emiliozk (emiliozk) wrote,
emiliozk
emiliozk

Чому запеклий критик Пороха буде за нього голосувати

Я розумію, що наступні мої слова можуть виглядати як волання в пустелі. Але я хочу попросити тих, хто мене знає або просто інколи читає, прочитати це до кінця. А хто не зможе - прочитайте хоча б останній абзац, можливо після цього вам захочеться прочитати решту.

Я не голосував за Порошенка в 2014 році та за будь-якої нагоди критикував його останні п’ять років. На цих виборах я навіть близько не наближався до жодного виборчого штабу. Але, опираючись на особистий 15-річний досвід участі у виборчих кампаніях в різних іпостасях, я хотів би коротко окреслити, що нас може очікувати при двох варіантах розвитку подій. І запитати - чи готові ви до подібного.

ПЕРЕМОГА ПОРОШЕНКА
У разі перемоги Пороха, нас вочевидь очікує продовження корупційних оборудок його найближчого оточення, договорняки з різноманітними трухановими та кернесами, повільніший, ніж хотілося би, рух реформ і ще багато поганих речей.
Але це не точно, адже утримувати подібні позиції, як це було ще кілька місяців тому, ПОПу буде значно складніше. Тому що в разі його перемоги, на другий день після виборів проти нього будуть обернені майже усі інформаційні гармати, які є в цій країні. І першими, хто захоче його крові в разі повторення помилок – будуть саме ті, хто віддав за нього свій голос.
Крім того, в контексті прийдешніх парламентських виборів і після такого політичного інсульту, який він отримав під час президентської кампанії, Порох не зможе більше ігнорувати вимоги суспільства, як він робив до цього.
Також ми розуміємо, що Порошенко не зможе використати силовиків для нейтралізації можливих протестів, тому що МВС контролює “запеклий друг” Аваков. А парамілітарних формувань, як в того ж Авакова, у Пороха немає. Тож його становище буде дуже хитке, особливо перед загрозою великого приходу в парламент “слуг народу” та інших проектів, які отримають значно більше електоральних перспектив в разі програшу Зе на президентських. Із самого початку другого терміну він буде затиснутий в лещата: у Порошенка не лишиться іншого вибору, як бути значно більш уважнішим до вимог як українського суспільства, яке дало йому останній шанс, так і до політичних опонентів та світової спільноти.

Що точно збережеться: європейський курс, посилення армії, посилення позицій держави у світі, як прогнозованої та послідовної. Збережуться також популістичні ініціативи, влада продовжить з усіх сил відмазувати своїх від корупційних скандалів. Але знову ж таки – це все Пороху стане робити значно складніше і апетити вочевидь зменшаться, позаяк кредит довіри стабільно лишатиметься на нулі. Дуже вірогідно, що буде переглянута інформаційна політика, яка буде активніше спрямована на зменшення російського впливу. Тому що саме це – ключове і це яскраво продемонструвала ця кампанія.
Вочевидь збережеться плавний економічний та інфраструктурний підйом, який відбувається зараз. 


Чого точно не буде: капітуляції перед росією, згортання українізації, серйозного силового протистояння всередині країни, але так само – і швидкого масованого очищення кадрів.

ПЕРЕМОГА ЗЕЛЕНСЬКОГО
Що буде в разі перемоги Зеленського – прогнозувати значно складніше передусім через закритість самого Зе, але деякі речі можна передбачити з високою долею ймовірності.
Головне: перемога такої персоналії з усім його бекграундом призведе до жорсткого протистояння в суспільстві. Маса людей з цієї пасіонарної меншості, яка й організовує революції, або стане в позицію жорсткого несприйняття та невизнання нового президента (з усіма витікаючими наслідками) або повністю припинить свою участь в побудові ефективної держави (просто вимкнеться, бо навіщо це все в такому разі?). Ще один варіант – ця частина людей провокуватиме революційні події, позаяк для найактивнішої частини суспільства ця держава знову перетворить на ворожу, як в часи Януковича.
Протести придушуватимуться (перші ластівки цього ми бачимо вже в ці дні), протистояння загострюватиметься чимдалі, тим більше, поки все не вибухне. Чим це загрожує в умовах, коли на кордоні – російська армада, готова в будь-який момент увімкнути двигуни – не варто пояснювати.
+ очевидне згортання українізації (це вже зрозуміло із заяв його функціонерів Зе-штабу)
+ підготовка суспільства до “компромісу” з ОРДЛО. 

+ абсолютно непередбачувана економічна політика, яка реально загрожує дефолтом і обвалом гривні. До речі, для цього навіть не конче необхідно одномоментно віддавати Коломойському “Приватбанк” чи “Укрнафту”. Знаючи наш народ, не складно передбачити, що щойно стане помітно будь-який реальний рух в цьому напрямку – спрацює ефект доміно: масове панічне зняття готівки, скидання гривневої маси з рук, а далі – вчіть сучасну історію Венесуели.

І ще кілька слів про емоції: уявіть Президента Зеленського, який бере участь в урочистостях зі вшанування героїв Небесної сотні. Коли він приходить на Інститутську, щось говорить про жертв, а у вухах людей дзвенить тільки про “ебонітові палички”. Складно навіть передбачити, які інциденти можуть трапиться на таких “вшануваннях”. Що найвірогідніше призведе просто до ігнорування історії Майдану в офіційній політиці держави взагалі "какби чєво нє вишло".
Те саме відбуватиметься і при спілкуванні Зеленського з військовими, багато з яких чутимуть лише про “пєрєдвіганіє граніци”. Не виключено, що в когось здадуть нерви і дрогне рука на затворній рамі.
А що відбуватиметься на заходах зі вшанування пам'яті жертв Голодомору – мені навіть уявляти не хочеться...

Підсумок: я не бачу в принципі варіанту, який передбачає громадянський спокій в Україні після перемоги Зеленського. Нас в будь-якому випадку чекають суспільні струси такої сили, які далеко не кожен витримає. Тож якщо ви не хочете йти на вибори, або плануєте зіпсувати бюлетень, або проголосувати за Зеленського на знак протесту - просто адекватно оцініть свої можливості та спокійно подумайте, чи зможете ви і ваша сім’я їх нормально пережити.

ЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ
Мені 33 роки, у мене є 4-річний син, якого я люблю як і всю свою сім'ю.
Я можу як завгодно ставитися до виборів, кандидатів, мати свою позицію. Мати погляди, сформовані власними комплексами, викривленою і не повною інформацією, суб’єктивним досвідом, дитячими психотравмами, персональними претензіями і не завершеними помстами. Ще багато чим.
Але ж мій син тут ні до чого!
Він не винен, що за останні майже 30 років ми не спромоглися збудувати стійку державу з сильними незалежними інституціями та політично зрілим суспільством, які здатні збалансувати різні гілки влади особливо в умовах зовнішньої загрози. Я свідомий того, що зараз триває процес крадіжки його майбутнього в цій країні. Якщо сьогодні ми не втримаємо те, що маємо – за кілька років він ставитиме мені такі запитання, які страшно уявити. І буде дуже добре, якщо в той час ми з ним ще перебуватимемо в державі, яка називається “Україна”.

п.с. готовий дискутувати з адекватними співрозмовниками з адекватними аргументами.

Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments