January 15th, 2021

Баканов

Службу безпеки України час переіменувати в Службу небезпеки. Бо у Баканова вперто не бачать ознак держзради там, де її бачать всі інші - Міністерство фінансів США, міжнародні розслідувачі, журналісти і суспільство:
1) СБУ ім. Баканова щойно закрила справу, в рамках якої мала розслідувати, чи була держазрада в спробах Єрмака створити так звану "Консультативну раду" з бойовиками в її складі. Тобто Баканов не бачить небезпеки в тому, що заступник голови ОП планував вести перемовини напряму з бойовиками.
2) Баканов не бачить небезпеки в тому, що член президентської фракції Слуга народу і голова її облосередку Дубінський є співучасником російської спецоперації із втручання у вибори в США, що кидає тінь на причетність до ції спецоперації росіян усього Офісу Зеленського.
3) Баканов, судячи з усього, не бачить небезпеки в тому, що після наради на Банковій було зірвано спецоперацію по затримці "вагнерівців". Хоча це має всі ознаки держазради, незалежно від того, як це сталось: чи на Банковій просто вирішили відкласти операцію, чим дали час білоруському КДБ самим знайти "вагнерівців" в Мінську, чи після тієї наради мав місце прямий дзвінок в Мінськ чи в Москву з попередженням про операцію.
В січні в Київ має приїхати Крісто Грозєв - розслідувач з Bellingcat, який разом з Навальним викрив російських ФСБшників в отруєнні. Тепер він займається справою "вагнерівців".
Після спецоперації, яка могла стати найуспішнішою справою українських спецслужб, залишилось стільки слідів, що заперечення Банкової самого факту проведення спецоперації виглядають наглою брехнею, якій немає притомного пояснення - стверджує Грозєв. За його словами, були заготовані навіть вироки суду для арешту "вагнерівців" після екстреної посадки літака з ними в Україні. Про все це Bellingcat знімає фільм. І саме для цього вони їдуть в Київ.
Єрмак тим часом стверджує, що усі розповіді про зрив спецоперації - це "вигадана детективна історія". Цими його словами і стратегією "відмовчатись" Банкова не просто плює всім в обличчя. Заперечуючи сам факт проведення спецоперації, ОП відправляє в сміттєву корзину інформацію, яку спеслужби встигли зібрати в ході підготовки операції - це масса свідчень бойовиків проти Росії, які ті встигли надати нашим розвідникам. Ці свідчення могли бути доказами в двох судових процесах проти Росії в Гаазі - доказами її військового вторгення в Україну, фінансування тероризму і збиття Бойнгу.
Про частину деталей цієї зради з "вагнерівцями", якої традиційно не бачить СБУ ім. Баканова - Грозєв вже розказав в інтерв'ю. Його можна подивитись тут https://bit.ly/vagnerivtsi1
Усі інші деталі ми дізнаємось дуже скоро з нового розслідування і фільму Bellingcat.
Особливо приємного перегляду авансом бажаю Андрію Єрмаку, усім, хто був присутній на тій нараді на Банковій влітку 2020, і усім, хто порадив Банковій зробити таємницю з цієї історії, навіть якщо вони не планували вчиняти держзраду, а просто трошечки профани.

Підсвідомість Хомчака

Начальник Генерального Штабу Руслан Хомчак каже нам таке:
"Що стосується Російської Федерації – потрібно розуміти, що з нами воює кремлівська влада, а не весь російський народ.
Якщо війна закінчиться, якщо будуть ухвалені певні політичні рішення, то нам доведеться з часом вибудовувати відносини з "сусідом" – Російською Федерацією. Від цього нікуди не дітися»."
В зв'язку з цим мені дуже цікаво, як він собі уявляє цю вибудову.
Конкретно мене цікавить, яка держава на момент "певних політичних рішень" контролюватиме територію Автономної республіки Крим.

Вокруг Дубиногейта. Инсайды

​​#инсайд Вчерашнее заявление Ермака о том, что «эта администрация сделает все, что в ее силах, чтобы привлечь к ответственности ответственных за вмешательство в выборы в США» - далеко не шутка и не попытка заговорить проблему.

🏛️Источники сообщают, что над Дубинским действительно сгущаются тучи. Просто вдумайтесь – в ОПЗЖ депутатов находящихся под санкциями США – нет, а в «Слуге народа» - есть.

🤕В Офисе президента пытаются всеми силами наладить отношения с администрацией Байдена и готовы для этого идти на жертвы. Тот факт, что президента Зеленского так и не пригласили на инаугурацию Байдена (хотя усилия предпринимались титанические), еще раз подтвердил очевидное. Отношение с администрацией США у команды ЗЕ – ужасные.

🤔Однако существует проблема – Дубинский это фигура Игоря Коломойского и практически координатор «группы Коломойского» в «Слуге народа». Офис президента пытается сейчас все организовать так, чтобы Дубинский сам вышел из фракции. Мол, уголовное дело против него откроют, походит он на допросы – ничего страшного, в украинских реалиях такие дела могут длиться вечно. Естественно, такая ситуация не устраивает самого Дубинского. Коломойского – тоже.

😡Мы уже писали о планах Игоря Валериевича расколоть фракцию «Слуга народа» и принудить ОП к коалиции с министрами нужными олигарху. Пока эти планы отложены из-за усилившегося противостояния с Ринатом Ахметовым и благодаря ряду уступок в сторону Коломойского со стороны ОП. Однако – «никогда не говори никогда».

Тянуть долго у ОП тоже не выйдет и причина в том, что у Ермака думают, мол, санкции – это персональная месть Байдена (в этом Ермака среди прочего убеждают шабунисты). На самом же деле решение принималось долго и давно, и реверансы ОП Украины администрации США, в общем то – до лампочки.

🇺🇸Минюст США четко выполняет свою программу, и сворачивать с нее не собирается, независимо от того – уберут Дубинского из «Слуги народа» или не уберут. Просто в случае, если не уберут – проблем будет больше. И уже не с Минюстом.

