February 10th, 2020

"Соросята"

Кілька разів кинулося в очі: "соросята". Це на додачу до "грантоїди".
Пояснюю для дітей природи. Дідо Джордж Сорос зробив для України дофіга і більше, підтримуючи розвиток громадянської активности, правозахист, аналітичні центри тощо. Системно. Куди більше, ніж всі політичні партії, разом узяті (Народний Рух не беремо, бо то було давно і то було до того, як РУХ перетворився на партію). Невідомо, чи були б сили і навички на два протимосковські Майдани, якби не старий Джордж, з його системною працею, освітою і просвітою.

А коли про "грантоїдів" кажуть люди, які працюють офіс-менеджером на бандита чи шахрая, це вкрай зворушливо. І, що характеристично, зазвичай це так і відбувається.

Від себе: Повністю підтримую пана Олександра й додам, що Соросовські гранти в природничих науках дозволили вижити  в науці на початку 90х тим науковцям, які займалися наукою, а не її совковою імітацією. Надали вкрай необхідний час на інтегрування у глобальну науку після вимушеної ізоляції за залізним занавісом. Оці перші в моєму житті долари  не тільки дозволили прогодуватися  у складний час та зосередитися на дослідженях, а й додавали впевненості у собі та віри, що наукова стезя може доволі непогано матеріально забезпечити.

Мої перші статті у міжнародних журналах у 90х містять подяку Фонду Сороса. З тих пір я надрукував на Заході десятки статей, й в усіх висловлюється подяка спонсорам. Але це скоріше формальне дотримання умов фінансування та дань традиції. А от до Сороса досі гостро й
всім серцем відчуваю вдячність. Долгіє лєта Вам, Пане Дьєрдь!

Розперезались тут, капіталісти довбані

1 ч.

Цікава інфографіка під'їхала - Україна у топ-3 країн Європи за кількістю відкритих кав'ярень, а загальний об'єм ринку кави в нашій милозвучній країні складає солідних 7 мільярдів гривень. Колись писав пости про відвідини міст Європи, де неодмінно згадував кавові переваги України, І НЕОДМІННО ЩОРАЗУ ЛЮДОНЬКИ РОЗКАЗУВАЛИ ЩО Я СТАВ НЕ З ТОГО БОКУ, СЛІПИЙ, ГЛУХИЙ, ТУПИЙ ДЕБІЛ, ААА, ЗУБОЖІННЯ, НЕ МОЖЕ ТАКОГО БУТИ, ЩОБ В УКРАЇНІ ЩОСЬ ХОРОШЕ БУЛО!!! Зрештою, перестав писати, та й таке.

Однак, цікава тут не стільки експердна мудрість наріду, відома всім і кожному за винятком останніх з могікан народофілів, а сам факт становлення ринку кави в України - без пільгових кредитів, без спущених зверху ініціатив, комісій, круглих столів, цільових програм та сотні радників-комунікаційників з розробки стратегії розвитку та комунікації. Як сі стало? Ніц нема на умі нічо. Треба терміново запроваджувати ДержКавоСтандарт та Комісію з питань регулювання кавових питань, бо мені вчора несвіжу обсмажку Кенії продали, хай держава розбереться, порядочок має буть, розперезались тут, капіталісти довбані.

Пєрдьзідєнту не показуйте, бо воно і тут насере своїми фішечками тупорилими.

Куди зник зелений колір?

Друзі, потрібна ваша допомога. Здається, у мене почалися проблеми зі здоров‘ям.

Я чомусь перестав бачити зелений колір. От півроку тому йдеш по вулиці, а там на кожній третій машині зелена наліпка «Зе-команда», і на телефонах зелені наліпки, і аватарки у половини фейсбука зелені, а тепер взагалі нічого такого не бачу. Порадьте, людоньки, бо не може ж такого бути, щоб всі ці тисячі мільярдів людей тепер соромляться свого вибору і намагаються не нагадувати оточуючим, що підтримували Зеленського.

Між стільцями....

Все написане нижче- виключно моє суб*єктине враження від подій, побудоване на моєму особистому дуже обмеженому життєвому досвіді.

Отже, в  мене враження, що Зеленський та вся його президентська манда справді мали намір здійснити повну капітуляцію. Про це свідчили окремі заяви Зе-фронтменів, беніни інтерв*ю, божевільне, нічим не вмотивоване відведення військ.  Але для проведення капітуляції , як це не парадоксально звучить, теж треба мати яйця, аби не боятися протидії з боку не такої вже малочисельної меньшості, яка агресивно на оту капітуляції  не погджується.

В реультаті, почавши рішуче рухатися у  напрямку капітуляції, Зеко манда до судом перелякалася маршу 14 жовтня, який мав цілком майданні як масштаби, так і загальний драйв. Перелякавшись, зелені правителі почали метушливо корегувати свої плани, намагаючись якось всидіти на двох стільцях. Це вже вкрай не сподобалося у Кремлі, з яким, вочевидь, були інші непублічні домовленості і де керуться специфічною пацанською етикою.

Відповідно, Кремль відмовився від свєї частни зобов*яань, яка, мабуть (жодного іншого варінту не бачу), полягала в наданні фінансової допомоги молодому дружньому урядові. Відсутність цєї допомоги намертво при*язує Зе владу до МВФ. А відтак, змушує Янелоха порушувати існуючі (поза всяким сумнівом) домовленості з Бєнєй стосовно Привату, що тягне за собою великі складнощі й, щонайменше, втрату визначального союзника.  Тобто, Зеленського усадили між всіма можливими стільцями, на яких він намагався одночасно всидіти.

У стані переляку та розпачу він почав робити одну самовбивчу дурницю за іншою.

Першою з таких дурниць була участь у брифінгу з приводу вбивства Шеремета. Він, мабуть, хотів виглядати сильним правителем в очах свого бидло-електорату та, впевнений, у своїх власних очах теж. Типу, моя величність  наказали- і ось результат. Підвела його радянська віра у те, що "наші органи нє ошібаются". Як наслідок, він має тут повну безвихідь. Він має або покаятися та вибачитися, або звільнити Авкова й на нього звалювати вину, або продовжувати оте неподобство, викликаючи зростаючу вороже-агресивну  реакцію у активної частини суспільства. Всі три варіанти чреваті важкими наслідками для нього.

Кримінальне переслідування інакодумства у формі репресій проти прикольшіка Пояркова та двох яскравих, гострих на язик, харизматичних жінок- це просто самогубство. А участь у процесі  у якості "потерпілого" -це свідчення того, що в нього від всіх проблем поїхав дах. Ой, Вова, таких правителів ніхто не захищає й не жаліє, коли їхній час проб*є...