January 25th, 2020

І де зараз той мудрий нарід?

Безвіз - то не Порошенко: то все мудрий нарід;
Армія - то не Порошенко: то все мудрий нарід;
Томос - то не Порошенко: то все мудрий нарід;
Нові підприємства - то не Порошенко: то все мудрий нарід;

Припізьдьониші, і де зараз той мудрий нарід? Чому ні хуя не робить? Шо сі стало?

ИУДЕЙСКАЯ ВОЙНА ВЛАДИМИРА ПУТИНА

Автор: на

Учитывая последние высказывания Путина на исторические темы, можно с уверенностью предположить, что, хоть он и подарил Нетаньягу книгу Иосифа Флавия о Первой Иудейской войне, сам он ее не читал, как и книгу Эдварда Гиббона с описанием Иудейской войны номер два. Но опыт питерской подворотни, школа КГБ и «штази» подсказали президенту РФ иной, менее затратный способ покорения несгибаемого народа, нежели тот, который применяли императоры Веспасиан, Тит и Траян.

Территория страны, которой безраздельно владеет Путин, больше территории Израиля в 772 раза, так что цель Иудейской войны Путина не в аннексии земель еврейского государства. Захватить Иерусалим, как требует в своей песне, исполняемой по Первому каналу, Жанна Бичевская, конечно, было бы соблазнительно, но Путину наверняка объяснили, что такое армия Израиля. Президенту РФ нужен не только Израиль, но и вся Диаспора, которую он с некоторых пор активно и небезуспешно использует в своей войне против цивилизации Запада. Техника этой войны проста, а приемы примитивны, но действенны. Приватизировать Победу во Второй мировой войне. Объявить весь Запад виновным в развязывании войны. Возложить вину за Холокост на всю Европу и США. Представить себя лично главным хранителем памяти и главным спасителем и защитником еврейского народа, главным борцом с антисемитизмом, а любого, кто против, объявить фашистом и сторонником Гитлера.

Это – стратегия. Но есть еще и тактика. Перед визитом в Израиль Путин берет в заложницы молодую израильтянку Нааму Иссахар и приговаривает ее к длительному тюремному сроку. С учетом ценности жизни каждого гражданина в Израиле, совершенно необъяснимой для российского диктатора, но хорошо ему известной, это идеальный товар для обмена. В данном случае цена вопроса – кусок израильской территории с недвижимостью – Александровское подворье. Ну, так, чтобы царь московский не с пустыми руками из зарубежного похода возвращался. Плюс бесчисленные знаки почтения и бесконечные благодарности лично ему – спасителю еврейского народа.

Поток благодарностей начался прямо у трапа самолета, где Путина встречал глава МИД Израиля Исраэль Кац, который поблагодарил лично Путина за освобождение узников Освенцима. Позже Путин получил еще благодарность от премьера Нетаньягу за освобождение Освенцима Красной Армией. Какое отношение имеет Владимир Путин к Красной Армии, премьер Израиля не уточнил.

В Международном форуме в Иерусалиме принимали участие 40 глав государств, руководители парламентов, несколько королей и принцев. Но у Путина там был явно особый, самый высокий статус. Тем, кто этот особый статус мог подорвать и сказать что-то неподобающее, организаторы форума создали некоторые неловкие условия, которые сделали их участие в форуме невозможным. Анджея Дуду, президента Польши, страны, на территории которой находился Освенцим, предупредили, что ему не дадут на форуме слова, в результате чего тот решил форум бойкотировать. После некоторых колебаний отказался участвовать в путинской массовке президент Украины Зеленский, который приехав в Израиль, заявил, что уступает свое место на форуме украинским евреям, пережившим Холокост.

Международный форум памяти жертв Холокоста стал площадкой для путинского пиара благодаря тому, что его организатором был российский миллиардер Вячеслав Кантор, глава Европейского еврейского конгресса, председатель политсовета Всемирного еврейского конгресса. Для того, чтобы получить исчерпывающее представление о политической характеристике этого человека, достаточно напомнить, что он был советником Егора Строева, одного из самых одиозных председателей Совета Федерации. Орден Дружбы у Вячеслава Владимировича Кантора уже есть. Возможно, после столь успешного для Путина форума, Кантор получит из рук российского президента очередную, более высокую награду. А может, согласится взять деньгами…

А еще Владимир Путин встретился с матерью взятой в заложницы Наамы Иссахар и пообещал, что с ее дочерью "все будет хорошо". "Мама очень переживает, я вижу это. Я ей сказал и еще раз хочу повторить - все будет хорошо", - сказал Путин по итогам встречи.