Відзавтра

Нушо.
Вже відзавтра набувають чинності норми мовного закону, прийнятого Порошенком в квітні 2019 року, які дадуть змогу доколупуватись «чому не державною?» вже офіційно. Як в державному, так і в комерційному секторі. Виключно українська мова мусить стати мовою обслуговування будь-де, і лише на прохання клієнта обслуговування може здійснюватись іншими мовами.
За порушення накладатиметься штраф в розмірі 5100 — 6800 гривень, чому саме такі цифри я хз, але мрію, аби перший штраф виписав собі той, за кого я дєцтва, і виписував доти, поки не перестане виходити в люди і балакати там на общєпанятном. Другий штраф Бужанському, просто він прикольно верещить і на лобі надувається жила.
Але я відволіклась.
Що я бачу на сьогодні. Навіть в нашому узькощелепному Харкові у тих супермаркетах, де я буваю, все більша кількість касирів переходить на обслуговування українською. Навіть якщо касир починає розмову російською, то, почувши у відповідь мою українську, продовжує вже нею. І частіше всього, що найцікавіше, володіння мовою на досить пристойному рівні. Відтак в мене питання: якого дідька тоді було, га?!
З інтернет-магазинами трохи гірше, там все ще майже тотально панує російська, але у відповідь теж переходять. За останні десять днів лише один впертий чувачок з магазину, що торгував чохлами для смартфонів, вперто теревенив російською, за що магазин отримав від мене одну зірку і словесну еквілібристику у відгуку у вигляді піздюліни.
Як відомо, я кончена оптимістка, тому мені здається, що за півроку-рік бізнес вдуплить навіть без особливих штрафів, що спілкуватись з клієнтами українською ВИГІДНО. І ще я впевнена, якщо ввічливо, але наполегливо вимагати обслуговування державною мовою, то якось воно буде, бо ніколи не було такого, щоб не було нічого. Звісно, що деякий час буде певний дискомфорт у тих, хто звик прокрастинувати або взагалі думав «це станеться з будь-ким, тільки не зі мною», а тепер буде бігати з вибалушеними очима, словником і димом із дупи. Але, повторюсь, що мене не залишає надія на те, що бізнес і громадяни адаптуються досить швидко. Тим більше, що використання мови в побуті ніяк не регулюється (і це безумовно правильно), тому в себе вдома хоч на суахілі.
Звісно, що навколо закону політичні спекуляції не закінчаться ніколи, і умовні бужанські завжди будуть намагатись довести, що держава не має права втручатись в комерційну сферу і там щось регулювати, тим більше штрафувати. Це питання міг би розглянути Конституційний Суд, якби він у нас був, а конституційної кризи не було. Але КС у нас в сраці, а його голова наразі пісяє в Перську затоку.
Але ми вперто робимо своє і говоримо українською.
Майте гарний день, люди.

Дно Хомчака

Навіть якщо опустити моральну та людську складову - полюбуйтесь, якими термінами оперує генерал Хомчак, розповідаючи про загибель підлеглих йому солдатів, зокрема сержанта Журавля.
Слова "полізли" немає в жодному Статуті та бойовому докуметі, воно вказує на професійну непридатність цього "професіонала", а він, нагадую - цілий головнокомандувач ЗСУ та колишній начальник Генштаба.
Всі втрати під час "розведень" та "перемирій" відбуваються під таким "командуванням", яке через "неприцільні обстріли" та заборону розвідки тепер опустилося до - "не треба було лізти".
А наприклад "беручі під контроль" ситуацію з Журавлем - Зеленський нікуди не "ліз", пане майбутній колишній генерал?
І чим це закінчилося, нагадати?
Ще раз - подібної ганьби не було ніколи, командири такого рівня не мають права на такі вислови, особливо в бік тих, хто вже не зможе їм відповісти.
До речі - далеко не факт, що вони "порушували заборону", це явна маніпуляція, бо збереглася переписка бійців, яка вказує, що бойове розпорядження на вихід було.
А мертві сорому не ймуть - він весь на Хомчаку, на його зеленій владі, і на тих, хто їх привів.
На изображении может находиться: текст «OBOZREVATEL не дочекавшись евакуацё. чи все було зроблено для порятунку життя воϊна? -почну 3 того, що всього цього взагал могло не статися. була заборона на те, щоб ходити в "cipy зону". взагал виходити за своϊ позицё й лзти туди, де за ш.сть із половиною років усе нашпиговано мнами, де все прострлюеться. цю заборону порушили красногрудь, журавель i ще два матроси, якi̇ стояли на спостережному посту. матросам по 20 pokiB i вони зі старшими товаришами ползли, куди заборонено.»

