January 24th, 2021

Делегітимізація

Pavlo Klimkin
7 ч.
Відео Навального про "палац Путіна" вже більше 66 мільйонів подивилися. Тепер, коли звучатиме прізвище Путін, багатьом одразу спадатиме на думку цей палац - всередині Росії і за кордоном теж, а це вже початок делегітимізації, хоча б неформальної. Не забувайте це "рекламувати" і в нас, хай прихильники "русского мира" дивляться як живе їхній кумир - це діє краще, ніж всі політичні дискусії.
І відповідь російського режиму на протести, ініційовані Навальним, - через репресії та арешти - теж відповідь, що демонструє слабкість. А кадри націоналістів, яких вивели назустріч, мені якось нагадують тітушок. Звісно, це ще далеко не Майдан, але вже нагадує події на Болотній площі у Москві у 2012 році.
Пам'ятаємо, що відповіддю путінського режиму на ці події стало втручання у наші справи і потім окупація Криму та Донбасу. Автократичні режими люблять звертатися до "перевірених" рецептів, тому пильнуємо і готуємося, точно не завадить.

ТикТок и новая экономика

История про тиктокершу с 2.9 млн подписоты на няшных видео про "я котик" и поперечных шпагатах она, кстати, не про бесполезность запретов ВК и "проигранную инфоборотьбу". Она про новую экономику. Ибо ТикТока не существовало 3 года назад. А сейчас у не самого оригинального контента там подписоты чуть ли не больше больше чем у всего патриотического ФБ в укрнете. Ибо если отбросить ботов, два-три аккаунта Швеца и меня, или тех, кто тут строго по работе, то там где-то так и будет из 14 млн. украинских пользователей ФБ - хорошо млн. 3-4 активных.
Сколько там у нас у звезд читателей? Святослав Вакарчук, собирает стадионы, дважды депутат - дотянул до 600 к подписчиков? Сколько у достаточно известных блогеров или журналистов, вроде, Соколовой, Моновой, Портникова, кто там у нас еще с проукраинской активной позицией - 200 тысяч набирается у каждого? По моему нет. Борьбы просто я подозреваю в реальном мире никто не ведет, а ограничиваются монетизацией.
Так вот - 140 млн. российского рынка, плюс вата, плюс люди мира и жители планеты земля эмигранты в ЕС. Которые тоже достаточно аполитичны многие. В общем, на выходе коммерческий контент всегда будет стремиться к мир, дверь, мяч, хочу посетить Россию, поссорили и вот это все. Это в лучшем случае. Кто умный - вообще, не касается этих тем там. Кто я такая, чтобы рассуждать о войне, смотрите лучше на шпагаты и какая я кися.
А закончится великая война с тиктоком, что перебанят стороны друг друга и видеть не будут, а вместо "Алло" будет любой другой русскоязычный контент - тысячи их. А если будут ирл выносить мозг, то за деньги от монетизации передет кися на Кипр и продолжит пилить контент. А от хайпа подписоты только прибавится. СМИ в телефоне и эффект Стрейзанд - я вон пошел и посмотрел, что за кися. И тем самым налил просмотров. А комментарий - хоть злой, хоть нет, только ранжирования добавляет. Вот и весь дивный новый мир, инфоборотьба и пузыри

