May 27th, 2020

Етюд з музею

Я зараз у дворі музею Гончара. Тут чимало людей, багато камер. Співробітниця музею Гончара, моя хороша знайома, дала мені піджак Петра, директора музею, каже: "Він у них там у підвалі, як заручник. У підвалі дуже холодно. І я ніяк не можу випросити у цих силовиків, які охороняють вхід до музею, щоб передати Петру піджак".

Я прийшов з цим піджаком, просив: "Петро людина не молода, цей підвал вологий і холодний. Будь ласка, по-людськи просимо, передайте йому піджак, щоб людина не захворіла під час карантину". Скільки б не просили, скільки б не вимагали, нічого не допомогло. Ніби не люди, а роботи.

Я їм сказав: "Ви ж державні службовці, ви покликані захищати життя і здоров'я людей. Чому ви так підло не хочете передати просто піджак?" І тут немає жодного з поліції діалогу, щоб вони допомогли нам в цьому.

Єдине, що мені залишилось, мені довелося на камеру сказати, що якщо Петро захворіє, чи з ним щось трапиться, ваш Зеленський і ви будете нам ще й за це відповідати.

Тут ллє сильна злива, але ніхто не йде. Ми тут. Підтримайте нас. Зробіть репости. Дуже прошу. Про це люди мають знати, навіть ті, хто голосував за Зе. Бо музей, культура і здоров'я -- це ж українське, а не порошенківське, чи зеленське.

Те, що тут відбувається, це вже повна втрата людяності. Людині навіть у в'язниці передають одяг. А тут ці Зе і зеслуги зовсім людяність втратили. Я таку дикість ще не бачив.

Від себе: Єдине, що мене дивує у дописі цієї зворушливо гарної людини- це очіування гуманності від очевидних людожерів й щире здивування, з приводу того, що вони її, бач, втратили. Людожери неочікувано виявилися негуманними.  

Теперь понятно. Порох их элегантно опустил. И они взбесились

Самозашквар власти

Итак, давайте по порядку. В ГБР в стремлении во что бы то ни стало завести дело на пятого президента взялись за 43 картины. Последовательность такая:

1. В ГБР утверждали, будто бы картины из коллекции Порошенко вывезены за границу. Порошенко организовал выставку, и доказал, что в ГБР врут.

2. Затем в ГБР начали утверждать, что при ввозе картин не была уплачена пошлина. Порошенко продемонстрировал квитанции об уплате таможенных пошлин, чем опять доказал, что в ГБР врут.

3. Дальше в ГБР и отдельных СМИ стали утверждать, что картины оплачены непрозрачно. Порошенко показал платежки, которые свидетельствуют, что деньги за картины уплаченные из его личных счетов и средствами, из которых были уплачены все налоги, и опять доказал, что в ГБР врут.

И вот после всех этих зашкваров власть, вместо того, чтобы извиниться и закрыть это псевдодело, прислала спецназ ГБР штурмовать Музей Гончара, где выставлена ​​экспозиция. Директору музея соответствующие документы, объясняющие штурм, не были предоставлены.

Это и есть верховенство права в понимании ГБР, ГПУ и Офиса президента? Да это позорище! Когда несостоятельность в выполнении своих предвыборных обещаний власть решила компенсировать политически предвзятыми преследованиями.

Открытие выставки картин вместо похода в ДБР — это очень красивый и элегантный троллинг.
Такой себе фак в лайковой перчатке.
Жду когда Портнов с Венедиктовой выйдут на брудершафт в открытый космос на реактивной тяге.

Не може пан мовчати!

Спецназ ДБР вчора , насправді, відважно боровся проти ідеологічної диверсії. Хлопці, як почули прізвища Коровіна та Айвазовського, негайно пішли на штурм Рейхстагу Музею.

Спіть, люди добрі, спокійно!
Відважні воїни ДБР надійно протистоять ворогу на найнебезпечнішому Київському напрямку ООС
Героям Слава!


Нет описания фото.

Шапито

Саакашвили переименовал Нацсовет реформ в Офис простых решений и результатов.
Ну, после вчерашних приключений ГБР ФСБ в музее, я уже ничему не удивляюсь. Впрочем, всегда есть куда расти, а потому надо сразу переименовать всё это шапито во Вселенский паханат еб@нутых решений, пубертатных комплексов и ненависти к Порошенко. Суть и программа в одном флаконе - элехторату понравится.

Я видела такую хрень, по сравнению с которой ваша хрень - толковый словарь. © Алиса в стране чудес.

Про загиблих бійців, на яких намагалась звести наклеп пліснява.

Про загиблих бійців, на яких намагалась звести наклеп пліснява.

