August 8th, 2020

Сумний прогноз

Написано 2 роки тому:

БІЛОРУСЬ ГОТУЮТЬ ДО ОКУПАЦІЇ
Не хочу нікого лякати, але мені справді шкода білорусів.
Насьогодні вони - найслабша ланка серед сусідніх із Росією країн.
І у разі імпульсу Кремля - скинути внутрішнє напруження у зовнішній простір, вони будуть потенційною жертвою агресії і навіть повної окупації.
По-перше, внутрішня ситуація у РФ дедалі гіршає (незадоволення населення пенсійною реформою, падіння курсу рубля й рейтингу Путіна, страх еліт перед новими санкціями тощо).
По-друге, Білорусь найменше захищена від Росії. Вона вразлива економічно (зменшення поставок нафти й газу, закриття російського ринку для білоруських товарів, вплив на валютний курс), політично (асиметрична інтеграція з відкритим кордоном і проросійська ідеологічна платформа режиму Лукашена), зовнішньополітично й безпеково (залежність зовнішньої політики від російської, орієнтація білоруської армії на співпрацю з російською, засилля і контроль російської агентури в білоруських спецслужбах) культурно (російське мовно-інформаційне домінування).
По-третє, за нову гібридну окупацію Білорусі росіянам знову нічого не буде. За Лукашенка не вступиться ні ЄС ні Китай. Я вже мовчу про Трампа... Єдиним союзником Білорусі знову виявиться Україна.
По-четверте, поглинання Білорусі отримає колосальну підтримку звичайних росіян, торжествуватиме ідеологічна концепція "Русского міра" (оборона православ'я в Білорусі від автокефалії за українським прикладом), нова хвиля патріотичного піднесення і схвалення Путіна як історичного діяча-об'єднювача.
По-п'яте, це було б дуже зручно для продовження геополітичної гри: збільшення і так величезного периметру кордону з Україною (для розтягування наших менших сил вздовж кордону), прямий тиск на Польщу і особливо, країни Балтії. Чутливе місце - сувалкський коридор для зв'язку з Калінінградською областю.
Сьогодні це все звучить як фантастика. Але, на мою думку, цілком відповідає канонам російської стратегічної культури - у будь-якій складній ситуації підвищувати, а не понижувати ставки.
Знову повторюся, мені справді дуже шкода білорусів. Але не більше ніж самої України. Тож сподіваюся, що нинішнє покоління російських політичних лідерів таки доведе Росію до повної катастрофи. І ми, як країни-сусіди, також постраждаємо, але хоча б виживемо. І займемося прийомом російських біженців 🙁

Шанси

якщо виходити з того, що опоненти Лукашенка проросійські маріонетки, а значить ними керує (чи впливає) Кремль - то Кремль може і дати команду "відбій" своїй спецоперації.

Є два козира: вагнерівці, яких має Лукашенко і грозить передати нам. (раз)
І білоруський народ.(два).
Так от незрозуміло, наскільки цінна карта для Кремля вбивці з Вагнера, насправді, мабуть, ГРУ чи ФСБ (чому всі пишуть ЧВК? хіба в законодавстві РФ дозволені приватні армії? вже не кажучи про абревіатуру російською в українських текстах).

І наскільки білоруси готові воювати і вмирати за можливість змінити старого вусатого проросійського на нову косату проросійську з перспективою швидкого аншлюса Рашкою.

І ще. В Мінську живе 2 мільйона людей. На останню опозиційну демонстрацію вийшло 65 тисяч. Це немало.
Але чи є це свідченням налаштованості на рішучі зміни?
Побачимо.

Для України і Мордора нема хороших варіантів. Хоча Мордор грає і програє, а ми як типовий благородний герой другого плану, який потрібний щоб відтінити головних антагоністів сюжету. Наша роль служебна:(.

У Лукашенка є шанси залишитись при владі.

Таран

Вміє міністр оборони Таран замотивувати, сказати особовому складу надихаючі слова, дати заряд упевненості в перемозі й віри у власні сили:

"Майже за два тижні перемир'я армія та жителі Донбасу почали відчувати кінець війни (!!), а життя в регіоні почало відроджуватися, розповів міністр оборони України Андрій Таран. Від війни стомились і армія (!!), і цивільні, зазначив він".

".....Наразі армія, зазначив Андрій Таран, вірить Верховному Головнокомандувачу України".

Все це пряма мова Тарана з релізу ОП на сайті президента.
Бісять його узагальнення: вся армія втомилась (якого хріна такі сентенції взагалі народжуються в його голові Х_Х), вся армія вірить президенту". Ну-ну, всі, звісно.

