April 21st, 2021

Концентрация войск РФ на границе с Украиной - круги на воде

Кирилл Данильченко

https://site.ua/kirill.danilchenko/35096-kontsentratsiya-voysk-rf-na-granitse-s-ukrainoy---krugi-na-vode/?fbclid=IwAR2nWKH24wqB5mEb6f5sQKlg3zXq7HNHf02ZSeCAiCeMguOtTB1ncrLUQGA

На что похоже сосредоточение ВС РФ в Крыму и на восточных границах Украины в фактах и цифрах? Без эмоций, без шапкозакидательских настроений, сливов и секретных инсайдов.

Хотя наркоманские истории в ФБ про то, что за двое суток россияне могут очутиться за десятки километров и за несколько дней выполнят задачи, уже немного утомили.

Ибо даже в исключительно удачной для РФ кампании 2008 года в Грузии, для того, чтобы преодолеть 27 км. расстояния от Цхинвали до Гори понадобилось 90 часов.

Сколько понадобилось, чтобы пройти 20 км. в Дебальцево и 30 км. в секторе А от ЛАП до Лутугино тоже все отлично помнят.

Поэтому когда на территории Причерноморья, где от Перекопского перешейка до Мелитополя и Николаева помещается еще один Крым, начинают рисовать как агрессор сядет и поедет к насосным станциям. То хочется купить многочисленным экспертам карту и букварь.

Чтобы они начали с того, сколько часов в принципе идти по морю из Евпатории до лимана.

Или просто колоннами по суше от базового лагеря за 250 км у Воронежа хотя бы до границы.

Может тогда перехочется хайпить на видео с российскими эшелонами?

Но тогда без эмоций не получится.

Поэтому, накапливание сил России — открытые источники, логика, смешать, но не взбалтывать.

Партнеры восприняли сосредоточение достаточно серьезно.

Если раньше стратегические БПЛА и “Посейдоны” летали над Причерноморьем и линией соприкосновения раз в неделю, то сейчас почти каждый день. Особое внимание портам, перешейку в Крым и районам севернее зоны ООС. Многочасовые миссии над Чонгаром и Перекопом сигнал, что союзники держат руку на пульсе и рассматривают возможность попытки “войны за воду”.

С другой стороны, WATCHCON 1 и частота вылетов разведки могут быть нарощены для обеспечения маневров НАТО “Защитник Европы”. Альянсу же интересна реакция войск РФ в Крыму как ближайшем плацдарме против южного фланга Альянса.

Что означает вердикт Европейского командования США — “риск вторжения в Украину от низкого до среднего”?

То, что по состоянию на время отчета, нет неизбежных фактов, которые были бы замечены РЛС “Глобального сокола” и со спутников. Как то — боеприпасы на грунте, формирование ударных группировок, выходов в районы сосредоточения, создания запасов на 15-30 суток в полосе наступления. И вскрытый крупный лагерь под Воронежем и базовый лагерь между Феодосией и Керчью находятся за 100-250 километров от границы с Украиной — нужно еще немало усилий помимо сколачивания, чтобы рисовать оттуда стрелочки. И все они характерны, заметны и хорошо различимы даже из космоса — трудно скрыть вагоны боеприпасов, топлива и снабжения для десятков тысяч людей.

Переброска БДК Северного, Балтийского флотов и катерной группы с Каспия, также вполне укладывается в рамки ответа НАТО на переброску судами подразделений Альянса в Румынию и Болгарию.

Ибо например, 29 марта польская батарея противокорабельных ракет совместно с двумя румынскими готовились поражать цели в Черном море. А USS “Monterey” и “Thomas Hudner” проводили учения по обороне побережья вместе с румынскими и болгарскими кораблями. Так, что пригнать в регион десантные суда и помахать кулачком неофитам НАТО вполне себе в духе кремлевских. Что, мол, проведем ДЕСО до того, как гегемон закончит переброску из далекой Америки. Весь мир в труху. Но потом.

