June 10th, 2021

Анатомія бігусової туфти

Пара слів відносно розслідування Бігуса.
1. Якщо слідство не використовує НСРД для засудження підозрюваного, а зливає їх у пресу, це ясно означає, що злочину і судової перспективи воно там не бачить. Використання ж керівництвом країни спецслужб для переслідування й компрометації політичних опонентів (а зливання в пресу оперативних матеріалів це саме воно)- злочин самий по собі, особливо, проти демократії. Журналіст, який погоджується брати участь у такому - в ліпшому випадку корисний ідіот, але точно не розслідувач.
2. Публікація подібних матеріалів без можливості перевірити їхню автентичність і відсутність там монтажів - це не просто непрофесіоналізм, а ясна ознака замовлення (політичного чи фінансового - не так важливо). Тому, називати це розслідуванням може тільки недолугий.
3. Зовсім уже дурість - сприймати розмови Медведчука з росіянами чи їхніми маріонетками за чисту монету. Він тут бореться за освоєння багатомільйонних підривних бюджетів чекістів проти України, тому хитрує, бреше, набиває собі ціну, як тільки може. Відтак, подавати ці матеріали непідготовленій публіці як «зізнання» (тим паче, в тому, що стосується контактів із політичним керівництвом України) - свідома маніпуляція.
4. У цей же розряд слід віднести численні факти неспівпадінь обіцянок Медведчука з реальними подіями, котрі журналістами ігноруються.
5. Єдиний можливий спосіб використання такого роду записів порядним розслідувачем, який розуміє, що таке репутація - прослухати їх, знайти найбільш кричущі й суспільно важливі факти й почати шукати їм об‘єктивні підтвердження - свідків, документи, експертизи тощо. У цьому відношенні робота журналіста не так уже й відрізняється від поліцейського слідчого. Але на це жодна команда розслідувачів в Україні не здатна - при всіх своїх понтах.
6. Особисто моє враження - Бігус ображений на Порошенка за судове приниження в справі Гладковського і вирішив довести, що шкода від лайна, котре він здатний вилити на опозиційного політика, всяко є більшою, ніж користь від судового рішення, котре, до того ж, з‘явиться через роки. Іншими словами, політикам доводять, що судитися з журналістами не слід, яку б ахінею ті не оприлюднювали. Четверта влада, як і всі інші, шукає будь-які способи вийти з-під суспільного контролю

Справа Тані Чорновол

Сьогодні було перше засідання суду, де мене обвинувачують за Майдан. Засідання було дуже коротке - суддова трійка умила руки - сама заявила про самовідвід і сама задовольнила своє бажання.
Зверніть увагу: навіть судді заангажованого Печерського суду не хочуть судити таку ганебну замовну політичну справу, як моя. Кажуть, суддя Смик має амбіції очолити Печерський суд і втекла від моєї справи, бо вважає, що політична справа Чорновол це кінць її кар'єри, адже "зелений" паровоз реваншу вже застряг. Що далі? Влада знайде "крайнього" суддю в якомусь оболонському суді...

Автор
Тетяна Чорновол
Це не перемога, а навпаки. Закрити справу не закриють, не існує підстав і строків для обвинувачення в "умисному вбивстві". Тут може бути лище вирок винна чи на винна
Краще якщо виносить вирок суд, що під громадською увагою.


Позитивні шавки

мені цікаво, як Подоляк і його позитивні шавки, що прикидаються патріотами, збираються спростовувати що 5 років президентства Порошенка - були найкращими в історії новітньої (та і не новітньої) України в плані реінтеграції з Європою, реформ, реукраїнізації і успішного опору Москві, де окрім опору, лаптів ще й нагинали неслабо.
Воно, звісно, зрозуміло що цей незручний фактище ламає, як криголам, всю ретельну інтригу і єдиний спосіб обійти це - закрутити слабкі мізки в дрібницях і в хайпі, а будь яке обурення і заперечення потопити в образах, але як же це все убого виглядає.
парад ослів і шахраїв.

