December 10th, 2019

Нафтогаз

Пряма мова голови правління Нафтогазу Андрія Коболєва щодо сьогоднішньої Нормандії.

ПИТАННЯ: які результати сьогоднішніх переговорів в Парижі у тому, що стосується газу?

- Поки жодних домовленостей досягнуто не було.

Мушу сказати, що питання газу російською стороною підіймалось завжди на самих різних рівнях. І важко заборонити пану Путіну, чи представникам в контакній групі, чи тому чи іншому міністру піднімати це питання з різних сторін. Тому, в цьому немає великого секрету, для мене це не є чимось несподіваним чи неочікуваним.

Що важливо, оскільки ми готували українську позицію в Києві, а це зайняло певний час, українська сторона завжди займала, і цього разу займала нашу стандартну позицію. Вона націлена на максимальне збереження саме інтересів України як держави, як транзитної держави і як власника великого активу. Це, в першу чергу, наша ГТС, а також вже виграний Нафтогазом кейс в Стокгольмі і вимоги за поточним арбітражем в Стокгольмі.

Всі ці позиції були враховані. І сьогодні, так само, вони в черговий раз були комуніковані російській стороні як наше бачення ситуації.

ПИТАННЯ: Чи нам загрожує чергова газова війна з Росією?

- Мені важко передбачити дії Газпрому. І ми в Нафтогазі завжди говоримо, що ми з радістю конструктивно і в легальний спосіб підписали б новий контракт. Для цього все готово.

Ми пройшли дуже складний шлях. І ми до 1 січня наступного року завершимо процес відокремлення системи, так званий анбандлінг. Новий незалежний оператор, утворений згідно європейських правил, сертифікований згідно європейських правил, буде готовий до ведення операційної діяльності. Він вже існує. 1-го січня він покине групу Нафтогаз- тобто стане повністю незалежним.

Ми зі свого боку зробили все можливе, щоб кризи не було. І ми дуже сподіваємось, що російська сторона цього разу не повторить той трюк, який було проведено в 2009 році, в 2006 році, коли було створено штучну газову кризу.

Тому що, насправді, ця газова криза нічого доброго для газового бізнесу в Європі не зробить. Це буде лише черговим підтвердженням, що газ – є зброєю, ним користуються як зброєю і всім потрібно триматись від газу якнайдалі.

ПИТАННЯ: Хто був ініціатором змішування політичного треку нормандського формату і газового питання?

- Мені це невідомо, але хочу сказати з власного досвіду, що російська сторона дуже часто намагалася в різних форматах піднімати газове питання. І дуже важко візаві з іншого боку, особливо коли це президент Путін, говорити "ні, ми це не будемо обговорювати". Це, з точки зору європейських партнерів, виглядає не зовсім конструктивно. Тому якби мене питали чи говорити жорстко "ні" на пропозицію поговорити про газ, я би радив не казати "ні". А сказати: "Ось наша позиція, вона така ж сама, як була і рік тому, і два роки тому. Якщо ви готові до переговорів в рамках цих ліній, то давайте - будь ласка".

ПИТАННЯ: Чи має повноваження пан Вітренко підписувати будь-які документи в рамках сьогоднішньої зустрічі? Я маю на увазі не загальні комюніке з Газпромом, а угоди? І друге питання - чи отримав він чіткі інструкції від керівництва компанії як себе вести?

- Перше питання: будь-які потенційні документи та угоди такого розміру згідно зі статутом Нафтогазу будуть вимагати, як мінімум, погодження правління компанії, а, як максимум, рішення або наглядової ради, або акціонера.

Тому я думаю, що жодна з потенційних конструкцій, яка обговорювалась чи може обговорюватись не потрапляє до повноважень окремого співробітника Нафтогазу, включно зі мною.

Друге питання: так, пан Вітренко отримав чіткі інструкції, які були давно обговорені і узгоджені. Вся команда Нафтогазу, і, наскільки мені відомо, і команда Уряду України діє в рамках чіткого бачення щодо того, що нам потрібно, що в нас є, і що ми хочемо за це отримати.