І міністр якось містично відчув "кінець війни". Круто. А якщо чуття підвело? Що тоді? Зеленський рік тому, перед початком розведення, запілив відео "за крок до миру". Щось цей крок розтягнувся і досі триває. А Таран бере приклад і несе таку ж ахінею, аби звучати в унісон із президентом.
Якась стидоба.

Вчинок

Честь і нечесть
(я рідко прошу про перепости, але зараз саме цей випадок)

Враховуючи останні події навколо ОАСК та Печерського суду здається, що представники судової гілки влади - це суцільна нечесть. Але це не так. Залишилось ще чимало носіїв суддівської мантії, до яких звертатись «Ваша честь!» хочеться щиро. Сьогодні хочу розповісти про одну з них - суддю Верховного суду Ирина Желтобрюх

Нещодавно я розповідала про те, що Верховний суд відмовив у задоволенні мого позову до президента про визнання незаконним його указу про звільнення мене з посади державного уповноваженого АМКУ. Судді «натягнули, як сову на глобус», норми закону на забаганки Офісу президента, додумали, що ж мав на увазі президент, звільняючи мене, відновили спеціально під Зеленського дію «узурпаторських» норм Януковича та забили ще на низку законодавчих норм, переписувати які довго (кому цікаво, рішення суду за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/90329287).

Але серед п’ятірки суддів знайшлась одна людина, яка не побоялась служити закону, а не «портрету», проголосувала проти та висловила окрему думку. Після публікації її в єдиному судовому реєстрі виявилось, що Ваша честь - це Ірина Жовтобрюх. З юридичною частиною окремої думки ви можете ознайомитись за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/90755236. Це фаховий та гідний уваги правовий аналіз і питання правомірності самопредставництва, і «втрати довіри», і підстав звільнення, і наявності повноважень у президента на таке одноособове кадрове рішення.

Я рідко прошу про перепости, але зараз саме цей випадок. 1 з 5 - це 20% - непоганий для сьогоднішнього стану України результат. Щоб як мінімум зберегти ці 20%, а в кращому випадку - збільшити їх, ми маємо підтримувати таких суддів та демонструвати їм, що ми помічаємо їх вчинки, цінуємо та вдячні за їх честь і сміливість.

На своєму досвіді знаю, як важко одній зі всього складу голосувати проти. Які можуть бути наслідки після цього. Як тебе вмовляють та переконують, застосовуючи різноманітні та далеко не завжди законні «аргументи». Як насправді просто підняти руку як всі та бути лояльною до сьогоднішніх носіїв влади. І як легко та впевнено жити потім, якщо не піддалась на слабкість та проголосувала по совісті, бо зберігається самоповага та не соромно, будучи вже не чиновником, дивитись в очі.

Бути однією з п’ятьох за закон та написати окрему думку проти кадрового указу президента - складно та це насправді вчинок. Це приклад, який надихає іти далі, не опускати руки, та вірити, що нехай таких як Ірина всього 20%, але вони варті 100%, а значить країна змінюється, і ми разом з нею:)

Радянське кіно. Садистичний експеримент

Оце ось президентське «з бійцями інколи треба випити» - це ж насправді також прояв глибинної радянщини.
Я навіть не кажу про заохочуванний алкоголізм як особливість радянської культури, яка породила зокрема монструозний термін «остограмитися».
Ця фраза про глибинний культурний код «Великої Вітчізняної». Це про сталінські бойові 100 грам. Це про естетику «В бій йдуть одні старі». Про всю цю романтизацію радянського війська та червоного бойового братерства на чолі з добрим офіцером. Романтизацію, в якій немає місця заградзагінам, СМЕРШу, крові та відірваним кінцівкам. Де смерть в літаку підкреслено естетична - красиве лице пілота замість того, щоби розлетітися шматтям по кабіні залишається прекрасним і світлим до останньої миті. І це - відверта брехня.
Фраза Зеленського про те, що він хоче «закрити кейс війни» - це вже про його кіномислення. Про те, що війна, країна, національне відродження для Зеленського - це просто черговий проектик. Закрити кейс війни, відкрити кейс турборежиму. Доля країни, смерть, героїзм, національні інтереси - це все просто сценарій для нового фільма. Вчора виступав в Жовтневому, сьогодні сцена - вся країна. І вона ж - суцільна картонна декорація. А яка різниця, що там буде зі сценарієм та декораціями після вистави? Кейс закрили, поїхали до Туреччини на корпоратив.
У вже широковідомого режисера Хржановського, в того самого, який намагається перетворити пам’ять про Бабин Яр на садомазохістичний Діснейленд, є фільм «Дау. Дегенерація». Фільм побудований як витримка з реаліті-шоу, де найняті актор та прості люди поміщаються в простор радянського НДІ 30-х років. З НКВС, стукачеством, насиллям. Це у вищому ступені неетичне реаліті-шоу показує, як швидко може дегуманізуватися звичайна сучасна людина, потрапивши у відповідні умови.
Коли я дивлюся на Зеленського та його роль і на те абсурде кіно, частиної якого ми наразі є, мене не лишає відчуття що десь за цим стоїть якийсь садистичний режисер. Який ставить над всіма нами викривлений експеримент.
Наше завдання у цьому - повернути собі свою реальність. Та взяти своє життя та життя країни під контроль.