Від себе: Ніяк не збираються. Їхній ядерний електорат байдужий до цих успіхів. А наприклад, Євроінтеграція, за моїми спостереженнями, навіть дратує.

Взаємозв‘язок

Взаємозв‘язок такий.
1. Україна – небагата країна. В нас досить складно вести бізнес, в нас великі ризики, в тому числі корупційні, в нас нестабільне законодавство, в нас немає чесної судової системи, нас немає в Євросоюзі, зате в нас є Росія на кордонах і Єрмак на Банковій.
2. Через все це в Україну приходить дуже мало зовнішніх інвестицій. Якщо вдаватися до примітивних аналогій, то уявимо, що гроші – це рідина, і тоді економіка США – це повна цистерна, економіка Польщі – каністра, а економіка Украіни – акваріум, на дні якого щось таки хлюпає. Завдання – так збудувати систему, щоб з економік інших країн щось перелилося нам, і в них рідини поменшало, а в нас побільшало.
3. У світі ЗМІ – це такий самий бізнес, як і виготовлення металу чи комп‘ютерних ігор. Мета бізнесу – прибуток.
4. Переважна кількість ЗМІ у цивілізованому світі зробляють саме продажем реклами.
4. Поки в Україні мало грошей, у нас відповідно маленький рекламний ринок. Тобто реклама коштує дешево, бо рекламодавців (бізнесів) небагато, а конкуренція за клієнта висока. Рекламу можна дати у ЗМІ, у соцмережах, на білбордах (які здебільшого незаконні, до речі), на об‘явах на стовпах, на асфальті трафаретом (теж незаконно), у транспорті і так далі. Висока конкуренція + низький попит = низькі ціни.
5. Це призводить до того, що 90+ відсотків ЗМІ в Україні збиткові. І якщо в якийсь момент ви знайдете джина і накажете йому позбавитись всіх ЗМІ, які працюють не як бізнес (заради прибутку власника), а як машина пропаганди (заради піару власника та тиску на ворогів власника), то в Україні зникнуть майже всі ЗМІ. Взагалі. Всі ці 1+1, Інтери, НАШі і так далі. Вони всі збиткові. Вони всі – лише політичний інструмент, як листівка чи білборд.
6. Так як 90+ відсотків ЗМІ в краіні не є ЗМІ у повному сенсі, а є аналогом білборду чи листівки, то відповідно 90+% людей, які називають себе журналістами, мають посвідчення журналістів і є членами спілок журналістів, не є журналістами. А є вони виключно пропагандистами і обслугою пропагандистських машин справжніх олігархів (Медведчука, Ахметова, Коломойського та інших), кандидатів в олігархи (Косюка, наприклад), регіональних міні-олігархів (директорів заводів яи власників великих ділянок землі) і так далі.
7. Це призводить нас до думки, що немає принципової функціональної відмінності між диктором телеканалу 1+1 і, наприклад, дизайнером, що малює макет передвиборчої листівки Володимира Зеленського. І той, і той лише гвинтики машин пропаганди.
8 і найголовніше. Така комбінація факторів є замкненим колом. Олігархи інвестують у завідомо збиткові ЗМІ і за допомоги цих ЗМІ впливають на політику, щоб політика працювала на них і приносила прибутки, які компенсують інвестиції у ЗМІ. Олігарх Коломойський втрачає на холдинг 1+1 десятки мільйонів доларів щороку, щоб прокачати кандидата, який стане президентом і дасть можливість вкрасти сотні мільйонів. Ось і все. Дебет, кредіт, сальдо.
Це можна змінити. Але не тільки заборонами. А реформами, які принесуть в країну іноземний капітал. За Apple, Nike, Toyota, JPMorgan Chase приходять рекламні бюджети, а за рекламними бюджетами – ЗМІ, для яких аудиторія і репутація важливіші за бажання власника розповісти про вбитих братів та пів-вареника.
З днем тих, кого майже нема.
З днем українського журналіста.

