March 6th, 2021

Трохи скептицизму

- Цікаво, як поведе себе Зеленський після введення санкцій щодо Коломойського? - замислено гадають допитливі коментатори.
Дорогі дівчатка й хлопчики! Саме до цього дня готувався Бенціон Герцлійський, починаючи проект «Слуга народу». Отже, відповідь: ніяк. Принаймні, на цьому етапі
Смотри, херня, какая собачка.
Санкции - это хорошо.
Но вот тут некоторые уже аж предвкушают чуть ли не выдачу бабушка американскому правосудию.
Что хочу сказать.
С одной стороны, у нас в Конституции записано, что Украина своих граждан не выдает. Там же записано, что и гражданства лишать нельзя.
Но!
У нас еще есть закон о гражданстве, который позволяет прекратить гражданство в случае, если фигурант добровольно принял гражданство другой страны.
И благодаря этому окошку один пациент таки вылетел отсюдова с треском - Артеменко его фамилие, если помните.
Так вот.
Бабушка можно было турнуть из гражданства с помощью этого кейса.
Но не далее как 4 марта потерпиллер подписал указ по вопросам двойного гражданства. И вот после того как указ будет выполнен, окно с возможностью избавить пациента от украинского гражданства - закроется.
Так что бабушку, конечно же, наш потерпиллер всячески заборол и влияния лишил. А что ради одного бабушка аж целое решение СНБО с указом - так то совпадение чистой воды.
И дальше мы увидим цирк под названием "я бы с радостью, да Конституция не велит".
Какое все-таки своевременное решение СНБО, своевременно введеное в действие.
Картинка просто так

а тим часом...
Возможно, это изображение (текст)

Трохи оптимізму

- Капітан, а що таке чорна мітка? - спитав я.
- Це повістка, приятель.
(Роберт Льюїс Стівенсон, Острів скарбів)
А тепер беремо попкорн і споглядаємо за тим, як від ІВК, наче чумного, будуть відбігати/відповзати всі, хто хоче зберегти бодай клаптик обличчя перед Дядею Семом. 🙂
І ще цікаво: як там тепер справи ІВК проти Приватбанку в українських судах?

Начало конца

Юрій Бутусов
15 ч.
Игорь Коломойский многое выиграл, когда стал на сторону государства в 2014-м.
Но все это проиграл, когда стал играть против государства.
По иронии судьбы, именно главный выигрыш Коломойского - победа на выборах близкого к нему кандидата Владимира Зеленского, стала началом конца.
Впечатленный победой и окном возможностей Коломойский начал брать куски власти, прыгающие ему в руки, он зашел и в Офис президента, и в Кабмин, и в парламент. И по ходу ударил по всем американским узлам влияния в Украине - по Приватбанку, по Нацбанку, по энергетике, по НАБУ. Возникает впечатление, будто Коломойский хотел показать, что Америка без него в сложных украинских делах не разберется, что у него на руках все козыри, и хотел расторговать свое влияние в обмен на неприкосновенность.
Но вот парадокс - как только Коломойский после прихода Слуг народа показал всем, что у его влияния нет границ, как все это начало не увеличивать его вес, а увеличивать его токсичность.
Американцы действительно не разобрались в украинских раскладах. Потому что это не было и не является их целью. Они поняли для себя главное - Коломойского в Киеве никто не контролирует и ограничить его влияние не может. И решать проблему Коломойского надо в Вашингтоне.
Госдеп работает с институтами власти и гражданского общества, работает с лоббистами, но не работает с олигархами. Глобальные интересы Запада теперь играют уже куда большую роль, чем личные интересы доморощенных олигархов. Понятийные "договорняки" не работают там, где должны работать правила, институты, стратегии. Не все понимают до сих пор, что эти изменения стали необратимыми. Не все понимают, что власть - это не торговая площадка, а инструмент достижения поставленных целей.
Не думаю, что власть у нас ждут глобальные перемены, не думаю, что украинские власти посмеют проводить зачистку Коломойского. Банковая продолжает жить по "понятийкам", и потому Коломойский остается опорой власти, от которого власть по-прежнему зависима. Офис, возглавляемый Андреем Ермаком, нуждается в олигархах. Без них он не умеет показывать себя на телеканалах и в интернете, назначать кадры в госорганы, выстраивать управление в стратегических отраслях, собирать кэш для ежемесячных доплат своим депутатам в Раде и для партии.
Удар по Коломойскому на порядок усиливает влияние США в Украине. Это, пожалуй, единственный на сейчас очевидный результат санкций США против Коломойского в украинской политике. Посмотрим, будет ли это достаточной встряской для президента Зеленского, чтобы перезагрузить свое окружение и начать делать структурные реформы. Офис Ермака сейчас не способен работать на опережение и возглавлять модернизацию страны, он обречен только рефлексировать на происходящее, безнадежно отставая от изменений.

