January 26th, 2021

Треба писати у ЦК

Oleg Bazar
1 ч
Олександр Корнієнко каже, що фракція розглядає три сценарії щодо Олександра Дубінського.
Один з них – "підтримати пана Дубінського та спрямувати листи для його підтримки у відповідні організації".


День рождения

​​🏛️Окружение Зеленского устроило гаранту незабываемый День рожденья. Такого точно не было ни у одного президента Украины.

🤷🏻‍♂️Во-первых очевидно, все потуги организовать поздравление Зеленского Байденом вылетели прямо в трубу вместе с 50 миллионами долларов, потрачеными на фирмы-лоббисты из США. Байден о существовании Зеленского даже не вспомнил.

🤦🏼Во-вторых, мы не знаем кем нужно быть, чтобы устроить президенту то публичное унижение, которое произошло на заседании фракции СН. Коротко - президент умолял Дубинского выйти из фракции "по собственному желанию", а Дубинский президента... ну в общем, матом не послал.

😕То есть по сути, Корниенко и Арахамия не сумев договориться с Дубинским кулуарно (куда Дубинских их посылал - догадаться не трудно), свалили задачу на президента. Мол, увидит Дубинский светлый лик Зеленского - и падет ниц в умилении и раскаянии...

🤔В реальности вся фракция увидела как президенту говорят "Нет!" Дубинский в свою очередь увидел, что на его стороне минимум половина фракции и что категоричной поддержки большинством его увольнения - нет. 150% гарантии - Дубинский возьмет это на вооружение и обнаглеет еще сильнее. Обещанные ОП кулуарные переговоры в таких условиях для Дубинского - подарок. Характерно - Дубинский не призывал фракцию к расколу, он твердо гнет свою линию, на которую ОП просто нечем ответить.

🤭Сериал не завершился - он перешел в новый сезон. Кто получил от ситуации максимальный профит? Как ни удивительно - Петр Порошенко.

😀Петр Алексеевич немало нас удивил заявленным намерением "подключить все свои связи для организации встречи президентов Украины и США". Сейчас ситуация выглядит так, что даже Порошенко протягивает ОП руку помощи - а там самим себе помочь не могут. Понятно, что пока Дубинский во фракции, ни о какой встрече президентов речи не будет. И это - заслуга "стратегов" Ермака.

😡Можно поверить, этот День рождения Зеленский запомнит надолго.

Без прямого военного вмешательства России никаких ЛДНР бы не было

Фрагмент из свежего интервью Игоря Гиркина, в котором он поясняет причины своего ухода из Донбасса в 2014-м. Фактически из его слов следует, что Сурков поставил ему условие - Россия введет на Донбасс войска только после того, как Гиркин передаст командование Захарченко и вернется в Россию. А без российской помощи противостоять украинским военным боевики не могли.
Особенно интересно, как Гиркин описывает военную обстановку на начало августа 2014 - по его словам, формирования ЛДНР в это время уже практически полностью разгромлены и отрезаны от российской границы. Ни о каком полноценном сопротивлении ВСУ речи быть не может.
Вот это видео надо показывать всем, кто рассказывает про "внутренний конфликт" и отрицает военное вторжение России на Донбасс. Сколько бы не врали про гражданскую войну, правда все равно вылезает наружу. Озвучивают ее сами же участники тех событий. И правда в том, что без вмешательства России никаких ЛДНР бы не было. Только Москва уже 7 лет искусственно поддерживает эту бесконечную и бессмысленную бойню.

