуміють декількох важливих моментів, які стосуються конфлікту із РФ.

1. Не може бути діалогу рівних між економікою обємом 150 млрд. доларів і економікою обємом 1,7 трлн. доларів. Та в якої побільша економіка має домінування ескалації на Донбасі і поки що на 100% не можна сказати із впевненістю що нашим військовим будівництвом ми так підготували ЗСУ так що ризики для РФ від нового застосування сили переважатимуть ризики виходу із Донбасу.

2. На даному етапі мир може бути лише на умовах РФ. Для того, щоб покращити наші переговорні позиції треба 3-4 роки дуже активно працювати. В тому числі будувати ЗСУ так, щоб були готові до локальної і великої ескалації. Це збільшує шанси, що коли РФ не бачитиме можливості без ризиків іти вперед, то ввімкне задню по Донбасу.

3. В нинішніх умовах не може бути і так, щоб був мир, і щоб були повернені всі території, і так щоб ми зберегли реальний суверенітет. В нас гірші переговорні позиції, а ми хочемо, щоб РФ по всьому нам поступалася. Безвідносно того як ви ставитися до РФ але обєктивно так не може бути.

4. Справді в РФ є фракція в еліті (в основному економічний блок і системні ліберали), які вважають що операція по Донбасу провалом і виступають за якумога швидший вихід із конфлікту із обличчям за допомогою миротворчої місії ООН якщо треба. Саме на таких людей діють аргументи Заходу про втрачені можливості від конфронтації. Але проблема в тому, що Володимир Путін дивиться на ситуацію по іншому - під час прямої лінії він опосередковано заявив про те, що не бачить якихось можливостей нових якщо зараз припинити конфлікт на Донбасі і відновити як мінімум співпрацю із ЄС економічну. Тому і чому РФ має виходити із Донбасу тут і зараз для нього неясно.

І загалом на нинішній момент не зважаючи на багато індикаторів системної кризи макроекономічно РФ почуває себе непогано - пристосувалася до санкцій. Для нинішнього Путіна цього достаньо - це не ранній Путін якого цікавив економічний розвиток РФ. Цей Путін готовий платити ціну за можливість проводити зовнішню політику, яка не подобається США і ЄС. І поки РФ має можливість це робити - і матиме в найближчі роки якщо ціна на нафту буде норм і світова економіка в піке не піде. Тому нинішній статус-кво Путіна влаштовує. І якщо Україна хоче "миру" тут і зараз, то це буде мир на російських умовах.

Для того, щоб наблизити мир на Донбасі на наших умовах треба дуже багато і систематично працювати. Тут і зараз може бути лише капітуляція на умовах РФ.

Час холуїв

"У столиці поліцейські викрили пенсіонера у розповсюдженні газет із політичною антирекламою" (с)

Хтось чув щоби поліція викрила пропагандістів, які розповідали як "Порошенко вбив брата", а потім "збагатився у 82 рази"?

Це не була "політична антиреклама"?

Старі добрі подвійні стандарти, давно не було, кінець же епохи.

План знищення поваги українців до своєї держави продовжує виконуватися, і то успішно.

Знаєте що таке срака?
Ні, ви не знаєте що таке срака.

В Запоріжжі по маршруту слідування кортежу Зєлєнського подобострастно знімають борди опоблоковської "команди Буряка".
Щоб президент не побачив конкурента в Пустіку, мабуть.

У цих залізних людей і будьоновкі для візитів з Мааскви заготовлені, не сумнівайтесь.

Я так понял когда этот беневский недоросль "неплохой-у-вас-бассейнец-виктор-федорович" Ткаченко уйдет командовать Киевом или ракетными войсками - "1+1" возглавит Гройсман.

Кастинг Борисычем пройден на отлично, есть кому ближайшие годы рассказывать как Порошенко сдавал Крым, нападал на Донецк, розкрадав бронежилеты и гнобил русскоязычных коммунистов.

Остался последний тест, традиционный, на рояле сыграть без рук.
Верим в вас, премьер.

ПОВЗУЧИЙ РЕВАНШ

ПОВЗУЧИЙ РЕВАНШ

Я терпіти не можу просторікувань про те що «завтра нас зіллють», «післязавтра російські танки будуть на вулицях Києва», тощо. Тези противників тези «реваншу проросійських сил» справді мають під собою ґрунт. Так, прибічники попередньої влади не сидять за ґратами (попри лякалки Портнова). Так Хрещатиком не розгулює російська десантура, а патріотів не везуть до Сибіру ешелонами. Так, на фронті розведення сил відбулося за планом, а там де його нема, ЗСУ наразі відповідають на атаки російських найманців.

