July 25th, 2021

Зелене беззаконня

Майже два роки парламент Зеленського безперервно атакував мовний закон, намагаючись торпедувати бодай ту частину його норм, котра стосується шкурних інтересів Кварталу чи Коломойського-Пінчука-Фірташа. Але суспільство до теми виявилося досить чутливим і змусити навіть депутатів більшості голосувати за відверте малоросійство стало завданням надскладним. Тому, вирішили піти найпростішим шляхом - просто ігнорувати закон на телебаченні, кришуючи це повністю контрольованою Нацрадою.
А чому, зрештою, ні? Чому розганяти парламент без жодних підстав можна, підписувати стовідсотково антиконституційні президентські укази теж, пхати друзів і родичів на найвищі державні посади, ігноруючи закони про держслужбу й корпоративне управління, також - а порушувати закон про мову, раптом, ні?
Тут є два можливі виходи. Або звикнути жити в умовах абсолютного ігнорування владою законів, або перестати це толерувати. Але останнє вимагає відірвати сраку від дивану, а до цього навіть так звана «активна частина суспільства» відверто не готова - жодна протестна акція навіть у Києві більше 10 тисяч людей ще не збирала.

Й справді, де там ті несамовиті націоналісти?

На думку 1+1, "мовний принцип" призводить до розколу у суспільстві" (с)
А тепер зверніть увагу скільки активістів голосно закричать про приниження нації, скільки націоналістів проведуть свої акції, скільки білих польт обуряться відмовою виконувати закон тощо - і зрозумієте, скільки з них діють не виключно за $$.
Це ж не вкидувати срачі через побутову мову футболістів, і не свиней на Майдан возити - тут можна зачипити найбільшого спонсора цієї публіки, самого зрадника і колаборанта Коломойського, тому і помовкують в ганчірку всі ці колективні боцмани і фаріон.
Щодо самого "Г+Г", то вони давно стали філією "Росія 1", недарма їх не торкнулися "санкції" проти їхнього співвласника Медведчука - про що теж вся "патріотична" публіка радісно не згадує.
Дресироване ж населення переважно і не усвідомить, що його продовжуть оскотинювати за перевіреною технологією "Сватів".
"Ідіть у сраку" (c), як казав на захист цього теле-непотрібу один з колишніх співробітників "1+1" - і українці покірно пішли.

Хроника одного президента

Хроника одного президента

‎25.‎07.‎2021
Задолженность вот ОРДЛО (перед всеми поставщиками) за использованную электроэнергию по состоянию на 01.06.2021 г. составила  19 320 477 155 гривен.
Задолженность ОРДЛО за использованную воду и услуги водоводов (перед Украиной) по состоянию на 01.06.2021 г.   составила 1 901 452 000 гривен.
По состоянию на 01.06.2021 г. 540 864 жителей ОРДЛО получили гражданство РФ (без учета выехавших на пмж в РФ)
Ориентировочные бюджетные потери Украины в результате снижения объемов транспортировки газа, после запуска "Северного потока-2" составят $800-900 млн.
Состоянием на 23.07.2021 г. в Сенат США не поступали соответствующие документы на утверждение кандидатуры посла США в Украине.
24.‎07.‎2021
Вчера рабочая группа Госдепа США готовила комплекс условий для предъявления Зеленскому  во время визита в августе. Время самого визита подобрано идеально. Сентябрь - начало пиковых выплат по внешнему долгу - $5,734 млрд. Минюст США предлагает выдачу Коломойского в качестве пробного условия. В случае принципиального согласия - кредит МВФ $3-4 млрд. в виде "special drawing rights". Следующее заседание комиссии 26.07.2021 г. 
У Зеленского начинают понимать, что шантаж Байдена не удался.  Байден не поверил ни в "скорую российскую агрессию" против Украины, ни в "поворот на Восток" Зеленского и К.  Отсюда лихорадочное печатание указов по темам затронутым США.

https://timeze2019.blogspot.com/p/blog-page_21.html

Дилема

На відміну від багатьох із вас, я не маю відповідей на всі питання. Наприклад, я не знаю, чи варто продовжувати боротися (через тиск на Конгрес і громадську думку, котрі досить чутливі до наших аргументів) із американсько-німецьким альянсом питанні ПП-2- чи доречніше зосередитися на витисканні більш-менш пристойних гарантій для нас уже в рамках прийнятого рішення? З одного боку, непохитна залізобетонна позиція виглядає виграшнішою. Більше того, цілком можливо, що саме вона, навіть у разі поразки в питанні щодо самого запуску газогону, дасть нам більш-менш реальні економічні та політичні компенсатори. Тим паче, що в ФРН після парламентських виборів суттєво зміниться баланс сил.
А раптом - ні? Хіба складно уявити, що німці та американці, ображені нашою невдячністю (вони ж реально втрачають десятки мільярдів щороку внаслідок антиросійськийх санкцій, введених на підтримку України) обійдуться якимись формальними обіцянками Кремля, котрі Путін порушить при першій-ліпшій нагоді? А раптом ця «образа» позначиться на політичній підтримці України (нам недарма нагадали про підписане в 2019 зобов‘язання імплементувати в національне законодавство формулу Штайнмайєра, котре призведе до неминучої катастрофи)? Чи може хтось гарантувати, що внаслідок охолодження стосунків із партнерами санкції не будуть послаблені? А якщо навіть цього не станеться, чи можемо ми виключити варіант, що зіпсовані стосунки не позбавлять нас шансу зберегти транзит після 2024 року, який нам поки що обіцяють?
Щоб більш-менш впевнено судити про це, нам із вами не вистачає ані компетентності, ані оперативної інформації, ані інституційної пам‘яті. Але відчуття розпачу моє пов‘язане з тим, що рівень розуміння ситуації людиною, котра формує нам зовнішню політику, ще нижчий. Він тупуватий, неосвічений, лінивий, самозакоханий і керується, переважно, особистими емоціями. Це означає, що правильне рішення може бути прийняте тільки випадково (як поламаний годинник показує двічі на добу точний час) - при всій доленосності його для країни. Маємо аналог (у мініатюрі) Карибської кризи та повного придурка на місці Кеннеді.
Ось що вони нам влаштували два з половиною роки тому.