https://www.facebook.com/den.kazansky/videos/3734068270005991

Призначений винним

ІГРИ З ПАМ'ЯТТЮ ПРО ЗАГИБЛИХ:
ХИБНА МОРАЛЬ І ПОЛІТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ
На сайті Радіо Свобода є велике інтерв'ю з генералом Назаровим (https://bit.ly/3qUN535).
А в цьому інтерв'ю є один момент, який вартує всієї решти тексту. Ось цитата:
"Ніхто не хоче занурюватись в площину правди. Давати болючі відповіді на ті питання які дають матеріали кримінального провадження.
А дійсні причини, будь ласка: літак, який здійснював посадку перший, що про нього кажуть ті, хто були на аеродромі? Ми його побачили, коли він вже котився по злітно-посадковій смузі. Не бачили ні як він підлітав, ні як відлітав, нічого. Тихо і таке інше. Про другий літак говорять, що літак заходив на посадку, він заходив з включеними аеронавігаційними вогнями. Ще за 10-12 км від аеродрому його всі бачили.
І це навіть видно в Youtube. В інтернеті був викладений ролик, знятий з зупинки «Гостра могила» в Луганську, відстань 15 км, на якому видно, що це літак, і що він летить, і видно включені посадкові фари.
Є документи два в матеріалах кримінального провадження, які сама зібрала, до речі, прокуратура, і надала суду і я в суді ці документи зобов'язав їх зачитати, дослідити. Там чітко написано, що літак здійснює 4 розворот, і в момент включення посадкових вогнів був атакований.
Шановні, давайте будемо відвертими, давайте скажемо правду, болючу, собі і всім в очі – було порушення заходів безпеки.
Я не кажу, що вони винні в тому, що їх збили, не дай Боже!"
Стоп.
Отже, пілоти збитого українського літака ухвалили рішення, яке виявилося фатальним: ввімкнули перед посадкою аеронавігаційні вогні. Саме тому їх помітили і збили.
Чи означає це, що "вони винні в тому, що їх збили"?
Якщо рішення було помилковим - то так. (UPD: в коментах підказали, що, можливо, це був усвідомлений ризик - дякую за деталі ).
Але навіть якщо рішення було помилковим, генерал Назаров не може цього сказати з етичних міркувань. Бо вийде, що він перекладає на померлих гіпотетично свою провину (якої я, наскільки мені відомо про цю історію, взагалі не бачу).
Але чому всі ці деталі замовчують інші?
Одні керуються тими ж таки етичними міркуваннями. "Про померлих", як відомо, "або добре, або ніяк" (насправді ні; це дуже перекручена версія первинного вислову) - а отже, померлі, за визначенням, не можуть бути винні в тому, що вони (та інші) померли. Отже, винним треба "призначити" когось із живих - байдуже, чи винний він насправді. Хтось же мусить "відповісти". (І, звичайно ж, не росіяни, до чого тут взагалі вони.)
Водночас інші керуються політичними міркуваннями, які раціонально та цинічно використовують щойно описані етичні міркування. В інтерв'ю з генералом Назаровим ця тема проходить радше підтекстом, але добре читається "між рядків".
І це далеко не єдиний приклад: достатньо згадати підняту ПіС конспірологічну істерію з приводу загибелі польського літака під Смоленськом. Тема виявилася дуже електорально виграшною для ПіС; але в кого поворухнеться язик назвати речі своїми іменами і звинуватити в холоднокровному політичному цинізмі палких захисників пам'яті невинно загиблих?
Так наївність і обмежений кругозір одних стають легкою поживою для політичного розрахунку інших.
І все начебто заради доброї, шляхетної мети.
Але коли добро розлучається з істиною, воно перестає бути добром.
Останнім часом ми стали забувати про це дедалі частіше.

Именинное

сейчас с .
♨ ДЕНЬ РОЖДЕНЬЯ - ГРУСТНЫЙ ПРАЗДНИК...
Итак, презЕденту вчера стукнуло 43. По опыту общения со многими людьми скажу одно: если человек в 42 - пианист из художественной самодеятельности, вероятность того, что в 43 он станет мудрым государственным деятелем, стремится к нулю. А теперь по порядку...
🔸 Как я уже писал, из госбюджета (плюс спонсорские деньги) было выделено около 50 млн на известную лоббистскую фирму, которая должна была в качестве программы-минимум организовать звонок Зеленского Байдену в ДР Скрипучего. Если бы Байден просто взял трубку, событие было бы преподнесено, как историческое достижение украинской дипломатии. Если бы хозяин Белого Дома ещё и поздравил мальчика, Мендель бы написала, что Зеленский - будущий президент мира.
Ничего этого не случилось. Деньги выброшены на ветер, Байден с утра вспомнил о своих собаках, но почему-то забыл о Зеленском. А если бы ему напомнили, то только в связи с Коломйским и "химией", которая случилась между Зе и Трампом (цитата Кулебы).
🔸 Идём дальше... По информации из ОПУ, вчера имениннику принесли результаты закрытого социсследования (крупные партии проводит замеры ежемесячно). Согласно ему, "слуги" ВПЕРВЫЕ опустились на третье место, пропустив вперёд ЕС и ОПЗЖ. Рейтинг которых отличается статистической погрешность в пользу ОПЗЖ (на 0,2% выше, чем у ЕС). Сам Зе пока впереди других политиков, но на данный момент всего на 4% опережает Порошенко и Бойко, которые также идут ноздря в ноздрю.
🔸 И, наконец, удар под дых презЕдент получил от ИВК, который через Дубинского продолжает шантажировать мальчика и требовать преференций - как для своего бизнеса, так и в плане защиты от американского правосудия. В этом контексте Игорь Валериевич традиционно привлёк в качестве союзницы оттюнгованную леди Винтер украинского разлива - Юлию Владимировну, которая готова продать свою политическую любовь тем, кто пролоббирует ей премьерское кресло - как максимум, или парочку министерских должностей плюс места для своих людей в госкомпаниях - как минимум.
🔸 За всем происходящим у нас внимательно наблюдает американская дипломатия во главе с Нуланд. Которая на свежую голову сделала, как мне кажется, два основных вывода:
☑️ Зеленский, несмотря на свои заверения, продолжает находиться под тотальным влиянием своего работодателя - папы Карло, который и слепил этого Буратино.
☑️ Популярность нынешнего президента продолжает падать, а потому нужно начинать работать с теми силами в Украине, которые занимают наиболее проамериканскую позицию. С прицелом на следующие выборы.
В связи с изложенным, будет выбран новый посол США в Украине. Волкер это будет, Йованович или кто-то третий, станет понятно очень скоро. Шабунинцы, естессно, "пробивают" Йованович, для ЕС (да и всей Украины) предпочтительней был бы Волкер. Хотя есть и третья кандидатура, о которой пока промолчу.
Таким образом, ДР Владимирсаныча выдался весьма грустным - подарков, которые он ожидал, увы, не обломилось. Лизание же его попы со стороны Мендель, Ермака, Подоляка - тех, кто получает за это деньги, не в счёт.
❗️ На сегодня всё. Ещё раз попросил бы всех сторонников партии ЕС и Порошенко быть максимально сдержанными по отношению к своим единомышленникам. Скоро наступит момент истины и необходимость единения. Ибо у нас в стране спонтанно сложилась двухпартийная система, где с одной стороны партия, ориентирующаяся на западные ценности, с другой - пророссийские партии, партии холодильника и партии попутного ветра. Поэтому нам нужно быть вместе. Шануймося!