Автосейв та руйнівні дії влади

Приблизно рік тому в ці дні світ дізнався про ковід
Новини з Китаю виглядали страшно: військові на вулицях, закриті регіони, відео (як виявилось, тролінг) з людьми що вмирають на вулицях з судоргами і кровостіканням, відкриті в рекордні темпи лікарні ітд.
Сьогодні, через рік, стало зрозуміло що людство і Україна, українці цю хворобу переживуть. Принаймні в цьому, немутованому вигляді.
Але сьогодні, через рік, вже багатьох людей немає серед нас. І на жаль, епідемія забере ще багатьох.
Та я хотів би поговорити про інше:
Нагадати про те як держава, її інститути, її влада нас захищали впродовж цього року
Нагадати про Нові Санджари, про те як 17 міліціонерів бігали за одним плавцем і про те як всю країну, весь бізнес закрили на карантині рік тому, для того щоб ізолювати нас від кількох сотень хворих людей, замість того, щоб ізолювати їх і контролювати джерела зараження (тих, хто повертався з-за кордону).
Водночас нагадати як при цьому з країни вивозились маски за безцінь (передаю прівєт митникам з голосу), що навіть лікарі не мали елементарних засобів захисту і самі ставали джерелами епідемії.
Нагадати як вся країна, весь бізнес, сидів на карантині, але ресторан Велюр Колі-Каклєти працював.
Як працював Епіцентр, а Володимир Олександрович з світою особисто зустрічав вантажі для цього магазину.
Окремо хотілось би нагадати про московську секту, яка свідомо намагалась заразити якомога більше людей
А влада, обмежуючи всіх, закриваючи всіх на карантині, нічого не робила з московською сектою.
Точніше, таки робила - влаштовувала віп-попів в інститути серця в персональні палати, ставлячи під загрозу важкохворих
А ще хочеться нагадати за те, як гроші які виділялись на лікування і захист людей по-факту розпилювались на бравих 17-х міліціонерів що бігають за плавцем і розпилювались на вже збудовані Порошенком дороги.
І про вакцинацію хочеться нагадати. Якої немає.
А в Єгипті вже є.
-------------
Рік тому я, і багато хто інший, переоцінили загрози
Хоч хвороба виявилась далеко не простою. Я її переніс, знаю
Але якщо б це було щось смертельніше, якщо б в зоні небезпеки була інша категорія людей, більш соціально активних (люди працездатного віку, діти), то ми б сьогодні були в зовсім іншій ситуації, і багатьох з нас би не було.
Епідемія, хвороба, обставини, фарт пошкодували нас, пошкодували українців, Україну
Це можна сприймати як такий собі автосейв долі, який зберіг нас від дій обраних нами злодіїв-ідіотів-брехунів
І тут питання лиш в тому чи цей автосейв вбереже нас і від інших руйнівних дій цих істот?

Коза Ностра

Ситуація, яка склалася в СБУ - це пряма відповідальність Володимира Зеленського.
Не буду зараз обговорювати чи справді один високопоставлений співробітник СБУ замовив вбивство іншого високопосадового співробітника. Це може бути не правдою. Завжди є вірогідність того, що ми спостерігаємо банальну фабрикація кримінальної справи одних контролерів фінансових потоків в СБУ проти інших.
Але в будь-якому разі, поява цієї інформації в публічній площині свідчить про наступне.
По-перше, СБУ за керівництва Зеленського та його друга Баканова остаточно перетворилася із структури, яка вирішує завдання безпеки держави на корупційну годівницю, під виглядом якої за ренту конкурують декілька внутрішніх угрупувань. Це вже не спецслужба, а якась Коза Ностра, в рамках якої апаратні кримінальні «сім’ї» вирішують свої протиріччя мафіозними методами.
По-друге, це демонструє загальну деградацію інституції. Апаратні війни всередні спецслужб були завжди. Але вирішувалися вони політичними інструментами та методами спецслужб. Тобто, навіть в рамках корупційноної діяльності співробітники спецслужби діяли як співробітники спецслужби. Збирали компромат один на одного, заводили кримінальні провадження, змагалися за вплив на політиків, доводили неефективність роботи конкурентів. Навіть в рамках корупційної системи вели себе як офіцери, а не як бандити. Знову ж, не стверджую що це - добре. Говорю тільки про те, наскільки деградувала сама інституція та система державного управління, якщо високопосадові офіцери починають діяти як бандити, які ділять п’ять ларьків.
По-третє, комерціалізація діяльності СБУ досягла такого масштабу, яка безпосередньо загрожує національній безпеці. Бо для людей які діють таким чином в принципі немає ніяких червоних ліній. Це називається пуститися берегу. За умов такого розкладення СБУ, спецслужби Росії, які попри все оперують власними шовіністичними державними інтересами, повинні почуватися всередині структури українських спецслужб як в себе вдома. Ще раз повторюю, що питання корупції в розрізі національної безпеки - це не питання хабарів та маєтків. Корумпованість наших спецслужб створює поживне поле для втілення спеціальних заходів ФСБ та СВР РФ, в рамках яких корумповані співробітники наших спецслужб вербуються ворогом. Через фінансові потоки та компромат.
В-четвертих. Президент України, голова СБУ та політичне керівництво держави повністю втратили контроль над тим, що відбувається у спецслужбах та державі загалом.
Можна багато говорити про реформу СБУ. Але державна вертикаль вибудовується політикам. Ніяка реформа не потрібна для того, щоби не допускати ситуації, за якої генерали починають замовляти один-одного в боротьбі за умовну митницю з її контрабасом. Для цього потрібне хоч якесь раціональне розуміння кадрової політики та того, як працюю система.
Узурпувавши владу в країні Володимир Зеленський так і не зрозумів що з цією владою робити та як її відправляти. Капітан лежить в теплій ванні, вважаючи що він ще щось контролює на своєму кораблі. А в цей час його підлеглі виносять останне срібло з столової першого класу. Зеленський з його особистими вадами - це загроза самому існуванню держави.

