April 3rd, 2021

Пастор

Керівництво нашої країни, два роки поспіль розповідаючи про “мирні ініціативи та припинення вогню”, завели ситуацію у глухий кут. Відвівши війська, заборонивши проводити розвідку та адекватно реагувати на провокації, вони послабили наші позиції в умовах загострення ситуації на фронті.
Під час розмови про мир “зелена влада” постійно розповідала про наявність у них альтернативного плану “Б”. Але всі останні засідання РНБО жодним чином не торкнулися питання посилення обороноздатності нашої держави та протидії російській агресії, що є свідченням розгубленості влади перед реальними і потенційними загрозами.
Що стосується концентрації російських військ вздовж україно-російського кордону. Попри те, що це є серйозною загрозою та свідченням агресивних намірів РФ, чисельність російських військ, що зараз сконцентровані на кордоні, значно менша, ніж це було в 2014 році. Нагадаю, що 1 березня 2014 року російський парламент схвалив рішення щодо введення військ до України. Крім того, зараз реакція наших стратегічних партнерів чітка і послідовна, на відміну від того, що відбувалося у ті часи.
Не очікуючи від влади ініціатив та швидких рішень, штаб ЄС почав проведення обліку резервістів та ветеранів АТО і ООС для забезпечення швидкого реагування на випадок виникнення реальних загроз. Паніки не повинно бути, потрібна системна робота та впевненість у нашій перемозі.
В 2014 році наші сили були неспівставні з тим, що є зараз, але навіть в тих умовах ми вистояли та змогли звільнити значну частину наших окупованих територій. Переконаний, що і зараз у держави достатньо сил для того, щоб дати відсіч будь-якій агресії. Знаю, що тисячі українських патріотів, які тоді добровільно пішли захищати країну, готові це зробити і зараз!

Технологія побудови диктатури

ПЕРЕФРАЗУЮЧИ НІМЕЛЛЕРА
«Коли Зеленський на сумнівній правовій підставі закривав телеканали Медведчука, я це вітав. Вони ж ворожі.
Коли Зеленський в обхід судової системи визнав Медведчука винним у кримінальному злочині (стаття 258-5 ККУ) й оголосив йому санкції, я це також вітав. Ну і що, що не через суд, він же ворог.
Коли Зеленський всупереч закону скасував призначення Тупіцького, я і це вітав. Це ж "судова мафія".
Коли Зеленський в обхід судової системи визнав десять громадян України винними в іншому кримінальному злочині (стаття 201 ККУ) і оголосив їм санкції, я і це вітав. Який на фіг суд, якщо всім відомо, що вони контрабандисти?»
Шановні читачі, ви не наступні у цій черзі. Принаймні якщо не бігаєте на Банкову протестувати. Але до вас черга також дійде. Головне, щоб ви звикли, що "в обхід суду" чи "всупереч закону" - це для президента нормально, а контрабанду, корупцію і багато інших негативних явищ цілком можливо здолати узурпацією влади і "контрольованим беззаконням".
До речі, це справді можливо. Таке вдалося не лише Сталіну в 1930-ті роки, а й Лукашенку в Білорусі останніх 20 років. Але... ви точно готові заплатити таку ціну?
P.S. Про вибірковість ставлення до контрабандистів див. тут: https://bit.ly/3fzn3Qz. "Друзям - все, ворогам - РНБО, навіть якщо контрабандистами є і перші, і другі".
P.P.S. Проти російської агресії треба гуртуватися всім. Але якраз на її тлі легше проґавити ту внутрішню загрозу легітимізованого беззаконня, яка в принципі може направити Україну на "білоруський шлях". А це... та сама загроза російської агресії, лише в інший профіль.

Обережно, фейк!



Увага ФЕЙК! Прямо зараз пропагандистські медіа "вкидають" інформацію про нібито наступ ЗСУ під Луганськом.
У відео, яке поширюється, накладено фрагмент звукової доріжки з іншого відео 2015 року. Насправді ніяких "запеклих боїв" під Луганськом на даний момент немає - це звичайна провокація.
Дотримуйтеся інформаційної гігієни.

Возможно, это изображение (текст «SHOT ONM 9LITE фейк 个 CAMERA > прямо сейчас в луганском направлении идут бои на линии разграничения c ордло идут серозные бои c применением тяжёлой артиллерии. опубликованы вероятные кадры столкновения украиских солдат и террористов возле луганска. сообщается o мощных взрывах.»)