Гра престолів

Арешт полковника СБУ Расюка, який за звинуваченнями готував убивство бригадного генерала СБУ Наумова дійсно став для багатьох шокуючим фактом. Бо терпіти замовників і організаторів убивств своїх же товаришів по зброї в СБУ наше суспільство не сильно хотіло б. У цій історії набагато цікавіше людина, яку назвали замовником замаху на Наумова - полковник СБУ Дмитро Нескоромний.
Нескоромний відомий перш за все двома епізодами які мають відкритий політичний підтекст. По-перше, він один з тих хто розкручував справу діамантових прокурорів - по суті політичну гру групи олігархів проти Шокіна, який був більш лояльний до Порошенка. З боку ГПУ це розслідування яке мало на меті удар по генпрокурору проводили Давид Сакварелідзе і Віталій Касько, з боку СБУ - Віктор Трепак і його заступник Дмитро Нескоромний. Фактично це була війна за контроль над ГПУ, і Нескоромний прийняв в ній пряму участь. Ті ж до речі прізвища були і в учасниках іншого великого конфлікту - антикорупціонерів проти заступника глави СБУ Павла Демчини, який був призначений Порошенком. Словом, типова бійка за поділ кадрового торта на святі життя.
Другий епізод стосувався того, як генерал СБУ Віктор Трепак, начальник Нескоромного нібито приніс "амбарну книгу Партії Регіонів" в НАБУ порушуючи посадову інструкцію яка змушувала принести її у власне відомство. Після цього книга опинилася в руках у Лещенка, який використав її як компромат у виборах в США проти Манафорта. Абсолютно "випадкові" випадковості, ні разу не олігархічні інтереси, абсолютно усе - збіги. Як завжди. Вже після цього Трепак і Нескоромний пішли з СБУ, причому згодом Трепак став одним із соратників Гриценка і членом команди Зе, презентованим Зеленським на телеканалі 1+1 в якості своєї команди перед виборами.
Дивним чином, кар'єра усіх цих людей пішла вниз, коли Порошенко зміг консолідувати хоч якусь владу навколо себе в 2016 році. Приблизно тоді ж і почалася масштабна війна усіх проти всіх в українській політиці, хвиля корупційних і антикорупційних скандалів, внаслідок якої тріумвірат Пінчука, Коломойського, Льовочкіна-Фірташа виявився раптово переможцем, посадивши на Банковій зеленого короля. І, о диво, Нескоромний повертається із забуття і призначається особисто президентом на цілу посаду заступника глави СБУ! Значно вищу, ніж минула - заступника глави департаменту "К". Ось так кар'єра одного офіцера скакала і залежала від груп при владі.
Тепер Нескоромний став раптом суб'єктом який ось-ось заговорить, таким собі майором Мельниченко. Обіцяючи сказати деякі гострі речі він фактично стає суб'єктом рефлексивного управління Банковою.
Мене найбільше обурює в цій історії те, що Бутусов який свого часу нахвалював Трепака тепер першим з журналістів отримав інформацію про затримання найманця його екс-заступника (!) і саме його видання стало першоджерелом інформації. Ось ці фотки, де Расюка в куртці арештовують, зроблені Цензором і саме ним розповсюджені.
Чому спецслужбісти надали журналістам Цензора цю інформацію, оскільки не виключено що Бутусов спокійно міг її здати самому Трепаку? Десь таке саме запитання у мене і до НАБУ, яким чином "Амбарна книга" принесена в порушення посадових інструкцій Трепаком, опинилася в руках у Сергія Лещенка який потім писав дурні пости про те як врятував світ від президентства Трампа? Що, можна просто ось так взяти, привести вам за руку будь-якого ідіота, який візьме собі ваші матеріали в якості розмальовок? Тоді це не "органи", а шапіто.
Але насправді це усе значно глибше. Бо за кожним таким "шапіто" стоїть великий менеджмент. І амбарна книга, легалізована через Трепака, і майбутня прес-конференція Нескоромного - лише частина великої української гри еліт, де жоден полковник чи генерал правоохоронних органів давно уже не належить сам собі, а завжди має "патрона", який просить про послуги.
Я не хочу стверджувати ані того, що Нескоромний не був замовником убивства, ані того що він ним не був. Але ось це "шапіто", яке відкривається в таких історіях дає ще раз поглянути ясніше на увесь той хаос, який відбувається в системі правоохоронних органів. І хаос там, як завжди, не без руки українського олігархату.