Справа Антоненка. Захист спростовує побрехеньки Авакова

Захисники Антоненка, Дугарь та Кузьменко звернулися до ЗМІ, будучи обурені неправдивими заявами міністра внутрішніх справ під час його інтервью. Вони стверджують, що міністр і його підлеглі не мають намір розслідувати злочин і вимагають об’єктивності.


Шановні журналісти!

1 березня 2021 року в програмі ТСН VIP міністр внутрішніх справ пан Аваков дав інтерв’ю ведучій Наталії Мосейчук.

В ході інтерв’ю міністр озвучив неправдиву інформацію стосовно так званих аргументів слідства та “18 контраргументів”, які назвав “міфами”.

Я сейчас не хочу уходить в детали конечно…  Ну потому что, например, когда говорят: “Нет, рост не тот, потому что экспертизы нет”, а экспертиза есть и рост — тот. И этот вопрос там описан. Потом говорят, что: “А вы знаете, эта женщина была в этот момент… ребенка встречала в аэропорту… а это была тоже неправда”. Потом говорят, что этот мужчина был в бане у другого человека. Вот в этом интервью вот он говорит на митинге возле ГПУ эти вещи. А на следующий день этот человек приходит и говорит: “извините” и под камеру говорит, “я ошибся, он был у меня в другой день там” что он ошибся. И таких вещей накопилось огромное количество. И реальных, мягко говоря, нестыковок… ну практически не существует. Дальше — это вопрос веры. Это то, как преподнесет или атакующий или защищающийся ситуацию.

Сторона захисту вважає подібні коментарі з боку міністра неприпустимими і вважає за необхідне надати своє спростування.

По-перше, стороні захисту приписуються аргументи, які вона ніколи не висловлювала і яким одразу ліпиться ярлик “міфів”.

Одним з основних аргументів захисту є той факт, що у 2016 році двома кваліфікованими експертами зріст ймовірного злочинця (у взутті і головному уборі) був незалежно визначений на рівні 170 та 172 см з максимальною похибкою 3%, що аж ніяк не відповідає зросту пана Антоненка 180 см (без взуття і головного убору). “Зріст не той“, не тому, що “експертиз немає“, а саме тому що вони є, і причому у кількості 2 штук. З цього приводу у обвинувачення розумних пояснень нема. На спростування цього аргументу захисту слідство спромоглося лише знайти експерта 5 (найнижчого) кваліфікаційного класу, який заявив, що він не в змозі виміряти зріст зловмисників по відео. Тож, жодної експертизи, яка визначає, що “зріст — той” , не існує. Є дві експертизи “зріст — не той” і одна — “не знаю”. Пан міністр публічно збрехав.

Ця жінка, яка в той момент зустрічала дитину в аеропорті” — це, ймовірно, Юлія Кузьменко, яка напередодні (а не в день) трагічних подій в ніч з 18 на 19 липня 2016 року зустрічала дитину в аеропорті і ніколи нічого іншого не стверджувала. Злочин відбувався в ніч з 19 на 20 липня і події попередньої ночі не є належною інформацією.

Чоловік, який каже, що той чоловік був в бані” — це, ймовірно, пан Єрмілов, який заявляв в ЗМІ, що в рокову ніч пан Антоненко був у нього в Ворзелі, тобто має алібі. Захист негайно перевірив цю інформацію, з’ясував, що вона неправдива і жодного разу на неї не посилався. Слідство перевірило її лише через місяць.

По-друге, твердження міністра що нібито реальних нестиковок у обвинувачення не існує, як ми бачимо, не лише не відповідає дійсності, а ще є втручанням в роботу суду і порушенням презумпції невинуватості. Міністр внутрішніх справ у такий спосіб фактично схвально прокоментував спроможність, вагомість і несуперечливість доказів сторони обвинувачення.

