March 27th, 2020

Порох против вируса

Когда стране угрожает опасность невозможно отсиживаться сложа руки. Вы ведь не думали, что Пётр Алексеевич ограничится покупкой пары аппаратов ИВЛ и проднаборами для тех, кому край как сложно?
Да, он у нас человек деятельный. А ещё опытный и много чего умеет. Например вытаскивать Украину из жопы, в которую её засовывает выбором большинства народ-богоносець.
Поэтому Порошенко вошёл в координационный штаб, созданный для борьбы с пандемией. Он - лидер оппозиции и в период кризиса не будет просто сидеть и критиковать власть, как делают многие другие. Порошенко будет помогать, когда речь идёт об интересах всей страны.
Пётр Алексеевич считает, что сегодня важно акцентироваться на поддержке врачей. Ведь именно они на передовой борьбы с эпидемией. Помогая врачам мы помогаем и тем, кого они спасают.
Что предлагает Порошенко:
1. Собрать информацию по каждой опорной больнице и через отделение координационного штаба в областях направлять адресную помощь.
2. Открыть постоянный воздушный коридор с Китаем для закупки средств индивидуальной защиты и медицинской аппаратуры.
Порошенко не просто участвует в координации действий на уровне государства. Он уже давно развернул собственную программу гуманитарной помощи больницам, врачам и людям пожилого возраста, которые наиболее уязвимы перед вирусом.
После ремонта аппаратов ИВЛ в Киевской БСМП, после того, как была завезена реанимационная аппаратура в больницы Львова, Винницы, Одессы... Сегодня пришлось ещё оплатить долги Садового. Мэр Львова Андрей Садовой установил аппарат ИВЛ, но забыл за него заплатить. Пришлось Петру Алексеевичу погасить этот долг в размере 600 тысяч гривен. Вот и так бывает)
В общем - дежавю. Всё, как в 14-том году. Утопающие спасают себя сами и того парня прицепом тоже.

Зашкалюючий рівень тупості

14 ч.

Мені важко оцінювати зашкалюючий рівень тупості, але якщо в генпрокуратурі дійсно мають намір затримати Тетяну Чорновол і Парасюка за події лютого 2014, то це буде номіновано на премію Дарвіна.

По-перше, про це дізнаються всі, бо країна зараз вся в смартфонах (бійТЕся своїх бажань!).
По-друге, переважній більшості активної частини громадян не треба зараз обирати між трудовою дисципліною і протестом.
По-третє, відсутність громадського транспорту і коронавірус не стануть перешкодою. Одне проходили в 2014, інше не таке страшне, як втрата здобутої свободи і гідності.

Але, якщо хтось вперто продовжує перевіряти суспільство на реакцію, то передайте - реакція здорового суспільства буде. А от їх захищати буде нікому.

Фахово про пандемію

Ось вам перед сном - три найцікавіші матеріали за день на тему пандемії і що з нею робити.

1. Стаття Оксфордського університету, в якій досліджується летальність від хвороби Covid-19. Основна її думка в тому, що з часом показник летальності знижується через похибку у тестуванні: на початку спалаху виявляють лише важко хворих, а з часом - також помірні та легкі випадки.
Наприклад, у Китаї в перші дні епідемії (випадки з 1 по 10 січня) середня летальність складала 17% від виявлених випадків, тоді як в кінці спалаху - 0,7% (для кейсів виявлених після 1 лютого).
Автори статті вважають, що більш реальна летальність коронавірусної хвороби - близько 1% від виявлених випадків (case fatality rate - CFR), і близько 0,2% від усіх інфікованих (infection fatality rate - IFR).
При чому переважна більшість летальності припадає на людей похилого віку, а серед людей похилого віку - на тих, хто має інші захворювання (люди за 70 без супутніх хвороб майже всі одужують).
Але ці дані не повинні вводити нас в оману щодо непотрібності обмежувальних заходів. Вірус поширюється дуже швидко і наразі без обмежень навіть цей невеликий відсоток тяжких хворих дуже швидко “накриє” медичні заклади.

