?

Log in

No account? Create an account

ЧОМУ Я ЗАВТРА БУДУ НА МАЙДАНІ?
emiliozk

ЧОМУ Я ЗАВТРА БУДУ НА МАЙДАНІ?
(коротко про головне)

Зеленський - це проект пула олігархів (найвідоміші з них Беня та Пінчук, але є й інші), стратегічна мета яких - відновлення "нормальної" повномасштабної торгівлі з Росією. На дрібнішому рівні "хай роблять що хочуть" - десь закручують гайки, десь, навпаки, лібералізують - порівняно з тим головним, це олігархам байдуже. (Тому і маємо з внутрішньою політикою перманентну "зрадоперемогу").

Крим для цієї стратегії не перешкода (Захід зрозуміє і підтримає). Донбас - як кістка в горлі. Поки там не "вирішити", відновлювати повномасштабну торгівлю з Росією буде непристойно.

Як далеко зайде Зевлада, щоб прибрати цю перешкоду олігархічній торгівлі?❗️Так далеко, як їй дозволить зайти українське суспільство❗️- під загрозою масових протестів. Інших обмежувачів ця влада не має.

Тому зараз, крім українського громадянського суспільства (і меншості притомного політикуму), національні інтереси України захистити нема кому. А їхнім захистом, на сьогодні, є насамперед вдовблювання в голови цієї влади тих "червоних ліній", які їй українське громадянське суспільство перейти не дозволить.

Це можна зробити тільки масово. І тільки на Майдані.


Відповідь дурням
emiliozk

- Чому ти не хочеш дати новій владі шанс досягнути миру, хіба він не потрібний країні? Чому ти не віриш президентові, що жодної зради він не дозволить? - питають порядні, але наївні люди.
Перш ніж я відповім по суті, хочу постулювати дві речі:
- війна закінчується тоді, коли одна зі сторін безумовно перемагає і вважає, що цілей своїх досягла, або обидві приходять до висновку, що подальші спроби досягнути повної вікторії неперспективні і продовжувати зусилля не вигідно.
- якщо на переговорах одна із сторін наполягає на попередній умові (як у нашому випадку РФ на фіксації формули Штайнмайєра), то умова ця вигідна їй і менш сприятлива для другої.
Ну, а тепер по суті.
1. Росія війну в Україні не виграла і поставлених цілей (повернення України в свою орбіту впливу чи навіть повне поглинання) не досягла. Причина не військова (в 2014 Путін міг виграти війну відносно легко), а міжнародні санкції, котрі серйозно знекровили російську економіку, знизили рівень життя населення і підтримку влади.
2. При цьому, РФ не прийшла до висновку про необхідність обов’язково досягти миру через те, що санкційний тиск став нестерпним. Бо якщо прийшла б, то змогла досягти цього елементарно навіть без усяких переговорів - просто відкликавши своїх «відпускників», військову техніку і амуніцію, припинивши підтримувати матеріально окупований анклав. І тоді моментально були б відмінені санкції.
3. Те, що Путін цього не робить, говорить лише і винятково, що сьогодні він намагається досягнути поставлених цілей не військовим способом, а дипломатичним. Байки про «збереження обличчя» самодержця вигадуються нами і західними партнерами лише для самообману.
4. Найліпший доказ цього - сама формула Штайнмайєра, котра містить як основу проведення виборів на окупованих територіях до передачі їх під український суверенітет, а відповідної ділянки кордону - під український контроль. Ви не замислювалися, чого б це раптом Путін перетворився на такого запеклого правозахисника і почав перейматися виборчими правами жителів ЛДНР? Абсолютно зрозуміло, що це просто спосіб легітимізувати (ще й за участю міжнародних учасників) повністю підконтрольний і функціонально налаштований режим і в такому незмінному вигляді вживити його в тіло України.
5. «Але ж спостерігати за виборами буде ОБСЄ, вони не визнають їх вільними і такими, що відповідають європейським стандартам» - відповідають мені. І це, мабуть, найдурніший із аргументів. Навіть якщо забути на мить, скільки російських агентів туди інфільтровано, цілком очевидно, що виконувати вони будуть політичну волю своїх урядів. Так от, у нормалізації стосунків із РФ ці уряди дуже зацікавлені, а в збереженні українського авторитету - жодним чином. Відповідно, вони визнають ці вибори такими, що відбулися, практично за будь-яких умов.
Зрештою, я навіть можу з великим ступенем достовірності передбачити основну суть підсумкового документу ОБСЄ: «Попри певні обмеження в діяльності органів центральної влади, деяких партій та спостерігачів, у цілому волевиявлення народу можна вважати вільним». Саме так звучатиме вирок українському суверенітету.
6. Чи обмежиться Путін цим? Вочевидь, ні. Достатньо звернути увагу, як роздухарилися його ЛДНРівські шістки в останні дні. Цілком зрозуміло, що на перемовинах будуть тиснути ще й на федераліцацію (автономізацію). Враховуючи катастрофічну різницю в професійному та інтелектуальному рівнях сторін, цілком можуть і отримати бажане. Але навіть якщо ні, то програму-мінімум Путін уже практично виконав і найближчим часом імплантує в тіло України бомбу з годинниковим механізмом, котра практично гарантує нам громадянську війну.