Он назвал семью Иссахар очень хорошей и порядочной. Президент добавил, что ему известна позиция премьер-министра Израиля Биньямина Нетаньяху по поводу освобождения девушки. "Все это, безусловно, будет учтено при принятии этого окончательного решения", - заверил Путин. Мать израильской заложницы Яффа Иссахар пожала Путину руку и сказала ему слова благодарности. Когда я читал про это, у меня в голове все время вертелось пушкинское: «плюнь, да поцелуй у злодея ручку»…

А после завершения официальной церемонии в мемориальном комплексе "Яд ва-Шем" Путин прибыл в Бейт-Лехем (Вифлеем), где встретился с главой ПНА Махмудом Аббасом. Пресс-секретарь лидера ПА Набиль Абу Рудейна рассказал журналистам, что визит Путина в Палестинскую автономию является свидетельством прочных отношений между Москвой и Рамаллой. Абу Рудейна напомнил, что Россия признает государство Палестина, а офисы ООП имеются в российских городах с 60-х годов прошлого столетия. "Сегодняшний визит Владимира Путина в Вифлеем служит посланием Израилю и всему миру о том, что Россия находится на стороне палестинского народа, поддерживает его борьбу за независимость и право на создание собственного государства со столицей в Восточном Иерусалиме", - объяснил Абу Рудейна. Поддержка террористов из организаций Хезболла и ХАМАС, дружба с Ираном, ставящим своей целью уничтожить Израиль и одновременная поза главного защитника евреев – еще одно ноу-хау Путина в его Иудейской войне.

Израиль очень ценит жизнь своих граждан и ради этого идет на унижения перед международным террористом Путиным. Умело пользуясь этим Путин так легко выиграл свою Иудейскую войну, что римские императоры Веспасиан, Тит и Траян на том свете кусают локти…

https://yakovenkoigor.blogspot.com/

Владна дилетантура

Владна дилетантура поширює фейк, що провела електронний перепис. Це дічь дікая. Вони провели оцінку кількості населення, наявного в межах контрольованої території України НЕПРЯМИМИ методами. Перепис - це значно більш широке коло питань. Наприклад: яку мову вважають рідною, з якими віровченнями себе ідентифікують, про рівень освіти і тп. При чому перепис дозволяє зробити зріз населення по усім цим показникам у кожному окремому місті та селі і порівняти динаміку із попереднім переписом. А те, що опублікували дубілетчики, - то повна профанація поняття перепис. Але я не здивований.

Сховалися

Після довгого періоду розчарувань, сьогодні похвалю команду Європейської Солідарності за дії, за правильні і необхідні дії, які має робити опозиція, що сповідує європейський вектор руху, якій не байдужі цінності, за які загинули Герої Небесної Сотні.
І це вже друга річ (після сильного і правильного привітання Порошенка знагоди Дня Соборності), яка мені імпонує.

Тільки є один маленький нюанс.
Це не якась там курка від вас заховалася, це щеля від вас заховався, хоч його там фізично і не було.
Саме він, і ніхто інший, погодив на цю посаду адвоката Зе-Ка.
І саме за його вказівкою, шкварячись сьогодні перед всією країною, шкварячи себе, дискредитуючи державний правоохоронний орган, вони всією отарою сьогодні заховалися.

Для чого сховалися... зрозуміло.
Мабуть в адвоката Зе-Ка на новій посаді є старі завдання, які не встиг завершити труба.
Тільки мені важко уявити як вони збираються щось комусь доводити, особливо міжнародному співтовариству, опустивши державний орган на таке дно, своїми діями і своєю непрофесійністю і своєю присутністю в керівництві.

Нічого доброго їм це не принесе.
Крім їхнього кінця.

Не вгамовуються

Не встигла «відгриміти» атака на ФОПи, як розпочався новий наступ на бізнес.