Посилання: https://bit.ly/2QOBJy4

2. Ісландія провела дуже цікавий експеримент. Там провели добровільний скринінг на коронавірус, коли кожен міг зробити тест.
Маємо перші результати на вибірці 5 571 [умовно] випадкових людей. Кількість інфікованих в цій вибірці виявилася 0,86%. З певними поправками автори статті вважають, що реально це може бути трохи більше - 1% населення. Експеримент триває. Ісландія має унікальну можливість робити подібні дослідження, які будуть дуже цінними - її населення, замкнене на острові, складає усього 364 000 людей.
До речі, Ісландія випередила Південну Корею та вийшла на перше місце у світі за обсягами тестування населення.
В країні на сьогодні виявлено 473 випадки covid-19, і лише один смертельний випадок.

Посилання: https://bit.ly/2wtPcEN

3. Нарешті, стаття у New York Times - реакція на заяви президента Трампа про те, що Covid-19 це щось на зразок грипу, карантин не потрібен і його слід відмінити.
У статті є дуже класна інтерактивна модель, де можна подивитися, який буде ефект від обмежень різної тривалості, і, звичайно, від їх повного припинення (спойлер - все спалахне).
Але що мені було найбільш цікаво - у статті обговорюється питання, а що далі? Адже, як сьогодні написав голова Європейського бюро ВООЗHans Kluge Jr., пандемія Covid-19 - це не спринт, а марафон.
Автори статті у NYT кажуть (і я повністю їх підтримую), що за місяць обмежувальні заходи доведеться послабити, щоб дати економіці та соціальному життю “дихати”. Після періоду активного життя можлива нова хвиля вірусу та нова хвиля обмежень. Але до неї треба бути добре готовими завдяки часу, який виграє нам теперішній карантин.

Посилання: https://nyti.ms/2UCOjlk

Зелені покидьки дограються...

Вчорашнього вечора мала інформацію, що мене затримують вночі. Знаєте, не дуже приємна ніч була, прокидалася від кожного собачого гвалту в селі. Не тому, що боюсь. А просто противно, коли тебе беруть на очах у дітей в кайданки. Не хочу такого досвіду. Хоча я готова. Вже зібралася в тюрму, навіть взуття без шнурків знайшла ( рожеве🤭)... У Юрія Луценка проконсультувалася, що ще з собою брати. Відкриття для мене було, що треба зразу мати продукти... Дома особливо нічого не мала, бо з моєю пошкодженою правою ногою автом не могла користуватися. Але ніч минула без пригод. Вранці примусила сісти себе за кермо.
Їхати спочатку було боляче, плюс нога майже не згинається, але потім призвичаїлася. Купила продукти. Для сімї закупилася, щоб їм на довго вистачило та в тюрму зібрала.
А потім думаю, а чого це мені дома сидіти, чекати, коли за мною прийдуть. У мене зрештою, є кілька справ ( не всупереч карантину, а навпаки корисних в умовах епідемії). Поки підозри не має можу встигнути, щось зробити. Ці справи не в Києві. Проте я нікуди не тікаю...Сумку для тюрми кинула в авто.
Буде підозра - вона буде в інтернеті - дізнаюся, повернусь. В ГПУ сама прийду. Я цього не пропущу, адже саджаючи мене за Майдан, ця влада стріляє собі в голову. Я не проти...Але сидіти і чекати "маски шоу" не буду.

Хтось у поті чола копає собі могилу. І це точно не Таня

Що Єрмак і компанія робитимуть далі

Що Єрмак і компанія робитимуть далі

Заява Міністра з питань реінтеграції Рєзнікова про те, що зараз (!) не буде затверджене рішення про створення "Консультативної ради" з представниками "ДЛНР" при ТКГ, не означає взагалі нічого. І не лише тому, що насправді Рєзніков сказав, що це відбудеться пізніше ("..безпосередньо рішення про створення може бути прийнято після консультацій з Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Вони на сьогоднішній день тривають").

Просто таке рішення можна ухвалити непублічно.

Нагадаю, що непублічними лишаються і більшість документів, які розглядаються на ТКГ. Хто про це не знає - спробуйте щось отримати за допомогою інформаційних запитів. Я пробував.

І надіятися на повторний злив інформації "Дзеркалу Тижня" не варто. В ОП зробили висновки.

Непублічно можна продовжувати і процес створення "Консультативної ради".