Послухати наживо можна тут: https://svoboda.ictv.ua/ua/

Зберігайте спокій 🙏🏻
І будемо вдячні за поширення 👌🏻

#UAtransit

Забув

1 ч.

Зеленський заявив, що не знає, як контролювати порушення режиму припинення вогню. От засада! Коли був коміком, знав. Коли кандидатом був - знав. А щойно став президентом - забув. Просто нещастя.
І з Путіним так само. Раніше Янелох ясно уявляв (і розповідав нам), як з ним швиденько домовитися. А тепер каже, що це складно. Мабуть, також забув.
Склероз стає головною проблемою національної безпеки

Найкраща новина

Тим часом одна маленька команда донесла персня до Ородруїну 😄 Точніше, майже донесла, але сьогодні маємо дуже суттєвий крок вперед, і про це тепер можна сказати.

Санкції, які зупинять роботи з будівництва Північного потоку 2, таки включені в законопроект, яким ухвалюється оборонний бюджет США. Очікуємо, що проект буде проголосований в обох палатах американського парламенту і підписаний Президентом Трампом до початку Різдвяних свят.

Введення цих санкцій має потужну підтримку обох партій (bipartisan) як в Сенаті, так і в Палаті представників (bicameral).

А тим часом у Балтійському морі складні погодні умови 🌊 Ну бо зима, а що ж.

Дякуємо Сенатору Крузу та Сенаторці Шахін за активну і незламну позицію, яка захищає не лише енергетичну безпеку Європи, а і транс-атлантичне партнерство.

Дякуємо маленькій команді, яка працювала над цим процесом три роки. Дякуємо також величезній кількості людей, які допомагають, підтримують і вірять (або навіть і не вірять, але вболівають)).

Нет описания фото.
Нет описания фото.

Зрады не случилось, но расслабляться не стоит

Ну что ж, «зрады» на этом этапе не случилось, и это хорошо. И здесь спасибо как тем, кто не за «мир любой ценой» в команде Зеленского, так и активной части общества и политикам, показавшим, что они не примут капитуляции.

Из того, что звучало на общем брифинге, понравились вопросы, особенно Путину (в том числе по убийству в Берлине и WADA). Мимика Меркель и Макрона (когда звучало вопросы Зеленскому и Путину) при этом была очень показательной. Понравилась (и я об этом и раньшеговорила) инициатива Зеленского понимать «под представителями Донбасса» в том числе и тех, кто из-за войны вынужден был уехать из оккупированного Донбасса в другие города Украины (это разрушает российский пропагандистский штамп о том, что это якобы Украина начала войну, и что это внутренний конфликт). Ну и понятно, что договорённость об обмене (правда, не всех на всех, а установленных на установленных, что усложняет процесс) - это хорошо. И это уже есть в итоговом совместном заявлении «четверки».

Но далеко не все из подписанного, - не имеет подвоха и не несёт потенциальную «зраду». Мне, например, вот совсем не нравится второй пункт из подписанного (ниже оригинал текста), где Украина обязуется имплементировать «формулу Штайнмайера» в украинское законодательство. Ведь если Путин, отвечая на вопрос о границе (почему России не отдать Украине контроль над границей), сказал: «Так так ведь записано в Минских соглашениях, вначале выборы, потом граница», то мы тоже можем ответить симметрично: в Минских соглашениях нигде нет словосочетания «формула Штайнмайера». Фактически, в этом итоговом коммюнике в общих чертах отображены подходы и последовательность к будущей «дорожной карте». Так что главная борьба за «перемогу» и против «зрады» будет в ближайшие четыре месяца, до следующей встречи. И я не уверена, что Украине теперь удастся отказаться от этого второго пункта, где указана «формула Штайнмайера». Ведь на этом саммите, по сути, было закреплено то, что ещё с июля обсуждалось на уровне Ермак-Сурков (эта самая «формула»).