Крім того, пан міністр як в цьому інтерв’ю, так і в наступному інтерв’ю пану Гордону відкрито висловлював думку, що суд (“і не просто суд, а суд присяжних”) вкотре залишає пана Антоненка під вартою, мовляв, це свідчить про обгрунтованість висунутих обвинувачень і вагомість анонсованих ним і його підлеглими “доказів”, причому оцінку їм надають нібито незалежно обрані присяжні. Але правда полягає в тому,  що за частиною 3 статті 331 КПК України це питання вирішують не присяжні, а особисто головуючий суддя і жоден суд ніколи не аналізував докази і не обґрунтовував утримання пана Антоненка в ув’язненні інакше як лише тяжкістю висунутого проти нього обвинувачення, без будь-яких додаткових аргументів (що зокрема є істотним порушенням прав людини). Тепер, після слів міністра стає очевидним, що справжньою метою тривалого утримання пана Антоненка під вартою, у тому числі через контрольовану прокуратуру і суддю, є легітимізація і моральне виправдання дій поліції і наклепів в особистому виконанні пана міністра і пана президента, а зовсім не запобігання втечі чи впливу на свідків. Ця поведінка держави Україна має назву “обмеження свободи людини в інших цілях, ніж ті, для яких воно дозволене” (ст. 18 ЄКПЛ). 

По-третє, це якраз сторона обвинувачення, у тому числі сам пан міністр, його заступник, посадові особи Національної поліції неодноразово були викриті на розповсюдженні пліток і міфів, які не були підтверджені, в суді не фігурують, але озвучувались в засобах масової інформації як нібито достовірні факти. 

Це зокрема міф про схожість вибухового пристрою з іншим, що не вибухнув в Косові Івано-Франківській області, про причетність до злочину сім’ї Грищенків і брехня про знайомство обвинувачених з ними на час подій, про підрив електроопор на Херсонщині, про кульгання злочинця на відео і неіснуюче кульгання пана Антоненка, про якусь “нехарактерну поведінку телефонів“, про нібито встановлений склад вибухівки, якою підірвали автомобіль Павла Шеремета, а також міф про наявність мітки місця і часу в районі місця злочину буцімто в телефоні Юлії Кузьменко (телефон вироблений у 2018 році, а геомітка —  2016 року), про таємних покровителів з СБУ, про підробку Яною Дугарь якихось медичних карт, про “розвідувальні книжки”.  Розповідалося навіть про якесь раптове збагачення Юлії Кузьменко, що теж виявилося липою. Кожна з цих абсурдних заяв або спростована або містить нерелевантну інформацію. Наприклад, в “розвідувальних книжках” Яни Дугарь, які насправді є звичайними посібниками для солдат і сержантів і були знайдені зовсім не у неї, міститься інформація про поведінку під час ядерного вибуху, а її так звана “сумка сапера” не була знайдена слідчими, хоча існує і становить собою набір легальних інструментів (дріт, пасатіжі, тощо) зовсім не призначений для “розвідки” і фотографування камер відеоспостереження. “Геомітка Юлії Кузьменко” мало того, що була створена самою поліцією, її час відрізняється від дати злочину на 22 години, а позиція – на 2 км від його місця.

Сам пан міністр, наприклад, на повному серйозі заявляв по телебаченню, що пан Антоненко напередодні вибуху фотографував в районі місця подій просто стоячі автомобілі для того, щоб у подальшому виготовити їхні точні копії і проникнути на цих дублях непомітно на місце злочину!

Заступник міністра А.Геращенко неодноразово публічно стверджував, що Антоненко зберігає вдома вибухівку у вигляді “однієї з половинок міни МОН-50”, а відсутність вибухівки всередині — пояснював позаштатною круглою діркою у знайденій неподалік пустій коробці від міни. Сам пан міністр заявив у прямому ефірі, що цією коробкою “можна вбити величезну кількість людей” і що в ній зберігався “тротил”, частка якого зникла (міни МОН-50 тротилом не споряджуються).

Насамкінець, вважаємо за необхідне звернути увагу на твердження шановного пана міністра в його інтерв’ю пані Мосійчук (дослівно, мовою оригіналу) И, условно говоря, здесь обвинители, в данном случае следствие вела полиция, оказались в странном положении. Такое ощущение, что добиться истины в данном процессе заинтересованы только следователи. Никто не заинтересован больше. Ни журналисты, чьим коллегой он являлся, ни этот самый… [хто суд? президент?]