РАЗГОВОР С УБИЙЦЕЙ

Игорь Яковенко

Канцлер Германии Ангела Меркель и президент Франции Эммануэль Макрон 30.03.2021 дистанционно по видеосвязи пообщались с Путиным. Судя по сообщениям на правительственных сайтах ФРГ и Франции центральным вопросом было требование этих стран уважать права Навального и беспокойство о состоянии его здоровья. Коснулись и ситуации на востоке Украины. Меркель и Макрон потребовали от Путина выполнить обязательства по стабилизации режима прекращения огня в этом регионе.

Путин, понятное дело, ответил асимметрично: к восточной границе Украины было дополнительно переброшено около 4 тысяч российских военных. В этой связи командование армии США в Европе изменило свою оценку ситуации на востоке Украины с «возможности кризиса» до «потенциальной неизбежности кризиса», что является самым высоким уровнем угрозы. Это небольшой штрих к вопросу о целесообразности о чем-либо говорить с убийцей.
Еще более асимметрично на дистанционный видеоразговор Меркель и Макрона с Путиным отреагировал российский телевизор. В программе «60 минут» от 31.03.2021 постоянно показывали какую-то «консерву» из допандемийных времен, на которой Путин с Меркель и Макроном о чем-то оживленно беседуют вживую. При этом ведущие и «эксперты» постоянно обзывали данный видеоразговор  встречей в «нормандском формате» и захлебывались от счастья, что туда не пригласили президента Украины Владимира Зеленского. Как это обычно бывает в студии не оказалось никого, кто мог бы перечислить темы этого видеоразговора и задать два простых вопроса. Первый: какое отношение к «нормандскому формату» имеет разговор о Навальном, о Сирии, о Ливии, о Беларуси, об Иране и о «Спутнике V» и да, в ряду прочих - о прекращении огня на Донбассе? И второй: какую роль в обсуждении вопросов о Сирии, о Ливии, об Иране мог бы играть президент Украины Зеленский? Причем, этот вопрос актуален вне зависимости от оценки личности и политики президента Зеленского, а связан лишь с тем, что Украина не воюет на Ближнем Востоке и не является стороной в иранском ядерном соглашении.
Но, поскольку здравомыслящим людям в российский телевизор хода нет, участники шоу «60 минут» примерно половину времени упражнялись в остроумии, пытаясь оскорбить Зеленского, что его «не взяли» в нормандский формат, и что Украина – «не субъект, а объект политики». «Зеленского списали: тему Донбасса обсудили без него», - под таким заголовком вышел на сайте «Украина.ру» материал бывшего сотрудника «Радио свобода» Андрея Бабицкого. «Как можно обсуждать украинский конфликт и способы его урегулирования без фактически главного действующего лица — президента Украины?» - изображает изумление бывший журналист Бабицкий. А как сплошь и рядом обсуждают проблемы Ирана без руководителей этой страны? А как проблемы Китая обсуждают без Си Цзиньпина, а о России в мире давно уже говорят как правило без Путина, и никому в голову не приходит увидеть в этом нечто необычное...
Другая часть программы была посвящена глумлению уже не над политиками, а  над украинским народом в целом. Обитателей российского телевизора очень развеселило, что в числе российских товаров, попавших под украинские санкции, оказались туалетная бумага и мыло. Туалетно-сортирный юмор оказался настолько близок по своей стилистике большинству «экспертов», что они прямо-таки вцепились в эту тему и никак не могли оставить ее в покое.
Владимир Скачко, которого в российском телевизоре именуют почему-то «украинским журналистом», хотя из Украины давно сбежал, весь светился от счастья, когда ему дали слово и тут же стал рассказывать россиянам, что «Украина – страна лопухов» и поэтому украинцам не страшны последствия запрета на ввоз российской туалетной бумаги. А сотрудник агентства Sputnik Алексей Тимофеев решил сконструировать шутку про запрет экспорта российского мыла в Украину. Шутка долго не конструировалась, но, в конечном счете, сотрудник Тимофеев смог выдавить из себя уныло-хамскую репризу про то, «как теперь украинцам будет трудно всюду проскальзывать без российского мыла.
В такие моменты невольно начинаешь сожалеть, что граждане Украины лишены возможности беспрепятственно смотреть российские телеканалы. Поскольку из таких шоу любому становится понятно, что Россия ведет информационную и не только информационную войну не против киевской власти, а против украинского народа в целом, невзирая на этническую и языковую принадлежность. И чем больше людей в Украине это понимают, тем меньше поддержки получает кремлевская агентура, которая сегодня пронизывает украинскую политику и медийную сферу, тем шире становится ров между «русским миром» и Украиной и тем больше шансов на прекращение войны.
Впрочем, пространство «русского мира» сокращается и без таких радикально-жестоких и антигуманных мер, как просмотр российских телеканалов. Администрация видеохостинга YouTube заблокировала аккаунт арабской версии телеканала RT. Растет число стран, где путинской информационной обслуге все чаще объясняют на доступном ей языке, что  ее представителям не тут рады. Владимир Владимирович Познер, наше «телевизионное ВВП», решил третий раз подряд отпраздновать свой день рождения в Тбилиси и приехал в грузинскую столицу в сопровождении большой компании. Видимо, в утомленной постоянными поисками компромисса с властью голове ветерана не помещалась мысль о том, что гражданам Грузии может не понравиться присутствие человека, который поддерживает насильственное расчленение их страны.
Вполне вероятно, что в представлении Познера Грузия – это щедрое гостеприимство, невероятное дружелюбие, вкусное вино, красивые песни и задушевные тосты. Поэтому он явно был изумлен, когда здание отеля, где он и его гости остановились, окружили протестующие, закидали отель яйцами и потребовали, чтобы телеведущий и его свита немедленно покинули Грузию. То есть, когда взрослый, умудренный немалым жизненным опытом человек, заявляет, что не признает территориальную целостность независимого государства, он почему-то всерьез полагает, что граждане этой страны будут по-прежнему испытывать к нему добрые чувства.
Все эти люди отравились своим собственным медийным ядом. Они так долго врали россиянам, что бывшие советские республики – это «недостраны», населенные «недонародами», что сами в это поверили. И теперь, когда сталкиваются с реакцией на собственное хамство, страшно удивляются и недоуменно спрашивают: «за что?».

