May 8th, 2021

Система

Нещодавно побачив суперечку щодо того, чи можна в Україні цілі професії одним миром мазати.
Бо пан Остап Українець написав, що уся правоохоронна система в нас насправді правопорохонна. А до нього прийшов пан Bohodar Kovaliv та сказав, що так казати можуть хіба інфантили. Бо серед копів є різні люди. І серед чиновників. І серед суддів.
І тут в мене трішки око сіпнулося.
Бо якщо серед копів та чиновників я класних хлопів знаю, то щодо суддів, на мою думку, Богодар прям дуже-дуже схибив. І ось маю декілька наочних прикладів.
На днях обрали пані до Вищої ради правосуддя. Звати пані Інна Плахтій. А її батька звати Борис Плахтій. Він відомий тим, що вже у 1987-му році роках винес останній смертний вирок бійцю УПА - Івану Гончаруку, незважаючи на те, що той вже був заарештований у 1946-му та відбув термін на Колимі. Так КДБ відзначило річницю революції. З 2006-го року пан Борис на пенсії. Його довічне утримання лягло на плечі нас, українських платників податків.
Інна - не єдина його донька. Є ще Наталія Плахтій, працює суддею Волинського окружного адміністративного суду. А ще в Інни є донька, Катерина Троць, що працює працює керівником служби інспекторів тієї самої Вищої ради правосуддя. Сімейний підряд.
А нещодавно по мережі пробігло відео, де істота з губами, схожими на розплющених хробаків, розповідає, як їй соромно за Україну, яка не пустила співака ротом Моргенштерна. І що Україна про***ла Крим, який вже не повернеться.
Питання: в якому суді працюватиме істота, якщо вона навчається на третьому курсі юридичного, а і її мати, Крістіна Константінова, і її співмешканець, Віктор Кицюк - судді Печерського райсуду Києва? Якщо у когось добра пам’ять - так, це той самий Кицюк, що під час Майдану штампував вироки автомайданівцям. Втім, сама Константінова теж таке робила.
Ну от чого ви усіх суддів одним миром мажете? - скажуть мені. - Усі люди різні! От був один суддя, що навіть в ДАП снайпером був!
Так, був, пан Мамалуй. А після ДАПу був ще один показовий епізод. Пригадуєте, у 2017-му році був такий випадок - певна пані припаркувала авто з порушеннями, а коли копи зробили зауваження, відмовилася ані перепарковуватися, ані показати документи на вимогу поліцейських, що під’їхали. Ну, копи виявилися не шуганими, наділи на неї наручники, а це була суддя Солом’янського районного суду Вікторія Кицюк.
Здавалося б, ситуація очевидна. Але ні. За Кицюк вступилися усі судді, включно по Раду суддів, яка на своїй сторінці просто перебрехала обставини, незважаючи на вже опублікуковане відео (начебто суддя не була в машині, а лише до неї підходила, а копи наскочили та схопили, не давши навіть можливості показати документи). І так, активно вступився за пані Кицюк пан Мамалуй. Хай би як кепсько це не виглядало, але є така штука - професійна солідарність.
І так, бонус для уважних. Ви вгадали, оця Вікторія Кіцюк - це колишня дружина Віктора Кицюка з початку цього тексту. А нинішня його співмешканка - це мати тієї дівчинки Губи-Хробаки, яка сумує за Моргенштерном. А ще в Печерському судді працює його рідна сестра, Людмила Кицюк.
Оце співпадіння, еге ж?
Та не співпадіння це, а каста.
Одна відносно невелика, б-ська каста. Де всі всіх знають. Де всі з усіма переспали. Де скоро серйозно встане проблема інбридингу, бо занадто багато близьких родичів буде у шлюбних стосунках, як у королів середньовіччя. Де судді, що судили бандерівців, видають доньок за суддів, що судили майданівців, і на момент шлюбу вже чудово уявляють, в яких судах працюватимуть їхні ще не народжені діти. Де ворон ворону око ніколи не виклює, а Вовк Вовка завжди прикриє.
І ця система ніколи не очиститься зсередини.

