March 17th, 2021

Замітки на полях опитування

Замітки на полях опитування

Оприлюднена сьогодні соціологія Центру Разумкова може дати більше приводів для обережних висновків, ніж здається на перший погляд, якщо сприймати її як чергове вимірювання рейтингів.

Перше - показники Зеленського і слуг очікувано зросли на тлі закриття каналів Медведчука. Проте у порівнянні з лютим зріс і рейтинг Порошенка з ЄС. Отже, уся кампанія проти нього не має ефекту, скоріше навпаки.

Друге - це опитування вуличне, а не телефонне, які робить приміром КМІС, де показники популістських партій нижчі. Самі соціологи пояснюють це вибіркою - люди з освітою і більш заможні менше схильні вступати в діалог з інтерв’юерами. Відповідно, в телефонних опитуваннях рейтинг слуг трохи падає, а ЄС - зростає.

Третє - окрім Зеленського і Порошенка незначне зростання має Смешко. Інші умовні проукраїнські партії - поза прохідним бар’єром, і поза другим туром, звісно.

Четверте - в другому турі Зеленський як і раніше перемагає усіх запропонованих конкурентів (Бойко, Разумков, Порошенко). Але, на що не звертається уваги - це відповіді серед тих хто визначився. В парі Зеленський-Порошенко приміром 50% опитаних або не пішли б на вибори, або не змогли дати відповідь.

Тому, ситуація є скоріше динамічною, ніж статичною. Зміцнення позицій ЄС і не збільшення на тлі атак на Порошенка показників його прямих конкурентів може бути також свідченням початку консолідації проукраїнського виборця. І це не пов’язано прямо з порядком денним, який намагається нав’язувати влада, а викликано більш тривалим у часі процесом оцінки політичних сил.

Втім, те, що згідно цього ж опитування, виходити на протести проти підвищення тарифів готові вдвічі більше людей, ніж протестувати проти зради національних інтересів також свідчить, що потенціал для будь-якого проекту “какая разница” зберігається на значному рівні.

Зауважив би, що це зберігатиметься до певної межі. У випадку збільшення конфліктності, невизначеності в країні, явну перевагу матимуть сили, які зможуть запропонувати чіткий і однозначний вектор.

І зрештою, щодо одного питання, на якому часто спекулюють. Рейтинг недовіри до Порошенка - 73%.Але і у Зеленського він вже складає 63%. Не бачу тут принципової різниці, цей показник практично у всіх топ-політиків приблизно однаковий.

До речі, смішно, але супер-реформатору Саакашвілі не довіряє 74% українців

План

Почитал я про передачу законопроекта по НАБУ из Раду в Конституционный Суд.
Основная суть этого законопроекта, конечно не в том, что он устраняет претензии КСУ к закону о НАБУ. А в том, что закон этот железно и бетонно увольняет Сытника и позволяет поставить во главе НАБУ исполняющего обязанности директора с которым, как считает Офис Президента, будет легче договорится.
А там и конкурс на нового главу провести, но уже правильный конкурс, чтобы главу НАБУ выбирали правильные люди.
И вот сегодня Рада 267 голосами отправила этот законопроект на рассмотрение в Конституционный Суд, хотя его надо было отправить в унитаз, вместе с Денисом Малюськой который его написал и подал.
Что я могу вам по этому поводу сказать, дорогой Владимир Александрович.
Смотрите какая щляпа выходит.
Само по себе это голосование ни о чем, конечно. Формальная мера и можно нагло врать в глаза МВФ, послам G7 и конкретной Кристине Квин, что это просто процедурный момент и ничего он не значит.
Чего закручинись послы дорогие? Ну, проголосовали и проголосовали депутаты эти, шалопаи эдакие, не уследишь за ними. Глаз да глаз за ними нужен, ну вы не беспокойтесь послы дорогие, боярин Ермак, если жив будет, голосования успешного за законопроект этот поносный не допустит.
С другой стороны, все всё понимают. Ведь за эту передачу проголосовало так дохрена депутатов, что оно само по себе никак бы не могло случится. Потому за всеми этими людьми стоял конечно дирижер (все думают что стоял, даже если не стоял).
И всем умным людям понятно, что это сигнал Артему Сергеевичу Сытнику, чтобы он там не сильно дохрена о себе думал в процессе операции по Коломойскому. Потому что в любом расследовании важно не выйти на Грин Фемили, в смысле на себя(все подумают что выходит, даже если не выходит).
Со стороны кажется что это мощный византийский план, как десницей врагов устрашить, а шуйцей перед заморскими гостями лицо сохранить. А на деле это щляпа.
Или если сказать на дворовом наречии, то называется это "бесплатно говна поесть".
Потому что на деле послы понимают, что это давление на НАБУ, которого Офис очень просят не делать.
А с другой стороны сколько там депутатов не голосует в зале - Артем Сергеевич на это смотрит как патологоанатом на свежий труп уже, ну то есть без эмоций. Если тебя раз в месяц на протяжении пяти лет в оставку отправляют, то устанешь бояться.
То есть Сытника не испугали, а Блинкена позлили.
Отличный план. Многоходовочка прям на пятерку.