Collapse )

Імітація президентства

У нас орда навіжених варварів на кордонах, перекрите судноплавство на Азовському морі й різке збільшення обстрілів на Донбасі. Реакція президента - запрошення Путіна до зустрічі. І ніхто навіть не намагається запитати, а наху@? Які-такі слова ти знайдеш для Путіна, котрих не знайшов у попередні роки? Що саме ти збираєшся йому запропонувати?
А знаєте, чому ми про це не питаємо? Бо вся країна (свідомо чи ні) знає, що ніякого реального врегулювання Зеленський запропонувати не може і не збирається, хіба що поскиглить, як у відомому ролику, де він канючив у Коломойського гроші. А запрошення до переговорів - це просто імітація зовнішньої політики. Як його «санкції» - імітація боротьби з контрабандою. Як закриття міністерки ОЗ на карантин у Санджарах чи відправка її наступника «прослідкувати особисто за відвантаженням вакцини в Індії» - імітація боротьби з пандемією. Як балачки про спеціальний закон - імітація боротьби з олігархатом.
Вся діяльність Янелоха - імітація президентства. Хоча, якщо взяти до уваги якість виконання, то доречніше вжити слово «пародія»

ЗА ЛАШТУНКАМИ «СВИНАРЧУКІВ»

ЗА ЛАШТУНКАМИ «СВИНАРЧУКІВ»
Для початку – діалог який у мене стався нещодавно зі знайомим військовим.
- До нас в частину «МАЗи» прийшли. Ми зраділи спершу – бо машина гарна. А воно – повний… Рації нема, лебідка – одна назва, в кузові вентиляційних клапанів нема, шанцевий інструмент якийсь цивільний, ще й ящик причеплений так, що відривається зразу. І з движком щось не те – якийсь слабкий.
Я починаю здогадуватися про що ідеться. Кажу:
- А на морді лейбл який? Просто «МАЗ» чи схожий на коло в еліпсі?
- Просто «МАЗ».
Починаю лопатися від сміху.
- Останнє питання. Ти досі переконаний, що «свинарчуків» треба на нари?
- Так вони…!!!!!
- Тоді вітаю – ти здобув те чого хотів і заслужив. Насолоджуйся.
- ??!
Тепер пояснюю. За українським законодавством для потреб ЗСУ у першу чергу мусять закуповувати вантажівки вітчизняного виробництва. Їх і закоуповували - КрАЗ. Але. До автівок КрАЗ було до чорта претензій – сам чув від солдат. От тоді...
«МАЗи», які почали постачати в ЗСУ, були не зовсім оригінальними «МАЗами». Правильно вони називалися «Богдан-63172». Це було шасі «МАЗ» на яке ставили китайський двигун «WeichalPower», турецьке зчеплення «Hummer», та коробку передач «Fast Gear». До цього на машину ставили поліпшений кузов, в якому були передбачені освітлення і вентиляційні клапани. Була передбачена система регулювання тиску в шинах. На вантажівку ставили лебідку з тяговим зусиллям 12 т і тросом у 60 м. Машину укомплектували спеціалізованим армійським шанцевим інструментом. І бонус – на авто ставили рацію. В підсумку виходила повноцінна армійська вантажівка.