Порно

4 ч.

Піарники Зеленського під час передвиборної кампанії намагались провести паралелі з Рейганом. Хоч ніяких паралелей там, звісно, не було і не могло бути.
Але фільм про Рейгана голосом Зеленського запустили на "Беня+Медведчук" якраз перед вирішальним вибором.

Натомість єдині паралелі, які можна провести в даній ситуації - це паралелі з Чіччоліною - порноактрисою, яка була членом італійського парламенту.
Вона "заради миру" пропонувала власне тіло як Хусейну, так і Усамі бен Ледену.

Та й все що в них виходить по факту - це порнографія.
Як по формі, так і по змісту.
Причому давно забута, похабна, огидна порнографія з немитим русскім душком.

На изображении может находиться: текст «BigBoard зе! слуга народу ഗ IALN мости,втомилися. верещук пдбадьорить!»

Роттердам+Коммунизм

СЫТНИК НЕДОКОММУНИЗДИЛ

Артем Сытник и дело «Роттердам+» – это как Ленин и процесс строительства коммунизма в СССР. Строители уже давно поняли ложность и утопичность дела, но останавливать процесс нельзя – потому что тогда надо будет выносить парня из Мавзолея на Сурикова,3 и признавать, что все эти годы были потрачены на произвол и вранье. Секта поддержки прекрасно понимает, что парень большой греховодник и сукин сын, но во-первых – наш сукин сын, а во-вторых – он уже как Ильич, себе не принадлежит. Это уже сакральный символ дела Сороса, знамя, пусть и заляпанное пятнами вискарика и потеками масла из разбитого квадроцикла, но какое есть.
И поэтому принято решение строительство коммунизма продолжать, дату его наступления перенести, а тело оставить в Мавзолее. Ну а людям сказать, что наше дело правое, парень – только внешне похож на Плохиша, а на самом деле это наш Кибальчиш, который наступил на хвост буржуинам, и надо просто немного подождать.

Итак, 8 августа, то есть, завтра, согласно законодательству, должен был закончиться срок досудебного расследования дела «Роттердам+» и дело должно быть передано в суд либо закрыто. Но это согласно законодательству. А в объективной украинской реальности время, пространство и закон – категории относительные. И это в очередной раз иллюстрируется в инсайдерской заметке главреда «Цензора» Юрия Бутусова. «САП остановила расследование «Роттердам+» - «пока СБУ не завершит экспертизу», - делится утечкой Бутусов с читателями.

Вот те раз. 3,5 года расследования, год с момента объявления подозрений, Сытник уже трижды объявлял о выходе на финишную прямую (последний раз в феврале этого года), наличии «железной доказательной базы» и желании «как можно скорее передать дело в суд». И вдруг, как пишет Бутусов, оказывается, что «в деле нет ключевого элемента, без которого оно теряет смысл - экспертизы, которая определяет наличие ущерба государству. Эта экспертиза проводится целый год в экспертном центре СБУ. Но она все еще не завершена».

Ну, это песня просто. Такое впечатление, что текст Бутусову не из НАБУ передали, а какой-нибудь Тамбовский волк из Квартала написал. Извините, конечно, но у нас вопрос: если в деле за 3,5 года не появилось «ключевого элемента», то чем тогда занималось НАБУ и на основании чего объявляло подозрения?
Однако не будем множить сущности, которые НАБУ транслирует через Бутусова. Официального документа САП об остановке дела пока нет. А заявленная причина (отсутствие экспертизы) по закону не является основанием для остановки расследования. Таких оснований закон предусматривает только два: запросы в другие страны по правовой помощи и пребывание подозреваемых в международном розыске. Последнего НАБУ добиться не удалось – Интерпол отказал в красной карточке для экс-главы НКРЭКУ Вовка и чиновника Нацкомиссии Бутовского, в мотивировках отказа указав на политический характер их преследования.