Руководящая и направляющая роль партии

Алексей Панич
19 ч.
ПО УКАЗКЕ СЕРДЦА
Шеф-редактор телеканала «Дом» Алексей Мацука прокомментировал появление на канале авторской программы пресс-секретаря президента Юлии Мендель:
«...почему-то решили, что каким-то образом Офис президента вмешивается в нашу работу. Это – неправда, все это – ложь, политические манипуляции и умышленная политизация контента». (https://bit.ly/3vsP6Xv)
Не могу не вспомнить яркий прецедент такой же логики – заявление Михаила Шолохова на втором Всесоюзном съезде писателей:
«О нас, советских писателях, злобствующие враги за рубежом говорят, будто бы пишем мы по указке партии. Дело обстоит несколько иначе: каждый из нас пишет по указке своего сердца, а сердца наши принадлежат партии и народу, которым мы служим своим искусством».
Кстати, мантра о том, что телеканал "Дом" "вещает на неподконтрольные районы Донбасса и Крыма" (как оно вроде бы было задумано), не соответствует действительности (что, в общем-то, и не удивляет). Как видно на картах, опубликованных на сайте самого телеканала (https://bit.ly/2OWwoa7), его наземное вещание почти исключительно распространяется на _подконтрольные_ территории Донбасса и прилегающие к Крыму территории материковой Украины, а его спутниковое вещание охватывает всю Украину, европейскую часть России, и многое другое. Поэтому не следует удивляться и тому, что Мендель свое появление на телеканале "Дом" начала... с критики Порошенко: с учетом реальной целевой аудитории, она сказала именно то, что партия "Слуга народа" и должна пытаться говорить своему потенциальному электорату. Поздравляю, граждане: у нас правящая партия обзавелась собственным пиар-каналом за государственный счет. УТ-1 бессмертен. )))

ДЕМОНОЛОГІЯ ПОРОХОНЕНАВИСНИКІВ

ДЕМОНОЛОГІЯ ПОРОХОНЕНАВИСНИКІВ
Я регулярно спілкуюся з порохоненависниками. Мені їх навіть не треба шукати – вони приходять до мене в коменти самі. Звісно, мене завжди цікавило – що ж їм не так? На дискусії з ненависниками Порошенка і його політсили, я витратив не один десяток годин. І схоже я зрозумів, чим насправді вони керуються. Ні не кривдами які вони озвучують, на кшталт родича загиблого під Іловайськом або родички що збирала пляшки в той час як «свинарчуки»… Це – так би мовити «інтерфейс», привід для кривди зрозумілий іншим. Якщо цей привід не розбивається логічними доводами – значить справа не в ньому. Ми маємо справу з переконаннями набагато більш глибокими. Мій власний досвід дозволив розділити порохохейтерів на кілька груп. От вони.
НЕОБІЛЬШОВИКИ. Суть їхніх претензій: Порошенко – мільйонер. Ці люди далеко не завжди є
шанувальниками Леніна, але в кожному з них сидить переконання за Марксом – в основі великих статків лежить злочин. А відтак – гасло Шарікова «відняти і поділити» актуальне й досі. Шаріковські гасла всіляко підігріває демократична українська преса. Репортажі про «олігархів-корупціонерів» - сухий хмиз у палаючий вогонь необільшовизму. Часто прихованими необільшовиками бувають і ідейні націоналісти, і навіть підприємці. Вони теж бувають щиро переконані, що крупний капітал це зло. Найсмішніше те, що ніхто так не підтримує необільшовицькі погляди громадян, як ЗМІ олігархів – в боротьбі один проти одного.
ВАТА. Знову таки, різноманіття тут повне. Порошенка ненавидить водночас і відкритий шанувальник Стрєлкова та Захарченка, і особа переконана що «Порошенко почав війну аби нажитися», і «у мене родич в Росії – що мені стріляти в нього?» Звісно, ненавидять Порошенка ті хто втомлювався від війни на дивані, бо «за кого воювати – за олігарха?» Окрема тема ненависті до Порошенка – помісна церква. Доводилося бачити людей, що вважають себе патріотами України але ходять до храмів УПЦ-МП, бо «то церква благодатна».
ІДЕАЛІСТИ. Їх претензія до Порошенка примітивна: він не був ідеальним керівником. Ідеалістам властиво надмірно ідеалізувати Захід, європейські цінності, тощо. По-хорошому ідеаліста не влаштує ніяка влада – ідеальної влади не буває, будь-яку владу можна знайти за що критикувати. Подекуди ідеалізм стає професійним – ідеалістів повно серед демократичних журналістів та активістів грантових організацій. І перші і другі мають чималий вплив на громадськість.
ЗНЕХТУВАНІ ЛОМи. Цієї публіки повно на соцмережах. Не секрет, частина лідерів думок намагалися запропонувати партії Порошенка взаємовигідне співробітництво. Були послані – в ЄвроСолідарності обирають мати справи з прибічниками, а не з найманцями. Тепер такі лідери думок вивалюють ЄвроСолідарність в багні скрізь де можуть. Про принципи не ідеться – вони просто творять вендету. Почасти – вендета непогано оплачується.
АДЕПТИ ІНШИХ ПОЛІТИКІВ. Теж неймовірно поширений тип порохоненависника. Він може мати схожі переконання. Може поділяти погляди більшості порохоботів. Але – він з іншого клану, тобто політпроекту. А якщо так – свій лідер завжди правий, а інший – завжди лівий. В українських реаліях де персоніфіковано категорично все, іншої політичної культури не буває як таке. Хто не з нами – той проти нас, і не цікавить.
Звісно це не повний перелік. Існують інші групи людей, які ненавидять Порошенка з якихось своїх причин. Та загалом, звести порохоненависників можна до перелічених. Якщо ви стикаєтеся з порохоненависником на якого не діють логічні доводи – копніть глибше. Ви побачите один з перелічених мною типів.
Від себе додам просто. Я терпіти не можу ідеалістів, я не вірю в щирість з боку Москви, і я ненавиджу більшовизм у всіх його проявах. Навіть якщо ідеями дрімучого марксизму фонтанує щирий патріот – на жаль маю такі приклади. І ще я не розумію людей, які своє власне его ставлять вище за інтереси країни. Хоча згоден – інтереси країни я і вони можемо розуміти категорично по-різному.