На изображении может находиться: текст

Глубокая заморозка и украинский Кипр

ЕСТЬ ЛИ ЖИЗНЬ ПОСЛЕ 9 ДЕКАБРЯ? Без эмоций и всепропальства.

За что я НЕ люблю ФБ... Он нагнетает. Как косяк рыб в едином порыве мечется от одной возможной зрады к другой, повышая давление этого косяка и раздувая проблему там, где её ПОКА может и нет. Выбившихся из косяка рыбок тут же пожирают или выбрасывают в чужой косяк.

За что я люблю ФБ... Он нагнетает. Как косяк рыб в едином порыве мечется от одной возможной зрады к другой, повышая давление на власть, выводя на улицу людей, заставляя эту власть чувствовать пальцы этих людей на своём горле. Он паникёр, но и мощный предохранитель.

По Парижу. Туда можно было не ездить - то, о чём договорено, легко разруливалось по телефону.

Единственный результат - потенциальный обмен пленными. Кто-то вернётся с "холода", кто-то - случайные люди. Мы же отдадим тех последних, кто на международном суде мог под протокол подтвердить преступления путинского режима на украинской земле. А та сторона наберёт себе в заложники ровно столько заробитчан, сколько ей нужно. Печалька.

По разведению на трёх участках. Всё-таки будет глубокая заморозка, всё-таки будет украинский Кипр. На встрече все это поняли и посчитали лучшим вариантом. Отложить следующему поколению. Из хорошего - разминирование. В круглосуточный контроль ОБСЕ не верю.

Формула Штайнмайера. Проформа, вода в ступе, имитация того, что Минск не умер. А он умер. Имплементировать её в украинское законодательство никто не даст. Мы не дадим. Разнесём к чертям Раду с ОПой, если что. Закон об особом статусе будет продлеваться годами - это чистая формальность. До изменения геополитической ситуации в мире.

Путин. Его единственная цель поездки в Париж - газ. Знаю, что Зе здорово просел под слащавыми увещеваниями главного акционера "Газпрома". Коболев с Витренко пока сражаются, но в последний момент могут поступить предложения, от которых не откажутся даже они. На днях у меня будет больше информации.

Меркель. Фрау сидит на шпагате между интересами немецкого бизнеса и своими моральными принципами. Искренне старалась ситуацию рулить, но тоже поняла, что вопрос выборов и границы в настоящее время не решаем. Поэтому махнула рукой - заморозка, так заморозка, у меня своих дел по горло. На преЗЕдента смотрела с любопытством и каким-то материнским снисхождением. Неплохая тётка, но понимает, что реально ничего сделать не может. СП-2 будет, хоть вчера и побила горшки с Путиным из-за очередной спецоперации ГРУ на территории Германии. Кстати, по самые помидоры навставляла Зе в том плане, чтобы оставил в покое Порошенко, иначе Европа всерьёз заговорит о политических преследованиях в Украине.

Макрон. Этому вообще всё до лампочки. Было видно, что за происходящим наблюдает как пытливый школьник на уроке природоведения - а что получится, если бобра оставить на ночь с выхухолью, а утром добавить к ним летучую мышь. Имеет свои интересы с Меркель и Путиным, но не с нами. Особо в переговоры не вмешивался - и ладно.

Новый саммит через 4 месяца. Его не будет. К тому времени о чём-нибудь новом не договорятся. Все это прекрасно понимают, но уступили нашему Володе в озвучке запрашиваемого. Поэтому для проформы назначили, но в реале заговорят, затрут, похерят.

Тайные договорённости. Если они есть, то родились точно не в Париже - уж больно много было свидетелей, уж очень стремительным был темп. Париж мог служить лишь прикрытием для того, что тихо решается на уровнях Ермак-Вайно, Тимошенко-Сурков. Я не очень в такие договорённости верю - просто не представляю, каким образом их можно имплементировать таким образом, чтобы украинцы заметили их на последнем, необратимом этапе. Впрочем, нагнетать БУДУ - власть (и нас самих) с этим преЗЕдентом нужно держать в тонусе, иначе - новый штрафной круг после попадания в "молоко".