Навіть у такій комплектації «Богдан-63172» виявився дешевшим за КрАЗ! Звісно, поява такого авто на тендерах ЗСУ зразу сильно розстроїло не тільки КрАЗ, а й численних імпортерів автівок, які вже руки потирали в передчутті заробітків від продажу імпортної техніки. І тут трах-бах! Український виробник! Так, випускав авто збираючи «конструктор» з різних комплектуючих. Але – збирав! Найбільшою трагедією для всіх конкурентів «Богдана» було те, що «Богдани-63172» зразу полюбили в ЗСУ. Скарг на них просто не було – принаймні мені тоді чути не доводилося.
Проте, була деталь, яку просто не могли обійти імпортери автівок, конкуренти і зраднюки та всепропадли всіх штибів. Одним з власників корпорації «Богдан» був Олег Гладковський – заступник голови РНБО. Звісно зразу за методом «наклеп у вигляді версій» були поширені чутки про «наддоходи Гладковського з продажу вантажівко до ЗСУ». Щоправда пред’явити Гладковському було нічого. За законом держчиновнику дозволено бути власником акцій певного підприємства і отримувати з них дивіденти. Заборонено безпосередньо займатися бізнесом, а з усіх посад на «Богдані» Гладковський звільнився коли пішов на держслужбу. Але кого це цікавило? На «Богдані» організували виробництво якісних українських вантажівок – за це їх мішала з лайном українська преса.
До речі, це відповідь на питання, як Порошенко будучи то депутатом, то міністром, водночас був власником крупного бізнесу. А от так. Він давно не керує своїми бізнесами – ними керують найняті директори. Порошенко лишався акціонером. Законом це не заборонено. Тому й пред’явити йому нічого не змогли ніякі політичні вороги: ані Юлія Тимошенко, ані «Партія регіонів».
Далі – нам відомо. Після скандалу «свинарчуків», Гладковського з РНБО було звільнено. За зеленої влади корпорації «Богдан» взагалі перестали допускати до тендерів – бо «свинарчуки» (КрАЗ теж не пускають, до речі). Завод у Черкасах де виробляли вантажівки – став, чимало українців втратили роботу.
Нині МО купує у білорусів ЦИВІЛЬНІ "МАЗи". І не дешевше, а на 200 тис. грн дорожче (!!!) ніж продавав «Богдан». Саме таке авто потрапило до мого знайомця – тепер він через нього лікті гризе. Чому? Дивися вище.
Зате – не «свинарчуки». Правда класно?