А вот запросы о международно-правовой помощи – технология известная. Ответ приходится ждать в среднем месяцев восемь. Потом можно послать следующий запрос. Делается так, чтобы «тянуть резину» и не закрывать производство. Скорее всего, именно это и будет официальной причиной остановки расследования. Но причина стыдная, потому что расследование идет уже 3,5 года, и запросов уже можно было отправить с десяток, и поэтому впереди замазанного паровоза запускаются Бутусов в белом костюме, который объявляет, что все дело в экспертизе.

НАБУ устраивает медийную операцию прикрытия, объявляя фейковые причины затягивания расследования. С точки зрения пиара все правильно – дать первым свою трактовку. Дальнейшие сообщения уже будут восприниматься как уточняющие второстепенные сигналы, а первый как основной. Ну а с точки зрения закона – так мы ни при чем, это журналисты. Мы их, правда, и забрифовали, но кто ж это знает? Правда, медийная поддержка, конечно, после 3,5 лет пускания медийных пузырей совсем жиденькая.
Потому что все видят, что дело – фейк. Что сегодня на «Центрэнерго» уголь поступает по этой формуле, и это наиболее прозрачный и дешевый вариант. Все видят, что так же устроен рынок газа («Амстердам+»), и что импортный паритет – это объективный рыночный механизм. Альтернатива ему – ручное управление и схематоз.

Так что основательного пула поддержки НАБУ собрать не получается. Но наскрести по сусекам что-то все-таки удается. Это Головнев из «Цензора», статья которого выходит 4 дня назад и Юлия Самаева из «Зеркала», текст которой со свежим и оригинальным заголовком «Убить дракона» публикуется вчера.

Мы где-то даже сочувствуем коллегам, которых НАБУ превращает в персонажей детской песенки «сидит Боря на заборе в алюминиевых трусах», наряжая журналистов с именем в очень неудобные, а главное, многократно опровергнутые тезисы. Но кому какое дело, когда надо спасать Сытника. Тут уж – извините. Срочно достаем все артефакты из склепа Геруса, начиная с коварного Порошенко, который через любимый инвестбанк тайно скупал упавшие в цене бонды ДТЭК, а потом взял и запустил «Роттердам», а бонды – раз и выросли. Правда, почему-то вместе с рынком и даже меньше других публичных компаний, но это уже нюансы.

Но самое смешное, что в двух этих статьях НАБУ опровергает само себя. И Головнев, и Самаева приводят официальную цифру убытков, якобы нанесенных формулой – 39 млрд грн. Стоит отметить, что это уже третья сумма, которую называет непосредственно НАБУ. До этого было 15 млрд в октябре 2018, затем 18,9 млрд в июле 2019, и вот, наконец, 39 млрд. Есть ощущение, что детективы пользуются то ли генератором случайных чисел, то ли шаром судьбы, когда выбирают сумму. Ну или пользуются изобретённым Герусом «счетчиком коррупционной ренты».

Однако, повторимся, дело не в этом. Самый цимес в приведенном Самаевой официальном ответе НАБУ на запрос «Зеркала». «Таким образом, введение «формулы Роттердам+» имело следствием нарушение общественных и государственных интересов на сумму более 39 млрд грн. Размер ущерба установлен на основании ряда научно-экономических исследований и судебных экспертиз», - пишет НАБУ.

Секундочку. Так а как же заметка Бутусова о том, что САП остановила расследование, потому что в нем нет экспертизы? В каком тексте НАБУ говорит правду – у Бутусова или у Самаевой (которая, похоже, сама не поняла, что сдала контору Сытника с потрохами, как веселых фейкометов и дешевых манипуляторов)? А ни в каком тексте НАБУ не говорит правду.

И, извините, а что это за «общественных и государственных интересов на сумму более 39 млрд грн»? В НАБУ появился измеритель общественных интересов? Его тоже Герус изобрел? Или вот еще кусок ответа НАБУ: «Введение «формулы Роттердам+» повлияло… на перераспределение финансового ресурса рынка энергетики между субъектами этого рынка». Все-таки точно Тамбовский волк пишет. Любое экономическое решение влияет на перераспределение финансового ресурса. Вот Зеленский сейчас за счет коронавирусного фонда дороги строит – почему же НАБУ дело не возбудит?