Це є, м’яко кажучи, проявом неповаги не лише до захисту, а й до всього громадянського суспільства, потерпілих, суду присяжних і до Президента України, який наполягав саме на подальшому виявленні замовників, але чомусь про це своє доручення міністру забув і більше не згадує.

Скільки часу відведено пану Авакову на пошук організаторів і справжніх виконавців злочину? Хто виготовив вибуховий пристрій? Хто натиснув на гачок? Хто все це фінансував? Куди поділися озвучені паном міністром таємні “покровителі з СБУ”? Куди подівся білоруський слід і як він узгоджується з безумною версією про дестабілізацію? Як обвинувачені зв’язувалися з замовниками і отримували від них інструкції? Як вони відзвітували про скоєне? Як усі троє пересувались на місце злочину і назад? І, насамкінець, з чого це вони, погодились на пропозицію невідомих людей вбити невідомого їм журналіста? 

Якби пан міністр і його підлеглі дійсно мали б намір розслідувати злочин, якби вони хотіли знайти замовника і вірили б у винуватість схоплених ними осіб, то “ймовірним виконавцям” як зазвичай пропонували б зізнання і угоду в обмін на співпрацю і імена замовників. Нашим підзахисним жодного разу навіть подібні питання не ставились. Це означає, що або докази відсутні чи настільки слабкі, що нічим було тиснути, або що справжні замовники і виконавці давно відомі.

Якщо б міністр Аваков, Генпрокурор чи поліція зажадали б істини по справі, вони б не приховували від захисту, суду і суспільства оригінальний англійський текст висновків Айвона Бірча, вартість і спосіб оплати його послуг, його справжній рід занять, висновки ФБР по вибухівці, оригінали усіх відео, повний висновок Міністерства юстиції з питань підробки психологічних експертиз. Президент або Генеральний прокурор мали б нагадати ДБР про його обов’язок розслідувати наявні кримінальні провадження проти ймовірних фальсифікаторів доказів. Бо якщо б вони хотіли об’єктивності, то вона б мала бути в усьому.

Не можна вважати щирою поведінку політиків, які тепер в усьому покладаються на суд і декларують невтручання, проте чинять опір проведенню у справі належних слідчих експериментів, об’єктивних експертиз з залученням справжніх поважних міжнародних експертів, у тому числі на поліграфі. Достатньо відпустити Андрія Антоненка з-під варти і видати захисту мандат на подібні дії — надати певні вказівки Міністерству юстиції. Нагадаємо, залучення іноземних експертів, без рішення керівника державної експертної установи неможливе, що ставить захист в нерівні умови з обвинуваченням. На цьому і заснована уся комбінація з так званим британським експертом — захист просто позбавлений законної можливості залучити іншого.

Просимо ЗМІ розповсюдити цю заяву, а ТСН – надати нам ефір для виступу в порядку передбаченого законом права на відповідь.

Захисники Андрія Антоненка, Яни Дугарь і Юлії Кузьменко.
Кваліфіковані електронні підписи додаються.

https://sense.ua/sprava-antonenka-zaxist-sprostovuye-pobrexenki-avakova/?sucuriscan_lastlogin=1&fbclid=IwAR2NGjr6e30_GX98BxgyFWAJvfWYbwa02b7CcTk131EEUEFFJNaJ0xhVsdw

Розтяжечка

Не можна не відзначити геніальність Держдепу США за саме такий хід з коломоєм.
Це ще одна - як і з дубинським - розтяжечка.
Але якщо дуббі можна було просто виключити з фракції, то з коломоєм таке сцяння в очі не пройде.
Офіційно визнаний топ-корупціонером, коломой продовжує контролювати вагому частину національного ВВП, має своїх депутатів і підгодованих міністрів. Може запросто зайти до офісу президента на каву. Чи вже не може? А чому тоді міг? А, ну да, тоді ви просто ще НЕ ЗНАЛИ.
А тому в нас підсанкційні особи сидять в парламенті, фінансувальникі тероризму продовжують брати участь у виборах, а топ-корупціонери продовжують контролювати економіку.
І все це відбувається прямо зараз, при президенті, який за власним висіром власного офісу «завжди був стійким прихільником деолігархізації»
Це вже не дзвоник і не сигнал - це вже набат, Володимире Олександровичу.
Діхотомія між трусами і хрестиком продовжує розривати президента - і неодмінно розірве. На шматки.

