На роздоріжжі. Резюме
1. Ухвалення нового бюджету з не узгодженим з МВФ дефіцитом - провокація розриву з МВФ.
2. Неухвалення "антиколомойського закону" _в узгодженому з МВФ вигляді_ - провокація розриву з МВФ.
3. Розрив з МВФ у нинішній ситуації - гарантована економічна катастрофа.
4. Звісно, на цій економічній катастрофі є охочі нажитися (вони-то і лобіюють розрив з МВФ). Адже в хаосі, думають вони, виживає найспритніший - а такими вони вважають насамперед себе.
5. Втім, насправді цей хаос не буде ні дозованим, ні контрольованим. Він, якщо вже станеться, гарантовано поховає під собою цих азартних гравців - так само, як російські війська у 2014 році поховали автономію "донецького бізнесу", якому до того вдавалося якось маневрувати між Києвом та Москвою.
6. Біда у тому, що ці панове просто не розуміють, з якими силами граються, оскільки не вміють прораховувати наперед ні соціальні, ні геополітичні ризики (хто на що вчився, але вони явно не на це). І українська влада їх не підстрахує, тому що вся теперішня Зевлада вміє діяти виключно за принципом "Чего изволите?" (як того і хотів хазяїн "Плюсів").
7. До речі, про пана Коломойського. Особисто він зараз насправді має невтішний вибір між шаленим ризиком і гарантованим (хоч і не завтра) тотальним програшем - адже скрізь за межами України його вже обклали як вовка прапорцями. От він і намагається - вже вдруге - взяти все населення України собі в заручники. (Не здивуюся, якщо зараз він непублічно веде запеклі переговори щодо того, на яких умовах він погодиться не штовхати всю країну у фінансово-економічну прірву!) Вперше, за часів Пороха, його шантаж не вдався і справа закінчилася втратою Привату. Зараз він має другий шанс - цілком можливо, що останній.