Референдум- класичний механізм узурпації

Проголосувавши за закон про референдум народні депутати просто обнулили і себе і систему балансів та противаг в державі. Та подарували Зеленському чарівну паличку популіста.
Особливо турбує норма при те, що референдум може скасовувати дію ухвалених законів. Який простір для фантазії. Винести на референдум питання скасування закону про мову, чи закону про люстрацію. За народної ініціативи, звичайно. Яку підготує досвідчений в цьому пан Медведчук - ще той майстер «сіток».
Але турбує мене інше. Так, для Зеленського цей закон - просто інструмент популізму. Коли можна голосними та беззмістовними питаннями заглушити об’єктивний негатив від результатів власного правління. Але в досвідчених руках, руках які будуть знати як функціонує влади та політика, це закон про «народовладдя» може перетворитися на інструмент дуже швидкої узурпації влади. Зеленський заради оплесків руйнує державу та готує диктаторські важелі для того, хто прийде після нього.

Від себе: За якимись нечисельними винятками, референдуми виконуть функції демонтажу електоральної демократії та встановлення диктатури. Зазвичай, на референдум приховано виносять кілька питань, а не одне. Якщо прибрати різні словесні визерунки, загальна структура такого маніпулітивного питання, приблизно така:

Ви хочете, щоб правлячий маньяк мав необмежену владу на все своє життя, аби боротися за все добре проти всьго поганого?

Стадо ідіотів Мудрий нарід каже "Так". Хто ж хоче , щоб було не добре, а погано?!

Найбільш відомий й катастрофічний за наслідками був референдум у серпні 1934 року у Німеччині після смерті Гіденбурга. Референдум де факто відмінив всі вибори, й вручив Гітлеру необмежену владу. Наслідкі для німців відомі: 8 мільйонів загиблих, зруйнована країна, окупація 4 арміями.
Треба зазначити, що попри поширену оману, Гітлер та його партія жодних виборів ніколи не вигравали. Зокрема, менш ніж за 2 роки до референдуму він програв президентські вибори Гінденбургові. Жодного разу його партія не отримувала через вибори більшості у Рейхстазі. А от референдум переможно виграв!

На розтяжці

Смішні інсайди про те, що «президент» ДВІЧІ просив дубінського вийти з фракції і дубінський також двічі президента послав.
Тобто в особі дубінського коломой якби натякає свому підборзівшому аватару, що або разом потонемо, або твоя «монобільшість» ту-ту, і наступні «сбори фракції» цілком можуть вміститись в туалеті Верховної Ради.
Таким чином прогнозовано «нелоха» поставили на розтяжку.
Цікаво, скільки протримається.

Справа Фортуни: "Її хочуть примусити дати неправдиві свідчення проти більш відомих добровольців"

Що відомо про затримання Вікторії Котеленець, як просувається розгляд аналогічних справ та скільки за час війни було винесено вироків за жорстоке поводження з військовополоненими, у якому, зокрема, підозрюють жінку-добровольця.

"ВСІ ДИВИЛИСЯ ВІДЕО, РІЗНИЦЯ ВЕЛИЧЕЗНА"

Вже понад тиждень мати двох маленьких дітей, дружина українського офіцера, ветеранка Вікторія Котеленець (позивний Фортуна) перебуває під вартою. 19 січня представники Головного слідчого управління затримали її безпосередньо у Міністерстві ветеранів, де вона отримувала своє посвідчення учасника бойових дій. У війні Вікторія Котеленець брала участь у 2015-2017 роках у лавах "Правого сектору", а згодом - Української Добровольчої Армії. Чоловік Вікторії, Анатолій Котеленець - на сьогодні лейтенант ЗСУ - також починав війну добровольцем.