Продовжувати, весь цей час продукуючи софістику, буцім визнання терористів стороною перемовин - це не визнання терористів стороною перемовин. Єрмаку і близькому оточенню Зеленського, як і, підозрюю, самому Зеленському, байдужі дипломатичні й політичні наслідки від цього.

Далі, як і було написано в оприлюдненому "Дзеркалом Тижня" п. 2 і 3 проекту рішення ТКГ про "Консультативну раду", окупаційна адміністрація "ДЛНР" самостійно визначить "10 представників від окремих районів Донецької і Луганської областей".

Пізніше Єрмак і ко. продовжать казати, що ці люди - не бойовики, і взагалі - представники громадянського суспільства окупованих територій. І вони дійсно можуть бути не бойовиками. Але вони точно будуть підконтрольними окупаційним адміністраціям. Там в демократію і плюралізм не граються, повірте.

Власне, Єрмак і ко. насправді, як не дивно, теж не люблять плюралізм і демократію. Тому фразу "10 представників від України" з п. 2 слід розуміти як 10 лояльних Єрмаку людей. Тобто туди неможливо буде потрапити, наприклад, ані мені, ані вам, ані моїм знайомим вимушеним переселенцям, ані більшості знайомих мені правозахисників. Навіть якщо ЗеКоманда зробить імітацію публічного конкурсу на потрапляння в цю "Консультативну раду".

Звісно, в "Консультативну раду" для краси "з української сторони" можуть засунути одного-двух людей не дуже лояльних Єрмаку. Суто для гарної картинки в українських ЗМІ, і щоб було що публічно відповідати проукраїнській опозиції. Але таких людей буде не багато, щоб вони не могли вплинути на голосування в "Консультативній раді". Адже "рішення Ради приймаються 3/4 голосів" (п. 6).

Навряд Єрмак і ко. будуть влаштовувати публічний конкурс на вступ в "Консультативну раду" "з української сторони". Але навіть якщо будуть, то оберуть для цього якийсь політично зручний момент.

З конкурсом або без, але "з української сторони" будуть обрані люди з гарненькими для українських ЗМІ біографіями. Можливо буде навіть декілька відомих людей. І всі або переважна більшість з них, нагадую, будуть лояльні Єрмаку.

Презентація цих людей українському суспільству теж має відбуватися у політично зручний для цього момент.

Далі російські ЗМІ і російські дипломати будуть старанно висвітлювати засідання цієї "Консультативної ради", щоб додавати політичної ваги їх напрацюванням в очах, перш за все, міжнародної дипломатії. Українська влада теж подаватиме для українських ЗМІ все так, щоб щоразу збільшувати значущість "Консультативної ради".

Від критиків Єрмак і ко. будуть відмахуватися фразами типу: "Так написано в Мінських домовленостях. Ми змушені узгодити з представниками ОРДЛО низку питань" і "Це громадянське суспільство спілкується з громадянським суспільством".

Далі "Консультативна рада" поступово або одразу ухвалить на своїх засіданнях спущені з Кремля законопроекти про проросійську автономію Донбасу, про тамтешні місцеві вибори, транскордонне співробітництво з РФ, "мовне самовизначення", широку або абсолютну амністію сепаратистам, свою міліцію, свої суди і свою прокуратуру. Коротше все, що дійсно написано в так званій "політичній частині" Мінську-2. І що Україні насправді категорично не треба виконувати.

Далі Єрмак і ко. спробують подати "результат роботи" "Консультативної ради" як дипломатиний прорив і мирний консенсус, який влаштовує більшість Це буде аргументом, щоб змусити більшість "Слуги Народу" проголосувати за "розроблені" в "Консультативній раді" документи.

Можливо ще й всеукраїнський референдум нам на цю тему влаштують, якщо більшість і частина меншостей звикне, що "все норм", а "войовнича меншість" перестане бути рішучою.

І все буде саме так, якщо, звісно, ми з вами все це якось не зупинимо.

Резюмую: "Консультативна рада" потрібна, щоб поступово легітимізувати кремлівські документи в очах більшості українського суспільства та міжнародної дипломатії. Причому капітуляцією нас будуть годувати шматок за шматком. Щоб поступово звикали.

Михайло Лебідь, громадсько-політичний рух Межа, РОК Маріуполя

#НіВизнаннюЛДНР
#НіВизнаннюОРДЛО

Український національний склероз

1 ч.