Выводы. 10 декабря, слава Богу, мало чем отличается от 8 декабря. По большому счёту, оправдался не худший из возможных вариантов - Зе вернулся с Парижу как туда и не ездил. Ну, почти... Свои обязательства по формуле Штайнмайера пусть интерпретируют как хотят, но в тело Конституции их вогнать не дадим. Мы с вами не дадим. Впрочем, Зе-власть это понимает.

А у нас война с Россией. Длится она - то затухая, то разгораясь, - уже более четырёх столетий. Сегодня погибли ещё трое наших... Когда закончится? Не стройте иллюзий, ЭТОТ сосед в ближайшие десятилетия Украину в покое не оставит. Мы же будем через кровь становиться сильнее - таков закон выживания. Информацию буду давать по мере поступления, а пока спокойно делаем своё. Ваш Helgi Sharp.

СРЫВ ЗРАДЫ

СРЫВ ЗРАДЫ
Констатирую. К счастью, переговоры закончились, по сути, ничем. Насколько можно верить Путину, продолжится обмен пленными (и то - после газового контракта, который неблизок). На это Россия выторговала еще на трёх участках разведение (это, конечно, напрягает). Нового закона об особом статусе ОРДЛО не будет. Газ России выторговать не удалось - продолжаем переговоры (думаю, Газпром может самоубийственно дотянуть до лета, когда, в отсутствие его поставок и с нулевой ценой акций, с рынка ЕС его выпнут США, Катар и новые поставщики - или пойдет на украинские условия, третьего не дано). Хорошо, что эти два сюжета жестко разорваны усилиями Витренко и Коболева. Что еще?Договорились встретиться через 4 месяца. Это важно для европейцев, канцелярии списывают много денег на пафосные мероприятия. До Зеленского, по-видимому, кое-что дошло. А главную роль в упреждении зрады сыграло организованное украинское общество. Пока так как-то, если потом секретные протоколы не обнаружатся.

В Києві все ж краще, аніж в Ростові. З усіх точок зору.

В першу чергу, хочу подякувати українцям, які вийшли на майдани в неділю і стояли дві доби на Банковій.

Саме громадянська активність штовхає владу на обдумані, державницькі кроки. Лідерів, які б самі вели країну вперед і мали власну візію - ми наразі не дочекалися. Вони поки що лише підростають 😉

Зеленський ледь не обмовився, коли сказав, що «очікує на повернення в Київ». В Києві все ж краще, аніж в Ростові. З усіх точок зору.

Щодо підсумків засідання Нормандського формату.

Путін отримав те, що він хотів. На поступки не пішов, виведення російських військ і повернення загарбаних територій навіть не очікується. Ситуацію підвішено. Зате, після цієї зустрічі він знову повернувся на міжнародну арену. Статус терориста #1 змінено на образ просто дідуся з поганою репутацією, який стоїть на чолі великої держави. Тепер не потрібно ховатися по задвірках, прориватися на весілля міністра однієї з країн ЄС чи задовольнятися прийомом в заміському будинку іншого лідера ЄС. Кейс України закрито, ми ж «домовилися домовлятися». А те що «пострілюють», гинуть українці щодня (в день переговорів внаслідок російського обстрілу загинуло ще троє українських вояків) - ще «треба розібратися, хто там насправді стріляє».
Позиція Путіна незмінна: «дивно, що Франція і Німеччина лізуть не в свою сферу», «нас там немає, але це все наше», «у нас в квартирі газ».
До речі, на місці Кремля я би серйозно вже готував наступника. Цей Путін вже геть зносився.

Позиції Франції і Німеччини мають кожна власну мотивацію, що не дивно, але, що добре, прихильніші більше до України, аніж до Росії. Очевидно, що Путін їм набрид. Це як алкоголік-слюсар. І терпіти остогидло, поки не знайшов іншого, але й взимку шукати іншого ніде. Та й інколи можна зайти до нього в підвал, а він налиє чарку і дасть золотого царського червінця, якого десь сам недавно знайшов.