Справа Фортуни: Її хочуть примусити дати неправдиві свідчення проти більш відомих добровольців 01

Вікторія та Анатолій  у Широкиному навесні 2016 року

Підозрюють Вікторію Котеленець у тому, що у 2014 році вона була однією з тих, хто з боку терористів брав участь у так званому "параді" у Донецьку. А також - у тому, що вона воювала на боці терористів.

Справа Фортуни: Її хочуть примусити дати неправдиві свідчення проти більш відомих добровольців 02

Жінка, яку слідчі вважають Вікторією Котеленець, конвоює військовополонених у окупованому Донецьку

Першою реакцією друзів та побратимів дівчини на несподіване затримання стали зауваження про те, що Вікторія Котеленець раніше вже неодноразово проходила різноманітні перевірки: починаючи від перевірки під час приєднання "Правого сектору" (тим більше, що воювати за Україну Вікторія приїхала з Донецька) до кількох перевірок СБУ у різні роки. А також до, зрештою, банальної перевірки, яка передувала наданню статуса учасника бойових дій. "В комісії по наданню статусу УБД є представники всіх головних державних структур, зокрема Міністерства внутрішніх справ та СБУ, - написала про цю ситуацію нардеп Яна Зінкевич. - Невже під час розгляду документів не було жодних питань чи претензій? Чому на врученні документу її раптово арештовують?"

Справа Фортуни: Її хочуть примусити дати неправдиві свідчення проти більш відомих добровольців 03

У помешканні Вікторії Котеленець на Донеччині (до столиці вона приїхала спеціально для того, щоб отримати УБД) за її відсутності відбувся обшук

На додачу до минулих перевірок, Центр "Миротворець" блискавично оприлюднив зроблений після затримання дівчини порівняльний аналіз, проведений за допомогою програми з розпізнавання облич "NeuroIdentigraf". За інформацією Центру, у тестуванні програми майже рік брали участь розшуківці МВС та СБ України.

На "думку" програми, Вікторія Котеленець та жінка, що конвоювала українських військових - різні особи, схожість яких становить 0%. При цьому в особі жінки з "параду" програма з 92-93% впевненості впізнала донеччанку Ольгу Сухову.

За версією ж офіційного слідства, четверо військовополонених з "параду" окупантів упізнали Вікторію Котеленець на фото. Але сторона захисту зауважує: з усіх жінок на наданих українським бійцям фотографіях зовнішню схожість з терористкою мала лише Вікторія Котеленець. А, скажімо, Ольги Сухової, серед запропонованих для упізнання осіб не було взагалі.

Побратими Вікторії Котеленець тим часом згадують: ще у 2015 році, коли хтось помітив певну схожість Фортуни із жінкою-конвоїром та у лавах добровольців почали ширитися чутки, у підрозділі "всі дивилися відео з "параду", різниця між тією бабою і Фортуною величезна".

БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ АБО ЗАСЕКРЕЧЕНІСТЬ

На сьогоднішній день Фортуні інкримінують ст. 260 (створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їхній діяльності, від 3 до 8 років) та ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, а саме - жорстоке поводження з військовополоненими, від 8 до 12 років).

Як зауважує адвокат Вікторії Котеленець Віталій Цокур, стаття 438 знаходиться у відомстві СБУ, а не поліції.

Справа Фортуни: Її хочуть примусити дати неправдиві свідчення проти більш відомих добровольців 04

Перше запитання, яке мимоволі виникає (безвідносно до Вікторії Котеленець та того, чи є саме вона жінкою з "параду") чи може стаття про порушення звичаїв війни, про жорстоке поводження з військовополоненими впевнено застосовуватися щодо проросійських бойовиків, терористів? Людей які, звичайно ж, офіційно не є військовослужбовцями?

Сказати важко. Тому що незважаючи на безліч дій терористів щодо українських військових, які можна було б кваліфікувати таким чином, ст. 438 КК України не так вже й часто згадується в українських судах. Пошук у Реєстрі судових рішень суто за статею "Порушення законів та звичаїв війни" загалом дає нам лише дві датовані жовтнем 2020 роком ухвали (не суттєві - про призначення розглядів) столичного Шевченківського суду.

Справа Фортуни: Її хочуть примусити дати неправдиві свідчення проти більш відомих добровольців 05

Обидві вони стосуються справи Романа Лягіна, "міністра праці та соціальної політики ДНР", одного з засновників секретної тюрми "ДНР" на місці колишнього арт-центру "Ізоляція".