Спікери Слуги Народу нам розповідають, що Україна не повинна адаптовувати європейське законодавство, бо в нас «унікальний свій шлях».

Унікальність цього шляху полягає в тому, щоб майже на 9% за три місяці хазяйнування нового уряду обвалити промисловість, поставити на межу виживання українських експортерів, в той час як «нерозумні» західні сусіди залучають нові інвестиції під гаслом: низькі податки - ринкові зарплати.

З’явилися перші контури обіцяної владою податкової реформи.
Слуги Народу запропонували прогресивну шкалу Податку на доходи фізичних осіб, яка сягає 54%.
Це передбачено законопроектом 2758 від 16 січня 2020-го року, який зареєстрований у Верховній Раді і вже переданий на розгляд у профільні комітети.

З урахуванням Єдиного соціального внеску податкове навантаження становитиме понад 70%!
Це - потужний удар по середньому класу.
І ще більша тінізація заробітних плат в Україні.

З таким навантаженням на Фонд заробітної плати жодне «Верховенство Няні від Зеленського» замість верховенства права не переконає інвесторів заходити в Україну.

Шкода, що президент і прем’єр не встигли презентувати цю новацію в Давосі.

Прикметно, що автором законопроекту є людина, яка задекларувала 24 квартири, 17 автомобілів, 2 будинки і земельну ділянку вартістю 2 мільйона доларів США.
Він явно не сплатив з цих доходів 54% Податку на дохід фізичних осіб.
Але ж не всім так щастить...

Куратор корупції в судовій системі

З каналізаційної Труби витекла інформація, що керівник СБУ Баканов вважає президентського офіс-менеджера Богдана куратором корупції в судовій системі.
Ну, для людей «у темі» це ніколи не було секретом. Як і відповідь на питання, хто саме забезпечує Коломойському виграшні рішення на десятки мільярдів з моменту, що Зеленський став президентом.
А от у наскрізь гнилої грантової антикорупційної тусовки, баригоборців, ультрапатріотів, білопальтошників та просто безмізких фанів Янелоха очі не відкриються й після оприлюднення записів. Перевірено

Треба приходити. Кожному з нас.

Завдяки Коломойському кожна людина в Україні може узнати собі ціну. Наприклад, активний прихильник «Демсокири» вартує близько 300 мільйонів гривень.

Звідки такі цифри? А дуже проста арифметика.

Коломойський і його міньйони подали до українських судів сотні позовів у намаганні повернути собі ПриватБанк. У прямом сенсі сотні, було близько 700 позовних заяв і нещодавно додалося ще більше 250. Ці позови розглядаються десятками і сотнями судів різних інстанцій, і звичайно, ресурсів нашої партії не вистачає не те що виводити людей під кожен суд, а і навіть хоч приблизно слідкувати за щоденними зрушеннями і змінами у всіх цих справах. Ми обрали найключовіші, на нашу думку, суди, і слідкуємо за ними, активно висвітлюючі новини і створюючі тиск під будівлями суду і (по можливості) у залах засідань. І це дає результат.

ЖОДЕН СУД ІЗ ДЕМСОКИРОЮ ПІД ВІКНАМИ НЕ ВИНІС РІШЕННЯ НА КОРИСТЬ КОЛОМОЙСЬКОГО.

Справи переносили і відтерміновували. Справи перекидували на інші суди. Суди мінували. Суди «пропонували поговорити». І жоден, ЖОДЕН суд, на який ми тиснули вулицею, не підмахнув Бєні.

Але ми ходимо не на кожен суд.

На днях у Верховному суді України Нацбанк програв справу по ТОВ «Гаджибей», пов‘язану із Ігорем Коломойським. У цій справі НБУ намагалося довести, що якщо під керівництвом Коломойського ПриватБанк видавав завідомо фейкові кредити фірмам Коломойського, то відповідати за це повинен, мабуть, все ж таки Коломойський. Суд вирішив інакше, і ця справа, незважаючи на «мізерну» суму у 20,9 млн грн, стає прецедентом (так, сюрприз, рішення Верховного суду мають прецедентний характер). Отже, насправді ціна рішення цього питання – не 20,9 мільйонів, а ВІСІМ МІЛЬЯРДІВ, які Коломойський «роздав» своїм фірмам-одноденкам, і платити за які тепер буде держава. Тобто бюджет. Тобто платники податків. Тобто конкретно ти. Конкретно твоя родина і конкретно твої друзі. А у середньостроковій перспективі ціна питання збільшується з 8 до 44 мільярдів гривень (а це сума заборгованності перед Нацбанком всіх неплатоспроможних банків по кредитам рефінансування).

