April 17th, 2021

Прогрес. Але ж треба вибачитися...

"Росія блокує реформи в Україні війною та пропагандою" (с)
Ну а Порошенку Росія мабуть допомагала безвіз отримувати, зони вільної торгівлі підписувати, Томос здобувати, інвестиції заводити та курс на ЄС з НАТО в Конституції прописувати.
А уявіть, Володимир Олександрович, все те саме що зараз - тільки якийсь дурачок Україну називає порнозіркою, каже що армія РФ не наступає, а "нємножко передвигаєт граніцу", на мільйонні телеаудиторії зображає вас п'яним з "термосом", і під час вашої зустрічі з Макроном кричить "какая разніца" і що війна триває, бо ви "на ній заробляєте"?
Хоча визнати проблемою Росію, а не "воінствєнноє меньшинство" - це вже прогрес, це те "хорошеє", яке вимагагають визнати ваші "позитивні блогери".
Визнаю, але в річницю "стадіону" тоді перед Порошенком треба вибачитись, це буде справедливо - хорошеє так хорошеє.
А, і ще.
Ріффа випустіть.
Військові вас дууууже бояться, прям до ікотки, ви все всім вже довели.

ЩО СТАЛОСЯ В ПАРИЖІ?

Дмитро "Калинчук" Вовнянко
2 ч.
ЩО СТАЛОСЯ В ПАРИЖІ?
Зустріч Зеленський-Макрон. Давайте підсумуємо. Попередня моя оцінка виявилася вірною. Зустріч була "ні про що". Коли за результатами сторони обмежуються загальними фразами, це свідчить лише про одне - не домовилися.
Єдиний результат зустрічі - сторони домовилися про нову зустріч, але пізніше. Тобто, зустрілися домовитися зустрітися...
На цьому тлі дивним виглядає от що. Зеленському ця зустріч була потрібна більше ніж Макрону, не під французскими кордонами Москва війська накопичує. Проте, Макрон на зустріч чомусь погодився, хоча в нього і своїх справ до біса, економіка Франції нині не в кращому стані. Тобто - зустріч йому теж була потрібна.
Такі зустрічі ніколи не влаштовують аби просто кави попити. Перед ними відбуваються численні переговори МЗС двох країн, де узгоджуються питання, що потребують обговорення голів держав і тільки їх.
Нарешті, розмова Макрона з Зеленським віз-а-ві тривала непередбачувано довго. Президенти розмовляли більше 1,5 годин і через те прийшлося відмовитися від переговорів в розширеному форматі.
Що все це нам говорить? Це говорить, що Макрон Зеленського у чомусь переконував. У чомусь дуже стрьомному - такому, що попри графік, Зеленський вибіг до преси повідомити що "все чудово - нічого не сталося".
Чого не сталося? Що відбувалося під час переговорів?
Моя версія така. Макрон таки озвучив Зеленському умови Путіна. Умови були злиті в соцмережі (я теж про них писав) і для суспільства вони не секрет. Це подача води в Крим, це початок переговорів з терористами так званих "ДНР-ЛНР" і це закріплення статусу так званих "ДНР-ЛНР" в конституції України. Тобто - це умови, по факту, визнання окупації Криму і виведення Росії з під санкцій Заходу. Якби Зеленський прийняв ці умови бодай частково, Макрон перетворився б на миротворця і світоча світової дипломатії. Тому його задача була - переконати Зеленського.
Але. Умови уже були злиті в пресу. До речі - злити їх могли як раз з урядових установ України. Там патріотів не бракує. Зеленський розумів, в разі згоди на такі умови, фраза "Побачити Париж і померти" для нього втратить весь її романтизм.
Мені не раз доводилося чути на телеефірах, як нардепи зі "Слуги народу" говорили екс-ригам фрази штибу "ваші слова не позбавлені сенсу, але ви мусите розуміти, що половина України таких ідей не прийме". Зрозуміли? Не "ми не приймемо", а примарна "половина України" не прийме. Хто це такі?
А це та "половина України" яка виходить на акції "Ні капітуляції" та інші протести Руху опопу капітуляції. Це - ми. Маємо пишатися собою - нас чують. І нас бояться.
Саме страх перед "половиною України" робить "слуг" несподіваними патріотами. Саме страх не дозволив Зеленському погодитися на умови Макрона-Путіна.
І саме страх вигнав Зеленського до преси, розповісти, що все гаразд, зустрілися домовитися зустрітися. І все.
Це означає, що ми все робимо правильно. І мусимо робити так далі. Згадки про Майдан і акції патріотів таки примушують ЗЕкоманду не перетинати червоних ліній. І це не їхня - це наша заслуга.
А тому - тримаємо стрій і боримося далі. Це важко - та за нами Україна.
Возможно, это изображение (2 человека, люди сидят, костюм и в помещении)