Далека історія

Розумієте, що це таке - 76 років? Це три покоління. Це не просто історія, а далека історія. Пригадуєте, як ділилися підручники з історії на "Стародавнього світу", "Середні віки", "Нову" й "Новітню". Так от це ще не середньовічна історія, але вже давно "нова".
От моєму батькові, якого у 4-річному віці одним розчерком сталінського олівця не лише покинули в окупації, а навіть на три довгих роки розлучили з ненею, нині виповнилося б 84! Це так само далеко, як для школяра початку 1980-х якась російсько-японська війна з її порт-артурами, "варягами" і макаровими.
Ні, трапляється звісно, жива історія. От, наприклад, вчора врізав дуба який Єгор Лігачов. На 101 році життя, угу. Народився цей "селянський син" у 1920, закінчив школу у 1937 і на момент вторгнення Німеччини до СРСР був цілком призовного віку (до РСЧА призивали у 20 років). Щоправда, Єгорка до армії не пішов. Одразу після школи (непересічний факт) він вступив до Московського авіаційного інституту. Яка там, звісно, гвинтівка на трьох! У 1943 отримав диплом і "самольотостроіл" у Новосибірську аж цілий рік - до тих пір, як не викинувся у секретарі райкому комсомолу. Ну і далі кар’єра ситої партбляді аж до політбюро. Такий "учасник-сучасник" мав всі шанси вижити не лише у воєнних злиднях а й з розуму.
Ну і стосовно "пам’яті", яку вважають запобіжником проти агресивних планів. Угу. Розповіси про це корейцям. Ні, не треба корейцям, бо для них це теж давно "нова історія". Є цілком новітня у Грузії, у Сирії. У України, якій подекуди болять фейкові фоточки на дрючках, а не цілком реальні сьогоденні жертви.

Окружение

Американцы урежут полномочия Ермака или вообще заставят Зе его уволить. Это вопрос времени. Они считают его агентом влияния кремля. А американцы ничего не считают, не имея на это оснований. Ермак наскирдует денег и свалит куда нибудь из Украины. Возможно к своим бизнес партнерам в Россию. Прихватив с собой брата "убитого в АТО". А может и не прихватит. Оставит на разрыв. Все равно - "что мертво умереть не может". Но с этими ребятами все понятно. Они выполняют нарезанные им задачи. Как и Подоляки всякие. А вот эти все трупатриотичные радныки, речныки и замы Ермака, вот они отдают себе отчет что работают на Ермака не в пользу Украины? Вот что они потом будут делать? Они же расходники. Или они все потом начнут рассказывать, как пошли изнутри разваливать «систему» или были агентами украинских спецслужб? Так не прокатит.
Слабость Зеленского не в том, что он как президент не самостоятельный игрок. По сути марионетка. Слабость Зеленского в том, что он никогда не был самостоятельным. Всегда за ним кто то стоял. Кто организовывал бизнес, кто договаривался. Вова только кривлялся и торговал лицом. И вот сейчас американцы не руки Зеленскому будут выкручивать его офшорами и деньгами Приватбанка, которые он прогнал через свои фирмы. Ему будут выкручивать Шефиров и всех тех, кто сделал посредственного КВНщика Зеленского Зеленским звездой. А это уже совсем другая история. Тут не просто деньги и недвижимость Зеленского. Тут угроза для всех кто окружал его все эти долгие годы и делал бизнес на его имени и лице.
Будет же весело, если под санкции попадут все активы, связанные с кварталом 95 и все, кто кормился вокруг них. А все эти денежки, они ж как раз хранятся там, где их могут достать американцы. Криворожские пацаны, "не лохи ж какие то" в Украине баблишко держать. Это будет тема для посмеяться на целую тематическую программу "вечернего квартала". Наконец то начнут сбываться предвыборные прогнозы - "хоть поржем". Но не все. Кому то будет грустно.

Аденауер та де Голль

Для мене приклад справжнього примирення - це Аденауер та де Голль, які тримаються за руки. І Німеччина та Франція, які разом в ЄС та НАТО. В них часто різні інтереси, але завжди однакові цінності.
Різні імперії та держави завжди намагалися використовувати українців у війнах - їх волю та життя. Так було у Першій та Другій світових війнах. У День пам'яті та примирення маємо однаково шанувати всіх загиблих за Україну, вони всі заслужили на квіти та фото, що зберігаються у поколіннях.
Поставте собі питання - чому німці і французи знайшли у собі волю і сили до примирення, а нас досі все ще намагаються роз'єднати розмовами, що ми шануємо різну історію та святкуємо різні свята. І ми все ще дозволяємо це з собою робити. Це, як на мене, і є головне питання у День пам'яті та примирення, а не формальні гасла про нашу відданість "Ніколи знову". Закликати сьогоднішній російський режим до цього немає сенсу, в нього інші, ніж в нас, цінності. Найкращий засіб від російської агресії - це національна єдність і саме про це сьогодні потрібно говорити.
Возможно, это изображение (один или несколько человек и люди стоят)