Від себе: Ще раз наведу свій дуже схожий за змістом текст 2018 року. Навряд чи пан Дмитро читає мій скромний блог. Отже, йдеться про дуже близьке й незалежне бачення двох різних людей. Мабуть, воно так і є, як в нас це викладено. Зазначу, що наведений тут текст п. Вовнянка повніший за змістом та яскравіший за публіцистичною формою від мого. Навожу знову свій текст у якості аргументу на підтримку викладного погляду на явище "порохоненависництва"




Байден и Зеленский

сейчас с .
🍁 Джо Байден в интервью ABC New прямо назвал Путина убийцей и заявил, что тот заплатит за вмешательство России в американские выборы.
Интересно, Зеленский решится когда-нибудь обозначить вещи своими именами или продолжит искать мир в глазах кровавого карлика и называть агрессора "той стороной"?
Порошенко выпало быть президентом, когда Трамп называл Путина своим другом. А когда Байден назвал его убийцей и готов действовать соответственно, у нас в президентах случился киношный Голобородько.
Нет в мире совершенства...

ИЗ ЖИЗНИ ОЛИГАРХОВ

Helgi Sharp

ИЗ ЖИЗНИ ОЛИГАРХОВ.
В связи с окончанием «эпохи бедности», в поисках себя любимого, решил пролистать свежий номерок «Форбса» - а вдруг?! Искал долго, на девятой сотне плюнул и вернулся в начало.
Оказалось, третье место в этом списке неожиданно занял Константин Жеваго – бывший соратник Юлии Тимошенко. Которого объявляли в розыск и подозревали в растрате денег. Сразу возник вопрос: почему он находится не в первом списке коррупционеров, а во втором самых богатых людей Украины?
В поисках ответа нахожу интересную информацию – оказывается, весь последний год в интересах олигарха Жеваго работает… Андрей Богдан. Тот самый, изгнанный из ОПУ Богдан начал использовать свои связи, полученные во время работы на Зеленского, чтобы влиять на суды. Вместе с экс-юристом Курченко Андреем Довбенко и его женой Анной Огренчук (их свадьба на Лазурном побережье стоимостью в миллионы евро гремела на всю страну) начал планомерно «нагибать» украинские суды в интересах Жеваго.
Независимые источники и СМИ сообщают, что за каждое решение суда Жеваго платит указанным лицам около 1 млн долларов. Можно предположить, что именно такие дорогие решения судов позволяют олигарху не платить миллионные долги государству.
Для примера обозначу суть последнего дела. Фонд гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) за 850 млн грн продал пул кредитов АО "ДЕЛЬТА БАНК", ОАО "КБ "Надра", АО "БАНК "ФИНАНСЫ И КРЕДИТ". Основным активом, включенным в пул, была задолженность по кредитам ЧАО "РОСАВА" Жеваго.
Средства от продажи государство направило на расчеты с кредиторами. Вроде бы все логично. Но Хозяйственный суд Киева признал торги недействительными, в связи с чем ФГВФЛ считает, что это может заблокировать всю работу с проблемными кредитами в стране.
И вот накануне следующего судебного заседания, 18 марта, Жеваго со своими сообщниками снова пытается обмануть пострадавших вкладчиков. Цена вопроса – 35 млн дол. прибыли для Жеваго, а значит - убытков для государства.
Эксперты отмечают: если суд принимает решение НЕ в пользу ФГВФЛ, это может иметь значительные негативные последствия для инвестиционного климата Украины с учетом уже существующих проблем в судебной системе Украины.
Вот так Жеваго и Богдан зарабатывают деньги. Вот так становятся миллиардерами и стремительно поднимаются в списках «Форбс». Вот так решают собственные междусобойчики сросшиеся между собой судебная система, олигархат и власть.
Так что вы там говорили об окончании «эпохи бедности»?