Михо и ОП

​​🏛️Заявление группы депутатов «Слуги народа» с требованием разорвать дипломатические отношения с Россией, провести призыв резервистов и требовать от государств-подписантов Будапештского меморандума присылки на территорию Украины своих воинских контингентов (это не шутка) – это не весеннее обострение. Это проявление войны Офиса президента с Михаилом Саакашвили. Обмен любезностями между министром финансов Сергеем Марченко и «реформатором Грузии» был предыдущей серией.

👩‍👩‍👦Тройка депутатов «приСлуги» сделавшие обращение, это Елизавета Ясько, Елизавета Богуцкая и Богдан Яременко. Первые две – 100%-е фигуры Саакашвили (Ясько с «реформатором Грузии» приписывали даже интимную связь). С Яременко сложнее, однако ему после сексуального скандала сейчас как никогда нужен имидж пламенного патриота.

😎Причин вражды несколько. Первая – полная и абсолютная бесполезность Саакашвили для команды Зеленского. От его Национального совета реформ пользы – никакой вообще. Саакашвили ходит на телеэфиры, разбрасывается обвинениями в коррупции, пристраивает на роботу в Нацсовете ню-моделей (скандальная Ася Микович) – офис президента все это уже порядочно бесит. Во-вторых, фигура Саакашвили стала препятствием установления эффективных дипломатических отношений с Грузией. Уже известно, вернуть посла в Киев и принять участие в Крымской платформе представители Грузии готовы лишь в случае если Саакашвили лишится всех своих украинских государственных должностей. И это не обсуждается. Наконец, Андрея Ермака откровенно бесит «грузинское землячество» Саакашвили – Арахамия – Углава (замдиректор НАБУ). По сути, эта троица постоянно прикрывает друг друга в то время когда ОП мечтает взять НАБУ под свой контроль.

🤬Первым сигналом было увольнение из «Укрзализницы» выдвиженца Саакашвили Владимира Жмака. Саакашвили не остался в долгу и обвинил в коррупции министра финансов Сергея Марченко. Тот ответил крайне выразительной характеристикой Саакашвили в интервью «Левому берегу». Саакашвили тоже в долгу не остался. Фокус в том, что назначения Марченко добивались офис президента и Зеленский лично – назначили его со второго раза.

💥И вот – заявление трех депутатов президентской фракции. Фокус этот известен давно: выдвинуть требования, которые даже теоретически невозможно выполнить, а после обвинить власть в бездействии. Это чистой воды шантаж, и стиль Саакашвили невозможно не узнать. Стороны повышают ставки. И знаете что самое смешное?