Жодному народу ніколи нічого не падало з неба, всі платили свою ціну за право не стояти в стійлі, боролися навіть не роками, а десятиліттями та цілими століттями.

Біда ж українців в короткій історичній пам'яті, скоріше навіть в її відсутності - звідси одні й ті самі помилки не то що різних поколінь, а протягом життя одного.

Навіть зараз, при ствердженні про ганебність і недопустимість розподілу країни між "смотрящімі" олігархами, лунає "а Коломойського і Таруту в 2014 тоже ж назначали!".
І більшість впевнена, що "назначал" Порошенко.

Але Тарута і Коломойський були призначені 2 березня 2014, коли до інавгурації Порошенка залишалося три місяці.
Призначалися в умовах сепаратиських виступів та реальної загрози розвалу країни.
Призначалися на офіційні державні посади, з відповідальністю та згідно закону - а ніякими не "кураторами".

Це ж не відбувалося в першій чверті XVII століття, а буквально шість років тому - і все одно в головах каша та абсолютно втрачене розуміння контексту та діаметральної різниці між легітимною посадою та феодальним впливом.

Тому я б шкільну програму починав з вивчення прикладу боротьби Нідерландів за незалежність від імперії, яка тривала 80 років - впевнений, 99,5% українців зеленої уяви про це не мають, і переконані, що у голандців все так чудово, бо там "всьо для людєй" одномоментно добрі дяді зробили.

Прикладає до цього руку, і наша дивна "еліта", яка навчилася мімікрувати в кого завгодно, від "младших братьєв" до зеків або професійних патріотів з блазнями - але так і не стала державотворчою.

Але про це і розповісти немає кому, у нас навіть найвідоміший вчитель історії - і той Голобородько.

Від себе: Якби Зеля призначив отих олігархів офіційними головами ОДА, я б не мав до нього жодних претензій. Звісно, це був би неоднозначний крок, але цілком конституційний та з потужніми аргументами на його користь. Вмілі, успішні менеджери та сильні ообистості публічно беруть на себе відповідальність за долю країни у годину національної скрути.   Свою тіньову активність змінюють на прозору, підкотрольну громадянам,  з ризиками та головною біллю для самих себе. Взагалі, у такий сппосіб, вони, принаймні, на цей час перестають бути олігархами.

А те що, він вчинив- це елемент державного перевороту. Передача владних повноважень тіньовим, непідконтрольним громадянам сруктурам. Мафії, одним словом. Проте, думаю, що цей крок подобається ядерному зеленому електорату, до якого сам Зеля ментально надзичайно близький. Ідеалом цього електорату є державне рабство та повна сваволя начальства.  Всі юридчні та процедурні аспекти їх лише дратують. Вони вважають це якимись непорібними ритуалами, а начальство, яке їх дотримується, в них викликає зневагу й ненавість. Через це, вони щиро не бачуть різниці між призначеннями  навесні 2014  року та сьогодн.

Мироздание и чувство юмора

Вообще я должен признать, что у мироздания отличное чувство юмора. Немного больное, пожалуй, и слишком уж чернушное, но - отличное.

Против чего там голосовал нарид?

Против олигархов? Ну вот у них просят помощи, а некоторых так и вовсе пытаюстя оградить от злокозненого МВФ.

Против Супрун? Ну, вот вам настоящий Доктор Смерть - "все от 65 - трупы".

Что там еще было? Плохой курс гривны к доллару? Ну вот ловите 28,2. И это мы всего неделю в карантине.

Безвиз вам не нужен? Ну вот не летайте теперь вообще никуда. И ехать не смейте. Сидите, суки, дома.

Мародерство беспокоило граждан? Ну вот продали все маски на кануне эпидемии. Если это не мародерство - то что?

Никого не посадили, а если посадили, то не так и маловато? Ну вот теперь вообще отупстили даже то отребье, что удалось упрятать в СИЗО или за решетку.

Чиновники Януковича в облрадах? Ну теперь они в кабмине.

Долг вырос при Пете? Ок, вот вам реальный рост госдолга.

У Луценко не было соответствующего образования? Ну вот вам люди вообще без образования. А вон тот, толстый, он вообще алкаш со стажем, и ссытся в штаны.