Харитін Старський пише:

"Вчора ми поховали наших побратимів, убитих на Житомирщині. Коли ховаєш одного побратима, можна зійти з розуму від плачу його дружини або матері. Вчора їх було в сім разів більше. Сильно хотілося курити... Я тоді зізнався друзям, що більше не хочу вести дискусії на тему автоматичної зброї на рибалці, пояснювати ТУПИМ ДИВАННИМ ФАХІВЦЯМ різницю між автоматом і карабіном, а особливо тим, у кого ніколи в житті не було власної зброї, тощо. Я не хочу розповідати, що прикиньте, люди інколи бухають і курять на відпочинку - вітаю в реальному, блять, житті!... Але з мене досить. Я не маю бажання нікого переконувати, я маю лише бажання бити ТУПИХ ДИВАННИХ ФАХІВЦІВ по їхній тупій голові - можливо, це допоможе поставити мозок на місце, якщо, звісно, є що ставити... Доводити щось людям, які не готові сприймати інформацію, немає жодного сенсу, можете відписуватися.

Diana Makarova дуже добре підмітила, що тему "рейдерського віджиму" (яку заперечує навіть дружина убивці) розкрутили всього-лише через один-єдиний допис бота, якого вже навіть не існує в інтернеті. Хом'ячки в один голос почали завивати про цих "клятих атошників - рейдерів і убивць, які заважають їм жити". Таке враження, ніби це вони перестріляли купу людей. Про те, як петушарії та ФСБ нагодували вдячного обивателя гамном, дуже чітко розповів Сергій Стерненко у своєму блозі: https://youtu.be/jgWthykWL5E

Що стосується загиблих, я радив би просто почитати, КИМ вони були. І повірте, серед них не було жодного штурмовика чи спортіка-тітушки, не було і жодної людини з кримінальним минулим. Це були люди з вищими освітами, айтішніки, добровольці та учасники Революції Гідності. Я особисто знав Віталія Вульчина, позивний "Розстрига", ми нечасто спілкувалися, але постійно перетиналися в ООС. Він возив наших аеророзвідників на передову. Ми з ним нечасто спілкувалися головним чином через те, що він був абсолютно скромним, тихим, усміхненним добряком. У нього лишилося двоє дітей і безліч убитих скорботою побратимів...

https://24tv.ua/biynya-na-zhitomirshhini-kim-naspravdi-buli…"

Зеленi чоловічки

Силовики ДБР вкрали оригінали документів на колекцію картин Петра Порошенка

Без рішення суду, без понятих, без пред’явлення будь-яких службових посвідчень та без законних підстав.

Давайте уявимо, що ми живемо в правовій державі: яка була б реакція, якби група невстановлених озброєних осіб несподівано захопила приміщення державного музею, а потім так само несподівано зникла з оригіналами документів на колекцію?

Але досі жодної реакції поліції, посадових осіб ДБР чи інших представників влади щодо цього фарсу.
І не варто забувати, що головним замовником цього злочину був президент Зеленський, який публічно закликав правоохоронні органи посилити тиск на свого головного опонента.

Державна Бригада Розбою на побігеньках Офісу Президента – нова реальність України-2020.

Зеленi чоловічки

ДБР так скучили за музеями, що аж двері зламали, аби подивитись на приватну колекцію Порошенка.

Але насправді ці кадри нагадують найгірші часи свавілля режиму Януковича.

Зеленський перетворюється на диктатора.

Зеленi чоловічки

Одноразові вироби

Ти диви. Виходить, якщо взяти людину Бахматюка на пост міністра, щоб він розвивав економіку, то виявляється, що він її не може розвивати, а може лише олігарха Бахматюка лобіювати.

Який сюрприз. Незважаючи на те, що ми це підступно завжди казали, виявилося, що так і є.

Петрашко хотів бути добрим міністром. Но что-то ему мешало. Может быть трое детей, а может быть директор школы. А может быть падіння промвиробництва 16,2% лише тільки в квітні.

І уже одноразові депутати хочуть знову міняти одноразових міністрів. Но вы, друзья, как ни садитесь.

Сиджу на засіданні уряду, слухаю Міністра економіки про план виходу економіки з коронавірусної кризи. Це стид і срам. 10 хвилин з листка зачитав один за одним такі лозунги: «Розвиток ринку праці.», «Масштабна цифровізація.», «Врегулювання трудового законодавства»... Тупо 230 таких речень без пояснень і конкретики. Часто ще й дублюються. Схоже, з одним призначенням ми знову помилились.

Юбилейное

Но знаете, что не может не радовать? Что в украинской части ленты на восьмидесятилетие Бродского - абсолютная тишина. Вот совершенно. Ни одного поста. Российская часть ленты, естественно, в полных розовых соплях, ахах-вздохах и мокрых штанах счастья. Какую-то там стену с граффити Бродского в Питере закрасили - позор! Преступление!
В украинской - ни такого дня рождения, ни такого поэта просто нет.

Лично мне на нобелевского лауреата стало полностью плевать после его совершенно мразотного, мелкого, гнусного, имперского стишка "На независимость Украины". После этого человек для меня просто перестал существовать. Со всей своей поэзией и лауреатством.
Еще один русский либерал писал-писал стихи - да и закончился на украинском вопросе.
Пожали плечами, сказали "Да и хуй бы с ним" и пошли дальше.