Дешевый российский газ

Sergey Fursa
1 ч
Снова дешевый российский газ?
Одной рукой ты повышаешь наценку принадлежащих тебе облгазов (газсбытов), второй рукой выводишь на протесты своих бабушек-фанаток, который протестуют против повышения тарифов. И это все ОПЗЖ, пророссийские марионетки Путина. А потом вдруг появляется идея покупать газ в Средней Азии и у независимых российских поставщиков. Многоходовочка просто таки.
Даже если забыть о том, что независимые российские газовые поставщики это примерно тоже, что и независимые российские журналисты. Пусть представим тот мир, что есть такие. И даже есть газ в Средней Азии. И даже можно его покупать. Но вопрос в другом. Как этот газ может попасть в Украину. Вы его что, дирижаблями будете завозить?
Газ из Средней Азии может попасть в Украину только по трубе. А труба идет по территории России. А труба, которая идет по территории России, принадлежит Газпрому. Все. Баста. Это в Европе кто хочет, тот и должен иметь право подключится к трубе. В России работает немного другой принцип. И труба принадлежит Газпрому. Считай, Путину. Без разрешения Путина и капля газа из Средней Азии не пройдет в Украину.
Таким образом, чтобы купить газ в Средней Азии надо договорится с Газпромом. С Путиным. Таким образом, покупка газа в Средней Азии есть ничто иное, как покупка газа у Газпрома. Вот так и заканчивается газовая независимость от страны агрессора.
При этом, покупать газ у России нам предлагают в тот момент, когда Нафтогаз и США делают все, чтобы не был построен Северный поток-2, который угрожает Украине. И в этот же самый момент, когда Украина говорит, что не надо покупать газ у России потому что это Россия и она использует газ всегда как политическое оружие, самой Украине вдруг начинают предлагать заключить газовый контракт с Газпромом.
Фактически, речь снова идет о том, что Газпром нам продаст газ по политической цене. Потому что рыночная цена ведь нам не нравится. Мы же говорим, что рыночная цена не справедлива. А справедлива значит будет цена у Газпрома. Такая себе российская справедливость. Которая включает в себя Крым. Например. Всегда включала.
Украина только только запустила рынок газа. Украина только только начала бороться за свою независимость. Украина получила независимость. Причем самое сложное уже позади. Уже работает реверс газа из Европы. Уже Газпром не может нас шантажировать. Но, выходит, хватает и шантажа 100 бабушек, которых пророссийский олиграх выводит перед камеры журналистов, повышая при этом сам стоимость в платежках.
И снова нам предлагают продать независимость за пару месяцев дешевого газа. За ферваль и март, когда и цена может уже снизится с пиков и весна придет. При том, что в стране есть путь здорового человека. Это субсидии для тех, для кого газ действительно дорогой. Эта система уже работает и была выстроена в тот момент, когда ситуация была в разы тяжелее. И антимонопольный комитет для российских агентов, которые раскачивают ситуацию, завышая и так повысившиеся цены на газ. При том, что даже с ростом цены на газ, тарифы остаются на уровне не выше 2018 года. В то время, как реальные доходы населения с той поры выросли. И никто не умрет если два месяца они побудут на этом уровне.
Но нет. Мы опять готовы продать свободу за колбасу, забывая, что тогда у тебя не будет ни колбасы, но свободы. Забывая, что именно российский газ был самым дорогим для Украины по контракту Тимошенко-Путина. Забывая, как тот контракт вместе с дешевым газом для населения, и для бедных и для богатых, превратил Нафтогаз в черную дыру, а украинскую экономику довел до ручки. Забывая о том, что мы ведем войну с Россией, что Россия напала на Украину и делает все, чтобы Украину ослабить.
Стыдно. Стыдно бежать за призраком колбасы. Стыдно.

Щастя

Сьогодні у телеглядачів каналу 1+1 був справжній шок: вони навіть не знали, що тарифи виросли удвічі, а Прем’єр-міністр Зеленського превентивно пообіцяв їх знизити на 3,2 %!!
Щастя, яке воно є. Коли підсумкові новини починаються з кримінальної хроніки і ДТП, не кожен розчує фразу ведучої, що десь хтось чогось вийшов на трасу.
А, взагалі, газом, шкарпетками і грошима треба було запасатися ще минулого року, а краще - до квітня 2019!

Болото

Санкции американского Минфина по отношению к группе зарвавшихся русских агентов, уютно пристроившихся в украинских коридорах власти, не могут не радовать сердце и не греть душу. Всегда приятно, когда украинофобы и просто мерзавцы получают давно заслуженную "награду", пусть даже и не от нашего, так называемого правосудия или уснувших "компетентных" органов. Ну пусть хоть так.
Немало экспертов и просто людей, неравнодушных к деяниям этих деятелей, прогнозируют усиление карательных мер по отношению к другим подобным персонажам и даже высказывают надежду на то, что угроза их применения заставит некоторых из них изменить стиль поведения и даже политические пристрастия. Намекают на влиятельных Слуг, олигархов, верхушку ОП и даже, страшно сказать, на самого Зеленского.
Однако, я не разделяю столь безудержный оптимизм. По моему, он основан только на прогнозе, исходящем из логики нормального человека, обладающего хоть каким-то чувством самосохранения и способным анализировать последствия своих поступков.
Я глубоко убеждена, что тем людям, которым адресована угроза новых санкций, судя по их поступкам на протяжении последних двух лет, такие свойства не присущи.
Нечто подобное мы наблюдали в период недолгого, но очень, как бы это лучше сказать, "яркого" самодержавного правления регионалов. Крутые донецкие парни двигались к цели, не глядя ни какие препятствия, не внимая никаким трезвым голосам, предупреждавших о последствиях их безумных поступков, советовавших притормозить, не срывать предохранители, учитывать интересы не только своих семейных и мафиозных кланов, но и хоть в какой-то степени интересы страны.
Но нет. Слово "опасность" было им неведомо, а угрозы воспринимались как слабость оппонентов. Адекватная реакция на внешние раздражители отсутствовала у этих хищников из джунглей, и только сильнейшее физическое воздействие вынудило их податься в бега для сохранения жизни. Все остальные более мягкие меры не принимались ими всерьёз. А зря.
У этих, нынешних, другие биологические характеристики. Они не хищники, крушащие все на своём пути. Они скорее инфузории, не обладающие способностью реагировать на "мелкие" уколы. Их нервная система и ментальные способности просто не способны связать последовательностью несколько абсолютно прогнозируемых событий. Это как болото, издающее только чмокающие звуки в ответ на попытку его расшевелить.
Особенно несерьёзно рассчитывать на испуг прямых русских агентов, кишащих во властных кабинетах и для которых санкции есть не угроза, а награда, ради которой они верой и правдой служат своим кремлевским хозяевам.
Только сильнейшая встряска, символический удар дубиной по голове, возможно заставит эти заплывшие мозги хоть чуть-чуть позаботиться, нет не о стране, конечно, но хоть о себе любимом, чтобы предотвратить судьбу, постигшую совсем недавно их региональных кумиров и спонсоров.
Поэтому я не питаю надежд на понимание причастными остроты момента и осознание угроз, определяющих в том числе и их будущее. Болото продолжит чмокать и воровать, чмокать и воровать, врать и чмокать.
Нужны более действенные меры воздействия, чем просто теоретические размышления и прогнозы. Что-то подсказывает мне, что эти меры тоже не за горами. Уж очень натянулся нерв всеобщего терпения. Для нас важно быть готовым к этому моменту, ибо он будет решающим.