А правда в том, что ресурс можно было распределить по-разному. Можно было вручную грабить угольные дотации, как делал Янукович. Можно было открыть российский импорт, как сделали Коломойский с Герус ом, и положить систему. А можно было ввести единый рыночный механизм с импортным паритетом, стабилизировать энергетику и даже начать ее модернизацию, получая прибыль от работы госпредприятий, того же "Центрэнерго". У кровавых барыг был последний выбор. А у честных креативных пацанов был выбор все обратить в прах, каждому свое.

И правда в том, что действительно был проведен «ряд научно-экономических исследований и судебных экспертиз». Вот только ни одна из них не показала, что формула нарушает закон и наносит ущерб государству. Более того, эти экспертизы проводились уважаемыми учреждениями – КНИИСЭ, Институтом экономики и прогнозирования, Европейской ассоциацией угля и лигнита.

И более того – мы помним опубликованные в СМИ документы, которые свидетельствовали о том, что САП, в частности, прокурор Ольга Яровая жестко давила на экспертов, требуя от них выводов о незаконности формулы, но эти выводы не были получены. Мы помним слова академика Гейца, институт которого исследовал формулу – о том, что «Роттердам+» имеет право на существование (собственно, ни один эксперт с именем, кроме Геруса, не оценивал формулу как коррупционную). И мы помним проигранные суды, в которых тот же Герус пытался оспорить применение формулы.
И именно от этой безнадеги НАБУ на коленке провело собственную «экспертизу», правильность расчетов которой за две недели заверил эксперт СБУ. Но идти с этой филькиной грамотой в суд – фейспалм. У НАБУ ничего нет. Нулевая доказательная база. Будь хоть что-то – хоть пол слова, эти пленки уже давно были бы на сайте НАБУ или том же «Цензоре». И, заметим, боевая киберпехота Коломойского, ломавшая аккаунты и компьютеры Гонтаревой, Рожковой, слушавшая заседания Гончарука, покупавшая записи Ермака – тоже ничего не нарыла. Как и журналистко-расследовательское крыло Демпартии в лице «Схем» с их доступом к серьезному инсайду – тоже ничего не обнаружила. Неожиданная версия – может, потому что и нечего было обнаруживать?

Единственное, что есть у следствия – коммуникация ДТЭК и Нацкомиссии, что стандартно для любого рынка, и не будет рассматриваться всерьез даже самым ангажированным судьей. Поэтому и приходится устраивать пиар-завесу из журналистов и переводить стрелки на СБУ. А у Ивана Геннадьевича, как писал Веничка Ерофеев, «душа, как у троянского коня пузо – многое вместит». Он на репутацию положил давно и основательно. Занят более серьезными вещами, потому что никто его не уволит, он же друг президента. Так что ситуация выглядит так, словно один дачник к приезду жены собрал весь бурьян и перекинул на участок соседу. А тот на дачу приезжает редко, и ему все равно. Пусть лежит.

Так что неправильно считать Сытника несостоятельным руководителем. Это в расследованиях он, может, несостоятельный, а вот в выборе правильного места в системе сдержек и противовесов – король. Как пузырек воздуха в ватерпасе, как его ни крути, всегда вплывает. Вот и сейчас все порешал с комфортом.

Остановка расследования – лучший выход для Сытника из тупика. Потому что выходит, что НАБУ – красавчики, провели сложнейшее расследование. Нет небольшой детали – экспертизы для суда. Зато есть брифы для журналистов. Доказательств нет, но все пидозры действуют, и подозреваемые позиционируются самим НАБУ и лояльными медиа как преступники. Суд? Какой суд? Зачем суд? Достаточно трех статей про «Роттердам+» - там все четко расписано. И вишенка на торте: НАБУ призывает Кабмин подать иск против ДТЭК по делу, которое оно не может передать в суд из-за нулевой доказательной базы. Пара кульбитов, пируэт, сальто назад, прогнувшись, и триумфальный выход из погреба: кто виноват – Баканов и Шмыгаль. Не дали экспертизу и не подали иск. А кто молодец – Артем молодец. Сукин сын, но наш сукин сын. Или ваш. Как получится.

Апологія Кучми

Завтра виповнюється 82 роки Леонідові Кучмі. Вирішив повторити свій пост дворічної давності, написаний з нагоди його 80-річчя.Тоді цим постом я зіпсував стосунки з багатьма "білими польтами", як зараз називають носіїв відповідного психотипу.

Чесно кажучи, восени 2019 в мене були сильне побоювання, що  мені буде соромно за цей пост. Але його відставка засвідчила, що він відмовився брати участь у Зе-каптуляції. Отже, підтвердив те, прощо йдеться у пості нижче