Надійні партнери

Прийнято поговорити, який Україна "ненадійний партнер", тому від неї всі весь час "втомлюються".
А США,Велика Британія, Німеччина чи там Франція - вони в нас всі названі стратегічними партнерами чомусь - невже правда надійні партнери? Здали нашу безпеку коли на нас напали, за те щоб бути певними що взимку їм не буде зимно, вонючого безпилотника не поставили коли на нас напали всупереч їхнім гарантіям - це значить надійні партнери?
Чи надійність партнерства можна вимірювати тільки в нас, така категорія, яка від бідних родичів тільки може вимагатися, великим білим людям воно притаманно за визначенням і не обговорюється?

Мелкая провокация

​​🏛️Источники сообщают, что информация депутата Камельчука о том что лидера "Европейской солидарности" Петра Порошенко могут доставить в ГБР принудительно (уже опровергли), появилась не случайно. Сам Камельчук просто повторил то что услышал от коллег. Но вот тот кто дал ему информацию, прекрасно знал что делает.

😏Это сознательная провокация, цель которой - играть на нервах соратников Порошенко. Такие мелкие провокации теперь будуть появляться регулярно.

🤷🏻‍♂️В Офисе президента откровенно разочарованы результатами информ-атаки от медиа-киллера Бигуса при участии пула блогеров Подоляка. Денег операция съела немерянно, а рейтинг Порошенко даже не пошатнулся. Зато возникла другая проблема - на местах панические настроения замечены в рядах депутатов и актива в самой "Слуги народа".

📉Сторонники Зеленского в своих кругах все чаще говорят о том, что рейтинг Зеленского падает и это означает гарантированный реванш Порошенко. Как следствие, депутаты "Слуги народа" на местах задумываются о запасных аэродромах и все чаще идут на соглашегия с "ЕС".

✏️Боевой дух в их рядах поддерживать так же нужно. И пока идей новых информ-атак против Порошенко нет, в ход идут мелкие провокации. А насколько это поможет - скоро увидим.

Президент срывает конкурс на главу САП

Президент срывает конкурс на главу САП, чтобы не допустить самостоятельной работы НАБУ до конца срока полномочий Сытника
Сегодня снова сорван конкурс по избранию главы Специализированной антикорупционной прокуратуры, снова часть членов комиссии не пришла. Начиная с понедельника часть членов комиссии, которая контролируется Офисом президента, не является на заседания и не позволяет продолжать конкурс. Члены комиссии, избранные от международных организаций, возмущены этими демонстративными махинациями.
На данный момент среди участников конкурса получил поддержку только один кандидат - Александр Клименко, детектив НАБУ.
Работа комиссии оказалась по сути заблокирована после того, как комиссия провалила кандидатуру ставленника Офиса президента "Слугу народа" Андрея Костина. После этого 7 членов комиссии, которых контролирует ОП, вообще перестали собирать кворум.
Руководит этим спектаклем заместитель главы Офиса президента Олег Татаров. Этот открытый враг Майдана и сторонник Януковича является самым доверенным куратором правоохранительной деятельности президента Владимира Зеленского.
Очевидно, Татаров показывает, что из-за отказа утвердить в качестве кандидата Костина, ОП готова сорвать конкурс полностью.
Из-за провала целого ряда достойных кандидатов, к мысли о перезагрузке конкурса близки и члены комиссии от международных организаций. И вполне вероятно, что в ближайшие дни часть участников комиссии сделают такое заявление.
Президент Зеленский, таким образом, серьезно опускает свою репутацию в глазах наших западных партнеров, ну неужели все это ради того, чтобы дать подозреваемому НАБУ и САП в коррупции Татарову подконтрольного главу САП?
Интрига в том, что для Офиса президента действия директора НАБУ Артема Сытника представляют большую угрозу. Именно Сытник предъявил подозрение замглавы ОП Олегу Татарову, и не закрывает уголовное дело. Сытник выдвинул подозрение и сбил с должности Павла Вовка - главу Окружного админсуда и правую руку Татарова и Портнова во власти. Сытник открыл дело по воровству электроэнергии на тендерах в Энергоатоме, нити от которого ведут к главе ОП Андрею Ермаку и помощнику президента Сергею Шефиру. Сытник открыл громкие дела по Слугам народа Юрченко и Халимону. И есть много других вопросов.
Сытник мешает, и чтобы парализовать его активность, Офис президента блокирует избрание прокурора САП. В 2022-м году срок полномочий Сытника будет закончен, и если до того момента у САП не будет независимого прокурора, Офис президента надеется избежать многих скандалов и расследований.
Для Украины позиция Зеленского будет означать блокировку многих расследований НАБУ, поскольку без избрания главы САП полноценная и независимая работа НАБУ невозможна. Согласование и утверждение многих решений НАБУ сейчас проводится через Офис генерального прокурора, что создает постоянные конфликты интересов по расследованиям, которые касаются высших эшелонов власти.
Обещания президента о борьбе с коррупцией обнуляются этой постыдной борьбой за кресло главы САП для своего близкого человека.

