August 24th, 2020

Уособлення хуцпи

Зеленський назвав Кравчука обличчям української дипломатії, бо кращого немає.
Плюнути однією заявою в усю українську дипломатію - це треба вміти.
В цьому ж інтервью він сказав про те, що Фокін - це приклад проукраїнського Донбасу.
Господи, як мене задовбав цей ідіотизм, ця дурість та некомпетентність. Зеленский - це уособлення хуцпи. Небезпечної для країни хуцпи.

Брехня заради уявного "міру". Приховування втрат

Розпорядження сільського голови Золотниківської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 22 серпня 2020 року
"Для вшанування пам'ятті трагічно загиблого Рудика Володимира Володимировича під час військової служби у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі і стримування агресії російської федерації в Луганській області..."
Станом на 22 серпня загинув український військовий
В той же час офіційні зведення за:
- 21 серпня:
"День у районі ООС: 4 обстріли, втрат серед українських військовиків немає"
- 20 серпня:
"На Донбасі 20 серпня зазнав поранення один український військовий – штаб ООС"
КИЇВ. 23 серпня. УНН. На сьогоднішній день вже 28 днів немає бойових втрат на сході держави. Про це сказав Президент Володимир Зеленський на церемонії підняття Державного прапора, передає кореспондент УНН
====
Бойових втрат немає тільки тому, що ви, уйобки, їх замовчуєте і приховуєте заради уявного "міру" і зустрічі з ху.лом як самоцілі і вищої мрії.
Заради цього як гарматне м'ясо вмирають покинуті, зраджені і забуті Герої, а українці навіть не можуть сказати їм дякую і помолитись за них.

Як змусили втомитися від війни тих, хто на ній не був

Ти дуже швидко розумієш, що прапор - це не просто символ, коли по прапору відрізняєш блокпости.
Ти дуже швидко розумієш, чому прапор - не просто показуха, коли бачиш прапор над щойно звільненим містом.
Або коли бачиш, як прапор скидають на землю.
Як ми дозволили, щоб у співгромадян сформувалася картина світу, в якій це може бути інакше?
А я знаю, як.
З одного боку сепарські канали віщали, що там "громадянська війна". Така громадянська війна, де скидують українські прапори та вивішують триколори.
З іншого боку розважальні канали робити вигляд, що війни взагалі нема, жизнь продолжается, ребятки, умца-умца.
А з третього боку діяли начебто патріотичні канали начебто патріотичних журналістів, які створювали емоційні прив'язки до війни. Але які це були прив'язки?
Хлопці голі-босі.
Таємні тюрми СБУ.
Іловайськ-офшори.
Зрада зрадлива. Свічечка. Сопелька.
Ці анально шановані люди змусили втомитися від війни тих, хто на ній не був. Емоційне втягування в війну - і вигоряння від неї - відбулося. Просто не з того боку. Просто замість того, щоб переконати співгромадян, що на Сході відбуваються Треті визвольні змагання, і, можливо, найвеличніше, що випаде на долю нашого покоління, їх, старанно, спільними зусиллями відкритої вати та ліволіберальних неоднозначненків, борців з мовою ненависті, переконали в тому, що там олігархи бабло ділять, а хлопці гинуть, бідні та беззахисні. Вони, в принципі, були раді переконуватися - бо ж в такій картині світу все ок, можна нікуди не їхати та ні на що не звертати уваги.
І тепер ми маємо ці три категорії як три домінуючі моделі в країні.
Люди, яких обробили медведчуківці.
Люди, яким взагалі похер.
Та люди, яких обробили розповідями про трагічну зраду.
А потім дивуємося, як так ся стало.
Це "ся стало" має конкретні імена та прізвища, а також бренди та структури фінансування.
Ви їх знаєте.
І так, це була мова ворожнечі.

Пафоса брехня та огидний несмак

Промова Зеленського - одна з найбільш пафосних і брехливих, яку я чув від президентів України.
Розсипається в подяках медикам, а гроші з коронавірусного фонду йдуть не лікарям, а розкрадаються на так званому «великому будівництві».
Він говорить красиві слова про військових, а сам кидає вмирати підстреленого ворогами бійця Ярослава Журавля, бо Зеленському політично треба зробити вигляд, що не стріляють.
Він говорить про тишу і бреше, що на Донбасі її чують. Але для правди треба читати не лише фальшивки від оточення.
Зеленський закликає до єдності, а сам покриває тих самих зрадників з його офіса, які злили ворогам операцію українських спецслужб. І сам стає зрадником країни.
Я дуже хочу, щоб Україна нарешті усвідомила гнилу сутність красивої обгортки. І наступного року, на 30 річницю, перед країною виступив Президент, а не те що тепер.
Владний концерт до Дня Незалежності виглядав наче програма на день народження багатого жлоба. Для них какаразніца. Вони не бачать і не відчувають відмінностей. Аби було ги-ги і весело. Просто не вміють інакше, все перетворюють в дешевий балаган за бюджетні кошти. Країну теж. Лютий сором і огида від побаченого.