Все це правда. Але. Існує низка фактів, які примушують сильно замислитися і зробити висновки.

Головою АП-ОПУ призначений Андрій Богдан – колишній помічник депутата Андрія Портнова та люстрований «борець з корупцією» в уряді Азарова. Наразі Богдан прославився тим, що заявив про необхідність референдуму про питання щодо переговорного процесу між Україною і Росією – заява викликала опір в спільноті ветеранів АТО/ООС. Також Андрій Богдан висловився за надання російський мові статусу регіональної у Донецьку і Луганську. Ініціативу Богдана підтримав і сам президента Зеленський під час виступу у Краматорську російською мовою - «аби не було спекуляцій ніби на Донбасі утискають російську».

В Україні тихою сапою стали згортати свободу слова і впроваджувати цензуру. У Рівному поліція затримала двох активістів, що закликали до імпічменту Зеленського. Щойно у Києві затримали пенсіонера який роздавав газети з карикатурою на Зеленського. При президенті створюють Раду зі свободи слова, куди увійдуть по представникові з кожного із центральних ЗМІ. Свого часу щось подібне було створено при адміністрації Путіна, представникам ЗМІ там зразу запропонували «м’яке узгодження» контенту. Результати ми бачимо в сучасній РФ.

Ідею винесення на референдум питання про членство України в НАТО незалежно одне від одного висловили президент Зеленський і представник президента у ВР Руслан Стефанчук. Тривожний дзвоник. Голова партії «Слуга народу» Дмитро Розумков заявив, що питання декомунізації мусить вирішуватися на місцевих референдумах. Мало нам проспекту Жукова в Харкові? Ми ще вулиці Мотороли на Донбасі здобудемо.

Окрема тема – ставлення нинішньої влади до Збройних сил. Відмінений парад на День Незалежності. Президент Зеленський проігнорував військовий парад на день звільнення Маріуполі від терористів ДиРи. Кричущою стала історія загибелі двох бійців бату «Азов» через наказ командування не відкривати вогонь на випередження – як раз після відповідної заяви Кучми у Мінську. Висловлювання Зеленського, що «Росія втратила контроль над своїми найманцями… ми сподіваємося що вона його відновить» стали причиною акції протесту ветеранів під АП. І от щойно – у Мінску домовилися про заборону на обстріли з 21 липня. Передбачена відповідальність за стрільбу.

Державне бюро розслідувань заблокувало забезпечення ЗСУ через обшуки в ГУ розвитку і супроводження матзабезпечення ЗСУ. У цій історії дивовижно все. І заяви голови ДБР, які суперечать самі собі і здоровому глузду. І постійні коментарі Андрія Портнова, який ніби має доступ до інформації ДБР. І саме головне – зв’язки Портнова у Москві, по яких інформація про спорядження ЗСУ може потрапити прямо до Білокам’яної.

Нарешті – ідея президента Зеленського провести люстрацію всіх нардепів і чиновників часів президента Порошенка. Дивина раз – ідея Зеленського стала практично калькою з подібної ж заяви Портнова. Дивина два – Зеленський намірився люструвати не тільки власних же чиновників (Данілюк, Абромавічус) а й міністра МВС Авакова, ветеранів АТО, борців проти президента Порошенка і навіть дисидента Юрія Шухевича. Нардеп і колишня журналістка розслідував Тетяна Чорновол оприлюднила інформацію про те, що структури пов’язані з російськими установами і з Портновим були дотичні до фінансування президентської кампанії Зеленського.

Прибічники Зеленського виправдовують все це тим що Зеленського і його оточення неправильно розуміють. Але проблема не в тому, що десь Зеленський або його соратники висловлюють ідеї милі Москви – проблема в тому що роблять вони це знову й знову, і прикладів таких – все більше. А саме страшне те, що популярність Зеленського не протримається довго. Колись суспільство спитає з нього за все очікуване. Вже зараз Зеленський постійно шукає ворогів з якими бореться – Верховну Раду, місцевих керівників, митників, тощо. Коли популярність почне зникати, йому залишиться обирати у вороги або Росію, або Захід. Кого він вибере – здогадатися не важко, враховуючи фактор Розумкова, Богдана, Стефанчука, Портнова, і те що Зеленський вже забурчав про Захід який ніби «проти його переговорів з Путіним». А це…

Це називатиметься реванш. Повільний, гібридний – але неухильний. Як йому протистояти? Наприклад – на вибори сходити. І проголосувати. Відповідально. ДумайТЕ.