🤷🏻‍♂️Зеленский по Саакашвили полностью повторяет весь путь Петра Порошенко. Точно так же он дал Саакашвили украинское гражданство. Точно так же он дал «реформатору» фронт работ. Точно так же он убедился, что Саакашвили – трепач и скандалист, и ничего больше. Точно так же Порошенко в свое время пытался избавиться от Саакашвили, чтобы активизировать участие Грузии в формате ГУАМ. Порошенко тогда столкнулся с беспредельно циничной кампанией против себя со стороны Саакашвили – ее результатом стало лишение Саакашвили гражданства и удаление его за границу. Теперь по тем же граблям идет Зеленский – к тому же результату. Иначе быть не может, лишившись должностей, Саакашвили начнет немедленно множить рейтинг Зеленского на нуль. Договориться с ним полюбовно – нереально.

📌Разница в одном. Зеленский имел возможность познакомиться с опытом своего предшественника и сделать выводы. У Порошенко такой возможности не было.

Людоед

По поводу России - Шерхана...
Видимо, знакомство Путина с мировой литературой началось прямо со "Щита и меча" и им же закончилось. По крайней мере, с Киплингом у него явно не сложилось.
Может быть, именно поэтому сегодняшняя метафора оказалась неожиданно точной.
Дело в том, что Шерхан - людоед.
Правда, никаких гиен вокруг него не было, а был шакал, но этот как раз из числа союзников. А пострадал Шерхан в конце сюжета как раз от человека - чуток подросшего и хорошо вооружившегося. Этот представитель мирового сообщества и отхлестал старого людоеда по мордасам, к большому удовольствию всех джунглей.
Это было краткое содержание старой, старой сказки.

Трохи оптимізму від Хельгі Шарпа

сейчас с .
1 ч.
🍁 Пройшло 2 роки... На виборах 21 квітня 2019 року за Зеленського проголосували 73,22%, за Порошенка – 24,45%.
➡ Що відбувається наразі? Рейтинги "ЄС" та "Слуги" зрівнялися - обидві політичні сили підтримують понад 20% українців, а Порошенко наздоганяє Зеленського.
➡ Серед тих, хто визначився і буде голосувати, "Слугу народу" готові підтримати 21,7%, "Європейську солідарність" – 21,4%, "ОПЗЖ" – 12%, ВО "Батьківщину" – 10,8%, "Силу і Честь" – 6,4%.
➡ 24,7% готові підтримати чинного главу держави, 20,6% – Порошенка. За Тимошенко ладні проголосувати 9,6%, за Бойка – 9,5%, Смєшка – 7,6%, Гройсмана – 4,4%, Мураєва – 2,9%, Ляшка – 2,7%, Разумкова – 2,5%, Медведчука – 2,2%, Кличка – 1,3%.
➡ У другому турі розрив між Порошенком і Зеленським порівняно із голосуванням у 2019 році суттєво скоротився. Зеленського готові підтримати 54,4% від тих, хто визначився і прийде голосувати, Порошенка – 45,6%.
* * *
➡ Два роки тому перемогли популізм і демократія, а Україна хитнувся в бік невизначеності. Невизначеності, яка стала основним козирем переможця. Вже якось згадував "Марсіанські хроніки" Рея Бредбері і сумний кінець істоти, яка брала ті зовнішні риси, які в ньому хотіли бачити. Істота померла в страшних муках від понівеченого тіла і внутрішніх протиріч. Бо одні виборці "нового обличчя" хотіли кавун, інші - свинячий хрящик, одні - в НАТО, інші - в Росію, одні - зниження тарифів, інші - зарплат вчителям по 4000 дол. І це "обличчя" мовчки приймало ті форми, які від нього очікували наївні співгромадяни. Наївні чи дурні - не знаю.
➡ Два роки тому я проголосував за Порошенка і залишаюся вірним своєму вибору. Парадокс, але П'ятий президент став жертвою головного успіху свого життя: більшість українців залишилися в стороні від війни, так і не усвідомивши глибини прірви, на краю якої стояла країна на початку його президентства.
➡ "Порохоботи", яких напередодні виборів обіцяли "стріляти і вішати", теж нікуди не ділися. Тому що вони не кидалися, як більшість, від Яника до Садового, від Садового до Саакашвілі, від Саакашвілі до Зеленському, а залишалися послідовними прихильниками європейського курсу і української національної ідеї. На відміну від російської національної ідеї (горілка, медалі від царя та нові землі на крові), у нас це - воля, мова, своя хата у вишневому садочку і ніякого російського пана.
➡ Той, хто на тотальної брехні і за іронією загального виборчого права став президентом, продовжує красти найдорожче, що у нас є - час. Не знаю, досидить ця людина до кінця свого терміну або його "підуть" раніше.
➡ Якщо раніше - це зроблять не "порохоботи", а ті, кому він все з меншим успіхом продовжує сцяти в очі. Також не знаю, порозумнішають чи після цього умовні 73%. Які, потупцювавши на політичній труні Зеленського, підуть шукати собі нового месію. Телевізор замість мозку - це страшно.
А ми? Робимо своє. "Чому корабель перемагає хвилі, хоча їх багато, а він - один? Тому що у корабля є мета, а у хвиль - немає." © Уїнстон Черчіль.
* * *
На фото (яке ставив вже двічі - подобається ця світлина) обличчя тих, кого обіцяли "стріляти, вішати і гнати з країни". Красиві, світлі обличчя світлих людей. Такі не програють, на таких тримається країна. Переможемо.
Возможно, это изображение (34 человека, люди стоят, на открытом воздухе и толпа)