Реакція на Зеленського добре читалася на обличчях Меркель і Макрона: погляд на підлітка, який невідомо що втне наступної секунди. «Тільки не розбий цю вазу, вона династії Цінь. Хух, пронесло, не зачепив!».

Зеленський перелякано тішився: «Мамо, я в Парижі!», «красіво!», «я їм кажу, а вони мені відповідають! Вау!», «було довго, вони всі нудні і лізуть в деталі постійно. А я ж людина справи: раз-раз і побігли далі...».
Він досі не може зрозуміти, що саме тому Німеччина є Німеччиною, бо порядок мусить бути, а для цього будується система, кожна деталь якої є важлива. А Україна є Україною, де раз-раз, побігли далі, не туди, побігли в іншому напрямку, в підсумку замучилися і пішли відпочивати.
Як результат, жодне насправді важливе питання для України не вирішене: обстріли не припинилися, майбутнє Донбасу туманне, питання Криму не підіймалося, про репарації Зеленський навіть не заїкнувся, готовність перейти на прямий газовий контракт з Росією - самогубство. Так, домовилися на обмін заручниками. Але, це не всіх, яких сотні, а лише 72. Для Путіна це легкий пункт, наступного дня він може взяти ще сотню в полон для нового обміну.
Наступна зустріч через чотири місяці. Кожен день з цих чотирьох місяців буде оплачений життями наших військових, яким заборонено стріляти у відповідь. Юзик і Дубінський готові героїчно покласти власні життя в ім‘я ідей свого Президента?

Відверто, краще би Зеленський сидів вдома і займався реформами, яких немає. Бо за це вже питають. Рейтинг продовжує падіння.

П.С. Вартує окремо відзначити питання журналістів на прес-конференції «чотирьох». Кожне запитання французького і німецького журналістів влучало в десятку: для чого проводився Нормандський формат, які мотивації і які очікування. В правильно сформульованому запитанні - 90% відповіді. Журналістам - браво!

Дід Свирид про нормандців у Парижі

Доброго здоров’я, друзі! Позіхаюча та невиспана країна дісталася сьогодні до своїх робочих місць, де обмінюється враженнями від учорашнього саміту в Парижі і дідусь тут не виключення. В сенсі, що теж допізна чекав на результати, теж не виспався і мені теж кортить поділитися своїми думками від побаченого-почутого-прочитаного.

Перший і найголовніший висновок - катастрофи не сталося, стратегічних інтересів президент Зеленський не здав. Дідусь констатує це з великим полегшенням, хоча й причин для ейфорії, яка охопила чимало громадян теж не бачу – бо і перемоги ніякої нема. А її й не могло бути і Зеленському про це багато казалося. Він не вірив і думав, що марафонську дистанцію зуміє пробігти в спринтерському темпі. А так не буває. Сподіваюся, він це нарешті зрозумів.

Продовжу хвалити Зеленського і зауважу, що принаймні у своєму виступі на прес-конференції він звертався у першу чергу до громадян, які чекали на нього на Банковій. І фактично звітував перед ними, запевняючи, що сформульованих патріотичною громадськістю червоних ліній він не переступив. Це добре, і це означає, що громадський тиск своє діло в Україні робить, а влада реагує на нього правильно. Зеленський, щоправда, кочевряжиться і вдає, що сам від самого початку займав тверду позицію, а вуличні протести тут ні до чого, але ми то знаємо. Діда тут ще дехто питав «Який толк у виході на Майдан?». А ось такий толк – владу і персонально президента слід тримати під постійним контролем, тримати турботливою, але твердою батьківською рукою.

Згадка про Крим – правильно. Багато хто сумнівався, що Зеленський наважиться згадати у присутності Хуйла про Крим, але він наважився. Хуйла при цьому помітно передьорнуло, но кондратій його поки не схватив. На жаль. Но це діло времені.