Трохи більше судових рішень, у яких ст. 438 так чи інакше фігурує, можна знайти за ключовими словами. Це будуть різноманітні дозволи на вилучення певних речей підозрюваних, на розкриття медичних таємниць у вигляді стоматологічних карток, на доступ до інформації з банківських карток у справах, які можна перелічити на пальцях.

Безпосередньо ж судових вироків, внесених у реєстр, у яких фігурує у тому числі і ст. 438, нам трапилося два.

Перший - це датований 2017 роком вирок Слов'янського суду затриманому чоловіку з Черкащини, який під час своєї "служби" на окупованій території "здійснював озброєну охорону та незаконне утримання полонених військовослужбовців Збройних Сил України".

Другий - торішній вирок Лисичанського суду чотирьом "дрібним" бойовикам, один з яких Дмитро Тєлєгін. Четверо заочно засуджених терористів - "воїни" "Козацької Національної гвардії Всевеликого війська Донського ім. М.І. Платова". Згідно з матеріалами справи, вони"незаконно позбавляли волі та викрадали людей". Так, цивільних, але це також підпадає під статтю: "Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням..."

Чому у нашій реальності так багато жорстокості щодо полонених військових та цивільних, так багато "порушення звичаїв війни" - і так мало ст. 438? "Може бути, що це пєчаль і бездіяльність, - пояснюють Цензор.НЕТ адвокати. - А може бути, що це провадження СБУ - і ДСА засекретила ухвали по цих провадженнях".

Однак чи можуть бути засекреченими вироки окупантам, тим більше - потенційно гучні? Навіть якщо вони винесені заочно, до затримання людини? Навряд... Втім, на сьомий рік війни їх не видно.

"ТАКІ ЗЛОЧИНИ ПОВИННІ БУТИ НАЗВАНІ ВІЙСЬКОВИМИ"

Чи не найстрашніший епізод війни, який згадується, коли чуєш слова "жорстоке поводження з військовополоненими" - вбивство полоненого кіборга Ігоря Брановицького. В останні години оборони ДАП боєць 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади Ігор Брановицький витягнув на собі з поля бою двох "трьохсотих", які в результаті врятувалися, а сам повернувся у новий термінал – бо вирішив залишатися там разом із важкими пораненими. Згодом старшина Анатолій Свирид взяв біле полотнище та пішов домовлятися із терористами про госпіталізацію поранених. Так Ігор разом з побратимами потрапив у полон. Там Брановицький зізнався, що він - кулеметник, якого розшукували бойовики. Зізнався лише для того, щоб захистити інших. Ігоря по-звірячому побили, після чого двома пострілами у голову кіборга застрелив командир бандформування "Спарта" Арсен Павлов.

Справа Фортуни: Її хочуть примусити дати неправдиві свідчення проти більш відомих добровольців 06

"Справа лежить", - констатує Ніна Брановицька, мати Ігоря. Кримінальних проваджень, пояснює вона, декілька. Одне провадження - велике. Там фігурують різні люди, зокрема і Гіві, фігурує 438 стаття. Інше провадження - по Моторолі, Арсену Павлову. Адже офіційних доказів того, що Моторола загинув, українські силовики не мають.

"Саме по одному Моторолі поставили ст. 115 (умисне вбивство, карається позбавленням волі від 8 до 15 років, у той час, як жорстоке поводження з військовополоненими поєднане з умисним вбивством - карається позбавленням волі на 10-15 років або довічним позбавленням волі, - Ред), - каже мама вбитого кіборга. - Я хочу, щоб перекваліфікували - але немає закону про воєнні злочини, немає закону про колаборацію..."

На сьогоднішній день ніхто не засуджений - навіть заочно. Справу, за словами матері вбитого кіборга, безкінечно "мурижать" - із суду відсилають у апеляційний суд, потім у Верховний Суд, щоб там їй дали оцінку, і так далі. "Бувало, що від засідання до засідання минало пів року, - каже Ніна Брановицька. - Зараз справу відправили на дорозслідування".

Нічого не просувається. Ніна Костянтинівна переконана - проблема у відсутності законодавчої, юридичної бази, на яку юристи могли б посилатися "щоб усе було залізобетонно". У День пам’яті, каже, командир батальйону підвів її до Зеленського, який якраз проходив повз. Ніна Брановицька поговорила із президентом.

"Навіть якщо Гіві і Моторола загинули - вони ж були не одні! Такі злочини повинні бути названі військовими, - переконана вона. - Зеленський поручив, щоб зі мною зв’язалися - і зі мною дійсно згодом зв’язалися, я дала посилання на кримінальні справи... Але я і до Порошенка підходила так само свого часу. І якось воно не просунулося..."

Дає надію на сьогоднішній лише те, що у Гаазі українські справи взяли до розгляду.