Вошь

Уклонист и капитулянт, пришедший к власти на лозунге "надо просто перестать стрелять", и последовательно воплощающий его на практике, просит тех, кто пять лет защищал Украину, "не мешать ему строить страну, которая всегда даст отпор". Казалось бы дальше некуда, но Зеленский раз за разом находит, где ещё глубже. Вошь, которая вообразила себя львом.

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Колись я писав ці передовиці (роками) обов'язково. Але зараз залишу це вміння за дужками. Україні, чи-то другій, чи-то третій республіці - 29. "Солідно", вже майже третину століття протрималися (це ж тра! і Ти з нами, і ми з Тобою). Хоча я і народився у рік Олімпіади 80-го року, Україна завжди була для мене "данністю", чимось у принципі недискутивним. Ідентичністю, що (а не "яка") не підлягає обговоренню. Хоча це і дивно, адже ледь не вся інтелігенція нашої країни носить на собі "імперський відблиск". Та й давно відомо - не одну імперію розбудував наш народ (як мінімум - три). Який врешті-решт забажав мати власну національну державу, і отримав у відповідь низку війн, хвиль терору, та й щирого геноциду, з цього складалося майже все наше ХХ століття. Прибіднятись теж не варто - в імперії Романових українські землі були найбагатші, спадщина імперії Габсбургів зробила нас європейцями, а доробок Османів і Дунайських князівств - надав нам фантастичний підприємницький хист. Наприкінці Першої світової війни криза обох імперій (100+ років тому) викликала потужний вибух українського "нацбілдінгу". Ні, Ілліч не створював України, а змирився із тим, що УРСР можлива лише з чималим "кавалком" УНР. Потім, звісно, сталіністи -червоні фашисти - знищували все, наші родини, нашу культуру, нашу гідність і мову. Але - надірвалися. Україна - дуже міцна, за нею століття за століттями стоять. Примхлива, горда, сувора, весела, красива, авантюрна, вперта - наша Україна. У 1990-91 роках, скориставшись нокдауном Кремля і (посмійтеся - нормами закону) українці відвалилися від ідеократичної імперії СРСР. Найбільш отруєний шмат тієї імперії - РФ - чверть століття чекав, допоки зміг помститися нам за це. Так, 6 років тому почалася війна Росії з Україною. Орди із Руссю. Сирії з Єрусалимом (sapienti sat). Гадаю, цього не можна було уникнути. Але за ці роки ми все ж зробили ледь не максимум. Так, ми ще не маємо тієї держави, якої хочемо - натомість навчились дбати одне про одного. У нас ще багато чого немає - але ми навчились воювати. Часто нам немає що святкувати - але ми посміхаємося, як переможці, тому що ми це не просто заслужили, а за ці люті роки вислужили. Так ми себе поводимо, так живемо, так воюємо, так святкуємо - тому що ми українці, і це наша священна земля, величезна, красива і багата. Із Днем Незалежності!

ПО СВЕЖИМ СЛЕДАМ...

💥 ПО СВЕЖИМ СЛЕДАМ...
Вчера президент-колхозник назвал 200 тыс протестующих "крысами".
Сегодня утром, в День Независимости, на полупустой площади Святой Софии под поп-музыку танцевали полуголые задницы, а президент-шут назвал нас с вами "теми-кто-путается-под-ногами".
Слава Богу, бурлеск от 95-го квартала закончился очень быстро, бадоевы и билыки получили свои сребреники, а Полшестого свалил в Кончу - наблюдать по телевизору, как столицу Украины заполняют те, кто "путаются под ногами."
Если в прошлом году "путающихся" было море, сегодня их был океан.
Если в прошлом году я увидел хребет Майдана, то в этом - хребет Украины. Который по-прежнему силён не только ментально, но и физически. И если будет нужно, распрямится в течение суток.
А сейчас? А сейчас результат демократии. Она бывает причудливой - но именно за неё, наряду со свободой, отданы жизни многих украинцев. Но результат даже ТАКОЙ демократии во сто крат лучше, чем мрачное болото совкового авторитаризма. А тем, кто надел на глаза шоры, следует помнить, что в его комплект входят узда и кнут.
Украинцы - мирные люди. И пока с академическим интересом рассматривают шоу зелёных голопузиков в оптический прицел. Не для того, чтобы стрелять, а для того, чтобы внимательно наблюдать. И чтобы ОНИ знали, что мы наблюдаем. Пока наблюдаем...
А потом было выступление Порошенко... И его слова о том, что президенту-шуту всегда комфортнее возле вагона Сердючки, чем возле танка.
Это лирическое отступление. Главным же стало то, что в своё время внесло "Фултонскую речь" Черчилля в историю, когда тот объявил открытую войну коммунизму. Так и Порох сегодня объявил открытую битву в Украине за... Украину.
И когда я смотрел утренние поющие трусы, под которые приплясывал на трибуне Зеленский, и выступление лидера нации украинской, а не малоросской - мне стало пофиг, что однажды кто-то пошёл и проголосовал за клоуна.
Сила духа.
Решимость.
Предупреждение.
Они сегодня витали в воздухе. Только жаль, что украинцы включают их только тогда, когда становится совсем хреново.
Бросьте... Значит, суждено пройти и ЭТО.
Есть нация. Есть лидер. Есть воля. Остальное перемелется - останется мука.
Слава Україні! З незалежністю не жартують! Зі святом, Українці!