Моє суб’єктивне, сугубо персональне враження: і канцлер Меркель, і, що цікаво, президент Макрон, продовжують грати на боці України. Хоча по Макрону були сумніви, але тиску на Зеленського він явно не чинив, здаватися на умови Хуйла його не примушував. Може саме тому, що знав – Зеленського удома чекають небайдужі і дуже рішучі громадяни.

Обмін полоненими – дуже добре. Якщо це буде єдиним наслідком саміту в Парижі, то взагалі супер.

Імплементація «формули Штайнмаєра», «розведення» військ та інші подібні підозрілі домовленості – хорошого там мало, вірніше немає зовсім. Але й підстав для паніки я не бачу, тим паче, що і Меркель натякнула, що домовленості то гнучкі, возможні зміни. Макрон при цьому загадочно всміхнувся, а Хуйла знов передьорнуло. В общем, Зеленському в цьому зв’язку корисна порада - Хуйла можна й потрібно наябувати, нічого постидного в цьому нема. Але робити це слід грамотно, красиво і по залаштунковим домовленостям із Парижем та Берліном. Ну тобто так, як це п’ять років поспіль робила хунта. Наябувать же небайдужих українців не рекомендую категорично.

Змішування в одну купу мінського досьє і газового контракту, на щастя, ніби не сталося, хоча Хуйло дуже цього домагався. По газу домовилися домовлятися. Ну і нехай, позиції України там зараз сильні. Але – і Зеленському тут велике та серйозне зауваження – якщо ти офіційно висуваєш Хуйлу максимальну вимогу по транзиту на 10 років, то не слід тут же публічно заявляти, що готовий уступити та зійтися «на сєредінке». Це ослаблює наші переговорні позиції, а позиції Газпрому посилює. І тепер ясно, що на 10 років транзит забезпечити уже не вдасться. Бо менше язиком молоть треба.

Що ще не сподобалося і насторожило – започатковано практику двосторонніх зустрічей Зеленського з Хуйлом. Це практика шкідлива та небезпечна, її продовжувати не слід. Розумію, що у Парижі то була єдина можливість винести газове питання за рамки нормандського процесу, але в подальшому междусобойчиками із Хуйлом увлєкаться не варто. Шкодить політичному здоров’ю.

Ще одна небезпека для Зеленського – безпідставна ейфорія, у яку він зараз цілком може впасти. Перемоги, повторюся, ніякої нема, а його успіх лише в тому, що він не облажався. Хоча це було не складно, особливо при тій потужній підтримці, яка чекала на нього на Банковій. Однак, як свідчить статистика дорожно-транспортних пригод, найбільше аварій допускають не ті водії, які вперше сіли за кермо. Такі водії дууууже обережні. А от ті, які провели за кермом від півроку до двох років – ось найнебезпечніша категорія. Бо вони вже самовпевнені, а ось справжньої водійської майстерності ще не набули. Поменше самовпевненості, і більше слухаться інструкторів. Тобто небайдужих громадян. Вони люди хоч і сердиті, але не злі і в цілому об’єктивні.

Ну і немаловажний штрих - санкції, наскільки можна зрозуміти, ніхто з Росії поки знімати не збирається. Тож Хуйло, як це для нього не прискорбно, злітав у Париж кажись напрасно.

Ні, не напрасно – рішення WADA, а також висилка російських дипломатів відбулися на диво своєчасно та додали саміту змістовної символічності й естетичної довершеності.