Проти газпромівських шльондр...

Учора ввечері ми отримали лист від УЄФА щодо нових рішень, які були прийняті стосовно форми національної збірної з футболу.
Зранку, я терміново вилетів у Рим, де перебуваю зараз і де тривають наші перемовини з представниками УЄФА.
У своєму листі УЄФА підтверджує, що дизайн нашої форми був попередньо погоджений до кожної літери і з гаслом “Героям слава!”. Це гасло вже давно є традиційним привітанням для наших вболівальників на всіх стадіонах і на всіх матчах національної збірної України! Воно футбольне і саме тому було затверджене УЄФА. Кілька днів тому це підтвердив і офіційний коментар європейського футбольного союзу щодо нового дизайну форми нашої збірної.
УАФ завжди поважала міжнародні спортивні принципи і слідувала правилам, якими у своїй роботі керуються найвищі футбольні органи. Так було й цього разу, і буде надалі.
Триматиму вас в курсі перебігу переговорів.
Слава Україні!
ГЕРОЯМ СЛАВА! 🇺🇦

Про деякі важливі нюанси плівок медведчука-клоуна

Про деякі важливі нюанси плівок медведчука-клоуна:
1) в плівках медведчука-клоуна відсутні будь-які діалоги з людьми яких ми знаємо, включаючи коло близького спілкування. Тобто, нема діалогів ні з партнерами по "бізнесу", ні з підлеглими, ні з козаком, ні з шуфричем, ні з оксаною марченко, ні з хйлом.
Ні з ким, чий голос можна було б ідентифікувати.
Ні з ким, розмови з ким були б логічними в щоденному спілкуванні.
Натомість нам підсовують голос медведчука, а з іншого боку ноунейми, голос яких слухачі чують вперше. І яких нема
2) з нюансу першого випливає нюанс другий:
В плівках медведчука-клоуна немає нічого за що б можна було притягнути медведчука до відповідальності. І його колег теж.
І це дивно, оскільки в тому що нам продемонстрував Шапітолій ротом wалави, медведчук виявився тим ще говірким співрозмовником.
Але жодної речі про його "бізнес", про його політичні структури, про підлеглих, про фінанси і фінансування - н.і.ч.о.г.о. Нічого за що його б можна було притягнути до відповідальності.
Можна було б сказати що все це є, але нам не показали. Показали тільки те що показали, а інше не встигли. Як не встигли, якщо то вже кінець, більше не буде?
І це надто тупа відмазка, враховуючи той нюанс, що за легендою бігусу передали цілу фонотеку. Тоді вже постає запитання до бігуса а чого ж він вибрав тільки те що вибрав? А де ж не менш цікаві розмови з хйлом чи підлеглими? Чому він це не видав на гора, а обмежився лиш гівнонакидуванням на Пороха?
Він же незалежний тіпа?)
3) в плівках медведчука-клоуна також немає й Пороха. Тобто, на плівках медведчук розказує весь час про Пороха, але жодної розмови яка це підтверджує нема. Хіба це не дивно?
4) зате на плівках показово, в контексті чи без приплітається Порох.
"Їхав Порох через Порох і побачив Порох". Приблизно так.
Знову ж зауважу: жодних згадок про якихось інших людей, які мали б бути причетними до дій які нібито організовував медведчук. Тобто, в нормальних діалогах кожен з вас, описуючи дії, розказує про десятки людей які втягнені в процес (хтось кудись має заїхати, забрати, передати, повідомити, нагадати), але тут вичищено все і всіх, ніби медведчук всьо робить сам.
Зате Порох всюди
5) нема реакції самого медведчука. І це теж дивно, зважаючи на те що його нібито слухали, його розмови, його особисте життя. Для такого говіркого медведчука, він би мав щось сказати, якось переживати.
6) незважаючи на те що купа фактів не відповідають дійсності і все вищенаписане, інформацію з плівок медведчука-клоуна намагаються подати як найчесніше джерело правди. Спочатку ти віриш медведчуку, а потім вже рідній мамі.
7) джерела розповсюдження цього інфогуана (поширюють його агресивно, не реагуючи на факти) теж показові: пул банкової, ходунки на зустріч з ярмаком і півники які рік тому волали "якщо ти стверджуєш що стерненко догнав людину і вбив - це вбивство а не самооборона, то ти разом з портновим, бо він каже те саме", але тепер їм нічого не заважає вірити медведчуку більше ніж рідній мамі, за відсутності будь-яких доказів сказаного, навіть навпаки.
Підсумовуючи: оці нюанси дають можливість робити припущення про те що ці плівки записані СПІЛЬНО медведчуком і клоунами. Про роль нацюцюрників говорити сенсу нема.