https://yakovenkoigor.blogspot.com/2021/04/348.html?m=1&fbclid=IwAR2sMyBY3r-OJJ20RmxQcIDhd_U7LI6nNw7GvDkhB8N56DTOoJp4yZ44rh0

Оценка

Так как Украина с прошлого лета входит в программу расширенных возможностей НАТО, обострение не проходит мимо Европейского командования США. Они выкручивают уровень разведки и ситуационной осведомленности на ТВД (WATCHCON) на высший уровень. На практике это означает, что больше аналитиков и персонала разведки занимается проблематикой региона, в случае необходимости больше спутникового времени, каналов связи или вылетов стратегических БПЛА с базы Сигонелла на Сицилии.
Для вторжения в Грузию армия РФ сосредоточила такие же по численности силы, как вся грузинская армия, а считая марионеток в Абхазии и Осетии, то значительно больше.
Для вторжения в Чечню и контроля за предгорьями понадобилось до 100 тыс. персонала и на пике гонять ОМОН в командировки.
СССР оккупирует Афганистан, выставляя в регионе 108 тыс. человек, — для этого понадобилось открывать новую учебную часть и призывать резервистов в тыловые подразделения.
Для возможного вторжения в Украину, где НГУ, ВСУ и ГПСУ — это больше 300 тыс. персонала, и четверть миллиона человек получили УБД, понадобится все, что есть у РФ. «Буряты» из 5-ой ОТБР, Кантемировская дивизия, морская пехота с Северного и Тихоокеанского флота, многочисленный ведомственный спецназ, бригады ОТРК. Это вагоны до горизонта, на многие километры автомобилей снабжения, водовозки, оборудование для бурения скважин для воды, топливные заправщики. Десятки километров колонн.
Такую активность невозможно скрыть, когда из каждой табуретки торчит видеорегистратор, а над ОРДЛО прямо сейчас летает Global Hawk. Пока всего этого нет — можно говорить, что россияне укрепляют тылы и наращивают число дежурных групп высокой готовности, чтобы «молодые республики» не посыпались, или постепенно наращивают группировку до того момента, когда ситуация с водой в Крыму станет нестерпимой.

