January 16th, 2021

Вы нас туда не посылали...

Вы нас туда не посылали...
Это чистая правда. Так и есть. Вы действительно не посылали нас на Майдан. Мы сами туда вышли. Потому что у нас с вами разногласия по поводу вектора движения нашей страны. Нашей, не вашей. Вы её своей не считаете. Скирдуете, царюете и постоянно оглядываетесь - куда потом бежать?
А ещё нам не нравится, когда нашей страной торгуют. Ведь в 13-том году так и было. Янукович торговался в прямом эфире. Всё ждал - кто больше даст ему любимому за Украину. Дождался...
Вы нас туда не посылали...
На Грушевского не посылали, на Институтскую тоже. Мы сами пошли. Думаете было не страшно? Страшно. Но мы пошли, а вы сбежали. Затихарились, как крысы. Мимикрировали.
Вы нас туда не посылали...
Прямо с Майдана, в тапочках и камуфляже вразнобой мы пошли на Донбасс. Сами пошли, не дожидаясь команды. Потому что так было нужно. Потому что там война и ваши братья решили, что право имеют.
Вы нас туда не посылали...
Ни в Луганский аэропорт, ни в ДАП. Ни в Славянск, ни в Краматорск. Была бы ваша воля, вы бы нас никуда не посылали, только в Сибирь в теплушках. Но вашей воли не было.
Мы воевали на три фронта. Каждый на своём месте. Кто-то с оружием в руках, кто-то на реанимобиле. Кто-то вёз продукты и форму, броники и шлемы, колёсных коней и даже патроны. Кто-то пахал в тылу, поднимая экономику и не забывая перечислять свою десятину. Кто-то отвоевал независимость, политическое признание, безвиз и даже Украинскую церковь.
Вы нас туда не посылали, конечно. Мы всё сами, без вас и даже вопреки вам.
Да, мы проиграли эту партию.
Желудки победили, у вас реванш.
Вы шлёте нас в тюрьмы. Вы с радостным гиканьем разворовываете и дерибаните то, что мы собирали пять лет. Потом и кровью. Вы сейчас борзые. У вас закон, у вас власть. Угу. Ваши попередники тоже так думали.
Но я вам напомню, что нас не нужно посылать. Мы придём сами. Когда-то всё, что вы наворотили, достигнет критической массы и нам будет абсолютно похер - посылали вы нас или нет.

Сповідь колишнього совка, який одужав

Мой родной язык - русский.
Ну так получилось. Я читал в детстве преимущественно на русском. В семье, во дворе, мы все общались на русском. И сейчас мой словарный запас на русском больше. Книги я пишу на русском. Я все еще думаю на русском.
Так получилось. Этого не изменить.
Но я никогда не чувствовал себя ущемленным русскоговорящим. Я радостно хожу в кино, где в последнее время к счастью все фильмы только с украинской озвучкой. Да она просто лучше. И это не ущемляет моих прав.
І я дуже радий, що сьогодні вступає в силу ще один закон, який посилює позиціі украінськоі мови. Тому що це про майбутнє. Тому що це про справжню незалежність. Незалежність мислення і незалежність інформаційного простору від імперськоі Росіі.
Я не люблю пафосних слів про мову. Взагалі не люблю пафосних слів. Але я раціональний цинічний фінансист. І я розумію, що не можно боротися з краіною агресором і жити інтересами цієі краіни. Так не працює. Тому чудово, що є мовні квоти. Тому чудово, що молодь переходить на украінську.
І так, це довгий процес. Я знаю, що люблять дивитися украінці в ютюбі. Ми все ще дуже залежні ментально від Росіі і руського миру. Але це природньо. І одного дня більшість кумирів молоді не буде мати відношення до Росіі. Та й зараз іх відсоток вже значно меньший, ніж був 20 чи 10 років тому.
Коли ми святкували випускний зі школи ми йшли і співали. І співали в тому числі радянській гімн. Не тому, що ми були за радянський союз. Просто це був 1999 рік. Брат-2. І ми все ще були напів радянські. І це було просто нормально. Для нас тогочасних.
Коли ми випускалися з університету ми святкували і співали гімн Украіни. А пройшло всього 6 років. Ці зміни відбуваються. І те, що ми дивимось і на якій мові спілкуємось, чи затримує ці зміни чи прискорює іх.
І я за те, щоб зміни йшли швидше. Щоб суспільство відривалося від радянськоі пуповини. Від того, чим живе зараз Росія. А для цього як мінімум потрібно жити у своєму інформаційному просторі. Так, і у нас тут вистачає своіх Дубінських. І це не буде швидким шляхом. Але його треба пройти.

Від себе: Оце співання гімну СРСР українськими школярами у 1999 році мене спочатку налякало. І я навіть вирішив цього автора більш не перепощувати. А потім подумав, що я неправий. Маємо довгий процесс народження нації. Людей, які на наших очах стали українцями, варто вітати. До речі, Майдан 2004 дуже посприяв цьому процесу. Тоді відбувався лавиноподібний перехід колишніх совків на бік українства.

Порада

Маленька корисна порада.
От приміром, сідаєш у таксі. А там тобі російською.
1) Якщо тобі норм, то їдь собі разговарівай
2) Якщо не норм, то кажеш таке: "Уважаємий, або в нас стосунки, що ви мені надаєте послугу, а я вам плачу гроші - тоді українською, будь ласка. Або ж у нас приватна поїздка і ми як корєша раговариваєм по-русскі, але тоді ніяких грошей".
І те саме в будь-якій сфері, де оплачується послуга.
Не дякуйте.

Статистическая недостоверность

С подачи вот вам презентация по результатам бразильского клинического исследования синовака: https://issuu.com/.../apresenta__o_instituto_butantan__1_.
Она на португальском, но там все понятно даже без перевода и там все плохо:
* Слайд №14 - в исследовании исходно было всего 300 человек в каждой группе возрастом более 60 лет. Из них вторую дозу получили всего по 200 человек (интересно, почему?). Это очень мало для третьей стадии, каких-то выводов по этой самой важной возрастной группе сделать нельзя.
* Слайд №17 - эффективность в 100% для предотвращения тяжелых и средних случаев **статистически недостоверна**! (p=0.49, вообще ни о чем). Тяжелых и средних случаев вообще было всего 7 на все исследование. Это курам на смех. Делать из этого выводы о высокой эффективности нельзя!
* Слайды №18-19 - эффективность предотвращения любых случаев заболевания, включая легкие, статистически достоверна, но общее число случаев мало. Если не брать "очень легкие", то их всего 38 на обе группы. Учитывая смещенную выборку из врачей, это, мягко говоря, не впечатляет.
Мой личный вывод - ну нахер...

Відмінники Трускавця

Дубінскій - про внєшнєє управлєніє говоріл нє я, і пльонкі Дєркача гонял тоже нє я, проізошла чюдовіщная ошибка!
Богуцкая - нє імєю нікакого отношенія к вводу локдауна! Ето нє я, а дуракі какіє-то голосовалі!
Вєрєщук - нам нужна сільная армія, а про нєсвоєвремєнность НАТО говоріла нє я! І генерала Назарова судят сукі какіє-то зєлєниє! А я, знаєте, сама в нєкотором родє хунта!
Якесь неприємне "новоє ліцо" - скоро Владімір Алєксандровіч станєт болєє лудшим патріотом, чєм "політікі старого рєжима"! (так і сказав).
Що з цими відмінниками Трускавця таке, хто знає?