Неплохо, неплохо...

В смысле, дорогое Мирозадние, я оценил шутку, я посмеялся, спасибо, хватит. Серьезно. Штука, повторенная дважды уже не шутка. А эта хохма как-то затянулась.

Момент истины приближается неотвратимо

Сага о Привате. Последняя серия или дефолт.

Момент истины приближается неотвратимо. Как бы Зеленский ни пытался оттянуть тяжелую минуту, что бы он ни делал, чтобы обмануть действительность и самого себя, дальше юлить уже невозможно. Страшный для него выбор предстал во всей своей реальности. В ближайшие дни вопрос или Украина или Коломойский должен, наконец, решиться.

В парламент после долгих колебаний был внесен законопроект, получивший в народе название "антиколомойского", а на самом деле всего лишь запрещающий отдавать ворам ограбленные ими же банки и очень усложняющий для них возможность получения какой-либо компенсации от государства. Принятие этого закона открывает Украине доступ к дешёвым и долгосрочным кредитам МВФ, а также к многомиллиардной помощи МВФ странам, пострадавшим от эпидемии короновируса.

Казалось бы какие тут могут быть колебания. Необходимо принимать и как можно быстрее! Ведь эти деньги это спасение нашей страны от финансового краха, приближающегося в результате некомпетентного и воровского правления зеленой команды, да ещё и осложнённого ударом накатившейся эпидемии. Предоставленные МВФ ресурсы можно использовать для смягчения экономического и социального кризиса, компенсировать, хотя бы частично, гигантский бюджетный дефицит, возместить огромные потери малого и среднего бизнеса, удержать на плаву банки, выплатить зарплату учителям и врачам, проиндексировать пенсии. В общем-то, на это только и надежда. Другого источника нет и дефицит бюджета может быть покрыт только из этого источника.

Но не все так просто. Ну очень не хочется Зеленскому принимать этот закон в том виде, в каком он устраивает наших партнёров. То есть в том виде, который закрывает возможность Коломойскому положить как минимум половину предназначенной Украине помощи в свой собственный карман, якобы в качестве компенсации за ограбленный им же Приват. При помощи самых "честных" в мире портновских судов, конечно. Не для того Коломойский привёл своего слугу к власти, чтобы тот забыл о его интересах. Да он, в общем-то, никогда и не забывал. И дешёвую электроэнергию для нужд своего шефа покупали в России, и Центрэнерго (20% нашей электроэнергетики) в его управление отдали, и суды все правильно направляли на принятие нужных решений, ну и много чего другого.

И с этим законом о Привате думали обвести МВФ вокруг пальца. Сначала подменили текст согласованного законопроекта. Не получилось, МВФ заметил и возразил. Потом и вовсе другой закон нарисовали. Но опять возник скандал и его быстро из Верховной Рады отозвали. В общем, никто его принимать не собирался, даже в условиях падения экономики и растущего дефицита бюджета, а продолжали играть в игру с МВФ, наивную и глупую игру "рассмеши комика". Но тут ударил действительно страшный гром в виде падения ВВП, кризиса и эпидемии одновременно. И тогда стало не до шуток. На горизонте действительно замаячил дефолт, ведущий к чудовищным последствиям для страны.

Зеленский испугался. Так или иначе, но выбора нет и он все-таки решил принять этот спасительный закон. Но ситуация выходит из под его контроля.

Не обладая ни малейшими качествами государственного деятеля, не имея зеленого понятия о том, как управлять страной, как работает государственный механизм, он обратился к тем, с которыми так грозно обещал бороться - к олигархам. Страну фактически поделили на сферы влияния, то есть на феодальные вотчины между олигархами, которые множат на ноль местные администрации сформированные из квартальных дурачков и клоунов. Харьков это хорошо показал. А в Херсоне вотчину получил "сука православная" русский феодал Новинский, не для того ли чтобы под шумок воду дать в Крым и правильный обмен наладить на границе с полуостровом?

Оказалось, что и на собственную фракцию, сформированную из разношерстного сброда, он уже не имеет влияния. Он не может собрать голоса для решающего голосования. Коломойский подкупом, угрозами, денежным содержанием влияет, как минимум, на несколько десятком своих слуг и их прихлебателей. По слухам, не менее сотни слуг отказались прийти в Верховный Совет под предлогом болезни или боязни заболеть.