Язык и мова. В предверии 16 января

Привожу здесь свой текст, написанный в тревожном июле 2014 года по поводу особенностей лингвистической ситуации в Украине. Целью текста было разоблачение инсинуаций и добросовестных заблуждений, существовавших по этому поводу.

С того времени в Украине многое изменилось. Мои впечатления относятся к Киеву, и я могу констатировать, что теперь

1. Сам я стал общаться исключительно по-украински в магазинах и ресторанах, и в 90% мне отвечают по- украински.
2. Ученый Совет в моем Институте ведется по- украински, все научные семинары по -украински. Приехавший из США русскоязычный коллега делал доклад по-английски и вся дискуссия была на английском. Случались отдельные  эпизодические исключения, когда выступающий говорил по-русски, но они не сопровождаются конфликтной ситуацией . По русски, так по русски. Вся внутрення деловая имэйл переписка в Институте и в нашей научной группе ведется на украинском.
3. Возникла интересная инверсия. Если раньше украинский выглядел признаком провинциальности или выражением некоторого эпатажа, то теперь в такой ровно роли оказался русский.

Ну, а старый текст не утратил актуальности. Примечательна также дискуссия там с ватным троллем



Заява «Європейської Солідарності»

Категорична неприйнятність відновлення експорту газу з Росії – це червона лінія для влади


Заяву виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка про плани уряду відновити експорт газу із країни-агресора у «Європейській Солідарності» розглядають як доказ намірів вищого політичного керівництва держави повернути Україну в енергетичну залежність від Москви.

Суто за формальними ознаками слід було би вимагати відставки Вітренка. Але, очевидно, що його заява не могла бути не узгодженою з Офісом Президента.

Підтверджується версія, яку «Європейська Солідарність» озвучила кілька днів тому у своїй заяві, що провокація з невмотивованим підвищенням ціни на газ мала за мету обгрунтувати повернення України в газову кабалу до Кремля.

Тепер ми не сумніваємося у тому, що головною темою Берлінської зустрічі радників Нормандського формату був не пошук миру на Донбасі, а відновлення експорту блакитного палива з РФ, що означає пряме фінансування  бюджету країни-агресора.

Ці плани влади синхронізовані з пропозиціями Бойка-Медведчука. Вони – у руслі відомої антиатлантичної ініціативи Коломойського щодо стратегічного розвороту України від Заходу у бік Росії. І  все це поставили на порядок денний саме тоді, коли Газпром стрімко втрачає позиції на європейському ринку, а Сполучені Штати посилюють зусилля, щоб заблокували будівництво Північного потоку.  В цій критичній ситуації українська влада поспішає Путіну на допомогу.

Категорична неприйнятність відновлення експорту газу з Росії – це червона лінія, подібна тій, яку суспільство провело в листопаді 2019 року напередодні саміту Нормандського формату. Україна вже понад п’ять років не купує газу в Росії, і наша енергетична незалежність від агресивної імперії є одним з головним здобутків минулого десятиліття. Відступити від цього – це значить капітулювати перед Росією.

І це питання особистої відповідальності не технократа Вітренка, хоча така заява не робить йому честі, а особисто Володимира Зеленського та Дениса Шмигаля. Обом слід перечитати статтю Кримінального кодексу про державну зраду.

«Європейська Солідарність» зробить все можливе, щоби влада зреклася свого зрадницького плану, а у разі необхідності – будемо апелювати до суспільства, щоб оновити червоні фарби під вікнами на Банковій.

Так званий дешевий російський газ – це смертоносна зброя, як дешевий сир у мишоловці. Він вже вартував Україні Криму, окупованих районів Донбасу, тисяч і тисяч життів.

https://eurosolidarity.org/2021/01/15/zayava-yevropejskoyi-solidarnosti-ategorychna-nepryjnyatnist-vidnovlennya-eksportu-gazu-z-rosiyi-cze-chervona-liniya/?fbclid=IwAR1dPMzpSUcd7oyajKZlgCAH6Uui9iGVvXOgZPeV85UDAvWy0ftGP5q8MG4

Олександр Турчинов: Енергетичний колапс, як технологія зради і капітуляції

Енергетичний колапс, як технологія зради і капітуляції
Російською Федерацією ретельно відпрацьовані технології економічної та політичної експансії під прикриттям “експорту енергоносіїв”. Однією із важливих перемог в боротьбі з російською агресією було досягнення енергетичної незалежності нашої країни. Україна позбулася газової голки РФ і протягом останніх років не купувала жодного кубометру газу від агресора, не заводила з півночі жодного кіловату електроенергії.
Незважаючи на всі заяви чинної української влади про мир та “чергове завершення війни”, військове протистояння з Росією та окупація продовжуються, обстріли та загибель українських військових не припиняються. В цих умовах, перший заступник міністра енергетики України, в.о. міністра енергетики робить заяву про необхідність розблокування закупівель газу з Росії. Паралельно з цим “Укренерго” попереджає уряд про підготовку масштабних віялових відключень споживачів електроенергії, що в умовах низьких температур може перетворити Україну на Алчевськ 2006 року. Не можна виключати, що стрімке підвищення тарифів на енергоносії, яке відбулося з нового року, є одним із важелів влади, щоб забезпечити собі прикриття для масштабної корупції та зради національних інтересів.
Протягом всього часу перебування “зелених” при владі, на догоду олігархату НАК “Нафтогаз” перетворюється на банкрута, а національний стратегічний ресурс – атомна енергетика – системно знищується. Так, штучно зупинялися блоки українських АЕС, тотально обмежувалося фінансування, своєчасно не проводився ремонт та відновлення потужностей енергоблоків. В результаті, країну ставлять перед фактом віялових відключень та “необхідністю закупівлі електроенергії у Білорусі”, для якої РФ в кредит побудували атомну електростанцію. До речі, у зв’язку із будівництвом Білоруської АЕС, Євросоюз оголосив цій країні бойкот на імпорт електроенергії.
Відновлення енергетичної залежності від Кремля та безпосереднє фінансування агресора і окупанта є державним злочином і потужним ударом по незалежності і обороноздатності нашої країни. Зупинити цей злочин, економічний та енергетичний колапс можна лише через повний демонтаж “зеленої” влади, яка стає загрозою національній безпеці України.