Не перенесла душа поэта в Нью-Йорке свободы Украины. Освободились XXL-ы - это его лексикон, если кто не читал, почитайте, там фантастический набор образов и слов - от нашей братской любви, суки такие. Ну, а как иначе-то. Великоимперский шовинист, пусть даже и оппозиционный коммунистическому строю, который выгнал его из империи, все равно не может представить - как это, украинцы будут свободными? Ползете от нас к своим германцами? Ну, и ползите, суки предательские. Вот вам харчок в Днепр!
Любите нас! Почему вы нас не любите?!
Абсолютный мышебратский дискус. Вот просто стопроцентный.

Даже и в провинцию у моря выпиздили - дальше уж совсем некуда - так один черт не выдержал.
И ведь написано уже в девяносто первом году. В Соединенных Штатах Америки. Нобелевский лауреат. Поэт-лауреат. Преподаватель шести университетов. Финансово обеспеченный профессионально успешный человек.
Неа. Все равно не смог перенести братской разлуки.

Пятьдесят один год мужику был. Никакого маразма. В полном расцвете сил. Абсолютно осознанное дееспособное действие.

"Как известно, стихотворение «На независимость Украины» не единственный случай, когда поэт встал грудью на защиту русской культуры. Милан Кундера на Лиссабонской конференции изрёк нечто об исторической вине Достоевского во вторжении русских танков в Чехословакию. И все эмигранты из Восточной Европы его дружно поддержали. Иосиф Бродский гневно ответил, обозвав Кундеру «глупым чешским быдлом», тоже, не выбирая выражений. Позже Иосиф Бродский написал свое знаменитое эссе «Почему Милан Кундера несправедлив к Достоевскому». На него тогда обиделись многие европейцы".

Позже написал в «Нью-Йорк Таймс», что «не собирается мазать дёгтем ворота Родины».

Был бы жив сегодня - уже портрет Сталина на стене бы, небось, висел, да с Юнной Мориц на пару стихи про бандеровцев и свободный народ ДНР писал бы.

Да, в Украине сейчас ситуация не очень. И ДБР за картинами бегает. И клоун президентом. И брататься целоваться обратно хотят. И прочее, и прочее, и прочее.
Но в глубине, под всей этой коркой, тектонические сдвиги уже произошли. И сами по себе они уже не обратимы. Для этого нужно заново оккупировать, выжигать каленым железом мову, нацииональную культуру, запрещать преподавание на родном языке родных поэтов и насаждать Бродского силой.
Без этого - уже не будет.
Да, эти изменения так же медленны, как тектоника плит, но как континенты ползут друг от друга, так и Украина - по пять миллиметров в год - но ползет от Империи.
Имперского нобелевского лауреата в её информационном поле уже не существует.
Шесть лет назад государственные празднования были бы. Янукович очередным венком по еблету получил бы.
А сейчас...
А сейчас - Стус, Костенко, Сковорода и Лесь.
Своя культура сейчас. Гигантский скачок возрождения национальной памяти и культуры. Во всем. В кино. В поэзии. В театре. А, главное, в восстановлении уничтоженного, истоптанного прошлого.
И имперским поэтам места уже нет.
Идите к черту. Со всеми своими поэтами. Стихами. Бродскими. Пушкиными. Достоевскими. Нупогодями. Машами и медведями.
Со всей своей ебучей имперской культурой.
Никогда мы не будем братьями (с).

"С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
Только когда придет и вам помирать, бугаи,
будете вы хрипеть, царапая край матраса,
строчки из Александра, а не брехню Тараса".

Неа. Не будут. Помирали - с вами воевали и помирали - и хрипели "брехню Тараса", а не великие строчки вашего ебучего Александр Сергеевича.
Не будем.

Рабов до раю не пускают.

А против этой фоточки я ничего не имею. Вообще со всех точек зрения. С российской - империя уничтожает свою собственную культуру? Да ради бога. Кисти вам в руки. Чем больше идиотов в космической, военной, информационной областях - тем лучше. Это просто праздник какой-то.
А с украинской... Ну, был когда-то такой.
Был. И сплыл.
"На три буквы, на все четыре стороны"
По его же и завету.

На изображении может находиться: один или несколько человек, люди стоят и на улице

Офіцер та зелені холуї

Вражаюча історія, яка ще далеко не завершена.
І вражає тут не майор Ковальов (йому респект), а те, як Головнокомандувач і керівництво ЗСУ реагують на наявність в армії ось такого майора Ковальова.
Риба, кажуть, гниє з голови; а головою ми обрали... самі знаєте кого.

NOVYNARNIA.COM
спілкувалася: Олена Максименко Цькування, спроба понизити в посаді на п’ять позицій, суворі догани, службові розслідування й відкрита кримінальна справа через д...