Коломойские шавки пошли в атаку. Для усложнения процедуры голосования они зарегистрировали ряд параллельных законов, но в другой неприемлемой редакции. Они всячески раздувают кампанию против, подменяя суть вопроса демагогическими популистскими лозунгами типа всеобщей компенсации потерь малому и среднему бизнесу, увеличения выплат медицинским работникам, снижения коммунальных платежей и так далее, отлично понимая при этом, что без принятия этого закона и денег МВФ это сделать невозможно. Для совсем безмозглых припасены призывы не принимать закон пока не конфисковано имущество Порошенко, продать активы олигархов, не выполнять якобы унизительные требования американских ставленников, ну и так далее.

Битва очень и очень серьёзная. Фракция "Европейская солидарность" и "Голос" поддержат законопроект в согласованной с МВФ редакции. Во фракции слуг образовалась так называемая "демократическая платформа" из нескольких десятков вменяемых депутатов, которые призывают коллег прийти и поддержать спасительный закон. Позиция Юлии Владимировны, как всегда, зависит от оценки собственного интереса и политических перспектив. Кроме того, нежные отношения с Игорем Валерьевичем, продемонстрированные в известном телефонном разговоре годичной давности с тогдашним израильским изгнанником, также являются важным фактором, однако угроза потери своего места в украинской политике в случае финансового коллапса, может стимулировать трезвое решение даже в ущерб отношениям с союзником. ОПЗЖ, естественно, против, они не столько за Коломойского, сколько за Москву и здесь их интересы совпадают.

Решающее сражение откладывалось уже несколько раз. Последние инсайды прогнозируют его на воскресенье. Кабинет министров подготовил на этот день немало законопроектов. Среди них есть важные и неотложные, однако все они бесполезны без принятия "антиколомойского" закона и денег МВФ. На их реализацию просто не хватит ресурсов.

Стороны тщательно готовятся. На кону Украина.

Дефолт недопустим

Руководство страны, которое в момент эпидемии коронавируса и общемирового финансового кризиса допустит дефолт - фактически подписывает приговор и самому государству и ее гражданам. Дефолт не освобождает от выплат по долговым обязательствам. Если отказаться платить по своим обязательствам, то это уничтожит все отношения с нашими международными партнёрами и мы окажемся в полной изоляции. Правда нам тут же откроет свои объятия Россия. Но лишь для того, чтоб в этих объятиях окончательно придушить украинскую независимость. И уже через пару лет мы таки станем очередным федеральным округом РФ. Обычным запоребриковым стадом без прав и свобод, но с вечным царем Путиным. Дефолт не высвободит деньги. У нас и так плановый дефицит бюджета почти 100 миллиардов гривен. А фактический уже раза в два больше. И если сейчас можно где-то позаимствовать, то в случае дефолта это будет невозможно и придет пушистая сибирская лисичка - песец. Возможно и полный. Про развитие экономики при дефолте можно забыть, а вот о прозябании придётся вспомнить. И надолго. А еще народ начнет забирать свои деньги из банков и будет переводить их в доллары и евро, что окончательно обвалит гривну. Будем пользоваться такими же купюрами, как в Зимбабве, но с Шевченко, Сковородой и Грушевским на них. Главное, что в условиях эпидемии коронавируса нам понадобятся немалые деньги на закупку оборудования и средств борьбы против COVID-19 по всему миру. Но после дефолта это станет, мягко говоря, проблематичным.

Поэтому дефолт недопустим. Кстати, продажа земли в преддверии дефолта или после его объявления при тотальном обнищаннии народа - это повторение приватизации 90-х. Нищие люди вынужденно продадут землю (ваучеры, акции) за безценок и в результате все блага сосредоточяться очень быстро в крайне ограниченном бизнес-сообществе. А государство все свои запасы земли продаст близким к власти олигархам и своим бизнес-партнерам. Или кто-то сомневается в таком сценарии?

