June 18th, 2021

Политтехнология, говорят

Появились слухи, что закон нулевом декларировании (это где всем заплатить по 5%, при этом олигархам, депутатам и чиновникам ничего платить не надо) готовится и будет проголосован слугами с одной целью - чтобы найвеличниший его заветировал. И это вето подоляки будут таскать по всем каналам. Похоже на правду.
Будет прикольно, если сразу после голосования Порошенко выступит с требованием наложить вето. И не только он.

Стисло про Женеву. Сільська аналітика

Стисло про Женеву.
Дідусь в дорозі, але обидві прес-конференції послухав і коротенько, по пунктам, скажу таке:
- Зустріч не була рівноправною. Зустрічався світовий лідер із регіональним хуліганом. Тому порівняння із самітом Рейган - Горбачов недоречні: у 1985 році США і СРСР були, хоч із певними застереженнями, але рівновеликими глобальними силами. Зараз - ніт.
- Наприклад, Байден одразу позбавив Хуйла можливості спізнитися на зустріч. І зробив це простим, але елегантним ходом - висунув неодмінну вимогу, аби першим на віллу приїхав Хуйло і чемно його там дожидався. Хоча за протоколом мало бути навпаки - Хуйло по старшинству перебування на посаді президента старший, ніж Байден і право приїхати останнім формально належало йому. Але ж Америка є Америка. Тому Байден прийшов коли собі схотів, а коли набридло - пішов собі геть. Хуйло уніженіє безропотно скушав, потім довго сипав услід Байдену улесливі компліменти та всячеськи перед ним розшаркувався.
- Торгівлі навколо України не було. Україна цілком може спиратися на підтримку США, не побоюючись залаштункових домовленостей. Це і Байден на прес-конференції підтвердив, а головне - й діда це особливо переконало - Хуйло, згадуючи Україну, бісився, аж пінився. Тобто, не обломилося Хуйлу нічого - “близок локоть, а не укусишь”.
- Байден майстерно нарізав Хуйлу низку простих завдань і поставив чіткі дедлайни: повернення захоплених Москвою громадян США - три місяці; припинити кібератаки на США і їхніх союзників - негайно; дати конкретні відповіді щодо винуватців попередніх кібератак - півроку. У залежності від проявленої Хуйлом ретівості по виконанню цих доручень містер Байден і зробить висновки щодо щирості бажання Москви співробітничати із великими й могутніми США. Висновки, як натякнув пан Байден, будуть конкретними і цілком осяжними. Зокрема в галузі кіберпростору, де США, так вже склалося історично, мають деякі можливості. Котрі, треба думати, Хуйлу та його хакерам навіть і не снилися.
- Хуйло на зустрічі явно багато патякав, намагаючись охмурити, або збити американського дідугана з пантелику, але даремно старався. Не на того напав. Бо ще в ті далекі часи, коли Хуйло по пітерським подворотням тинявся, Байден уже із Громико переговори вів. Тож не дивно, що поки Хуйло язиком молов Байден спокійно та професійно натягнув московського співрозмовника одразу на дві дипломатичні рогатки: між США і Іраном, а головне - між США і Китаєм. “С кем вы, мистер Путин? Определитесь наконец”. Це явно домашня заготовка Білого Дому, яку Хуйло не одразу второпав. А збагнувши, в яку пастку затягує його Йосип Йосипович, схвильовано зайорзав. Зайорзаєш тут, почувши за спиною підозріле шушукання іранських аятолл. А також мовчазний, однак недобрий прищур китайського дракона.
- Зі свого боку президент США не дав Хуйлу жодних обіцянок, поступок чи конкретних запевнень, окрім того, що погодився на повернення послів. Що подається зараз кремлівською пропагандою, як свідчення великого прориву, важливої перемоги Хуйла і всьо такоє прочеє. Насправді поверення послів - це ніяка не поступка і навіть не нормалізація стосунків. Просто буде кого викликати в Держдеп і дрючити його там на предмет виконання Хуйлом покладених на нього містером Байденом доручень.
Підсумовуючи: Зустріч, як і очікувалося, завершилася нічим. Але вона не була безрезультатною. Хуйло чи не вперше напоровся на справжнього президента, бо пройшли ті часи, коли можна було над Трампом у Гельсінкі збиткуватися.
Хуйло дуже прагнув цієї зустрічі - йому потрібен був сам факт зустрічі із президентом США. І він її добився. Але якою ціною? Тепер везе в Москву купу отриманих від Байдена малоприємних завдань, а до того ж змушений буде виправдовуватися перед Тегераном та Пекіном. І не факт, що йому повірять.
Зовні виглядає так, що Байден дав Хуйлу шанс. Але це навряд чи так, принаймні сам Байден у виправлення Хуйла не вірить, бо знає московитів як облуплених. Зате тепер, коли Хуйло по якомусь поводу репетуватиме “мы так не договаривались!”, Байден завжди зможе йому сказати: “Я ж тебе, падло, ще в Женеві попереджав!”.
Хтось може стривожено запитати - а що, як раптом Хуйло одумається і вирішить скористатися наданим йому Байденом шансом? Шо тагда? На це відповідь може бути лише одна - не буде цього ніколи. Чому? Так воно ж хуйло!
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, допомагаємо Армії і спокійно їмо черешні.
Та слєдім, щоб віздє був порядок. А не то, шо січас 🙂
P.S. Судячи із прес-конференцій, Байден ставив питання і по Білорусі. А Хуйло у відповідь звично клеїв дурня. У будь-якому разі США триматимуть у полі свого зору і ситуацію в Білорусі, однак це велика й чутлива тема, котра заслуговує на окрему увагу.