Монстр

Час, коли ми сміялись над Зеленським, схоже, закінчився.
Зеленський стає небезпечним. Не тіштеся, що у нього там щось не виходить, а Разумков збирається створити йому конкуренцію на майбутніх виборах. У нього поки що все виходить. І із запланованого, і із спонтанного також. І він точно збирається на другий термін. І він, я все менше сумніваюсь в цьому, має найбільші шанси, щоб перемогти. Тому все, що відбувається зараз, пропоную розглядати як тотальну зачистку електорального поля за всіма напрямками.
І Зеленському абсолютно все сходить з рук. Незаконні дії по відношенню до Конституційного суду – це лише маленький епізод порушення закону, які стають вже практично візитівкою цього президента. Він контролює всі гілки влади. Бо ті гілки завжди дружно лягають під першу особу. Їм треба вижити і заробити – і ці два поняття для них тотожні. Всі вороги державності радо повернулися в країну зразу після його інавгурації і не лише напрочуд гарно тут себе почувають, але і повертають певний вплив і беруть участь в політичних процесах.
Він вибиває з гри Медведчука і компанію не тому, що вони небезпечні для України, а тому, що вони небезпечні для його президентства зараз і будуть ще небезпечніші за пару років.
Мені Зеленський дуже нагадує раннього Путіна. І мені чомусь здається, що саме Путін є для Зеленського певною рольовою моделлю, на яку він дуже хоче бути схожим. Звідси і розповіді про заглядання у очі, про те, що саме він, Зеленський, зможе домовитися з Путіним. Бо Зеленський відчуває у ньому свого, бачить у ньому самого себе, але через кілька років.
Путін теж говорив про те, що не претендуватиме на другий термін, що треба бути божевільним, щоб прагнути довго бути на посаді президента і інші байки, які дуже добре заходили в мозок невибагливим і некритичним виборцям.
Пам’ятаєте ейфорію і росіян, і світу, коли після комуністів і Ельцина, який вже ставав смішним зі своїми витівками напідпитку, раптом на арені з’явився Путін? Молодий, підтягнутий, небагатослівний, з правильним меседжами про справедливість і порядок.
А світу насправді продали монстра, який навіть паростки інакшості загнав не під плінтус, а глибоко під землю.
Монстр виріс і закріпився так, як вміють це робити невиліковано хворі імперці. Які всі сили і ресурси спрямовують на укріплення свого царювання, своєї безпеки і не зупиняться ні перед ким, хто буде їм погрожувати.
У нашого масштаби мілкіші. Але від цього не стає легше. Наш теж почав цементувати систему, роблячи ставку на людей служивих, які точно так само мріють про поліцейську державу. Бо тоді у їхніх руках опиняються ресурси, вплив, можливості – влада.
І тому не потрібно самовтішатися, що я порівнюю не порівняні речі. Мовляв, там матьорий кадебіст, а тут клоун на підтанцівках у олігархів. Клоун, який примусив проголосувати за себе безпрецедентну кількість людей за всю історію незалежності, перестає бути клоуном. В клоунів перетворюємося ми всі, хто голосував і хто сміявся чи плакав над тим голосуванням. Бо ми всі сидимо в одному човну і у нас немає шансу покинути цю посудину за власним бажанням.
Тому нам можуть не подобатися Стерненко чи Riffmaster, але ми маємо чинити опір свавіллю і беззаконню. Виходити на вулиці міст і селищ. Демонструвати нашу силу, міць і організованість. Тому що будь який монстр, коли росте, починає з маленьких кроків, з незначних утисків, з невеликих порушень. Це той варіант, коли давши пальця, можна залишитися без цілої руки. Якщо не розуміти з самого початку, хто перед нами і на що він здатний.
І я би не применшувала зовнішню загрозу. Вона зараз реальна, як ніколи. Власне, із непідкорених залишилась лише Україна та країни Балтії. Білорусь захлинулась. Молдова закуповує вакцину «спутнік», бо електорат того хоче. Всі інші давно в російському стійлі, жують пропагандистські жуйки і заглядають в очі Путіну. Про всяк випадок.
Тому Путін не зупиниться, продовжуючи збирати свою «імперію» з непокірних. Бо то є найсолодший виклик – топити в крові непокірних. Він Чечню спочатку залив кров’ю, а потім заасфальтував і розбудував. І дав героя Росії тому, хто був смертельним ворогом. Продемонструвавши, що зі стійла ти можеш вирватися. Навіть героєм. Але посмертно.
І, схоже, ми маємо всі шанси опинитися один на один і перед зовнішніми вошами і перед внутрішніми гнидами.

Час схаменутися

Думаю, якщо ми не схаменемося й не почнемо давати Янелохові по руках і пиці за всю цю ганебну й беззаконну РНБОшну активність, не зчуємося, як тут за ґрати почнуть кидати просто тому, що тупа закомплексована потвора відчула себе намісником бога в Україні. І плебсу ж ці «санкції» прекрасно заходять, а державні інституції слабкі й не мають ніякого авторитету, щоб стримати й обмежити вакханалію.
Ох, дограємося