?

Log in

No account? Create an account

Ні капітуляції
emiliozk

Є така традиція в українців: раз в кілька років збиратися на Майдані і давати владі копняка під зад. Так було в 2004, в 2013, і так може статися зараз. Якщо Зеленський не скористається останнім шансом та не усвідомить, що закінчує епоху України, а не всі ті епохи, які обіцяв перед виборами.

Самі дії президента та його найближчого оточення змусили нас вийти сьогодні на вулиці в багатьох містах України. Формула Штайнмайера і весь ажіотаж навколо неї, з усіма недомовленостями з боку влади та поступками російські стороні з боку тієї ж української влади дають підстави нам думати: "а чи дійсно ви працюєте на Україну, пане Зеленський?"

Сьогодні ми вийшли на Майдан, щоб показати: ми готові захистити Україну. Ми не зрадимо пам’ять тих, хто загинув за волю України, і не дамо владі здати незалежність, за яку воювали і перемагали.

Зараз настав час єднатись. Ці на перший погляд прості, але правильні слова, сказав на Майдані Юрій Гудименко.

"Немає сенсу вступати у суперечки, а є сенс усім проукраїнським силам стати пліч-о-пліч. Бо інакше будемо лежати поруч у могилі. Всі: націоналісти, праві ліберали, центристи – усі, хто за Україну і проти Росії".

Сьогодні за нашої участі було створено єдиний центр координації ветеранських, громадських та політичних рухів для того, аби протистояти капітуляцї разом.

На Майдані виступали ветерани, волонтери, політики та активісти з різних сил, частина з яких знаходяться між собою у конфлікті. Точніше, мабуть, знаходилась – до сьогодні. Витівка Януковича в листопаді 2013-го, як і заяви про формулу Штайнмайера зараз – це загрози, які нависають над нами та водночас поєднують усіх в спільний протест.

Ні, ми не прийшли на Майдан, щоб просто постояти і посвітити обличчями. Ми запропонували свої вимоги, які одноголосно підтримали, здається, всі, хто був на акції. Ці вимоги – до Банкової – місця, де сидить президент і куди ми всі направилися з Майдану. Там, на Банковій, (поки що) сидить людина, яка відповідає за суверенітет та безпеку. Які, на жаль, зараз під великою загрозою.

Наші вимоги такі:

1. Заборонити будь-який особливий правовий режим, що обмежить суверенітет України чи дію загальнонаціонального законодавства на окремих її територіях.

2. Заборонити звільнення від відповідальності членів незаконних збройних формувань, які чинили важкі злочини на території України. Заборонити бути обраними в органи влади для усіх членів незаконних збройних формувань чи колаборантських "адміністрацій".

3. Заборонити добровільну передачу під контроль незаконних збройних формувань, іноземних військ чи невстановлених бойовиків будь-яких населених пунктів на території України.

4. Заборонити утворення чи існування будь-яких недержавних чи регіональних збройних угруповань на території України.

5. Заборонити визнання виборів будь-якого формату на території України, яка (в тому числі увесь її адміністративний кордон) не перебуває під військовим та адміністративним контролем України.

Але коротко всі ці тези вміщувались у два слова: "Ні капітуляції".

Акція завершилася, але люди не розходилися. Принесли шини. Шини, які стали для політиків символом. Символом їх минущості за умови, коли вони йдуть не туди і не з тими. Простіше кажучи, шини – це попередження, що все може запалати.

Тисячі людей залишалися на Банковій ще декілька годин. І не лише там. Ми були в Запоріжжі, Львові, Чернівцях, Чернігові, Краматорську, Черкасах, Миколаєві, Дніпрі, Сумах та Харкові. Звіт про ці події буде завтра, але подякувати всім, хто прийшов, можна вже зараз.

І ми були не самі. Поряд з нами були партії та організації, які нам не подобаються, з якими у нас протилежні погляди на ряд питань. Проте на це можна закрити очі, коли йдеться про долю держави. Без жодних перебільшень та пафосу - сьогодні був важливий день, коли активна частина суспільства показала, що не хоче визнавати вбивць та колаборантів. Що не хоче узаконення агресії Росії її втручання у справи України. На превеликий жаль, президент та нинішня, вибачте за слово, політична еліта, мають певні, м'яко кажучи, розходження у цьому питання.

Але для цього ми вийшли на вулиці по всій країні. І будемо лупати сю скалу.

Тримайте сокири гострими, а розум – чистим.

Ваша Партія.

Фото: Стас Козлюк / «Тиждень»

На изображении может находиться: 4 человека, люди улыбаются, толпа


Письмо
emiliozk

Это будет очень длинная объяснительная записка, но я попробую.