Нас не було під цим судом. Ми не змогли і не встигли за ним прослідкувати. Ціна питання – 44 мільярди гривень. На суди по ПриватБанку «Демсокира» зазвичай виводить близко 150 людей. Отже, якщо поділити суму втрат на 150 демсокирян під судом, виходить, що кожен міг би врятувати державі під 300 млн грн.

Ось і ціна кожного з вас на акціях «Демсокири». Там, де ми встигаємо тушити пожежу, суди ховаються, а Коломойський залишається без нічого. Там, там, тільки там де нас нема, більше льоду ніж тепла… тьху, це про іншу партію. Коротше, там, де ми не приходимо, платники податків втрачають мільярди, а Бєня радіє і відкорковує пляшку «Вдови Кліко».

31 січня о 10:00 під Верховним судом у Києві, вулиця Пилипа Орлика, 8, відбудеться черговий суд у справі Суркісів, які намагаються (у змові із Коломойським) довести, що ПриватБанк треба повернути колишнім власникам. Ми вже були під цим судом, і тоді вже, за інсайдами, «полностью порешанную» справу перенесли на півтора місяці. І було б непогано, щоб перенесли ще. І ще. І ще кудись.

Щоб не дати Коломойському та Суркісам відсвяткувати перемогу (або принаймні зменшити їхні шанси), ми збираємося під судом. Ціну кожного с вас на акції ми вже знаємо. Це 300 000 000 гривень. Кожна людина на акції може зберегти платникам податків мільйони і мільярди. Кожен, хто не прийшов, зменшує цей шанс.

Треба приходити. Кожному з нас.

31 січня о 10:00. Київ, Липки, вулиця Пилипа Орлика, 8.

До зустрічі.

Посилання на подію:https://www.facebook.com/events/493516964929372/

Прецедент

2 ч.

Дивіться. Це надзвичайно важлива новина. Прецедентна, я б сказав, новина.

Був у Россосіюшці такий банк Траст. Робив вигляд, що він надзвичайно потужний і для того, щоб пилососити депозити у населення навіть провів кампанію з Брюсом Уїллісом.

Але насправді це був пилосос. Тому центробанк россосіюшки його націоналізував.

А колишні власники Траста пішли до Високого Суду Лондона.

Який високий суд Лондона оце зобов'язав колишніх власників банку пососати пісос і віддати 900 мільйонів доларів.

Ну, тобто, не треба довго пояснювати, чому це важливо. Це означає, що Високий Суд Лондону в спорах між власниками мусорних банків пилососів, які націоналізуються державами, стає на бік держави.

Тобто, коли Високий Суд Лондону доведе абсолютно аналогічну справу Коломойський-Приват-Україна до кінця, пан Коломойський пососе пісос і буде винний Україні ще всі свої гроші і трохи зверху.

Тобто мова не про те, яке рішення прийме суд. Вже очевидно, яке він прийме рішення. Високому Суду Лондона глибоко нецікаво, це Россосіюшка, Україна, Канадія, Бургундія, Шампань ілі Прованс. Вони приймають прецедентні рішення повільно, але впевненно.

Мова про те, що бути олігархом Коломойському залишилося до прийняття цього рішення. Бєня, Бєня, Тєкєл, Упарсін.

Тому він і воює з Нацбанком. Бо єдине, що може його врятувати від пучини вічного забуття (см.Лазаренко) - це якщо в той момент, коли Лондонський суд його зобов'яже віддати всі гроші українській економіці, це буде вже особисто його українська економіка. А для цього він має володіти Нацбанком.

Тому ми не хочемо перемогти Коломойського. Він вже вмирає. Ми хочемо його пережити. Тому кожне перенесення українських судів - це наша перемога. Тому і треба ходити на акції.

На изображении может находиться: текст