Впечатленение

Анонимные телеграмм каналы насрали инсайдами, что Вольдемар Первый Обнуленный сделает из ряда вон выходящее заявление.
Там уже и сближение с Китаем политологи рисовали, и аннексию Беларуси, и признание кучи марионеток, которую кормят с рук кремлевские. И отказы от доллара. Ну и чего греха таить подпускали в трусишки сходить на Харьков.
А оказалось, что кашляющий дед, который 21 год у руля, отдал приказ построить метро и не допустить пустых полок в магазинах. И очень переживает за Лукашенко, Януковича и Мадуро.
Компания соль земли и щербет моего сердца, конечно. Выпиливший Грозный до состояния щебня комитетчик проливает крокодильи слезы над Януковичем и Мадуро. И в стране, в которой вся таблица Менделева, обещает провести газ.
Лучший аргумент за сменяемость власти. Ибо в 2024 году он опять что-то прокашляет там, а Ольгино и дежурная смена у пригожинских объяснит в телеге. Кто Табаки, а кто Шерхан.
Вьетнамские флешбеки как себя ощущал мир по западную часть железного занавеса, когда кремлевские старцы что-то там шамкали в 80-ых.

Ничего не произошло - потому что все уже произошло

Краткое резюме послания Путина по Украине:
Ничего не произошло - потому что все уже произошло.
Ничего не сказано - потому что все уже сделано.
Путин не заявил об объявлении войны Украине.
Путин не заявил о включении Донбасса в состав РФ.
Потому что Путин уже 7 лет ведет войну в Украине без всяких объявлений.
Потому что Путин уже 7 лет использует Донбасс как плацдарм для постоянного военного давления на Украину изнутри.
Какой план Путин на Донбассе? Это сценарий Приднестровья
1. Зеленский может купить мир на Донбассе у Путина ценой полного прекращения огня. Полное прекращение огня - это Приднестровский сценарий. То есть страна сама добровольно признает оккупацию своей земли, и свою полную неспособность защищаться и сражаться. Под предлогом "прекращения потерь", "чтобы никто не погибал" руководство страны запрещает воинам сопротивление.
2. Затем под предлогом, что "люди не должны страдать от войны", надо восстановить свободное сообщение с оккупированными территориями, возможность получать любые украинские документы и легализацию своих дел.
3. Затем под предлогом, что "главное - это чтобы люди хорошо жили", надо восстановить работу заводов на оккупированных территориях и экономические связи, чтобы промышленность начала снова работать по украинским законам, и чтобы Украина снова начала содержать за свой счет оккупантов.
4. Затем ресурсы бросаются на поддержку лояльных к Кремлю кандидатов и партий. Не обязательно это должны быть пророссийские проекты типа ОПЗЖ. Это любой проект, который готов поддерживать Приднестровский сценарий во власти в обмен на деньги, которые оккупанты получают с работающих предприятий.
А что потом? А потом Кремль будет разрывать Украину также, как 29 лет разрывает Молдову. Где прекращение огня не привело ни к политическим ни к экономическим реформам, ни к повышению жизненного уровня, где продолжается бесконечная борьба пророссийских и проевропейских партий, и продолжается бесконечная эмиграция заграницу.
Прекращение огня на фронте, о чем твердит президент Зеленский - равняется капитуляции Украины.
И столько сколько Зеленский будет обсуждать прекращение огня как главную цель переговоров с Путиным, столько Путин будет угрожать Украине маневрами, наступлением, бомбежками, обстрелами. Агрессора поощряет слабость, и он давит до конца. Мы ведем себя как жертвы, которых пугает перспектива долгой многолетней войны.
Пора признать очевидное - нас все равно ждет долгая многолетняя война.
Свободу и независимость Украине обеспечит только один политический курс - сопротивление агрессору.
И мы не должны бояться этой реальности, мы должны твердо сделать выбор и пойти по этому пути. Это единственный путь, который ведет к победе.

Шерхана перемогли вогонь та солідарність і хоробрість вовків

Путін у своєму зверненні порівняв Захід з Шерханом з Мауглі. Тут він, як кажуть, переплутав, по Фрейду. Це Росія явно схожа на Шерхана.
Путін сказав, що Росія сама визначатиме червоні лінії та діятиме асиметрично і жорстко. Між рядків звучить: «я відстоюватиму свою сферу впливу. До останнього». Це означає, що гра на підвищення ставок триватиме.
Російські ЗМІ вже розганяють як слабкість ідею Володимира Зеленського про зустріч з Путіним на Донбасі. Не знаю, хто запропонував цю ідею Зеленському, але бачу інший ризик. Будь-якою нашою слабкістю миттєво скористаються. Путін може наказати збільшити кількість обстрілів, а потім просувати зустріч якогось свого представника за участі окупаційних адміністрацій - "представників Донецька та Луганська", тобто свою пісню про громадянський конфлікт в Україні.
Згадка Путіна про начебто "порятунок" Білорусі від державного перевороту - це заявка на те, щоб її проковтнути. Глузування про шакала та розповідь про державний переворот на Майдані - це заявка на те, щоб вільної і незалежної України взагалі не було, а "залишки перевиховувати".
Шерхана перемогли вогонь та солідарність і хоробрість вовків. Це точно наша історія. Тому перечитуємо Кіплінга. Бережемо від вітру свій вогонь. Плекаємо солідарність. І переможемо.