Татаров та США

- Поки я працюю у владі, я буду продовжувати на всіх рівнях просувати політику зменшення впливу структур і організацій, що намагаються організувати у нашій країні зовнішнє управління. Моя позиція незмінна - тільки українські інтереси і формування виключно національної та незалежної правоохоронної політики, без чиїхось підказок і зовнішніх вказівок...
...сказав Татаров і сплатив навчання в США.
Блін, це вже суто російська історія. Борцы с загнивающим Западом, в яких сім'ї на Заході.
Нагадуємо, цього особливо важливого співробітника кришує, нагибаючи правоохоронну та судову систему, особисто Володимир Олександрович Зеленський.
Ні, не якісь там злі бояри - сам наш гарант Конституції.

Как оправдать свои безумные шараханья?

МВФ обеспокоен снижением цен на газ в Украине, – говорит глава Минфина Марченко. Думается, министр был очень мягок и деликатен в формулировках. МВФ, скорее всего, в глубоком шоке, потому что им и в голову не пришло, что так можно. Запустить рынок газа. Заложить в бюджет одни показатели, с определенными тарифами. Анонсировать значительное повышение, спровоцировав справедливое негодование людей. А потом «по личному распоряжению президента» их снизить.
Беспокойство Марченко вполне объяснимо: именно ему придется отдуваться перед миссией, объясняя нелогичные шаги украинских правителей. Удивительно другое: почему не волнуются другие вожди? Зеленский публикует радостные снежные посты с елочками. Из Офиса президента – тоже гробовая тишина, и даже вездесущему Подоляку нечего сказать.
Вряд ли Фонд удастся провести так же легко, как при выклянчивании предыдущего транша, якобы для «помощи малому бизнесу». Сейчас оправдать свои безумные шараханья в тарифной политики возможными протестами граждан из-за повышения тарифов вряд ли удастся. Придется придумать что-то более весомое.

Старе газове газпромівське ярмо

Валерій Прозапас
На другий день після зустрічі Єрмака з Козаком таке враження, що Арєстович перевдягнувся в Вітренка - і як лайно по трубам просуває закупівлю російського газу у "хороших, правильних русскіх, а нє вот тєх, плохіх!"
Потік свідомості такий самий, як у кожного "позитивного блогера" - беззмістовний та безпощадний.
Плюс Бойко заговорив про російський газ.
Плюс "світлі майдани" продовжуються.
Нас намагаються повільно всмоктати в старе газове газпромівське ярмо, це вже очевидно.

Брехня Хомчака. Викриття. (початок)