И еще. Заимствования - это не панацея. Экономикой надо заниматься. Ведь, как известно, берешь чужие на время, а отдаешь свои и навсегда. Поэтому надо думать, как отдавать. Это можно сделать. Но видосиком ситуацию не исправить. Нужны системные изменения и оздоравливание экономики. Необходимо отказаться от большого количества регуляторных рычагов государства, но не потерять контроль за стратегическими направлениями. И надо спасать отечественного производителя. Всем этим надо заниматься. А вот до дефолта Украину доводить не надо. Это не кино. Переснять не удастся, а закончится плохо. Для всех нас.

Зелена погань надірветься з Танею змагатися

Виїхала вчора з Києва.Чесно кажучи, виникла у мене спокуса "не здаватися", не дати себе посадити за Майдан адвокату Януковича. Тим паче "бабіковське" дбр-гпу таке імпотентне, що я могла би водити їх за ніс до кінця Зеленського. Їм в нашій вільній країні важко закручувати гайки. В мене багато друзів по всій країні, в готелях не просять паспорти... Зробила би комлект журналістських посвідчень на різні прізвища. Можна мене впізнати блондинкою? А плюс маска?
Авто моє сіре, як миша. На принтері надрукувала би кілька комплектів авто номерів, приклеяла би їх клеєм пва, в калюжі багна в'їхала б і пдр не порушувала б. Зрештою кого цікавлять документи, якщо за кермом блондинка?!🙃

При чому був би повний саботаж виконавців мене ловити. "Силовики" мене люблять. З тими, що пройшли фронт ми одніє крові, а з прокурорським... в попередні роки я стільки розслідувань їм зробила.
Без діла би не сиділа. Пересувалася би країною, робила би репортажі, розслідування та політичні перфоменси... Можна було би знову швидко стати популярною. В часи Майдану так і робила...Досвід у мене ого-го. Але тепер не можу. Тому що була народним депутатом, державником і не маю права бути робінгудом . Також , зізнаюся, я відчуваю хвилі, які змінюють історію. Саме тому мені такій, посередній, завжди щастить опинитися в центрі історичних подій. Я, наприклад, була переконана, що на Майдані мене будуть вбивати, і я мушу це пройти, бо це потрібно для перемоги, я була впевнена, що треба конфіскувати мільярди Януковича в 2015 році, бо інакше буде реванш ( я ненавиджу грантожерів, що перешкоджали, тому конфіскували запізно, процес реваншу аже пішов), а зараз я відчуваю, що мені треба пройти тюрму, щоб стати каплею в потрібній хвилі історичного процесу. Тому я не буду бігати. Буде підозра - прийду на ганок ГПУ. І час, Бабіков, призначу сама. Це буде мій вибір, а не ваше насилля. Час повідомлю через фб, не пізніше трьох днів після підозри.

Скільки ж можна рятувати ту Бєнєсуелу всупереч волі її наріда?

Валерій Прозапас

Зараз ми спостерігаємо результати тих самих процедур, які провів досточтімий Коломойський з Приватбанком, тільки в маштабах цілої країни та більш розширеною групою товаріщєй.

Поки під аплодисменти телеглядачів весело горіла-палала хата Гонтаревої, а прогресивна частина суспільства думала що їй робити з порохоботами:
- "куратори" областей висмоктали ресурси з децентралізованих громад (згадайте як Богдан заборонив виплати за договорами),
- в судах позбавилися від податкових зобов'язань перед державою,
- відновили впливи на державні підприємства і зробили їх збитковими перед приватизацією (приклад Центренерго з 400 млн. прибутку до мільярду збитку),
- розставили всюди свої кадри з відповідними завданнями, навіть папи молодих міністрів з державою судилися, поки синки все на 0,88 помножували,
- їхній перший уряд набрав кредитів як не в себе, щоби прикрити деребан та справжнє мародерство.

І так далі, багато чого ще, хіба дефіцит в 200 мільярдів просто так з'явився - але всякі ДБР не для того бабушка ростила, щоб таке пресікати.

І щось є великі сумніви, що МВФ тут зможе зарадити, навіть якщо той антиколомойський закон буде прийнято - шкоди нанесено вже на чотири Приватбанки, якщо не більше.
Скільки ж можна рятувати ту Бєнєсуелу всупереч волі її наріда?

Зато тепер ми як завжди маємо ні обіцянок, ні пробачень повні штани, все справедливо.

Нет описания фото.