Напівздохлий кадавр

Я ж таки не втрималась сьогодні, глянула ввечері одним оком потік урочистої деменції від царь-лаптя. Ну оплески, що переходять в овації, промотувала канєш. Про Шерхана, Табакі, пісатєля Кіплінга і те, як імперіалісти хочуть замочити бацьку, вже і без мене всі розказали.
Я хочу зупинитись дещо на іншому. А саме на тому, що чи не вперше за останні роки хуйлятіна зовнішнім питанням відвела насилу відсотків десять своєї промови. Решту часу белькотіло про внутрішні проблеми. І обіцяло, обіцяло, обіцяло. Я навіть вивела для себе цікаву максиму: розкажи мені, кому і скільки ти обіцяєш, і я зрозумію масштаб твоїх проблем. Судячи з пишних обіцянок Путіна роздати купу дєняк регіонам, соціальні і фінансові проблеми всередині балалайні грандіозні, як ніколи.
Особливо це ясно звучало там, де йшла мова про вирішення проблем з комерційною заборгованістю регіонів Росії. Там був ще цікавий момент, достатньо було звернути увагу лише на один показаник: у них є регіони, у яких обсяг тільки проблемної комерційної заборгованості перевищує 25 відсотків річного доходу регіону. Путін не сказав, скільки всього таких регіонів. Але той факт, що вони є, свідчить про те, що балалайкам краще би вже заткнутись, вшитись з усіх гарячих точок, де вони стирчать, як чиряки на дупі, і вирішувати фінансові труднощі у своєму ж суспільстві.
Тобто, сьогодні цей напівздохлий кадавр не розмахував боєголовками на повну силу не тому, що не хоче (він хоче, ще й як, хотєлкі нікуди не поділись і не подінуться, аж поки не склеїть лапті), а тому, що не може. Вже не може на сьогоднішній день дозволити собі витрачати мільярди доларів на агресивну зовнішню політику та воєнні приготування.
Але.
Складається така парадоксальна ситуація, коли саме через масштаб соціальних та фінансових проблем кадавр продовжить залякувати як сусідні народи, так і власне суспільство, витрачаючи на це ресурси. Росія за звичкою створює проблеми іншим, щоб не концентрувалася увага на їх власних проблемах.
Путін не прояснив позицію Росії у відповідь на численні звернення світової спільноти з приводу зростання агресії в зовнішній політиці і присутності в Україні. Не прокоментував прямо ті воєнні приготування, які просто зараз бачить світ, це щодня транслюють провідні агенції новин.
Але ж звісно, риторика попри все була в звичному гопарьскому стилі, погрози звучали, хоча і неконкретні. Про те, що Росія буде реагувати жорстко на загрози, які сама вважатиме загрозами. Використав Путін і образ червоних ліній, зазначивши, що Росія буде сама визначати, що вважати червоними лініями.
Тобто погрозливість риторики на тлі максимальної неконкретики — це власне те, як можна коротко охарактеризувати весь той курултай. З чого можна зробити обережний висновок, що принаймні на даний момент рішень про розширення агресії в Кремлі немає.
З Бєларусью поки незрозуміло, треба буде дивитись на результати зустрічі двох кадаврів завтра.

Йди!

На другу річницю перемоги Зеленського на президентських виборах хотів би поговорити про майбутнє.
Тому що про минуле говорити нічого. Ця особа за 2 роки на посаді нічого не зробила для держави і громадян. Точніше, нічого хорошого. Бо поганого зробила достатньо.
А найкраще що він може зробити для України, найкраще що він може зробити для себе - піти. "Я устал, я ухожу" (с)
Бо ж двох років більш ніж достатньо для усвідомлення того, що все що ти натріпав в маразматичному угарі 2 роки тому - не має жодного шансу на реалізацію. Ні війну не закінчиш, просто переставши стріляти. Ні українців багатими не зробиш, просто підімявши потоки і повернувши в країну заробітчан (Беню і ко)
Бо ж двох років більш ніж достатньо для розуміння того, що ніяких перспектив ця байда не має. Ні через рік, ні через два, ні на другий термін.
Рік тому, ти на хвилі хейту до Порошенка розказував "Якщо не я, то був би він". А зараз, вже навіть це не дуже діє. Що буде на наступний рік?
Бо ж двох років більш ніж достатньо для усвідомлення того, що в результаті твоє "діяльності" страждають люди, мільйони людей: гинуть на фронті покинутими, гинуть в лікарнях і не потрапляючи до лікарень, покидають рідну країну бо епоха багатства наступає лиш для окремих персон з близького оточення, не мають шансів розвиватися і розвивати власну справу у своїй країні, не мають коштів навіть на елементарні речі щоб відчувати себе людиною.
Тому якщо ти дійсно хочеш зробити щось для своєї країни, якщо ти вважаєш себе патріотом, якщо ти прийшов не тільки для грабунку і здачі інтересів - йди.
Це найкраще що ти можеш зробити для України. І для себе.