Еволюція

- Чий Крим? - Український.
(зі вчорашнього інтерв'ю лідерки біларуського спротиву).
Відповіла цього разу без запинки і зупинки, мабуть, готувалася до питання
Раніше Циханоуська м'ялась з цього приводу, але то було на початку протестів, коли ще сподівалися на ілюзії щодо московитських симпатій чи хочаб московитського невтралітету.

Збірна України має виходити на матч у формі з надписом "Героям Слава!" навіть попри заборону УЄФА.

Збірна України має виходити на матч у формі з надписом "Героям Слава!" навіть попри заборону УЄФА. Жодних компромісів.
1. "Слава Україні! Героям Слава!" - це офіційна державна символіка України, таким чином, заява УЄФА - це втручання у внутрішні справи України.
2. Символіка України затверджена УЄФА завчасно у грудні 2020-го року, тож перегляд цього питання УЄФА за два дні до початку турніру - безпідставний. Це порушує правила щодо затвердження предметів форми.
3. УЄФА ухвалила рішення під відкритим тиском Росії та президента Путіна. Це протирічить спортивному принципу, що спорт завжди поза політикою, УЄФА політично стала в цьому питанні на боці РФ. Росія - основний порушник спортивних правил у світі, позбавлена права на свої державні символи за допінг на Олімпійських іграх, таким чином, УЄФА підтримує порушників.
4. Оголошення щодо заборони форми, яке робиться неофіційно, і анонсується через російські ЗМІ за два дні до початку турніра - це просто ганебна та недостойна поведінка УЄФА, відверто антиукраїнська акція, яку соромляться оголошувати офіційно навіть самі організатори.
Висновок:
Відмовлятися від затвердженого раніше варіанту форми збірної - це великий сором, та відмова від національних державних символів України. Якщо ми себе не поважаємо, то хто тоді буде поважати нас?
Чи може існувати Україна без своїх власних державних символів? Це абсолютно виключено.
Переконаний, збірна Україна в будь-якому разі має виходити в формі з надписом "Героям Слава!", навіть попри заборону УЄФА. Хай УЄФА спробує через таку причину відсторонити нашу команду - тоді весь світ побачить цю ганебну змову.
Хай спробують оштрафувати - ми поборемось у суді.
Відмовлятися від своєї форми за будь-яких обставин не можна.
Це саме той випадок, коли заради принципів треба не погоджуватись, а сміливо йти на конфликт.
Чи варто боятися технічної поразки? Можливо, вона буде, а можливо - ні. Але моральна поразка набагато страшніша, моральна поразка - це відсутність волі до боротьби.