Щоб приховати брехню і злочин - потрібні нова брехня і злочин. А потім ще, і ще.
Саме так сталося з розвідувальною операцією 137 ОБМП 35 ОБрМП в районі СМТ Зайцеве, в ході якої загинули:
Командир взводу розвідки батальйону лейтенант Дмитро Красногрудь (Мир) - загинув при підриві на невідомому вибуховому пристрої , при перевірці проходу для групи.
Командир відділення розвідвзводу, сержант Ярослав Журавель (Ярік) - отримав поранення в результаті обстрілу при спробі евакуації тіла Красногрудя, загинув від крововтрати.
Медик, сержант Микола Ілін (Естонець) - загинув при підриві на невідомому вибуховому пристрої при спробі евакуації Журавля.
Так само, був поранений лейтенант Андрій Підлісний (Підлий), (колишній начальник розвідки, на момент подій - на іншій посаді) що очолив групу евакуації - в результаті обстрілу, при спробі евакуації Журавля.
Начальник Генерального Штабу генерал-полковник Руслан Хомчак в своєму інтерв'ю «Обозревателю» зробив ряд неправдивих заяв, які спотворюють суть подій, перекладають провину з реальних винуватців на загиблих, і можуть мати конкретні юридичні та репутаційні наслідки для всіх учасників подій.
Далі, детально з цитатами і коментарями до них. Тексту дуже багато, але це неминуче.
Руслан Хомчак: «Всього цього взагалі могло не статися. Була заборона на те, щоб ходити в "сіру зону". Взагалі виходити за свої позиції і лізти туди, де за шість з половиною років все нашпиговано мінами, де все прострілюється. Цю заборону порушили Красногрудь, Журавель і ще два матроса, які стояли на спостережному посту. Матросам по 20 років і вони зі старшими товаришами полізли, куди заборонено. »
Правда: Заборона була. Це ті самі наслідки перемир'я в доктрині «просто перестати стріляти». Розвідка була заборонена. Підрозділи не могли чітко знати, що робить противник.
Що не так, і в чому бреше Хомчак: Це не було самовільним виходом. Про це вихід знали всі, аж до командування ОТУ. Молоді розвідники не «пішли за старшими», а були включені у склад групи.
Руслан Хомчак:
«Є припущення, що вони хотіли провести розвідку, ще щось. Але ми вже не дізнаємося, так як їх серед нас уже немає. Але давайте розберемо по порядку.
Четверо перебували на спостережному посту. І ось вони вирішили піти. Ініціаторами були Красногрудь і Журавель. Вони були класними військовими, пройшли війну, все вміли і знали. І ось вони пішли імовірно в розвідку, хоча їм ніхто не давав ніяких розпоряджень. Вони порушили всі накази, які були. Якщо ви хотіли почути, що сталося - тоді я прямо це говорю.
Командир батальйону - їх добрий друг, пройшов з ними всю війну. Але він не знав.»
Правда: Красногрудь і Журавель - дійсно були класними військовими з великим бойовим досвідом. Командир батальйону Вадим Римаренко дійсно був в хороших дружніх стосунках із загиблими. Вони прийшли за своїм командиром з 93 ОМБр, і повністю йому довіряли.
Що не так, і в чому бреше Хомчак: Операція «виношувалася» давно. Саме на рівні командира батальйону. І з узгодженням по вертикалі Батальйон-Бригада-ОТУ. Про це свідчать, навіть, скріпти переписки військових, які вже публікував Роман Донік, разом з заявою побратимів загиблих.
Розвідники йшли в заданий квадрат не просто так, не "провести розвідку, і ще щось» - вони чітко виконували бойове розпорядження командира батальйону, з вказаним часом, місцем і завданнями проведення розвідки.
Що таке «бойове розпорядження» - можна ознайомитися за цим посиланням в розділі «Бойовий статут про бойовий наказ» https://uk.wikipedia.org/wiki/Бойове_завдання
Бойове розпорядження «священна корова» ЗСУ з приблизно 16 року, коли бойові дії стали не такими напруженими. Якщо в умовах постійного бою і мінливої ситуації «бойове розпорядження» оформляється при першій нагоді після усного наказу (і навіть він повинен обов'язково містити час, місце, завдання, орієнтири, маршрут, тощо) - то при позиційній війні і (особливо) планових операціях воно ЗАВЖДИ оформляється заздалегідь. Щоб ніхто не опинився «поза законом».
Так, існував загальний наказ на заборону розвідувальних дій в сірій зоні. Але якщо командування приймає протилежне рішення, засноване на оперативній необхідності - видається окремий наказ (бойове розпорядження) на конкретні дії.
Якщо командир батальйону віддав таке розпорядження - його підлеглі діють відповідно до наказу, і юридично обґрунтовано. Відповідальність несе особисто командир батальйону.
Але. При існуванні загального наказу, що суперечить необхідності - командир батальйону, зобов'язаний запитати і отримати наказ від вищого начальника - командира бригади.
Той в свою чергу - в такій же ситуації, і зобов'язаний все узгодити, і отримати наказ від ОТУ.
Бойове розпорядження командира батальйону було. Просто він потім «включив задню» і зрадив своїх друзів. І узгодження по всій вертикалі - було. Принаймні, до рівня ОТУ.
Тобто - розвідники ВИКОНУВАЛИ прямий наказ (навіть якщо початкова ідея операції належала їм).
Вони не порушували ЖОДНОГО наказу. Цією брехнею НГШ звинувачує своїх підлеглих в злочині, який вони не скоювали.
Руслан Хомчак:
«Першим йшов командир розвідки Дмитро Красногрудь, за ним - сержант Ярослав Журавель, а потім вже ті два молодих матроса.
Після того, як підірвався Красногрудь, Журавель сказав матросам, що треба йти, допомогти вже нічим не зможуть. Троє повертаються на свою позицію, доповідають командиру батальйону про подію.