Здравствуйте, Владимир Александрович.

Меня зовут Виктор и я бы хотел кое-что для вас прояснить. Очень важное для меня, и, вероятно, очень важное для вас. А также для каждого, кто поможет распространить это сообщение републикацией или репостом. Пишу его по-русски, будучи уверен, что на этом языке вам будет проще прочувствовать все нюансы.

Недавно вы несколько раз видели большие группы людей, не вполне довольных вашими первыми шагами на президентском посту. Одна шла маршем на День Независимости. Еще одна собралась на Майдане и прошла под здание вашего офиса 2 октября.

Вероятно, вам уже объяснили, что это за люди и чего хотят - но также вероятно, что это сделали неправильно. Возможно, вы поверили какой-нибудь стране юэй, которая рассказала, что там сплошь порохоботы и радикальные националисты. Возможно - ребятам из МВД, которые рассказали про путчистов, от которых только они смогут вас защитить.

Это, разумеется, ложь. Но я не исключаю, что вас удовлетворяет и такое, пусть и неправдивое, объяснение. Если это так - дальше можете не читать.

Но если хотите узнать от тех, кто там был, и призывал других присоединяться, я вам расскажу.

За пять прошедших лет для многих наших сограждан вопрос восстановления Украины в ее границах стал ключевым. Важнее любых денег, важнее любых симпатий. Когда ты сидел под обстрелами, либо бежал из дому с одним чемоданом, или стоял на коленях перед гробом со знакомым лицом в проеме, или годами смотрел на телефонную трубку в ожидании звонка от сына или дочери на передовой, тебе уже не очень заходит тема про "войну олигархов". Это твоя война.

И больше всего в такой ситуации пугает не враг - ты видел, как он орет и умирает - а сама возможность того, что в тылу могут помножить на нуль все то, ради чего были эти пять лет.

Вы приступили к форсированию политической части Минских соглашений. Ранее Украина утверждала, что выполнение политической части возможно лишь после выполнения части безопасности. А именно передачи этих территорий и контроля над границей нашим вооруженным силам и погранслужбе.

Теперь все выглядит иначе. Выглядит, как будто вам ближе российская трактовка "сначала выборы".

На пресс-конференции вы, тщательно избегая словосочетания "российские войска", сказали, что до выборов контроль над границей будет наш, а "войск там не будет". Украинских тоже?

Вы не объясняете ни этот момент, ни то, как будут выведены российские части, ни то, как будут разоружены незаконные вооруженные формирования. Более того: вы вообще избегаете этих тем. Когда я задал этот вопрос прямо вашему другу и коллеге Андрею Ермаку, он ответил мне:

- да, украинских тоже,
- просто поверьте, что у нас один из лучших президентов в мире.

Не поверю, извините. И еще миллионы сограждан вряд ли поверят, что под вашим скромным обликом и кучерявой биографией скрывается внешнеполитический гений. Вам, возможно, обидно, но это так. Есть скептики.

Вот этим миллионам, которые не верят, очень нужно объяснить почетче, чем вы это сейчас делаете. Они очень нервничают.

Вы можете говорить, что вы лично гарантируете защиту всем жителям территорий, которые оставляют наши войска. Как? Как вы это организуете? Вот украинцы, вот упыри с автоматами. Вот между ними наши люди с автоматами. А вот наши люди с автоматами отходят, и между людьми и упырями остается только ваше слово, что людям ничего не будет. Предлагаете просто поверить в его способность останавливать пули и упырей?

Но лучше объясните, как это волшебство должно работать. Как вы сдержите и уберете российские и коллаборционистские войска и заставите их убраться до предполагаемых местных выборов? Мы, может, и не знаем, что пообещали вам россияне. Но нас смущает то, что вы, кажется, решили верить в то, что они соблюдут договоренности.

Объясните нам - людям, которые не видят причин просто поверить вам на слово - просто и четко. Без эмоциональных эскапад вроде "а судьба пленных вас не волнует?!" - вы не на сцене. Без кивков на попередника, пожалуйста, больно слушать. Во-первых, он уже лишь депутат, а вы президент. Во-вторых - одно дело, когда заключается соглашение с нечеткими формулировками, чтобы остановить непосредственное вторжение врага и выиграть время для построения обороны. Другое - когда оборона уже выстроена, а наша сторона внезапно решает начать трактовать эти соглашения так, как того хотел враг. Это выглядит предательством.