"ЇЇ ХОЧУТЬ НАЛЯКАТИ ЗАХМАРНИМ СТРОКОМ І ПРИМУСИТИ ДАТИ НЕПРАВДИВІ СВІДЧЕННЯ"

… Якщо Ніна Брановицька говорить про недосконалість законодавства, відсутність у ньому чіткого визначення "статусу" окупантів і навіть самого факту ведення війни - то є ж і випадки, коли до незаконних дій причетні безумовно російські силовики. Чи інкримінують порушення звичаїв ведення війни та жорстоке поводження хоча б їм?..

Звільнений з полону терористів минулого року луганський бізнесмен Денис Секацький свого часу розповідав Цензор.НЕТ  про те, як його вивезли до Ростова та катували майже 10 днів поспіль. Він був прикутий до стіни у міській будівлі ФСБ.

"Я давав пояснення СБУ, і навіть давав прізвище керівника групи ФСБ. Але це нічим не закінчилося. Мене просто опитали після звільнення з полону, подальших дій жодних не було, хоча я знаю і прізвище його. І, думаю, наша Служба безпеки могла б без проблем дізнатися склад тієї групи, - каже Денис зараз. - Опізнання я не проводив, тому що ніякі фотографії росіян мені не показували. Все заглухло, так і не встигнувши початися".

… У четвер, 28 січня, у Києві розглядатимуть апеляційну скаргу на рішення суду щодо тримання Вікторії Котеленець під вартою. У СІЗО її відправили на два місяці.

Чому саме напередодні затримання ветеранки до справи тоді ще не відомої білявки з параду додалася ст. 438 - стаття в Україні така непопулярна, що її вирішили не інкримінувати навіть ватажку бойовиків, який застрелив полоненого кіборга?.. Питання відкрите.

"Як розповів адвокат, друга - важча - стаття з'явилася у справі буквально за пару днів до арешту Вікторії. Очевидно, що вона знадобилась саме для того, щоб можна було закрити Віку в СІЗО без права на заставу, - переконана Олена Білозерська. Вона добре знає Вікторію, воювала пліч-о-пліч з нею у добровольчому підрозділі та сьогодні робить все можливе для того, щоб допомогти посестрі. - Це класичний поліцейський тиск на "недосвідчену дівчинку з провінції" - вочевидь, її хочуть налякати захмарним тюремним строком і примусити дати неправдиві свідчення проти когось із більш відомих чи впливових добровольців. Також схоже на те, що влада хоче дискредитувати тих фронтовиків, добровольців, волонтерів, учасників патріотичної спільноти, які не заплямували себе дрібним і не дуже криміналом, бо регулярно очищували свої лави від "мутних" елементів - як це робили у підрозділі, де служила Вікторія..."

P.S. У Головному слідчому управлінні МВС у відповідь на прохання Цензор.НЕТ прокоментувати ситуацію із затриманням Вікторії Котеленець нам порадили звернутися до Нацполіції. Представники відділу комунікації Національної поліції, своєю чергою, запевнили нас, що не володіють інформацією та попросили відправити письмовий офіційний запит. Ми обов'язково з'ясуємо подробиці затримання - зокрема і те, яким чином Вікторія проходила попередні перевірки силовиків, необхідні для отримання УБД, після вручення якого її, власне, заарештували.

Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТИсточник: https://censor.net/ru/r3244096

