Класова ненависть

Я бачив різних політиків і різних журналістів в Україні від самого початку незалежності. Але я не бачив, щоби журналісти України ненавиділи когось у нашій політиці більше за Порошенка. Просто нутряна, тотальна і колективна ненависть. Ні до Кучми, ні до Кравчука, ні до Януковича, ні до Медведчука не ставилися так погано, як до Пороха. І далі продовжують. Їм мало. Вони ловлять якісь невдалі кадри, скріншоти, а численні кадаври клавіатури в коментах його обстьобують. Досі жарти, каламбури, хоч за кермом держави вже інші люди і давно вже можна було дати сраці сіна – і заспокоїтися, знайти інший об'єкт. І це не критика. Ні. Це давно не критика. І ніколи не було тільки критикою. Це просто ненависть. Класова. Навіть до Путіна в них лагідніше ставлення.

Від себе: Там чудова змістовна дискусія у коментах. Всім рекомендую. Багато цікавих думок.

Додам своє розуміння. Порошеннко-  людина, яка своєю політикою та просто особистістю руйнує етичні та світоглядні шаблони носїїв ідеалу пролетарської справедливості. Сам  цей ідеал, вихований великою російською культурою, є частиною особистості його носіїв. Саме  через це, Порох-  об*єкт масової пролетарської ненависті  А журналісти або самі є щирими носіями цих ідеаалів, або намагаються завоювувати собі популярність у народних мас, або заробляють гроші у спонсорів, які оці настрої використовують у своїх цілях. Дуже часто всі ці три чинника присутні одночасно, що створює гримучу інформаційну суміш, яку ми спостерігаємо.