Резонанс

Андрій Смолій:
А тепер цікаво: коли буде реакція багаторічних партнерів Ігоря Валерійовича. Їх як мінімум половина Офісу президента та велика частка у фракції «Слуги народу».
Ось на цьому фото, ще рік назад вони всі чудово сиділи за одним столом і вирішувати долю Україну. А ще Квартал був довгорічним партнером самого ІВК, зокрема у відмиванні 40 мільйонів доларів у справі Приват Банку. Пам‘ятаєте?
крок_за_кроком:
Так значить головний канал Г+Г належить злочинцю?
чекаю від Нелоха вольового рішення по блокуванню ворожого ресурсу.
25Mr.Zorg:
Заглянул на сайт и фб 1+1, там наверно ещё не знают что на кормильца санкции наложили.
У них наверно корпоратив был, Мосейчук с 8 марта поздравляли.
Петро Порошенко:
Сильне і обґрунтоване рішення Вашингтону, спричинене значною мірою бездіяльністю Зеленського. Те, що Коломойський буде визнаний масштабним корупціонером і потрапить під американські санкції, завжди було лише питанням часу.
Юрій Каракай:
А вибір Зеленськиму США надали невеликий - або свідок по справі Приватбанку, або співучасник.
Олег Леусенко:
Байден розтягнув Зеленського в шпагаті як жабеня.
Покроково змусив назватися груздем, той сказав А, після чого від буратіна розбіглась вата, а сказати Б йому стрьомно.
Пискне на Беню - відкриє скриню Пандори:
Г+Г розкаже, як мародер Вова крав наші гроші і багато ще пікантного.
Для тих у кого коротка пам’ять!
1. За президенства Порошенка Коломойського позбавили впливу на державні енергетичні компанії, які раптом стали прибутковими, відібрали Приватбанк, а сам Ігор Валерійович переховувався в Ізраїлі.
2. За президенства Зеленського Коломойський повернувся в Україну, державні компанії стали збиткові, з’ясувалося, що гроші з Привату крав Зеленський особисто.
Дмитрий:
Госдолг 2019 -79 ярдов. Порошенко довёл Украину до ручки!!!
Госдолг 2021-92 ярда. Та фсьо адлична!

Клоун не розуміє мову попереджень

Прочитав про те що заборона в'їзду Коломойському в США - це таке собі попередження Зеленському, чорна мітка, розтяжка чи шпагат...
Думаю, не варто видавати бажане за дійсне.
Приклад русского ярмака, брата якого зловили за руку на гарячому, якого самого зловили за руку на гарячому в питаннях що стосуються державної зради, каже про те, що клоун апріорі не розуміє (бо не хоче бачити і розуміти) мову попереджень, чорних міток і тд, в ситуаціях коли це стосується його власної дупи.
Він буде перебувати в позі страуса і робити вигляд що нічого не бачить і нічого не відбувається.
Зате хазяїн клоуна буде рвати як востаннє.

ЯКЩО НАЗВАЛИ ГЕТЬМАНОМ...

ЯКЩО НАЗВАЛИ ГЕТЬМАНОМ...
Коли якесь мурло, силячись принизити Порошенка презирливо називає його гетьманом, обов'язково згадайте. Ані поляк, ані білорус, ані українець, ані мадяр, ані швед, ані латиш, ані естонець, ані навіть німець, не застосовують слово "гетьман" в негативній конотації.
Негативний зміст слово гетьман має навіть не для всіх росіян - але точно має для ватників, сепарів та інших пахолків "рускава міра". Слово гетьман бісить їх після гетьманів Івана Мазепи та Павла Скоропадського. Після українофобської писанини Булгакова та Шульгіна. І це не дивно.
Гетьман - це ж не цар і не боярин. Гетьман - це обраний ними лідер самодостатніх українців, готових за свою країну працювати і жертвувати. Це й бісить ватників - і відкритих, і латентних.
І якщо цей символ для людини нічого не важить, то... А що для неї Україна, крім місця проживання?
Ми знаємо. Назвали Порошенка гетьманом - матимуть гетьмана. Справжнього.