Тільки ЄС

Бачу, багато кого скрипін покусав, і потужні рекомендації в стилі «всі підараси, я дартаньян і вирішу в кабінці» все більш популярні.

То ж я не дартаньян, і я вже визначився.

Єдине, про що зараз треба думати дорогою до дільниці, або безпосередньо в кабінці, це те, що сьогодні СН можуть отримати монобільшість. Всю повноту влади.

Абсолютна влада - це погано для всіх і погано завжди. Якість людей, які зараз можливо отримають таку владу - вона вже більш-менш зрозуміла. Для тих, хто взагалі хоче щось зрозуміти.

Юля зараз слабка і вона ляже під коломоїв, про що відкрито вже майже заявляє - і саме слабка Юля їм і потрібна для технічної коаліції.

Риго-медведчуки я думаю не для кого не варіант, тут різниця лише у віці - СН молоді ригі, ці старі ригі, з рештою одне й те саме. Коаліція між ними як раз теж цілком можлива.

Голос - ну не знаю. Нібито проєвропейська партія, але якщо не пройде - вирогідність чого є - то це просто злив вашого голосу в унітаз.
Як і з рештою політичних інвалідів.

Тому залишається тільки Європейська Солідарність. Навіть якщо там вам щось не подобається, навіть якщо не всі там в підсумку можуть виявитись проукраїнськими, дехто може перебігти поближче до потоків - ризик такого є завжди.

По мажоритарці там можна обирати партійних людей, можна обирати хороших людей, то таке. Там СН теж скоріш за все отримає більшість - суцільна лотерея.

Але якщо ви проти узурпації влади коломоями і хочете мати представництво - ваш логічний вибір тільки ЄС. Як на мене.

Как Узеленские пытаются втюхать нам кремлевскую ложь

Шефир говорит, что для того, чтобы вернуть Донбас, надо пойти на компромисс с людьми там. Но при этом говорит, что Россия страна агрессор. Так причем тут компромисс с жителями Донбасса, если это не они начали войну и не им ее заканчивать? Война закончится, когда Путин решит. Причем тут желания людей, которые живут в Донецке или Луганске? Или Путин – это дед Мороз, который исполняет желания обычного паренька на Донбассе? Зачем эти вымышленные компромиссы с гражданами нашей страны, за которыми всегда скрывается одно и то же – компромиссы с интересами России. Мы не можем пойти на компромисс с Путиным, потому что не бывает компромисса между империей, которая хочет сохранить свою колонию и колонией, которая хочет уйти из под влияния империи. Когда вам будут говорить о компромиссе с жителями оккупированных территорий, то знайте, вам врут, навязывая российскую пропаганду и пресловутый «гражданский конфликт». Война возникла только потому, что Россия этого захотела. И не территории главные, а суверенитет всего государства. И компромисс – это компромисс в суверенитете. Но не бывает «полусуверенитета». И ничего не зависит от людей, которые там живут. Ничего. Поэтому никакие компромиссы не нужны с ними чтобы они вернулись. А пора бы уже людям при власти это понять.

Вірш

Закортіло українцям халявної долі…

За дешеві кіловати зрадили Героїв,
За дешеві газ, цибулю, за Сватів з екрану.
Віддають Вкраїн-неньку у рабство тирану.
Малороси-яничари їх землю плюндрують,
А вкраїнці мов посліпли, не бачать-не чують
Вибрали, бач, в президенти блазня-недоумка,
Бо давно вже телевізор для них лідер думки
Мосейчук, Гордон, Дубінський
Їм авторитети.
Не Павличко, не Забужко
Не Ліна Костенко
Бо ж ні мову, ні свободу «на хліб не намастиш»…
Перед блазнем вже готові на коліна впасти
Вже й забули як співали «Гей-гей пливе кача»…
Голосуйте…Вибирайте..Та потім не плач.ТЕ