Дирижабль

Днями, а саме 21 січня, з’явилась інформація від Андрія Портнова про виграш ним справи у Міністерства освіти і науки про шкільні підручники історії, розглянутої ОАСК, справа 640/10678/20. Вже з’явився повний текст рішення, то ж можна коментувати.
Обговорюване рішення суду не є абсолютною поразкою та не є абсолютною перемогою. В колі юристів таке явище називають «процес заради процесу», коли особа формує позовні вимоги до МОН у зв'язку з порушенням відносно нього Закону "Про звернення громадян", оскільки службовці МОН не знайшли часу та натхнення відпрацювати звернення належним чином та надати обгрунтовану відповідь, обмежившись формальною відпискою. Загалом, усі чиновники люблять так робити, це відомий факт.
Предметом розгляду в судовому порядку було питання ДОТРИМАННЯ МОН України ПОРЯДКУ розгляду звернення позивача, яке зареєстровано у директораті шкільної освіти Міністерства освіти і науки України 30 березня 2020 року за № П-2433/0-20 і виконання покладених на МОН Законами України «Про освіту» та «Про звернення громадян» обов`язків щодо здійснення перевірки обставин дотримання вимог принципу академічної доброчесності, з порушенням якого позивач пов'язує викладення матеріалу у підручниках з історії України фактів здійснення розстрілу активістів Євромайдану "силовиками". Конкретно, у рішенні йдеться про те, що вказуючи у підручниках про розстріл протестувальників снайперами «Беркуту», в Україні відсутні вироки суду, які набрали законної сили, що встановлювали б ці факти.
Проте цього ж дня, коли було прийнято рішення ОАСК, було ухвалено 5 рішень ЄСПЛ по справам майдану. ЄСПЛ виніс ці рішення у справах Шморгунов та інші проти України, Кадура і Смалій проти України, Луценко та Вербицький проти України, Воронцов та інші проти України та Дубовцев та інші проти України. Суд встановив, що владні органи умисно застосовували жорстоке поводження та що держава була відповідальна за вбивство одного із протестувальників. Суд також зауважив, що багато з рішень про тримання під вартою були свавільними. Загалом, ЄСПЛ виявив ознаки того, що встановлені порушення "були частиною певної стратегії владних органів". І це встановлені факти.
Рішенням ОАСК не встановлено обов'язку МОН щодо скасування нормативних документів чи виправлення підручників, лише обов'язок щодо повернення до розгляду звернення та перевірки наведених у зверненні обставин. Тобто, при такому повторному розгляді, МОН може прийти до висновку, що тексти підручників відповідають формуванню державної політики к сфері загальної і середньої освіти.
Окрім іншого, рішення ОАСК не набрало законної сили і може бути оскаржено до апеляційного суду (штовхніть хтось Шмигаля). Якщо МОН з якихось причин не скористається своїм правом на апеляційне оскарження, то після набрання рішення законної сили Директорат шкільної освіти Міністерства освіти і науки України після перевірки та перегляду підручників представить заявнику детальну відповідь. Сподіваюсь, ця відповідь буде саме про те, що підручники з Історії 5-11 клас видавництва 2018-19 років освітлюють вірно новітню історію Україну.
Ми всі з Вами є свідками і творцями цієї, новітньої історії нашої країни. І її переписувати на догоду політичним маніпуляціям не можна.
Пам’ятаймо про це.
Принагідно нагадую, що Портнов - резиновий вироб, що позиціонує себе дирижаблем. І ви йому допомогаєте кожного разу, коли розносите його брехню та галімі понти. Жодного зобов'язання МОН змінити підручники в судовому рішенні нема.

Обвал рейтинга

​​🏛️Очередной обвал рейтинга «Слуги народа» и лично президента Зеленского – НЕ результат тарифных протестов. Тарифы прочувствовали еще далеко не все. На рейтингах они пока не отразились.

🤦🏼Причины – попытки Офиса президента спасти от преследования заместителя Ермака Олега Татарова и позорный провал вакцинации.

💸В команде Зеленского как-то забыли – они властью стали на волне коррупционных скандалов. Абсолютно непродуманные попытки отмазать от ареста Татарова, были практически подписью: «Мы коррупционеры». Для Украины – это очень опасный поворот, тут классовую ненависть граждан к тем, кто их «обокрал и унизил» пресса подогревала все последнее десятилетие. С таким клеймом перспектив у власти не будет.

💉Провал вакцинации – это вообще за гранью добра и зла. 16 июня было обещано, что Украина получит доступ к вакцине, как только она появится. В ноябре – что более 8 миллионов доз вакцины страна получит в рамках COVAX. Январь – Украина вообще без вакцины. Ни один Степанов не пострадал.

🤡Ну и по мелочи. Война, которая так и не закончилась. Протесты предпринимателей-ФЛП. «Квартал-95», который поиздевался над акцией предпринимателей, на фоне своего концерта для избранных, который полиция охраняла как событие государственной важности. Все это сильно бьет по самолюбию граждан. И по рейтингам власти.

🤷🏻‍♂️Естественно ситуацией воспользовались оппозиционные силы. Естественно каждый прокол власти смаковал фан-клуб Порошенко. Естественно ОПЗЖ ставила подножки везде, где могла – особенно в вопросах предпринимателей и вакцинации. Естественно не выбирал выражений Шарий – явно с пользой для себя, доказано рейтингами.

😎Для Офиса президента стало открытием, что так бывает? Эти люди первый день в политике?

🏛️И главное. Наш канал обо всем об этом писал – и не раз.

📉🧐Сейчас очевидно – рейтинг зеленой власти будет падать и дальше. Дальше обязательно сработают факторы роста тарифов и выход фильма Billingcat о скандале «вагнеровцев». Закон о референдуме рейтинги власти не спасет, рядовому украинцу референдум нужен примерно так же как рыбке зонтик. Власть соберет все имиджевые потери, какие только сможет – при наличии в офисе президента Ермака и великого политтехнолога Миши Подоляка, это и не удивительно. Хотя Подоляка это вряд ли расстраивает.

🏛️А что делать всем вам? Читать то, что пишет ПЕЧЕРСКИЙ ХОЛМ. К нам - стоит прислушиваться.