Поки що це можна зупинити, я сподіваюся. Тому, зустрінемося завтра о 12 на Майдані.


Шістки Януковича формують порядок денний країни
emiliozk
14 ч.

Я не написав жодного слова кілька років тому, коли ГПУ запросила мене (і ще чотирьох відомих людей) бути понятим у справі про стрільбу Пашинского. Бо після слідчого експерименту і відтворення подій на місці прийшов до висновку, що з його боку це була чиста самооборона, але він тоді був частиною влади і не схоже було, що йому щось загрожує.
Сьогодні, коли щодо більшості людей, котрі були лідерами Майдану, розслідуються кримінальні справи, ту дурну історію вирішили реанімувати - як і багато іншого політично забарвленого сміття. Давно закриту справу знову відкрили і сьогодні вгатили йому підозру.
Не думав я, що доживу до часів, коли шістки Януковича, як той же Портов, знову будуть формувати порядок денний в Україні


ПАКТ ПОЛЗУЧЕЙ ОККУПАЦИИ УКРАИНЫ
emiliozk
игорь яковенко

«Эту формулу мы вас заставили подписать!» - этот торжествующий вопль Ольги Скабеевой наиболее точно отражал настроение большинства собравшихся вечером 2.10.2019 в студии «60 минут». И не только в этой студии. В публикации на РИА Новости под названием «Формула Штайнмайера как урок для Киева» Ирина Алкснис объясняет: «Подписание Киевом «формулы Штайнмайера – результат принуждения к исполнению Минских соглашений». И добавляет: «Украину и ее власти принуждают в целом к более ответственному поведению на международной арене и к выполнению взятых на себя обязательств. И да, в данном вопросе наблюдается впечатляюще дружная работа России и Запада (включая США)».


Реакцию обитателей российского телевизора на подписание «формулы Штайнмайера» можно разделить на два основных типа: первый - «с чувством глубокого удовлетворения», второй тип - «А теперь – Киев! Я сказал – Киев!».

Второй тип реакции в программе «60 минут» демонстрировал Ж., а в программе «Вечер» у Соловьева – Кургинян.

Лидеру ЛДПР очень неприятна формула Штайнмайера, и в то же время она его очень возбуждает. Во-первых, фамилия автора. «Штайнмайер – немец!» - заорал Ж., как только ему дали слово. – «Навел порядок на Украине! Немцы всегда наводили там порядок!». В это время на экране в студии показали Майдан противников подписания формулы Штайнмайера, и Ж. немедленно решил устроить припадок: «Вот они стоят! По-немецки будете говорить! Против России воевать! Напалмом спалим всех! Чтобы ни Киева не было, ни Львова!». По мере нарастания припадка, возбуждаясь от звуков своего голоса, Ж. стал быстро приближаться к противоположному краю студии, где стояли представители Украины и, увидев украинского эксперта Гордея Белова, радостно завопил: «И твоей деревни не будет!». Белов попытался объяснить, что он не из деревни, а из города Николаева, но Ж., вошедшего в роль припадочного, этим было не остановить. «Ничего не будет! 22 июня ждать не будем! 20 июня всех уничтожим! Задушим! Задавим вас всех! Быстро по-русски вас заставим говорить!».