Відповідь Хомчаку

Шкода, що спічі Головнокомандувачу пишуть люди або необізнані, або недобросовісні.
Ось він стверджує, що добровольчі формування для збройної відсічі ворожій агресії є протиправними, бо не передбачені українськими законами.
Нагадаю, що міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна, є частиною нашого національного законодавства. Зокрема IV Гаазька конвенція і Правила війни на суходолі. Відповідно до них кожен громадянин має право на власний розсуд взяти зброю і воювати проти агресора у складі добровольчих формувань або самостійно.
А закону про територіальну оборону у нас досі нема.
Всім добра.

Еліти

Спостерігаючи сумний результат ротації еліт в Україні, вирішив нагадати свій пост трохи більше, ніж дворічної давнини.

Мустафа ага Джемилев

Мустафа ага Джемилев вчера в моем эфире на ATR рассказал о "советах Ермака". Для решения крымскотатарских политических вопросов (национальная автономия, статус крымскотатарского народа) нужно покинуть Европейскую Солидарность. Вступать в "Слугу народа" необязательно.
- а вы ему что ответили?
- Андрей, я пришел в политику в 1961-м (первый тюремный срок Джемилева) за 10 лет до твоего рождения. Как ты думаешь, сколько предложений мне делали за 60 лет?
Кстати, интересно как-нибудь собрать все "предложения", условия и ультиматумы, которые ставили ему за изменение позиции. Помню только три:
Ющенко в 2005-м ставил условие - отказаться от Декларации о суверенитете крымскотатарского народа, которую второй Курултай принял еще при СССР в 1991-м
Янукович в 2010-м ставил условие- вступить в партию Регионов как на национальном, нак и на крымском уровнях. За отказом последовало расформирование Совета представителей крымскотатарского народа при Президенте Украины, состаявшем из членов Меджлиса и замена его участников на марионеточных персонажей (которые впоследствии примкнули к пророссийским коллаборантам).
Путин в 2014-м сам условий не ставил, а расспрашивал, что он может сделать для крымских татар. Посланники Путина предлагали - 20% во всех органах власти в Крыму в обмен на признание Крыма российским

Тривожні нотатки

Карл Волох
Повернення європейських партнерів до просування російської концепції врегулювання на Сході України (на тлі ескалації військової загрози) чітко підтверджує мою здогадку: Путін перейшов до плану Б. Оскільки громадянське суспільство не дозволило його українському візаві прийняти на переговорах абсолютно катастрофічні для суверенітету умови щодо повернення окупованих земель як окремих політичних суб‘єктів, Росфюрер вирішив реалізувати цей сценарій силою. Для нас тут є тепер три головні питання:
- це план лише Путіна чи Путіна-Зеленського, коли перший підіграє другому, створюючи умови, за яких той буде змушений заради підтримання образу миротворця піти на «врегулювання»?
- як далеко ВВХ буде готовий зайти в своєму тиску?
- чи вистачить українському суспільству сил втримати Зеленського від капітуляції?
Одразу попереджаю: демонстрацій у декілька тисяч людей (як більшість у останні два роки) може виявитися категорично недостатньо. При цьому ми не маємо права забувати, що головний союзник Путіна в Україні це не Медведчук, а містер Хаос