Хуйло, і це було видно неозброєним оком, сильно здав. На тріумфатора й переможця він аж ніяк не схожий, а на десятигодинний переговорний марафон - як колись у 2015-му - сил йому вже забракло. Та й прилетів він у Париж порядком ізмотаний бацьком Лукашенком, з яким вони п’ять годин друг дружку терзали у приступах братской любві по расчоту, але судячи з усього теж для Хуйла безрезультатно. Однак сил бітюг Лукашенко відібрав у Хуйла чимало, може тому фотографії з нормандського саміту нагадували дідові інсталяцію відомої картини «Некрасов и Панаев у постели больного Белінского». На якій художник Наумов ще 140 років тому провідчеськи ізобразив практично всіх учасників учорашнього саміту в Парижі. Навіть хлопчика з лялькою 🙂

Хуйло був би щасливий, якби він був хоча б наполовину такий могутній, впливовий, хитрий та проніцатєльний, як про нього пишуть українські журналісти. Але українські журналісти великі майстри гіпербол, бо в Парижі ми бачили зацькованого і порядком забембаного старичка. Якому всі кругом щось обіцяють, успокоюють, щось від нього хочуть і всі до єдиного намагаються наїбать. І він, соответственно, нікому не вірить. Усі його сподівання лише на Трампа, але й тут не все так просто. США знову виділили на потреби української воєнщини 300 млн.доларів – доложили Хуйлу щойно він прилетів у свій Мордор. Хуйло при цьому напевно сплюнув, відкоркував пляшку, всадив на коліна вже ізрядно п’яненького Дімона Медведєва і поставив подобающу случаю пісню Б.Гребенщикова «Подмога».

Сохраняєм бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених, продовжуємо підтримувати Амрію і Флот морально та матераільно й контролюємо ситуацію в тилу.

І слєдім, щоб віздє був порядок. А не то, шо січас

Демократична Сокира як Дамоклів Меч

Офіційна заява Партії.

Ми пам‘ятаємо заяви членів команди Зеленського за останні шість місяців. Ми пам‘ятаємо, що вони говорили з самого початку. Пам‘ятаємо кожне слово. Про мир за будь-яку ціну, про те, що «треба просто перестати стріляти», про те, що ми «войовнича меншість».

І ми бачимо, як ця риторика еволюціонувала до тих самих тез, які висували ми, «войовнича меншість».

Якби в Україні не було тисяч і тисяч людей, які здатні мобілізуватися і виходити на акції протесту, ми були б ладні вважати вчорашні домовленості у Парижі негативними через одну фразу: «Вони [сторони, що домовляються] вважають за необхідне інкорпорувати "формулу Штайнмаєра" в українське законодавство».

Але ми знаємо, що ми цього не допустимо. Вважають за необхідне? Окей. Можливо, колись. Можливо, навіть у цьому сторіччі. Але не зараз. І не завтра. Давайте після свят.

Можливо, це звучить трохи нахабно, але після тих колосальних змін у підходах до війни, які вигризло, видушило, вичавило з президента громадянське суспільство це вже не нахабство. Це конкретний план.

Всі перемовини, всі процеси, пов‘язані з війною проти Росії будуть проходити під дамокловим мечем, яке громадянське суспільство триматиме над скронею влади. Бо це працює тільки так і не працює інакше. Було б, звичайно, набагато краще, якби українська влада була ладна працювати нормально без нашого постійного тиску, але так, здається, не буде. Тому ми висловлюємо повну готовність і надалі відбивати загрози українській державності, і найближчий можливий бій – щодо продовження закону про статус ОРДЛО вже в грудні. І ми, звичайно, не забуваємо про Медведчука, Коломойського і інших ворогів України у її кордонах. Дія діє.

Ми висловлюємо колосальну вдячність всім політичним партіям і громадським організаціям, які брали участь у акціях протесту. Ми вдячні кожній людині, яка приходила, підтримувала, переживала разом з нами. І ми закликаємо усіх бути готовими до нових акцій. Так, це надовго. Так, це складно. Але так воно працює.

Дякуємо кожному.

P.S. Офіційна заява Руху опору капітуляції:https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=487629082107200&id=333464614190315&sfnsn=mo

Липецька фабрика

Сука. Що там по ліпєцкой фабріке, сука. Що там по авторським правам, сука. Що по вопросу роялті, сука. Конрєтнєє шо по вопросу роялті Зеленському від Газпрому через Газпром-медіа, сука.

Що по торгівлі на крові особєнно ахуєть як цікаво.

На изображении может находиться: текст