У части телевизионных ястребов формула Штайнмайера вызывает беспокойство и неуверенность в собственном будущем. Все они шестой год подряд в комфортных условиях теплых и светлых студий изображали из себя героев войны с украинским фашизмом и бандеровщиной. Все кричалки были согласованы вплоть до интонаций. И что теперь? Куда тому же Соловьеву теперь девать его любимый лозунг про то, что «Зеленский – это Порошенко – 2.0»? Переобуваться в воздухе им всем, конечно, не впервой, но все-таки годы берут свое: и прыгучесть не та, и позвоночник не столь эластичен…

Триумфальному шествию по Украине троянского коня «русского мира», на котором президент России собирается въехать в Киев благодаря этому «пакту Путина – Штайнмайера», может помешать риторика главарей «ЛДНР» Дениса Пушилина и Леонида Пасечника. Эти двое в своем совместном заявлении прокомментировали подписание Киевом «формулы Штайнмайера», суммировав свою трактовку этого события так: «киевские власти признали особое право Донбасса самостоятельно определять свою судьбу… Украина вчера благодаря России, Германии и Франции подписала, наконец, «формулу Штайнмайера», гарантирующую Донбассу особый статус. Таким образом она признает особое право народа Донбасса на самостоятельное определение своей судьбы. Мы сами будем решать, на каком языке говорить, какой будет наша экономика, как будет формироваться наша судебная система, как будет защищать наших граждан наша народная милиция и как мы будем интегрироваться с Россией. Это наше дело, наша цель».

Кроме того, главари «ЛДНР» Пушилин и Пасечник объяснили президенту Украины Зеленскому, в чем он ошибается в своей трактовке последовательности реализации «формулы Штрайнмайера»: «Когда он говорит, что выборы на Донбассе пройдут только после того, как Украина получит контроль над границей, он не понимает, что не ему решать, когда у нас пройдут выборы, а нам. Никакого контроля над границей киевская власть не получит».

Свое логическое продолжение идеи Пушилина и Пасечника получили в выступлении Сергея Кургиняна в программе «Вечер» Владимира Соловьева от 2.10.2019. «Вы подпишите», - потребовал Кургинян у «политолога» Ковтуна, который как обычно изображал у Соловьева представителя Украины, - «а потом мы подумаем об Одессе, Николаеве и других областях Украины». С какой стати российский гражданин Кургинян должен решать судьбу областей Украины, в студиях российского телевидения уточнять не принято…

Зато в этих студиях сторонники путинского режима прекрасно понимают, что является главным вопросом, от ответа на который зависит, будет ли «формула Штайнмайера» планом ползучей оккупации всей Украины, или она станет шансом на трудный и мучительный процесс реинтеграции Донбасса в Украину. Это вопрос о том, кто контролирует украинскую границу. «Они хотят, чтобы вы, украинцы, контролировали украинскую границу!» - с ужасом закричала Скабеева, показывая на экран в студии, где в это время показывали Майдан противников «формулы». И самое интересное, что это действительно, самый настоящий кошмар и невыносимое испытание для сторонников «русского мира»: представить себе, что украинцы могут контролировать украинскую границу или что-либо иное в Украине.

О том, кто стоит за подписанием «формулы Штайнмайера» и чего хотят получить от нее путинисты, подробно рассказал «геополитик» Араик Степанян. «Все, что произошло, не заслуга Европы или Украины», - авторитетно заявил «геополитик» Степанян, - «это заслуга Дональда, президента в законе США, Трампа». Тут я должен отвлечься и поблагодарить «геополитика» Степаняна за удачную формулировку – «президент в законе», которая не слишком подходит Трампу, зато довольно точно отражает суть главы другого государства.

Тем временем «геополитик» Степанян перешел к пророчествам: «После подписания «формулы Штайнмайера» Путин даст свое согласие на проведение G8 в Москве и Трамп должен приехать, а Зеленский должен арестовать Порошенко за измену Родине».

Если перейти от геополитических грёз Степаняна, а также от маниакальных фантазий Кургиняна и Ж. к реальности, то мы увидим, что Украина и ее президент стоят на пороге серьезных изменений. Можно сколько угодно говорить, что особый статус Донбасса не меняет государственное устройство Украины, но по факту это переход от унитарного государства к федеративному, причем к «асимметричной федерации» похожей на ту, которую хотели сделать с Молдовой и Приднестровьем. Можно сколько угодно говорить, что Украина не сдает свой суверенитет, следуя «формуле Штайнмайера», но страна, в которой решение о признании результатов выборов передаются из рук законно избранных президента и парламента в руки чиновников ОБСЕ, уже не вполне суверенна.

Сторонники президента Зеленского верят в то, что он и его команда смогут переиграть Путина на дипломатическом поле. Противники президента Зеленского убеждены, что он пришел к власти с коварным замыслом «сдать Украину» Путину и в данный момент этот замысел выполняет. Мне трудно разделить надежды первых и конспирологию вторых, поскольку первые явно недооценивают способности Путина «переворачивать доску» во время игры и включать в дипломатические игры подкуп, шантаж и прочую уголовщину, а те, кто демонизирует и профанирует Зеленского, явно судят не о реальном человеке, который хочет быть президентом Украины и не хочет навсегда поселиться в Ростове-на-Дону, а продолжают предвыборную агитацию.