Відправляють безпілотник, а потім з командиром приймають рішення йти забирати тіло Красногрудя. Далі за встановленим алгоритмом заявляють про ситуацію через СЦКК і ОБСЄ. Коли отримують підтвердження від російсько-окупаційних військ, тоді вже одягають білі каски, бронежилети і йдуть.
Серед них і офіцери СЦКК. Першим - Журавель, за ним офіцер-сапер морської піхоти (на випадок, якщо потрібно розмінувати тіло, так як ворог часто таке робить), потім інші.
Правда: Порядок проходження і подій умовно правильний, але він не має значення.
Що не так, і в чому бреше, і про що замовчує Хомчак:
Згідно «встановленого протоколу» евакуацію мають право здійснювати тільки представники евакуації, в білій екіпіровці, без зброї і з білим прапором. На фронті мені, до речі, доводилося це спостерігати неодноразово.
Командир батальйону був в курсі цього. Але відправив групу зі зброєю, де тільки 4 людини були «умовно в білому». Що дало противнику привід на відкриття вогню.
Група евакуації НЕ БУЛА попереджена про ці особливості. Цей порядок повинні були знати представники СЦКК, але чомусь погодилися на такий формат.
Руслан Хомчак: (Вони) доходять до зони видимості тіла Красногрудя і в цей момент з кущів лунає черга. Журавель падає. Група вся повертається.
Їм ставлять запитання - де Журавель? Вони відповідають, що він - 200-й, а повернулися, щоб всю групу не підставити під удар. Чому лейтенант, який був командиром другої групи (вони йшли ще разом з Журавлем), прийняв рішення залишити там воїна? Я не знаю. В рамках кримінального провадження зараз йде розслідування.
Рішення приймає той, хто відповідає за ту територію і ту операцію. Так в армії є і так повинно бути, ви ж розумієте мене.
Правда: Правди тут немає зовсім.
Що не так, і в чому бреше, і про що замовчує Хомчак:
Не черга. Шквальний вогонь з трьох точок. Це чули всі у тій зоні.
З цього місця НГШ наполегливо навішує провину на командира групи евакуації, якого підставили з самого початку, відправивши групу з порушенням протоколу.
З огляду на те, що група була зібрана з сапера, представників СЦКК, і втомлених розвідників, які вже побували в бою - ні про яку злагодженість групи не могло бути й мови. Більш за те - половина групи взагалі не мала досвіду (і фаху) дій в подібних умовах.
Тому група відступила при початку обстрілу. Командир відходив останнім. Доповідей про поранення і загибель не надходило, і він вважав, що група відійшла вся. У місці зосередження групи він отримав доповідь від 2 свідків, що «Журавель лежав на спині з розкинутими руками і не подавав ознак життя». Після чого йому довелося прийняти рішення відвести групу, щоб не покласти там всіх непідготовлених людей, і втомлених і деморалізованих молодих розвідників.
І знову вийшов - забирати Журавля, коли дізнався про те, що він живий.
За територію і операцію відповідає командир батальйону. АЛЕ! Як мінімум, на момент відкриття вогню по групі, на КСП батальйону був присутній представник ОТУ в високому чині, який фактично взяв командування операцією на себе. Саме він заборонив відкривати вогонь батальйону після обстрілу групи, щоб «не порушувати перемир'я».
Мало того - зорієнтувати цей вогонь, або заздалегідь попередити про засідку не було кому. Тому, що була заборона на контроль групи безпілотником з нашого боку. «Щоб не провокувати» Він був піднятий тільки після початку обстрілу. Хоча присутність ворожого БПЛА було зафіксовано відразу, про що була доповідь на КСП батальйону. І саме тому немає відео свідчень цього епізоду.
Руслан Хомчак:
«Загалом, командир відправляє безпілотник. Бачать, що розвідник живий, надає собі медичну допомогу після поранення. Формують нову групу, щоб евакуювати Журавля.
У цю групу увійшли: лейтенант, який ходив ще з Журавлем, коли той був поранений, і ті ж два матроса - всі вони пішли втретє. Уявіть собі навантаження в той день на 20-річних хлопців. В першу чергу моральну. І все це під вогнем противника - це ж не по кабінету гуляти.
Ця група розминулася на якихось метрів 50 з місцем, де Журавель потрапив раніше в зону видимості, де ми його втратили і де підірвався бойової медик Микола Ілін ( "Естонець"). Де отримав поранення лейтенант - командир групи. Два бійця, які їх прикривали, встигли відійти. »
Правда: Командир відправляє безпілотник. Тільки зараз відправляє.
Молоді члени групи дійсно вже дуже втомилися. Але їх відправили знову.
Що не так, і в чому бреше, і про що замовчує Хомчак:
Ніякої нової групи не було. До неї увійшли ті ж, хто ходив раніше. І ті ж, хто вже були виснажені, довго перебували у стані стресу, і кілька разів були жорстко обстріляні.
До них додався тільки медик - Естонець. Але він теж не мав досвіду і підготовки для такого рівня операцій.
Насправді нова група була. Вона була сформована зі складу того ж розвідвзводу. Але їй так і не дали команду прибути для виконання завдання. Командир батальйону і присутній чин ОТУ - не дали.
Група вийшла дуже близько до місця останньої локації Журавля. Командир залишив медика з наказом очікувати, пройшов балку, і практично дійшов до мети. Але Естонець пішов слідом і підірвався. Після чого почався жорсткий обстріл з РПГ і стрілецької зброї. В процесі якого був поранений командир групи.
А бійці не "встигли відійти". Бійці просто пішли, залишивши Підлісного і Іліна. І я не можу їх за це звинувачувати. Вони були молоді, емоційно і фізично перевантажені, і недостатньо підготовлені для подібних тривалих дій.