Корпоратив

Когда тебя с Днем независимости поздравляют Оля Полякова и Верка Сердючка низкопробной попсой, да еще на русском языке, это воспринимается как пощечина. Особенно учитывая, что этот шабаш происходит под патронатом президента Украины.
Владимир Зеленский правит этой страной уже больше года, но так и не прочувствовал ни ее ценности, ни болевые точки, ни чаяния народа.
Поэтому что бы он ни делал, получается такой вот корпоратив. Который выглядит особенно цинично на фоне другого парада независимости – искалеченных бойцов и близких тех, кто погиб, защищая Украину. Они заплатили самую высокую цену за то, чтобы Украина оставалась суверенной. Но президент 95-квартала так этого и не понял.

Навальный

Не писал про Навального, а теперь напишу.
Шарите уже заявили, что Навального отравили веществом из группы ингибиторов холинэстеразы.
Это могло быть что-то из арсенала боевых ФОВ(фосфорорганика) - классические и отработанные зарины, зоманы, табуны и т.д. Может быть это была экзотика в виде какого либо из Новичков(Фолиант) или V-агентов(VX и прочие). Мог быть даже банальный карбофос, если пакетик из которого пил чай Навальный хорошо пропитали(но это врядли - оно все плохо растворяется в воде и таки воняет).
У всего этого говна есть последующее влияние - даже если вас откачают и вы не умрете, быть здоровым человеком у вас вряд ли выйдет. В зависимости от дозировки и конкретного ФОВ, пути попадания в организм, длительности воздействия до введения антидота, общей терапии во время отравления и личных особенностей организма и всякого такого, человек может остаться маломобильным на всю жизнь с уваленной нервной системой и нулевой работоспособностью.
То есть Навального убивали не только агенты кейджиби, которые пипеткой ему фосфорорганику в чай брызгали.
Навального убивали и обычные врачи обычной омской клиники. Потому что по симптомам и традиции отравлений всем было понятно, что это отравление, а анализ на ингибиторы холинэстеразы дело полусуток. До полуночи Навальный должен был получить дозу атропина, если бы он попал в обычную больницу обычного областного центра ЗА ПРЕДЕЛАМИ РФ.
Возможно то время, которое понадобилось Навальному, чтобы добраться от путинской больницы до Шарите сделает Навального инвалидом на всю оставшуюся жизнь.
Потому что в Шарите ему после первых же анализов вкатили атропина(классический антидот от ФОВ, вкалывали при отравлении Новичком Скрипалям). Аналогично в первые сутки можно было бы использовать дипироксим и изонитрозин - реактиваторы холинэстеразы для уменьшения токсического воздействия. Но в первые сутки Навальный был в России. В Омске. И вторые сутки.
Навального убивала вся эта путинская шваль, которой поросло все российское государство. Потому что ей так сказали.
Хотелось бы заметить что Навальному было ок с тем что теперь два миллиона крымчан оказались в зоне действия вот таких путинских больниц. А так же путинских ФСБ, которые неугодным ФОВ капают в чай и ручки новичком мажут.
Ему было с этим заебись и опасность для крымчан оказаться инвалидом(потому что так сказали сверху и Путин приказал) для Навального всегда была меньше, чем опасность от изучения крымчанами украинского языка. Вот такой был Алексей долбоеб. Если бы Омск был не под Путиным и не в составе РФ Навальный имел бы шансы получить лечение и помощь сразу.
Похуй было Навальному на все это, он был сторонником затягивания в этот кафкинаский Омск, которым является Россия, максимального количества людей из других государств, потому что риск отхлебнуть Новичка за оппозиционную деятельность, Алексей считал меньшим риском чем "угнетение меньшинств национальными государствами".
Когда Навальный придет в себя ему придется жить с последствиями отравления и если от самого отравления он спастись не мог, то тяжесть последствий отравления находится в прямой зависимости от собственной позиции Навального. И в прямой зависимости от размеров России.
Вот что хотели передать граждане Украины Навальному и его единомышленникам словами про "не бутерброд".