Между Путиным и Украиной нет пространства компромисса. Украина не сдаст свой суверенитет и не признает оккупацию своих территорий. Любой президент Украины, который на это пойдет, утонет в крови своих граждан в ходе настоящей гражданской войны. Путин не отдаст Крым и не сдаст террористов «ЛДНР» с их оккупированными территориями, поскольку это будет воспринято его ядерным электоратом как «предательство» идеи «русского мира». Поэтому один из возможных вариантов – сохранение т.н. «замороженного конфликта». Как в случае японо-российского конфликта в связи с Курилами. А «формулу Штайнмайера» есть смысл выполнить в виде красивой таблички и с благодарностью подарить президенту ФРГ. Пусть повесит ее на стену в своем кабинете…

https://yakovenkoigor.blogspot.com/2019/10/278.html?m=1&fbclid=IwAR0CL48A4QHOMIdHzP-SmAyBZljiIZeMp5gpxfryBV393TxPB6vIfLK9chA

Акція
emiliozk

Отже, не буде зайвим нагадати, що завтра всією Україною пройдуть акції протеста проти можливої капітуляції України. А тут ми спробуємо відповісти на найбільш популярні запитання.

– Чого ви хочете?

Ми хочемо, щоб президент України перестав плисти у тому зовнішньополітичному фарватері, яким пливе зараз і який призведе нас усіх до Москва-ріки. Короткий список наших вимог до Зеленського був проголосований на Майдані і представлений тут:https://www.facebook.com/426507261147892/posts/770056183459663?sfns=mo

– Ви намагаєтеся скинути законно обраного Президента?

Ні. Ми намагаємось мирним чином зробити так, щоб законно обраний президент вів країну у тому напрямку, який вимагає нація і час. До перемоги, а не до програшу у війні. Ми розуміємо, що будь-які революції під час війни з Росією гратимуть на руку Путінові, і робимо все для того, аби мирним чином вплинути на ситуацію.

– Це акція «Демократичної Сокири»?

Ні. Це акція і «Демократичної Сокири» також. Зараз колосальна більшість проукраїнських сил, політичних партій, рухів, організацій, частина із яких ворогувала одне з одним, сіли за стіл переговорів і об‘єднали зусилля заради недопущення капітуляції. Серед них, звичайно, і ми. Ми вважаємо, що інтереси країни наразі нескінченно важливіші за політичну боротьбу і поступаємось інтересами партії заради інтересів держави як такої.

– То ви, мабуть, за Порошенка!

Розкажіть це представникам тих партій і рухів, які боролися проти Порошенка роками і які стоятимуть пліч-о-пліч з вами на Майдані.

– То ви, мабуть, проти Порошенка!

Розкажіть це представникам тих партій і рухів, які підтримували Порошенка роками і які стоятимуть пліч-о-пліч з вами на Майдані.

– То ви, мабуть, за гроші стоїте!

За наколоті апельсини. Та американські печеньки. Як і у 2013-му. Як і у 2004-му.

– То це політична акція?

Це надпартійна акція без партійних прапорів. Інтереси держави об’єднали дуже багато різних організацій. Але вимоги акції, звичайно, стосуються політики, у першу чергу зовнішньої.

– У яких містах пройдуть акції?

Розклад акцій у різних містах – у першому ж коментарі. Якщо ми когось забули – добавте, будь-ласка, цих міст дуже багато.

– То що ж, до зустрічі?

А то!

#демсокира #Д7 #рух_опору_капітуляції #РОК #Майдан

На изображении может находиться: один или несколько человек


Проковтнуть чи не проковтнуть?
emiliozk
Повідомлення про обстріли з боку бойовиків саме на ділянках розведення я вважаю знаковими.
Наказали б - не стріляли б.
Тоді чому саме там?
Припускаю, це перевірка, в типовому для Путіна стилі, як низько можна "нагнути" Зевладу. Проковтнуть чи не проковтнуть? - тобто, чи почнуть розведення всупереч обстрілам, без семиденної "тиші"?
Якщо проковтнуть - отже, можна нагинати далі. Якщо ні - треба посилювати тиск деінде.
Насправді не дрібниця, бо з таких деталей з'ясовується психологічний портрет: наскільки далеко ця влада готова зайти у "кроках назустріч всупереч (свідомо розставленим) перешкодам", настільки конче воно їй і треба. А аналізувати там є кому.