Брехня Хомчака. Викриття (продовження)

9 ч.

Руслан Хомчак:
В результаті ще один військовослужбовець загинув, другий був поранений. Журавель зник з поля зору.
Я вам гарантую, якби бачили, де він точно знаходиться, то пішла б ще одна група. Але знаючи, що балка мінувалася і нами, і противником протягом декількох років - не можна було відправляти людей на вірну смерть.
Так, рішення приймав командир батальйону, який вже втратив Красногрудя, Журавля і Іліна. І він повинен був в нікуди відправляти чергову групу? Його можна зрозуміти? »
«А спецназівці що, невразливі? Знаєте, я завжди кажу: влізь в мою шкуру, а потім суди. »(Це про дві групи спецназу, які перебували в цьому районі, були готові, і хотіли взяти участь в операції з порятунку Журавля).
Правда: констатація загибелі і поранення. Журавель дійсно зник з поля зору.
Так, балка замінована – але в цих умовах і розвідка, і спецпризначенці працюють кожен раз. Це їх фах.
Що не так, і в чому бреше, і про що замовчує Хомчак:
З огляду на, що Ярослав Журавель вже довгий час був поранений - було зрозуміло, що шукати його треба поруч з останнім місцем фіксації. І це ні для кого не було секретом.
Так, командир батальйону втратив вже двох чоловік убитими і одного пораненим. Але зі своєї вини. По своїй волі.
І, зауважте, НГШ говорить про Журавлі, як про вбитого. Хоча на час прийняття рішення не відправляти групу - він ще, вважався живим. Це важливий маркер.
Відправляти ще одну групу в темряву, що наближалася було небезпечно. Єдина людина, що вже знала місце і ситуацію - була поранена. Це командир групи. Він просив, щоб по дорозі в шпиталь його завезли на КСП. Він просив, щоб його зв'язали з кимось із старших офіцерів, щоб доповісти обстановку. Марно. Тільки через кілька годин його вирішили опитати.
Але там дійсно були дві групи спеціального призначення. І вони дійсно були готові і хотіли діяти. І вони, як раз, були не тільки підготовлені діяти в темряві, але це цілком могло стати сприятливим фактором. Тому, що вони - фахівці, підготовлені саме до такого рівня завдань. Більш того. Вони могли бути задіяні відразу після поранення Журавля. Замість нечисленної втомленої групи батальйону. Або спільно з нею.
Вони не були задіяні. І слова Хомчака про те, що спецназ «теж не безсмертний» - звичайно правда. Тільки одночасно і цинічна спекуляція.
Руслан Хомчак: Але я ставлю себе і на місце того командира, який ухвалював рішення. Відправив би я когось, втративши вже стільки людей? Відправив би на смерть? Тим більше, коли там все прострілюється.
Журналіст: У тому числі, як ми побачили, і по білих касках.
Так. Тому відверто кажу: якби Красногрудь і Журавель не пішли, всього цього б не сталося. Все почалося з їх порушення. Це синдром військових. Таке буває на війні ... Я це знаю.
Правда: Все брехня.
Навіть відморожені військовослужбовці російсько-окупаційних військ, з величезною часткою ймовірності не посміли б стріляти по групі евакуації. Якби вони всі були без зброї, в білому одязі, в білих касках, і з білим прапором. За протоколом.
Але це було не так. Четверо з них були у військовій формі і зі зброєю. І навіть ті, хто в білому одязі - зі зброєю. Це рішення комбата.
І головне, ще раз - Красногрудь і Журавель, так само як і інші безпосередні виконавці операцій - не порушували наказу. Вони його виконували.
Синдром військових? Немає такого синдрому. Є вміння воювати, і бажання протистояти ворогу всіма доступними методами.
І є синдром брехні головнокомандувача Хомчака.
Руслан Хомчак:
"Але так як і Дмитро, і Ярослав гідно пройшли всю війну, були дійсно хоробрими і відважними - президент нагородив їх посмертно.
І я ні на грамів не звинувачую командира батальйону, який більше нікого туди не відправив. Тому що воїни гинули б і далі, а як командиру потім з цим жити?"
Я припиняю ділити коментарі за принципом правда/брехня. У цьому інтерв'ю все брехня. З маленькими вкрапленнями правди - для достовірності.
Головний лейтмотив тут простий - на всьому протязі інтерв'ю. Він вже звичний в побуті. Але в перший раз таке - з вуст того, хто командує Генеральним Штабом.
ВОНИ САМІ ВИННІ! МИ ЇХ ТУДИ НЕ ПОСИЛАЛИ!
А щоб припечатати це зверху, виявляється - добросердий президент, враховуючи бойові заслуги, зжалився, і все-таки нагородив посмертно тих, кого НГШ тільки що фактично звинуватив у злочині. Щоб звалити на них провину за боягузтво, некомпетентність, нерішучість і дурість своїх підлеглих, від рівня комбат, і вище - аж до себе. І свого безпосереднього начальника. Який «взяв ситуацію під особистий контроль».
Так. Порушення наказу в бойових умовах - тяжкий злочин. Більш за те. Люди, які загинули «зі своєї вини» і «в порушення наказу» - не мають права на компенсацію від держави. Ні, зараз поки мають. Але якщо слова НГШ наберуть юридичної чинності - будь-який суд змусить сім'ї повернути ці гроші.
І посмертні нагороди - теж можна відібрати. Злочинців не нагороджують за злочин. Навіть з огляду на минулі заслуги. А саме в злочині звинувачує своїх загиблих підлеглих особисто Начальник Генерального Штабу.
Традиція валити все на мертвих прийшла з радянської армії. І вона досі, як зараза, живе у деяких військових начальниках. Коли ними планується ризикована, або не дуже «законна» операція - в разі успіху головні лаври і нагороди дістаються їм. У разі невдачі - завжди винні мертві. Їх туди не посилали. Вони самі.
Якщо вам досі не було все до кінця зрозуміло про Хомчака і Іловайськ - ви самі все бачите. Та ж схема. Тільки тоді масштаби були більше.
І остання цитата.
Руслан Хомчак:
«Я також прекрасно розумію батька Ярослава Журавля. До слова, він воював зі своїм сином, пройшов війну. Батько має право пред'являти претензії кому завгодно»
«Розумію батька?» Людину, на сина якого ти щойно звалив провину за чужі прорахунки і власну смерть. Якого, фактично, назвав злочинцем?
Батька краще було б взагалі не згадувати. І все, що я можу сказати наостаннє: пан Начальник Генерального Штабу - Ви цинічний брехун і негідник. Ви могли зберігати дистанцію в цьому питанні. Але Ви все це сказали. З конкретною метою. Чим скоїли злочин, за який доведеться відповідати. Неминуче. Коли зміниться ситуація. Або раніше. Коли вас здадуть, щоб прикрити вищестоящий зад.
P.S. Є ще величезна купа деталей і свідчень. Деякі речі знаходяться взагалі під грифом «таємно». Але у цьому тексті я не сказав нічого, що не було б відомо слідчим СБУ, які вели справу. Тепер вона передається в ДБР. Де може померти назавжди. Чи ні.
Частину свідків переконали «змінити свідчення». Як хлопчика-розвідника. На деякі дії якого закрили очі. І дали орден. І він був у батька Журавля, і старанно розповідав йому версію «виправленої реальності».
Багато хто говорить, і будуть говорити тільки правду. Та й ті, хто вже збрехав - скажуть правду, коли на них перестануть тиснути. Бо з цим важко жити.
Цю справу можна спустити на гальмах. Можна вписати в неї брехню замість правди, і прийняти відповідне рішення в суді. Але сліди і свідки залишаються. Тому, рано чи пізно - відповідатимуть усі справжні винуватці. ВСІ!

З циклу "Мудрий нарід"

Валерій Прозапас
2 ч.
Втрата держави завжди закінчувалася для українців економічним колапсом.
Кріпацтво було наслідком небажання населення підтримати Мазепу, та закритих очей гречкосіїв на тих, хто "поліз" в Батурин.
Колгоспи і Голодомор стали прямою розплатою за крах УНР та довіру українців до червоних "слуг народа".
Не знаю чим народу не подобалась ліберальна доба Ющенка, але коли його прибрав Кремль - моментально постало кримінальне стійло Януковича.
І теперішня ситуація виглядає цікаво - в порівнянні з піком "зубожіння", "корупції", "торговлі на крові", "мазання на хліб" та "геноциду" 2018 року, правда?
Точно "какая разніца"?