Мы сделали шаг со своей стороны. Мы обозначили для вас красные линии и четко их озвучили. Это, мовою оригіналу:

- Заборона будь-якого особливого правового режиму, що обмежить суверенітет України чи дію загальнонаціонального законодавства на окремих її територіях.
- Заборона звільнення від відповідальності членів незаконних збройних формувань, які чинили важкі злочини на території України. Заборона висуватися та бути обраними в органи влади для усих членів незаконних збройних формувань чи колаборантських "адміністрацій".
- Заборона добровільної передачі під контроль незаконних збройних формувань, іноземних військ чи невстановлених бойовиків будь-яких населених пунктів на території України.
- Заборона на утворення чи існування будь-яких недержавних чи регіональних збройних угруповань на території України.
- Заборона на визнання виборів будь-якого формату на території України, яка (в тому числі увесь її адміністративний кордон) не перебуває під військовим та адміністративним контролем України.

Это - не предмет для торга и "сойдемся посрединке". Это - те крайности, несоблюдение которых заставят многих, очень многих людей - да, в том числе и тех, кто не испытывал никаких симпатий к вашему предшественнику - считать вас предателем и врагом. И что-то активно делать, пока такой человек не перестанет быть президентом Украины. Либо в согласии с 109 статьей Конституции, либо по любому из подпунктов 108.

Вы, конечно, можете считать, что этих людей всего тысячи, ну, десятки тысяч, ну ладно, сотни тысяч, а за вас голосовало 73%.

Это так.

Но в такой ситуации уже будет совершенно другая арифметика. Будет сравнено количество людей, готовых идти до конца в устранении вас от руля страны, с теми, кто готов идти до конца, защищая вас.

Последних у вас, Владимир Александрович, очень мало, что бы не говорили вам ушлые люди, пытающиеся доказать свою полезность. Даже у Виктора Федоровича было много больше.

Никто не хочет развития событий, которое понравится нашему внешнему врагу. Но вам стоит потратить побольше усилий, чтобы доказать, что вы не сдадите этому самому врагу то, за что боролись миллионы из нас.

Мы очень ждем этого от вас. И готовы к любому ответу.


Як вилізати з капкану без відгризаної ноги
emiliozk
Зеленський вам не збрехав. Зеленський сказав не всю правду. Це був не просто лист координатору «Мінська» Сайдіку: аналогічні за текстом листи написали представники РФ і терористи. Отже, представник українського президента де-факто парафував угоду з протилежною стороною. Отже, це зобов’язання. Про це Зеленський промовчав. Тепер можна виправдовуватись, обіцяти, що зради нема. Є факт: відіграти назад без негативу буде дуже важко. За нинішньої якості зовнішньої політики - неможливо. Тепер, або погоджуватися на ворожий сценарій і все одно в кінці капітулювати, або дати задню і втратити рештки довіри європейських партнерів, бо серйозні люди спочатку чітко домовляються, а потім вже підписують. Ненависний Зеленському попередник робив саме так. А якщо стратегія Зеленського - будь-якою ціною відновити нормандський формат, то він значить не розуміє, що метою є не зустріч, а результат. При нинішніх розкладах, я не бачу іншого результату ніж тиск на Україну від інших учасників, аби ми виконали підписане і без чітких гарантій безпеки та повноцінного фінансування відновлення Донбасу. Це наче хотіти потрапити в капкан, щоб подивитися в очі мисливцю - а раптом в ньому прокинеться гуманіст. Це явна переоцінка власних можливостей. Тому, ще раз наголошую, зараз не виправдовуватись треба, а збирати РНБО і думати, як вилізати з капкану без відгризаної ноги. А погрожувати з виглядом лютого моряка Папая варто ворогам, а не тим, хто відстоював країну від нападу цих ворогів, коли ти на гроші ворогів знімав чергове кіно.

Злякався
emiliozk

Послухав Моніку. Читала з монітора. Голосом глямурної цнотливості сказала, що вся незаймана і в білому, а попередники гадять та гадять. Знов натякала, що посадить Порошенка. Бо, мабуть, дуже його боїться. Проте, немає ще кримінальної статті, щоб саджати за бажанням Голобородька. До того ж, Порох таких голобородьок на сніданок ласує.
Основне враження: "одна з найвпливовіших постатей сучасності" дійсно боїться. Але нехай боїться, бо життя - не серіал, а країна - не рояль. Щодо миру, то його може забезпечити тільки армія, а не змова з кремлівським ботоксом. Шкода, якщо останніми це зрозуміють артисти 95-го кварталу, які підробляють презЕдентом та його свитою.
Off!

Губки бантиком, бровки домиком,
Похож на маленького сонного гномика