Цікавий погляд

ЧОМУ В РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ НЕМОЖЛИВИЙ "УКРАЇНСЬКИЙ СЦЕНАРІЙ".
Під час обох українських "революцій", 2004 та 2013-14 років, Україну насправді рятували... інституції. Обидва рази знаходилася інституція (відповідно, Верховний Суд та парламент), яка під тиском протестів "апгрейдила" систему влади без її повного демонтажу. Це не забезпечувало радикальної "зміни системи", але, на наше велике щастя, також не давало ввести країну в стан руїни, спричиненої безвладдям (коли "вся система рушиться" і треба будувати щось нове - не факт, що краще - буквально "з нуля"). Власне, тому горде слово "революція" я й написав у лапках (визначення революції див. тут: https://bit.ly/3pff8dp).
За лаштунками цієї рятівної ролі інституцій - особливості соціально-економічного устрою сучасної України, які є і нашим порятунком, і нашим прокляттям: найпотужніша влада в країні не належить політичному центру, а розділена між кількома "олігархами" (себто, фінансово-промисловими групами). Якби не відносна слабкість держави і не гра частини "капітанів економіки" на боці протестувальників - гра, яку державний апарат, вочевидь, не мав змоги зупинити так жорстко, як це робиться у наших сусідів - події обох "революцій" пішли б за зовсім іншим, набагато жорсткішим сценарієм, і протести були б подавлені (інша річ - якою ціною).
Ну от, ні в Росії, ні в Білорусі немає ні інституції, здатної наважитися на апгрейд системи під тиском "знизу", ні достатньо незалежних від політичної влади центрів впливу, які можуть надати підтримку такій інституції.
Ні парламенти, ні верховні суди обох держав чхнути не наважаться без команди "головного" (або такої, що надійшла від імені "головного").
Тому там і там система влади (а) тоталітарна, і (б) надзвичайно жорстка, непіддатна для будь-яких змін, крім хіба тих, які ініціює вона сама.
Інакше кажучи, якщо в Україні двічі складалася революційна ситуація, яка ставала імпульсом не для "зламу", а для оновлення системи (і я, попри думку наших ліворуціонерів, вважаю це нашим великим щастям), то в Росії та Білорусі є лише два сценарії: або безладний бунт зі зривом в хаос і потім розбудова якоїсь нової системи "з нуля", або традиційна "революція згори", яка "стравлює пару" протесту і повертає підданих у стан покірливості не на їхніх, а на власних умовах (див.: Натан Эйдельман, «Революция сверху» в России.).
Влада обох країн вочевидь робить ставку на другий сценарій. Чи бажати нашим сусідам натомість першого сценарію - вирішуйте самі.