February 4th, 2021

Козак и Медведчук

Денис Казанский
13 ч.
Санкции против рупоров Медведчука - тот случай, когда хорошо, но мало. Понятное дело, что вся российская агентура сейчас будет вопить про политические преследования, но разбираться с Медведчуком и его обслугой нужно было уже давно. И не санкции вводить (тут правовой механизм действительно сомнительный), а вручать подозрения за вполне конкретные преступления.
Тот же Тарас Козак с самого начала 1990-х годов и до 2010 работал на высоких должностях сначала в налоговой, а затем на таможне. Потом стал депутатом. А затем ВНЕЗАПНО превратился в олигарха и стал скупать телеканалы. Каким образом человек, 20 лет официально работавший в госструктурах, стал миллиардером? Откуда у таможенника с окладом в 10 тыс грн деньги на покупку трех(!) телеканалов? Понятно, что в любой цивилизованной стране Тараса Козака просто посадили бы за коррупцию, и никто бы даже не заикнулся ни о каких политических репрессиях и свободе слова.
С самим Медведчуком похожая история. На его супругу Оксану Марченко в России записан целый ряд активов, которые были получены непонятно как и непонятно за что. Причем, это не просто бизнес. Это бизнес, который получает огромные субсидии от российского правительства. В частности, оформленный на Марченко Новошахтинский НПЗ заключил соглашение с Министерством энергетики РФ на модернизацию, и получает обратный акциз. То есть Медведчук действительно финансируется Кремлем - это не метафора, а факт. Украинский политик получает деньги от правительства страны, которая официально аннексировала один регион Украины и неофициально аннексировала другой!
Повторюсь, в любой нормальной стране такой беспредел не прокатил бы. Нельзя просто стать миллиардером из воздуха, открыто получать деньги от государства, с которым идет война, и не иметь проблем с законом. Такое не потерпят, ни в США, ни в Китае, ни в Эстонии, ни в Израиле.
То есть, тут мало просто вводить санкции против телеканалов. Каналы - только инструмент. Привлекать к ответственности надо в первую очередь тех, кто этот инструмент использует.

СВОБОДА СЛОВА. ТОДІ І ЗАРАЗ

СВОБОДА СЛОВА. ТОДІ І ЗАРАЗ
Поглянемо в минуле. Травень 2016 р. Центр «Миротворець» виклав у мережу дані 4680 журналістів, що отримували акредитацію у терористів так званих «ДНР-ЛНР». І – почалося… За зауваження, що означені особи інформацію нам доносять відповідно до вимог терористів (!!) і про це як мінімум треба знати, розбурені коментатори мене ледь в путіністи не записали. Та хіба мене одного? З вимого покарати працівників «Миротворця» виступили представник ЄС в Україні Ян Томбінський, уповноважений ОБСЄ по свободі преси Дуня Міяткович, міжнародна організація «Комітет захисту журналістів», тощо. В Держдепі США публікацію даних назвали зламом (тобто - злочином) і висловили стурбованість.
Писати таке зараз, коли той самий Держдеп підтримав закриття аж трьох проросійських телеканалів навіть якось смішно. А у 2018 р… «Я против закрытия каких-либо СМИ без решения суда и реальных доказательств ими нарушения законов»… Знаєте хто це написав? Це Мустафа Найєм – про ті самі Newsone і 112 (мовою оригіналу). Як голосила грантова спільнота через будь-які утиски проросійської преси і якими проблемами це прилітало з Заходу – я гарно пам’ятаю ще й зараз. Петра Порошенка і так звинувачували ледь не в спробах узурпації влади. Рішення відкласти рішення питання по каналах Newsone та 112 на період після виборів, аби уникнути звинувачень в тиску на ЗМІ, виглядало цілком логічним. Здійснитися цим планам завадив як раз виграш Зеленського, який тоді заявляв, що «не буде закривати ніякі канали».
Нині президент припинив віщання трьох каналів, а Держдеп США це рішення схвалює. Що таке нечуване в лісі здохло? А справа в тому, що ставлення до російської пропаганди нині проти року 2018-го змінилося докорінно. Умовно кажучи – американці здобули неспростовні докази того, що ми бачили ще тоді.
У 2018-2019 рр. Комітет розвідки Сенату США випустив доповідь про спроби Росії вплинути на вибори у США у 2016 р. – через так звані «фабрики тролів». Про російські ботоферми заговорив навіть Голівуд – їхня робота показана у 7-му сезоні серіалу «Батьківщина» (Homeland).
У жовтні 2019 р. Стенфордська інтернет-обсерваторія заявила про спроби просування проросійського і антиамериканського контенту через аккаунти в Африці, створені росіянами – було вказано на «фабрику тролів» Євгена Прігожина, пов’язаного також з «вагнерівцями». У травні 2020 р. «Аssociated Press» повідомила що Міністерство внутрішньої безпеки і ФБР попередили владу США про втручання Росії у вибори президента, в т ч – медійно і за допомогою «ботоферм». Тема російського втручання супроводжувала всі вибори президента США. І результати ми побачили в т. ч. в нашій країні.
У вересні 2020 р. (тобто задовго до виборів) Міністерство фінансів США впровадило санкції проти екс-нардепа Андрія Деркача. Управління директора національної розвідки США публічно охарактеризувало Деркача як частину російських зусиль з втручання у вибори 2020 року шляхом очорнення Байдена. Дійшло до того що Деркача наглухо заблокувала соцмережа Facebook. Далі Youtube заблокував канал нардепа Дубінського, що теж перебуває під санкціями. Враховуючи, що Twitter і Facebook пішли на обмеження публікації статей часопису New York Post, такі заходи просто не дивують. Та уявити таке у 2018 р. – бракує фантазії.
Круті заходи правосуддя США – не випадкові. Там гарно побачили яку загрозу несе російська пропаганда. Очевидно, для Зеленського відкрилося вікно можливостей, про яке Петро Порошенко і мріяти не міг. Зеленський відверто заявляє, що ZIK, Newsone та 112 поширювали російську пропаганду. Очевидно – так само Офіс президента мусить дати раду каналам зі схожим контентом: «НАШ», «Інтер», «1+1», тощо.
Бо якщо ЗЕкоманда цього не зробить, стане очевидно. Ідеться не про захист медіа-простору України. Ідеться про затикання рота політсилам, чий рейтинг перевищив рейтинг «Слуги народу». А значить – те саме буде невдовзі застосовано проти проєвропейської опозиції.
У першу чергу – проти «ЄвроСолідарності».